Рішення № 8546164, 15.02.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033 м. Київ, вул. Комінтерну,16 т. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2010 р. Справа №8/253-09

За позовом Державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро», м. Київ

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Білоцерківська книжкова фабрика», м. Біла Церква

про стягнення 358579,35грн.,

Суддя Чорна Л.В.

Представники:

від позивача: Косигін С.В. –доруч. б/н від 16.06.2009р. - представник;                     

від відповідача: Михайлюк Н.О. –доруч. №318 від 19.06.2009р. - юрисконсульт.

оголошувалась перерва для підготовки мотивованого рішення

суть спору:

Стягується 358 579грн. 35коп. збитків, з яких 10000грн. 00коп. вартість робіт з комплектації плакатів, 1079грн. 35коп. вартість матеріалів для комплектації плакатів, 347500грн. 00коп. –штрафні санкції у зв‘язку із порушенням відповідачем умов договору №11 від 11.12.2004р. та господарські витрати.

Відповідач позов не визнає, посилаючись на пропуск строку позовної давності; відсутність порушень з боку відповідача, оскільки, на думку відповідача, умови договору виконані в повному обсязі, натомість позивачем порушено зобов‘язання в частині оплати – п. 2.2. договору, відсутність доказів на підтвердження 10000грн. 00коп. за оплату послуг з укомплектування плакатів та сплату штрафу в розмірі 347500грн. 00коп.

Також відповідач стверджує про фальсифікацію фактів, викладених у позовній заяві, що тягне за собою стягнення штрафу в порядку ст. 185-3 Кодексу про адміністративні правопорушення. Відзив документально не обґрунтований.

Позов підлягає задоволенню.

судом встановлено:

23 листопада 2004р. між всеукраїнським товариством «Просвіта»ім. Т. Шевченка –Замовник та державним спеціалізованим видавництвом художньої літератури «Дніпро»- Виконавець /позивач/ укладено договір на випуск друкованої продукції №12/11, за умовами якого Замовник доручає підготовку, виготовлення, розповсюдження (доставку) видання плакатів «Державні символи України», мова видання українська, формат 60*90, тираж 50000 комплектів (в 1 комплекті –4 штуки), а виконавець зобов‘язується відповідно до умов цього договору в рамках комплексних заходів всебічного розвитку української мови в частині, покладеній на всеукраїнське товариство «Просвіта»ім. Т. Шевченка.

Загальна вартість договору Видання визначена згідно з кошторисом витрат, що є невід‘ємною частиною договору і становить 695000грн. 00коп. –п. 2.1. договору.

Згідно п. 3.1. договору після завершення робіт по цьому договору Виконавець передає Замовнику готову продукцію згідно актів виконаних робіт.

Пунктом 4.2. договору встановлено, що крім установленої законодавством відповідальності Виконавець несе додаткову відповідальність за несвоєчасне надання послуг з виготовлення плакатів, визначених цим договором, шляхом сплати штрафу з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України на день виникнення затримки звіту з результатів дослідження за кожний день затримки, але не більше 5% від загальної вартості продукції, що постачається за цим договором.

Згідно п. 3.6. договору роботи по виготовленню та друку плакатів мають бути завершені до 31 грудня 2004р.

11 грудня 2004р. між відкритим акціонерним товариством «Білоцерківська книжкова фабрика»- виконавець /відповідач/ та позивачем –Замовник укладено договір на виконання поліграфічних робіт №11, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов‘язується виконати поліграфічні роботи з виготовлення видання: Автор, назва: «Державні символи України»Плакати, тираж: 50000 комплектів по 4 примірники, зам. 6-1001.

Згідно п. 4.1. договору виконавець зобов‘язаний виконати усі роботи в обсязі і в строки, передбачені Договором, і здати виготовлену продукцію Замовнику. Продукція має відповідати вимогам чинних нормативних актів по якості та бути упакована таким чином, щоб забезпечити її збереження. Використовувати для виконання поліграфічних робіт матеріали належної якості Виконавець має право покласти виконання своїх зобов‘язань по Даному Договору в цілому або в частині на третю особу, зв‘язану з Виконавцем відповідним договором. При цьому вся відповідальність за неналежне виконання чи невиконання зобов‘язань несе виконавець.

Згідно п. 4.3. договору Замовник зобов‘язаний при отримані готової продукції сигнальних примірників, в видаткових накладних ставити підпис, прізвище та ініціали посадової особи, яка отримала продукцію та печатку Замовника.

По видаткових накладних (повідомлень) №КФ-0000064 від 25 січня 2006р. та №КФ-0000075 від 30 січня 2006р. позивач одержав від відповідача Плакати державної символіки в кількості 120 100 примірників та 79900 примірників відповідно.

