Рішення № 85036624, 17.10.2019, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/947/19

2/379/477/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

17.10.2019 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Потеряйко С.А.,

за участю секретаря судових засідань: Іванченко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тараща в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Таращанська міська рада Київської області про припинення особистого сервітуту, усунення перешкод у реалізації права користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання,

ВСТАНОВИВ:

10.07.2019 позивач звернувся до суду з вищеназваним позовом і просить суд припинити особистий сервітут у вигляді права користування житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; усунути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перешкоди у користуванні житловим будинком, шляхом визнання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким що втратив право користування жилим приміщенням, а саме: житловим будинком, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зняття його з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що являється власником будинку за АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстрований ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який періодично проживає в вищевказаному будинку та веде аморальний спосіб життя. На звернення позивача до Таращанського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області, йому було рекомендовано звернутися до суду, оскільки цивільно-правові відносини вирішуються виключно в судовому порядку. Крім того, відповідач не сплачує комунальні платежі та не несе витрат по обслуговуванню зазначеного будинку. Оскільки в добровільному порядку відповідач по справі не бажає знятися з реєстраційного обліку з будинку, позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

В судове засідання позивач не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, проте подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримує та просить його задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за місцем реєстрації, причини неявки до суду не повідомив. Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України вважається повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позов визнає в повному обсязі.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України за згодою позивача суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, посвідченим приватним нотаріусом Таращанського районного нотаріального округу Київської області Федкевич Н.М. 10.01.2019 року за реєстровим № 43.

В даному житловому будинку зареєстрований відповідач в справі, ОСОБА_3 , що підтверджено довідкою № 3821 про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб, виданою Таращанською міською радою 10.07.2019 року.

Відповідно до акту, складеного депутатом Таращанської міської ради Вівдичем О.В. в присутності сусідів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 року, в будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та який належить ОСОБА_1 , проживають без реєстрації: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , діти: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ОСОБА_3 періодично проживає у даному будинку та веде аморальний спосіб життя: вживає алкоголь, висловлюється нецензурною лексикою, приводить в будинок своїх друзів. Вищевикладене є неприйнятим для сім`ї позивача, яку відповідач та його друзі залякують в стані алкогольного сп`яніння.

ОСОБА_1 звернувся до Таращанського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області стосовно виселення з будинку брата, що підтверджується листом, зареєстрованим у ЖЄО Таращанського ВП за № 1026 від 15.04.2019 року.

Стаття 47 Конституції України проголошує, що кожен має право на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

Частина 1 статті 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», визначає чіткий перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання, але у зв`язку з тим, що відповідач відмовляється виписатися добровільно, єдиною підставою для зняття з реєстрації місця проживання може виступити остаточне рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Позивач є власником даного будинку, відповідач періодично в ньому проживає та ним користується, проте позивач просить суд припинити особистий сервітут у вигляді права користування житловим будинком в АДРЕСА_1 у відповідача, усунути перешкоди у користуванні житловим будинокм шляхом визнання відповідача таким, що втратив право користування даним будинком та зняти його з реєстраційного обліку. Позивач зазначає, що відповідач у справі, хоча і є його рідним братом, проте не є членом його сім`ї.

Указані обставини встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Згідно ст.383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб. Згідно ст.395 ЦК речовими правами на чуже майно є: зокрема, 1) право володіння; 2) право користування (сервітут).

Згідно ст.401 ЦК право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Згідно ч.3 ст.404 ЦК право користування чужим майном може бути встановлено щодо іншого нерухомого майна (будівлі, споруди тощо).

Згідно ст.406 ЦК сервітут припиняється у разі: зокрема, п.2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут; 3) спливу строку, на який було встановлено сервітут; 4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту; 5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд. ч.2. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення. 4. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

Згідно ст.405 ЦК України член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст.810 ЦК за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 825 ЦК наймач житла має право за згодою інших осіб, які постійно проживають разом з ним, у будь-який час відмовитися від договору найму, попередивши про це наймодавця.

Згідно ст.150 ЖКУ громадяни, які мають у приватній власності будинок, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Згідно ст.158 ЖКУ за договором найму жилого приміщення наймач користується жилим приміщенням у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку (квартири) і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен містити вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обов`язки наймодавця і наймача та інші умови найму.

Згідно ст.163 ЖКУ у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Згідно ст.71 ЖКУ при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно ст.72 ЖКУ визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. Тимчасова відсутність наймача та членів його сім`ї не звільняє їх від виконання обов`язків за договором найму жилого приміщення.

Згідно ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у цьому праві. Право власності складається з права володіння, користування і розпорядження, які є похідними і невід,ємними від права власності.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права власності.

Відповідно до положень ч.1, 3 ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки, позивачем не надано жодного належного доказу щодо того, що відповідач веде аморальний спосіб життя, притягувався до адміністративної відповідальності за неправомірні дії щодо позивача та членів його родини, вживає алкоголь, не веде спільного господарства з позивачем, не сплачує комунальних послуг та враховуючи ту обставину, що відповідач проживає в спірному будинку, користується ним, суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 19, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 71 ЖК України, ст. 319, 321, 391 ЦК України, суд , -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Таращанська міська рада Київської області про припинення особистого сервітуту, усунення перешкод у реалізації права користування житловим приміщенням, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації за місцем проживання – відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського Апеляційного суду через Таращанський районний суд Київської області.

Головуючий:С. А. Потеряйко