Рішення № 83711596, 19.08.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/6512/16-ц

Провадження №2/487/932/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Павлової Ж.П., за участі секретаря Ігнатьєва А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про припинення права власності у спільному майні та визнання права власності на 1/16 частку квартири,

В С Т А Н О В И В:

16.12.2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення права власності у спільному майні та визнання права власності на 1/16 частку квартири.

У своєму позові позивач зазначив, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності.

Так, відповідач став власником частки у вказаній квартирі після смерті свого батька, ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, останній був братом ОСОБА_1 . За життя ОСОБА_6 належала 1/8 частка спірної квартири. Інша спадкоємиця першої черги, ОСОБА_7 , відмовилась від спадщини на користь ОСОБА_1 . Тим самим, після смерті ОСОБА_8 його частка у квартирі була успадкована ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у рівних частках по 1/16.

Посилаючись на те, що частка вищезазначеної квартири відповідача є незначною, виділити її в натурі неможливо, так як вона менша, ніж площа будь-якого з приміщень квартири, крім того припинення права власності на вказану квартиру не завдасть істотної шкоди інтересам відповідача, так як він має інше місце проживання, просив припинити право власності відповідача на 1/16 частку квартири АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 право власності на цю частку квартири.

29.12.2016 року у справі відкрито провадження.

Ухвалою від 04.08.2017 року визначено вартість 1/16 частки спірної квартири в сумі 13 507,81 грн. та зобов`язано ОСОБА_1 внести цю суму на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області вартість 1/16 частини вказаної квартири.

06.09.2017 року ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. До заяви додав квитанцію про внесення 13 507,81 грн. на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2017 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, залучено - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.09.2017 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі, припинено право власності ОСОБА_2 на 1/16 частку квартири АДРЕСА_1 ; визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/16 частку квартири АДРЕСА_1 та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/16 частини квартири АДРЕСА_1 в розмірі 13507,81 грн., які перебувають на депозитному рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Миколаївській області, внесені за квитанцією 0.0.841959161.1 від 05.09.2017 року.

02.08.2018 року із заявою про перегляд заочного рішення звернувся ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 10.12.2018 року заочне рішення від 06.09.2017 року скасовано та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання позивач не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

У судове засідання треті особи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не з`явилися, про день розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідач у судове засідання з`явився, про день розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.

У судовому засіданні встановлено, що на підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 26.03.2008 року та свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2016 року, ОСОБА_1 , є власником 3/8 часток квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Четвертої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Юрловою О.В. від 05.11.2016 року спадкоємцем майна ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є його брат ОСОБА_1 на 1/2 частку майна та його син ОСОБА_2 , на 1/2 частку майна, , що складається із 1/8 частки у праві спільної часткової влансості на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до звіту про оцінку майна, вартість 1/16 частини квартири АДРЕСА_1 , складає 13 507,81 грн.

Вказані кошти позивачем ОСОБА_1 внесені на депозитний рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області (квитанція №0.0.841959161.1 від 05.09.2017 року).

Дані спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Цивільним кодексом України.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст.ст. 355, 356 ЦК України власність двох чи більше із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

В силу положень статей 21, 24, 41 Конституції України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі щодо захисту права спільної часткової власності.

Керуючись цими положеннями правовий режим спільної часткової власності визначається главою 26 ЦК України, з урахуванням інтересів усіх її учасників. Володіння, користування і розпорядження спільною частковою власністю здійснюється за згодою всіх співвласників, а за відсутності згоди - спір вирішується судом. Незалежно від розміру часток співвласники при здійсненні права власності мають рівні права.

Згідно положень ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналізуючи вказану норму права, припинення права особи на частку в спільному майні допускається за наявності будь-якого з передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 365 ЦК України умов та з урахуванням того, чи таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї (відповідна правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 16 січня 2012 року № 6-81цс11) та за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Втручання у право на мирне володіння майном є сумісним з вимогами ст. 1 Першого протоколу, коли воно законне і не свавільне (рішення у справі «Ятрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], N31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Зокрема, друге речення першого пункту дозволяє позбавлення майна лише «на умовах, передбачених законом», а другий пункт визнає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів» (рішення у справі «Україна-Тюмень» проти України»).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 365 ЦК України право власності співвласника на частку в спільному майні може бути припинено, але за умови, що така шкода не буде істотною.

Саме ця обставина є визначальною при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року № 6-68цс14.

За ч. 2 ст. 365 ЦК України суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Рішенням Європейського суду з прав людини було встановлено порушення національними судами ст. 1 зазначеного протоколу: суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена ст. 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.

Так, Європейський суд у п. 36 справи «Андрій Руденко проти України» (Заява №35041/05, Страсбург, 21 грудня 2010 року) зауважує, той факт, що не має значення чи було судом присуджено компенсацію за таку втрату (майна) для питання щодо наявності певного виду втручання. Однак умови щодо компенсації є суттєвими для оцінки того, чи дотримав оскаржуваний захід справедливий баланс відповідно до ст. 1 Першого протоколу (рішення у справі «Україна-Тюмень» проти України», № 22603/02, п. 57 від 22 листопада 2007 року).

Згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ (з п. 42. рішення ЄСПЛ в справі «Андрій Руденко проти України») слідує, що внесення вартості частки у власності на депозитний рахунок суду першої інстанції було і залишається передумовою винесення судом рішення про припинення права на частку у спільному майні.

Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення, адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 належить 1/16 частина спірної квартири на праві спільної часткової власності.

Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику та членам його сім`ї, вирішується в кожному випадку окремо, з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном.

Твердження позивача про наявність у відповідача на праві власності іншого житла матеріалами справи та в судовому засіданні не встановлено та жодним доказом об`єктивно не підтверджено.

Так, підсумовуючи вищевикладене, суд встановив, що позивачем не було доведено, що припинення права власності відповідача на частку у спільному майні не завдасть істотної шкоди його інтересам чи інтересам членів його сім`ї, тому позовні вимоги в частині припинення права власності у спільному майні належить залишити без задоволення.

Крім того, оскільки позовна вимога про визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/16 частку спірної квартири є похідною від вимоги про припинення права власності ОСОБА_2 на відповідну частку, то в її задоволенні слід також відмовити.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Грошові кошти у розмірі 13 507,81 грн., що були перераховані позивачем на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Миколаївській області, у зв`язку з тим, що в задоволенні позову відмовлено, слід повернути останньому.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ), про припинення права власності у спільному майні та визнання права власності на 1/16 частку квартири - відмовити.

Грошові кошти у розмірі 13 507,81 грн., які знаходяться на депозитному рахунку ТУ ДСА України в Миколаївській області (квитанція №0.0.841959161.1 від 05.09.2017 року) повернути ОСОБА_1 .

Рішення набирає законної сили через 30 днів, якщо не буде подана апеляційна скарга.

Рішення суду може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

СУДДЯ: Ж.П. ПАВЛОВА