Як вже зазначалось вище відповідач зобов‘язався виготовити плакати тираж: 50000 комплектів по 4 примірники. Доказів виконання зазначеного до суду не подано.

У зв‘язку із чим позивач був змушений звернутись до товариства з обмеженою відповідальністю «Елітпроект ХХІ»для комплектації плакатів «Держані символи України»по 4 штуки комплект, кількістю 50000.

Загальна вартість зазначених робіт становить 10000грн. 00коп, що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000001 від 05 квітня 2006р., рахунком-фактурою №СФ-002/04 від 02 квітня 2006р., квитанцією до прибуткового касового ордеру №4 від 05 квітня 2006р.

Крім того, позивачем згідно рахунку №9-Б від 06.03.2006р. платіжним дорученням №49 від 03 березня 2006р. сплачено 1079грн. 35коп. –вартість матеріалів для комплектації плакатів.

30 грудня 2004р. позивач уклав із всеукраїнським товариством «Просвіта»ім.. Т. Шевченка додатковий договір, згідно якого п. 3.6. договору №12/11 викладено у наступній редакції: «Комплекти плакатів повинні бути передані Замовнику до 01 лютого 2006р.».

19 січня 2005р. позивач уклав із всеукраїнським товариством «Просвіта»ім. Т. Шевченка додатковий договір, за умовами якого п. 4.2. договору №12/11 викладено у наступній редакції: «в разі несвоєчасного надання послуг виконавець сплачує Замовнику штраф в розмірі 50% суми договору №12/11 за випуск друкованої продукції від 23.11.2004р., тобто 347500грн. 00коп.».

За порушення умов договору №12/11 в частині строків надання послуг на випуск продукції позивачу виставлено претензію на суму 347500грн. 00коп., яка позивачем визнана в повному обсязі, що підтверджується відповіддю № 62-1/01-01-16 від 21.01.2007р.

Актом прийому-передачі простого векселя від 03 березня 2009р. позивач передав всеукраїнському товариству «Просвіта»ім. Т. Шевченка на суму по простому векселю 347500грн. 00коп.

У зв‘язку із тим, що відповідачем не виконано зобов‘язання по договору на виконання поліграфічних робіт в частині комплектації, позивач поніс збитки, які полягають у наступному 10000грн. 00коп. –вартість робіт з комплектації плакатів, 1079грн. 35коп. вартість матеріалів для комплектації плакатів, 347500грн. 00коп. –розмір штрафних санкцій по п. 4.2. договору №12/11, з урахування додаткової угоди.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п.п. 8 п. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Одним із способом захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків проводиться за наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків та причинний зв‘язок між порушенням права та збитками.

Відповідно до п. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки)

Відповідно до п. 3 ст. 22 Цивільного кодексу України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Відповідно до ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.

У разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

У разі невиконання зобов'язання виконати певну роботу (надати послугу) управнена сторона має право виконати цю роботу самостійно або доручити її виконання (надання послуги) третім особам, якщо інше не передбачено законом або зобов'язанням, та вимагати відшкодування збитків, завданих невиконанням зобов'язання.

Відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання, не звільняє зобов'язану сторону від виконання зобов'язання в натурі, крім випадків, зазначених у частині третій статті 193 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов‘язання, має відшкодовувати кредиторові завдані цим збитки.

За таких обставин вимоги обґрунтовані, матеріалами справи доведені підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, то вони спростовуються вищевикладеним та зібраними матеріалами справи.

Щодо застосування строку позовної давності, то суд вважає, що строк не сплинув, а порушене право підлягає захисту, оскільки прямі збитки позивач зазнав в березні 2009р., передавши вексель, тому суд розцінює зазначене не пропуском строку.

Щодо поданої відповідачем довіреності АИС №672700, зазначене також судом до уваги взяте бути не може, оскільки не уповноважено на комплектність.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Білоцерківська книжкова фабрика»(код ЄДРПОУ 02466961, 09117, вул. Л. Курбаса, 4, м. Біла Церква, Київська область) на користь державного підприємства «Державне спеціалізоване видавництво літератури «Дніпро»(код 02473116, 01034, вул. Володимирська, 42, м. Київ) 358 579(триста п‘ятдесят вісім тисяч п‘ятсот сімдесят дев‘ять)грн. 35коп. збитків, 3 585(три тисячі п‘ятсот вісімдесят п‘ять)грн. 79коп. державного мита та 236(двісті тридцять шість)грн. 00коп. інформаційних.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Чорна Л.В.