
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа №1.380.2019.003047
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2019 року
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Сакалоша В.М.,
секретаря судового засідання Курпіти П.І.,
за участю: представника позивача Наконечної О-А. Є.,
представника відповідача Яковчука С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови,
В С Т А Н О В И В :
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - ФО- П ОСОБА_2 , позивач) до Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області, відповідач) у якій просить суд винести рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ2679/1553/АФ/ФС-2 від 29 травня 2019 року.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані наступним. За наслідками інспекційного відвідування проведеного відповідачем, встановлено, що позивачем не забезпечено проведення нарахування та виплати індексації грошових доходів працівників за листопад-грудень 2018 року. На підставі акту про проведення перевірки ГУ Держпраці у Львівській області було винесено постанову про накладення штрафу на позивача за порушення ч. 6 ст. 95 Кодексу законів про працю України (далі - КзПП України) та Закону України «Про оплату праці» (далі - ЗУ «Про оплату праці»).
Позивач зазначає, що про проведення інспекційного відвідування дізнався від працівників, оскільки був відсутній під час проведення останнього, тому про існування акту дізнався вже після отримання оскаржуваної постанови, оскільки ні акт ні припис про усунення порушень ним отримано не було. Також позивач вказує на те, що 30.04.2019 ним було проведено індексацію грошових доходів працівників за вказаний період, що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю, однак постанова винесена без урахування цієї обставини, що на думку позивача, свідчить про те, що під час проведення перевірки не були досліджені всі необхідні документи. На підставі викладеного позивач стверджує, що оскільки відповідачем не було повідомлено його про результати інспекційного відвідування та не надано документів складених за результатами перевірки, він був обмежений у праві на подання заперечень та доказів на спростування порушень. У зв`язку з наведеними обставинами, оскаржувану постанову позивач вважає протиправною та такою що підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 24.06.2019 року позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк на усунення недоліків вказаних в ухвалі.
У встановлений судом строк позивач вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху виконав.
17.07.2019 ухвалою суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання.
Від представника позивача 31.07.2019 (вх. №27455) отримано клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідне клопотання також надійшло від відповідача 01.08.2019 (вх. №327467).
ГУ Держпраці у Львівській області надало відзив на позовну заяву 12.08.2019 (вх №29040). Відповідач на заперечення позовних вимог зазначає, що під час проведення перевірки та винесення оскаржуваної постанови діяв в межах повноважень встановлених законодавством. З посиланням на ч. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» зазначає, що про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносини інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування, або уповноваженій ним особі, якщо тільки він не вважатиме що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Зазначає, що в ході інспекційного відвідування, на усну вимогу інспектора, позивачем надані копії документів ведення яких передбачене законодавством про працю. Тобто не зважаючи на те, що перевірка розпочалася без повідомлення ФО- П ОСОБА_2 , він був вправі відмовитися від надання будь-яких документів, скористатися правом про недопуск до проведення перевірки. У зв`язку з відсутністю можливості особистого вручення примірника акта та припису такі були складені у трьох примірниках та надіслані позивачу листом з описом документів та повідомленням про вручення. Щодо покликань позивача про проведення ним індексації у наступному періоді, то така інформація інспекторам праці під час проведення інспекційного відвідування не надавалась.
Також відповідач вказує на те, що 20.05.2019 на юридичну адресу позивача було надіслано повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу, який був призначений на 29.05.2019. На підставі вищевикладеного, відповідач вважає твердження позивача про незаконність оскаржуваної постанови безпідставними та необґрунтованими.
Позивач скористався свої правом надання відповіді на відзив (від 18.09.2019 вх №33533). На спростування тверджень викладених у відзиві зазначає, що належних доказів про отримання позивачем документів складених на підставі проведення перевірки відповідачем не надано. З посиланням на Порядок №295 позивач зазначає, що у разі ненадходження у встановлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису, який відповідачем не надано. Крім того постанову про накладення штрафу інспектор праці вправі винести тільки за наявності у нього повідомлення про вручення об`єкту відвідування двох примірників акту і припису та відсутність реагування останнього протягом трьох днів після їх отримання.
