Рішення № 84309175, 13.09.2019, Селидівський міський суд Донецької області

Справа №242/4151/19

Провадження №2/242/1204/19

РІШЕННЯ

Іменем України

13 вересня 2019 року Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Капітонова В.І., секретар судового засідання Нарижна О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м.Селидове цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,

встановив:

Позивач 23.07.2019 року звернувся до суду із позовною заявою до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що він перебував з ДП «Селидіввугілля» ВП «Шахта Україна» у трудових відносинах. 12.02.2019 року позивача звільнено відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Зазначив, що 27.05.2019 року відповідач здійснив остаточний розрахунок по заробітній платі. Просив суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку у розмірі 29245,30 грн. та судові витрати по справі.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву в якій просив суд розглянути позов без його участі.

Представник відповідача ДП «Селидіввугілля» у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином. Надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта Україна», про що свідчить записи №29-37 у трудовій книжці НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 звільнено 12.02.2019 року згідно із ч. 3 ст.38 КЗпП України у зв`язку із невиконанням умов колективного договору (несвоєчасною виплатою заробітної плати) про що свідчить запис №38 трудової книжки НОМЕР_1 .

Позивач зазначав, що заборгованість по заробітній платі повністю сплачено 27.05.2019 року. Дану обставину відповідач не оспорює, а тому вона відповідно до ст. 82 ЦПК України доказуванню не підлягає.

Статтею 43 Конституція України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України встановлено обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно вимог ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату. Стаття 117 КЗпП України застосовується у разі несвоєчасної виплати належних працівнику від підприємства сум незалежно від наявності клопотання працівника про таку виплату.

Судом встановлено, що при звільненні позивача, відповідач свій обов`язок із проведення з працівником розрахунку не здійснив, та сплатив заробітну плату у повному обсязі лише 27.05.2019 року, а тому є підстави для застосування до відповідача відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, передбачену ст. 117 КЗпП України.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Належних та допустимих доказів того, що невиплата заробітної плати спричинена не з його вини, відповідачем не надано.

Відповідно до роз`яснень, які надані Верховним судом України в постанові Пленуму № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» у разі застосування ст. 117 КЗпП України перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

Середньоденна заробітна плата для розрахунку середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку визначається за правилами, встановленими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 за № 100.

Відповідно до п. 2 Порядку, у випадку нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Відповідно до п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивача звільнено 12.02.2019 року, повний розрахунок зі сплати заборгованості по заробітній платі здійснено 27.05.2019 року, а тому є обґрунтовані підстави для стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку за період з 12.02.2019 року по 27.05.2019 року.

Для розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку, суд враховує наведений позивачем розрахунок та довідки, видані ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта «Україна» №211 від 19.04.2019 року та №287 від 10.06.2019 року.

Виходячи з Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ від 08.02.1995 за № 100 згідно та те, що позивач у жовтні, листопаді, грудні 2018 року і січні 2019 року перебував на лікарняному, що вбачається з довідки, виданої ДП «Селидіввугілля» ВП «шахта «Україна» №210 від 19.04.2019 року, суд середню заробітну плату обчислює виходячи з виплат за попередні два місяці роботи, тобто виходячи із заробітної плати за липень та серпень 2018 року.

Так, розмір середньоденного заробітку позивача складає 417,79 грн. (10167,52+8215,41/22+22)

Враховуючи лист Мінсоцполітики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу в 2019 році» від 08.08.2018 № 78/0/206-18, кількість святкових та вихідних днів, кількість робочих днів позивача з дати звільнення, тобто з 12.02.2019 року включно, по 27.05.2019 року включно складає 69 днів, тому сума середнього заробітку за час затримки розрахунку складає 28827,51 грн. з розрахунку 417 грн. 79 коп.(середньоденна заробітна плата) Х 69 (кількість робочих днів з часу звільнення по день фактичного розрахунку).

Таким чином, з відповідача на користь ОСОБА_1 стягненню підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 28827,51 грн.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню, без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Також, позивач просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати пов`язані із розглядом справи. Розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс у зв`язку з розглядом справи складає 1200,00 грн.

На підтвердження понесених судових витрат по справі позивачем надано копію договору про надання правничої допомоги від 12.07.2019 року, квитанція від 15.07.2019 року на суму 1200,00 грн., акт виконаних робіт від 15.07.2019 року

Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Статтею 141 ЦПК України визначено що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.

З урахуванням наданих відповідачем доказів на підтвердження понесених судових витрат по справі пов`язаних з правничою допомогою адвоката та виходячи з того, що позовні вимоги задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 1200,00 грн, які складаються з консультації , формування та узгодження правової позиції у розмірі 200,00 грн., опрацювання законодавчої бази та судової практики у розмірі 200,00 грн, підготовки позовної заяви у розмірі 800,00 грн..

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з урахуванням того, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 757,41 грн. (28827,51/29245,30)*100%=98,57%; 768,40*98,57% =757,41 грн.).

Керуючись ст. ст. 12,13,81,259,258,263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Селидіввугілля» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253), що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 28827 (двадцять вісім тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 51 коп.

Суми, що підлягають стягненню, визначені без утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Селидіввугілля» (ЄДРПОУ 33426253), що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Селидове, вул. К.Маркса, 41, на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 757 (сімсот п`ятдесят сім) грн. 41 коп. та судові витрати пов`язані із розглядом справи у розмірі 1200 (одна тисяча двісті) грн. 00 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Селидівський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а після її функціонування, безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І.Капітонов