Рішення № 84192248, 11.09.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 вересня 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/2654/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/2654/19 за позовом ОСОБА_1 до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

23 липня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (надалі - відповідач, Великобагачанська селищна рада) , в якому просить визнати протиправним та скасування рішення 31 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 20.03.2019 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність", яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства у приватну власність, що знаходиться на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області та зобов`язати надати позивачу такий дозвіл.

В якості підстави для звернення до суду позивач вказує на неправомірну, як на її думку, поведінку відповідача, що перешкоджає в реалізації гарантованого державою права особи на отримання у власність земельної ділянки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

19.08.2019 відповідач надав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач доводить правомірність прийнятого відносно позивача рішення, оскільки спірна земельна ділянка запланована для створення громадського пасовища, для чого на засіданні 21.01.2019 виконавчого комітету Великобагачанської селищної ради було погоджено Положення про створення громадських сіножатей та пасовищ для випасання ВРХ за межами села Якимове. Рішенням від 22.01.2019 Великобагачанська селищна рада вирішила замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 11,4543 га кадастровий номер 5320280300:00:001:0609 та площею 6,7961 га кадастровий номер 5320280300:00:001:0606 для створення громадських сіножатей та пасовищ за межами села Якимове Великобагачанського району (а.с. 23-24, 28).

Згідно з відповіддю на відзив від 20.08.2019, жодна із зазначених відповідачем земельних ділянок не охоплюється позовними вимогами, оскільки позивач просила надати дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за рахунок земель сільськогосподарського призначення з раніше сформованої земельної ділянки площею 7,2291 га з кадастровим номером 5320280300:00:005:0561 ненаданих у власність чи користування на території Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с. 48-51).

20.08.2019 від позивача надійшло клопотання про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради судових витрат, понесених позивачем, в тому числі на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 7 500,00 грн (а.с. 36-39).

Суд розглядає дану справу на підставі частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку спрощеного позовного провадження за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше в межах строку, встановленого статтею 258 цього ж Кодексу.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 , реалізуючи своє право на отримання земельної ділянки у власність відповідно до частини шостої статті 118 Земельного кодексу України, звернулася 25.02.2019 до Великобагачанської селищної ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться за межами села Якимове Великобагачанського району Полтавської області (а.с. 14).

До заяви додала викопіювання з бажаним місцем розташування земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (а.с. 26).

Проте, 20.03.2019 31 сесією 7 скликання Великобагачанської селищної ради за результатами поіменного голосування депутатів Великобагачанської селищної ради вирішено рішення про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 вважати не прийнятим (а.с. 29).

Не погоджуючись з рішенням Великобагачанської селищної ради від 20.03.2019, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

Відповідно до приписів статті 12 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб.

Згідно з пунктом 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Тобто, способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади з регулювання земельних відносин, є прийняття рішення, яким питання вирішується ПОЗИТИВНО або НЕГАТИВНО. Іншими словами, рішення щодо питання про надання будь-якого дозволу має містити висновок у вигляді слів "ЗАДОВОЛЬНИТИ" або "ВІДМОВИТИ У ЗАДОВОЛЕННІ".

Саме для цього й обирається депутатський корпус, щоб приймати рішення віднесені до їхньої компетенції і нести відповідальність за прийняті рішення перед своїми виборцями, а не самоусуватися від прийняття рішень по суті поставлених питань.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Як встановлено судом, 25.02.2019 позивач звернулася до Великобагачанської селищної ради із заявою про надання їй дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. До заяви було додано викопіювання з публічної кадастрової карти із зображенням земельної ділянки кадастровий номер 5320280300:00:005:0561, за рахунок якої позивач бажає отримати у власність земельну ділянку (а.с. 15).

Відповідач 20.03.2019 прийняв рішення, яким вирішив рішення вважати не прийнятим.

Суд зауважує, рішення відповідача від 20.03.2019 у відповідь на заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, площею 2,00 га, за змістом не є відмовою у розумінні статті 118 Земельного кодексу України. Крім того спірне рішення не містить вказівки на предмет розгляду у вигляді кадастрового номеру земельної ділянки, на яку претендує особа.

Не прийнявши за результатами розгляду заяви позивача жодного з тих рішень, які передбачені статтею 118 ЗК України, відповідач допустив протиправну бездіяльність.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів та не обґрунтував суду правомірність прийнятого відносно позивача рішення.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах порушеного права позивача у сфері публічно-правових відносин.

На підставі зазначеного суд визнає оскаржуване рішення відповідача протиправним, у зв`язку з чим таке підлягає скасуванню.

У той же час позовна вимога про зобов`язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Під дискреційним повноваженням розуміють таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Виходячи зі змісту положень Кодексу адміністративного судочинства України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Вирішення питань щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою належить до виключної компетенції відповідача та не належить до компетенції адміністративного суду, а відтак суд не повноважний перебирати функції іншого суб`єкта владних повноважень в реалізації відповідних управлінських функцій і вирішенні питань, віднесених до виключної компетенції такого суб`єкта та зобов`язувати його приймати рішення, які входять до його компетенції чи до компетенції іншого органу.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про зобов`язання надати ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за межами села Якимове Великобагачанського району Полтавської області за її заявою від 25.02.2019, з огляду на втручання в дискреційні повноваження відповідача, є такими, що виходять за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягають.

Разом з тим, оскільки відповідачем не прийнято жодного з тих рішень, які передбачені частиною шостою статті 118 ЗК України, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за межами села Якимове Великобагачанського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

Відтак позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на факт часткового задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради на її користь судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 384,20 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Судом встановлено, що 19.07.2019 між гр. ОСОБА_1 (клієнт) та Кумечко М.С. (адвокат) укладено договір про надання правової допомоги, за умовами якого гонорар визначається обсягом виконаної роботи та погоджується сторонами окремо на підставі складених додатків до цього договору, а також актів виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 17).

Представник позивача надав акт виконаних робіт (наданих послуг) від 19.08.2019 на загальну суму 7500 грн, в якому зазначено детальний опис робіт (наданих послуг), квитанцію від 19.08.2019 №329 (а.с. 40-41).

Дослідивши акт виконаних робіт за договором, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд приходить висновку про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката в сумі 340 грн, яка є співмірною наданим послугам ОСОБА_2 .

З приводу необхідності встановлення судового контролю шляхом подання звіту про виконання судового рішення, на якому наполягає позивач, суд вказує, що зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення, за приписами ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, є правом, а не обов`язком суду, тому відповідну вимогу позивача, за відсутності обґрунтувань, суд залишає без задоволення.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (вул. Каштанова, 20, смт Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 21044600) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 31 сесії 7 скликання Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області від 20.03.2019 "Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства громадянці ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Великобагачанську селищну раду Великобагачанського району Полтавської області (вул. Каштанова, 20, смт Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 21044600) повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для особистого селянського господарства за межами села Якимове Великобагачанського району Полтавської області, з урахуванням висновків суду.

В решті позову відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Великобагачанської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області (вул. Каштанова, 20, смт Велика Багачка, Великобагачанський район, Полтавська область, 38300, код ЄДРПОУ 21044600) на користь ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) частину витрат зі сплати судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн 20 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 340 (триста сорок) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення з урахуванням положень п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Є.Б. Супрун