З огляду на вищенаведене позивач стверджує, що відповідачем не дотримано порядку проведення перевірки, що є підтвердженням протиправності винесеного рішення.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала. Оскаржувану постанову вважає протиправною, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представником позивача у судовому засіданні були надані пояснення аналогічні до викладених у відзиві, проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
Заслухавши пояснення сторін, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ФО-П ОСОБА_2 . зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є платником єдиного податку, здійснює господарську діяльність згідно КВЕД пов`язану з оптовою торгівлею відходами та брухтом, збиранням безпечних відходів, відновленням відсортованих відходів.
На виконання наказу ГУ Держпраці у Львівській області № 007-П та листів Сихівського ВП ГУНП у Львівській області видано направлення для проведення інспекційного відвідування від 03.05.2019 №100 у ФО-П ОСОБА_2 .
На підставі направлення, головним державними інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у м. Львові Макаром В.А., у період з 06.05.2019 по 07.05.2019 було проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_2 на предмет дотримання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов`язків.
За результатами проведення інспекційного відвідування, 07.05.2019 складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ЛВ 2679/155АВ. В ході перевірки виявлено ряд порушень відображених в акті, серед яких зокрема порушення ч. 6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 ЗУ «Про оплату праці». А саме: в ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що підприємцем не забезпечено проведення нарахування та виплату індексації грошових доходів працівників за листопад-грудень 2018 року, що підтверджується встановленням працівникам посадових окладів з 04.01.2018 в розмірі 3800 грн. за посадою приймальник склотари ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) та відповідно до відомостей нарахування та виплати заробітної плати за листопад-грудень 2018 року.
Як зазначено в акті, у зв`язку з неможливістю особистого вручення два примірники акта направлено об`єкту відвідування для підпису рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення 7900601390767.
07.05.2019 інспектором праці Макаром В.А . винесено припис про усунення виявлених порушень №ЛВ2679/1553/АВ/П, яким встановлено строк на усунення виявлених порушень до 17.05.2019.
Першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЛВ2679/1553/АВ/ТР/МГ/ІП, яким на підставі акту призначено до розгляду справу про накладення штрафу на ФО- П ОСОБА_2 на 29.05.2019.
20.05.2019 складено виклик на розгляд справи ОСОБА_2 №319/2/11-39.
29.05.2019 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Львівській області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЛВ2679/1553/АВ/ФС. Згідно даної постанови на ФО- П ОСОБА_2 за порушення ч. 6 ст. 95 КЗпП України та ст. 33 ЗУ «Про оплату праці» накладено штраф у розмірі 83460 грн.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його протиправним та таким що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства. Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи даний спір, суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, КЗпП України, ЗУ «Про оплату праці, Положенням про Державну службу України з питань праці, затверджений постановою КМ України № 96 від 11.02.2015, Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України № 295 від 26.04.2017, Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.
Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Таким органом, відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою КМ України № 96 від 11.02.2015, є Державна служба України з питань праці (Держпраця), яка реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Виходячи з викладеного ГУ Держпраці у Львівській області мало право на проведення заходу контролю.
Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначена Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (далі - Порядок № 295).
Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 ( далі - Порядок № 509).
Штрафи мають право накладати начальники територіальних органів Держпраці та їх заступники.
Відповідно до з абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.
Статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, ЗУ "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Так, економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання (далі - підприємства), а також з окремими громадянами та сфери державного і договірного регулювання оплати праці і спрямований на забезпечення відтворювальної і стимулюючої функцій заробітної плати встановлені ЗУ "Про оплату праці".
Згідно ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг (ст. 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-ХІІ).
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003.
Згідно п. 1 вказаного Порядку, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка.
