Ухвала суду № 84245136, 07.05.2019, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5293/19

провадження № 1-кп/753/1155/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2019 р. м. Київ

Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Домарєва О.В.,

при секретарі - Авдєєнко А.А.,

за участю

прокурора - Бабінської А.В.,

захисника Сінкевича О.Г.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100020006767 від 25.06.2017 за звинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні наполягала на продовженні відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисник просив змінити запобіжний захід обвинувачений на інший, не пов`язаний із триманням під вартою.

Обвинувачений підтримав свого захисника.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Водночас, ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П.1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 р. продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Відповідно до положень ст. 183 ч.1 КПК України - запобіжний захід - "тримання під вартою" є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден из більш м 'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього кодексу.

Вислухавши позиції учасників судового провадження, суд оцінив в сукупності всі обставини, у тому числі: тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів; розмір матеріальної шкоди, спричиненої злочином, відсутність соціальних зв`язків та місця проживання обвинуваченого на території м. Києва. Також суд враховує характеристику особи обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий, у тому числі за скоєння умисних корисливих злочинів. Таким чином, зазначені обставини в їх сукупності обумовлюють наявність численних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від суду або вчинити інші кримінальні правопорушення.

Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність продовження відносно обвинуваченого строку дії запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою».

На підставі вимог ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді «тримання під вартою» зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченими обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Окрім того, обвинуваченому підлягають роз`ясненню обов`язки, передбачені ст.ст. 182, 194 КПК України які будуть покладені на нього у разі внесення застави та наслідки їх невиконання.

Відповідно до п. 2 ч.5 ст. 182 КПК України - розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи наведені обставини та тяжкість злочину, у скоєнні якого обвинувачується ОСОБА_1 , а також відомості про його особу, суд вважає можливим визначити обвинуваченому заставу - 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 96 050 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177- 178, 182, 183, 184, 194, 196, 197, 199, 331 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з дня винесення ухвали, а саме до 05 липня 2019 р. включно.

Визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні у 50 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 96 050 \дев`яносто шість тисяч п`ятдесят\ гривень обвинуваченому та негайно звільнити ОСОБА_1 з -під варти, якщо протягом дії цієї ухвали обвинуваченим або заставодавцем буде внесено заставу на спеціальний депозитний рахунок (Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві, код ЄДРПОУ 26268059, банк: Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, рахунок № НОМЕР_1 ).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що в разі внесення застави на нього покладаються обов`язки прибувати за кожною вимогою до суду, не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання. В разі невиконання покладених обов`язків застава буде звернута в дохід держави.

Копію ухвали направити для виконання начальнику Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Домарєв