Згідно з абз. 4 п. 5 вказаного Порядку, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Згідно з абз. 8 п. 4 Порядку у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЗУ "Про оплату праці" від 24.03.1995 № 108/95-ВР норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП України, є мінімальними державними гарантіями.
Отже, не виплата індексації заробітної плати за наявністю підстав є порушенням статті 95 КЗпП України та, відповідно, мінімальних державних гарантій в оплаті праці. Несвоєчасна виплата індексації є порушенням Порядку проведення індексації грошових доходів населення індексації, а відтак, не підпадає під визначення мінімальних державних гарантій в оплаті праці, в розумінні ст. 12 ЗУ "Про оплату праці" та належить до категорії інших порушень.
На заперечення даного факту відповідач покликається на постанову Верховного Суду, у якій зроблено висновок про те, що індексація є мінімальною державною гарантією. Щодо цього суд зазначає, що по-перше, постанови Верховного Суду формують судову практику для застосування її при вирішенні судових спорів, тоді як органи державної влади іх посадові та службові особи повинні керуватися виключно Конституцією та чинним законодавством України. По-друге, справа №697/2073/17 на яку покликається відповідач, стосується інших обставин.
Пунктами 27, 28 Порядку № 295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності. У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.
Отже, у разі виявлення такого порушення заходи притягнення до відповідальності можуть бути застосовані у разі невиконання припису про усунення виявлених порушень.
Тоді як, на дату винесення припису порушення позивачем було усунуто.
Як вбачається з доказів наявних в матеріалах справи станом на дату проведення перевірки та винесення постанови про накладення штрафу позивачем було проведено індексацію грошових доходів працівників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , що підтверджується наявною в матеріалах справи розрахунково-платіжною відомістю по заробітній платі за квітень 2019 року. Проте штраф накладено за те, що позивачем не забезпечено нарахування та виплату індексації, тоді як єдиною підставою могло бути порушення пов`язане із порушенням встановлених строків нарахування та виплати індексації, яке позивачем не заперечується.
Крім того, відповідно до п.19 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування (п.20 Порядку).
Пунктом 21 Порядку №295 передбачає, що якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.
Відповідно до приписів п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.
Разом з цим, згідно положень п. 26 Порядку №295 у разі відмови керівника чи уповноваженого представника об`єкта відвідування від підписання або за неможливості особистого вручення акта і припису акт та припис складаються у трьох примірниках. Два примірники акта і припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування рекомендованим листом з описом документів у ньому та з повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування та невиїзного інспектування.
Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.
У разі ненадходження в установлений строк підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
З наведеного вбачається, що за обставин неможливості особистого вручення акта і припису інспектор праці наділений правом винести постанову про накладення штрафу виключно у випадку наявності у нього повідомлення про вручення об`єкту відвідування двох примірників акту і припису та відсутності реагування останнього протягом трьох днів після їх отримання.
Однак відповідачем не надано доказів належного повідомлення позивача про розгляд справи та акта про відмову від підпису у разі не повернення підписаного примірника акту та припису.
Європейський суд у справі Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638 вказав, що сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень слід керуватися критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, що повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд зобов`язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не було належним чином дотримано процедури прийняття оскаржуваної постанови.
Відповідно до частин 1, 2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Сторонами, суду не наведено інших доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 834, 61 грн.
Враховуючи викладене сплачений судовий збір слід повернути позивачу.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Львівській області №ЛВ2679/1553/АФ/ФС-2 від 29 травня 2019 року.
Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Львівській області (79005, м. Львів, пл. Міцкевича, 8; ЄДРПОУ 39778297) судовий збір у розмірі 834 (вісімсот тридцять чотири) грн. 61 коп. сплачений відповідно до платіжного доручення №324 від 11.06.2019.
Рішення набирає законної сили в порядку та в строки передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 30.09.2019.
Суддя В.М. Сакалош
Судове рішення № 84628367, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 24.09.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1.380.2019.003047. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: