Рішення № 83102054, 11.07.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
11.07.2019
Номер справи
540/1113/19
Номер документу
83102054
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1113/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Кукульник Я.В., за участю представника позивача Доценка К.С. , представників відповідача Балихіної В.В., Сиси Є.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНИЯ СМАЗОЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ "СИОЛ" до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 19.04.2019 р. № UA 508000/2019/000033/2 та № UA 508000/2019/000034/2,

встановив:

31.05.2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компания смазочных материалов «Сиол» (далі - позивач, ТОВ "Компания смазочных материалов «Сиол») до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач) з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення про корегування митної вартості товарів №UA508000/2019/000033/2 від 19.04.2019 року та №UA508000/2019/000034/2 від 19.04.2019 року.

Ухвалою від 03.06.2019 року відкрито спрощене провадження в справі та призначено судове засідання на 25.06.2019 року.

Обґрунтовуючи свою правову позицію позивач зазначив, що статтями 49, 51, 52, 53, 54 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Позивач вважає, що метод визначення митної вартості за ціною договору є пріоритетним, а тому при контролі правильності визначення митної вартості товарів перш за все органом доходів і зборів мають бути здійснені всі передбачені законом заходи для застосування основного методу. За наявності сумнівів щодо повноти відомостей та документів, що подані декларантом для підтвердження митної вартості, митний орган має витребувати необхідні додаткові документи та вжити інші заходи для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості. Підприємство стверджує, що для підтвердження заявленої митної вартості товару ним надано митному органу всі необхідні документи, передбачені ст. 53 МК України, а саме ті які ідентифікують оцінюваний товар та містять достовірні дані, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товарів, яка підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України, а тому відповідачем необґрунтовано відмовлено в застосуванні першого методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту). З наведеного позивач робить висновок про наявність підстав для постановляння судового рішення про визнання протиправним та скасування рішення митного органу про коригування митної вартості товарів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримував, посилаючись на обставини викладені в адміністративному позові.

24.06.2019 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає з таких підстав. Декларантом обрано основний метод визначення митої вартості товару - за ціною товару щодо товарів, які імпортуються. Відповідно до вимог ч.4 ст.58 МК України під митною вартістю товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту розуміється ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну. Перевіркою поданих документів було встановлено наявність розбіжностей, які не давали змогу встановити реальну митну вартість товару за ціною договору. Позивач не спростував наданими документами сумніви стосовно заявленої митної вартості товару. Враховуючи наведене, відповідач вважає, що дій митного органу є правомірними та відповідають вимогам законодавства, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав викладених в письмових запереченнях.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив, що між позивачем та компанією Qingdao Awesome International Trade CO укладено контракт № SIOL-01 від 09.01.2019 року (далі-Контракт) на поставку відповідного товару, а саме: автомобільні шини Annaite, Hilo a Amberstone в порядку та на умовах даного контракту, в асортименті 240 штук.

18.04.2019 р. під час декларування вказаних товарів у порядку, встановленому Митним кодексом України, позивачем була заявлена митна вартість товарів, визначена ним самостійно за основний метод визначення митної вартості.

Разом з вантажно-митною декларацією МД -2 №UA508070/2019/000610 від 18.04.2019 року позивачем для оформлення товару надано: пакувальний лист; рахунок- проформу; рахунок-фактура (інвойс); коносамент; сертифікат про походження товару № 19С3705В0111/00009 від 01.03.2019 року; банківський платіжний докмуент, що стосується товару (Swift) від 21.02.2019 року; банківський платіжний документ, що стосується товару (Swift) від 15.03.2019 року ; прейскурант (прас-лист) виробника товару від 09.01.2019 року; страховий поліс № В053635012019009154 від 13.03.2019 року; зовнішньоекономічний контракт № Siol-01 від 09.01.2019 року; договір (контракт) про перевезення № 1408/13-01 від 14.08.2013 року; заяву на фізичний огляд № 1217 від 17.04.2019 року, повідомлення від 19.04.2019 року.

У зв`язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею 19.04.2019 р. направлено електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

На виконання вимог митного органу позивачем додатково надано експортну декларацію № 435020190000009777 від 01.03.2019 року та лист від продавця («Account Statement») інші документи не надавались у зв`язку із їх відсутністю.

19.04.2019 року відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA508070/2019/00035.

19.04.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 508000/2019/000033/2 за резервним методом, та визначено митну вартість товару - 45840,3 доларів США та зазначено, що у банківських платіжних документах у графі «Призначення платежу» вказано номер рахунку - проформи, який відрізняється від поданого до митного оформлення, крім того у рішенні зазначено, що у поданому до митного оформлення рахунку - проформі вказано, що покриття страхових виплат здійснюється покупцем товару, тоді як угода укладена на умовах GIF відповідно до яких витрати пов`язані із страхуванням товару несе продавець, також зазначена, що ціна на товар дійсна протягом січня-лютого 2018 року, тоді як угода на поставку товару укладена в 2019 році. Крім того, у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення, умови поставки товару відрізняються від вказаних у товаро-супровідних документах, а також зазначено рахунок фактуру, номер якої не відповідає поданому до митного оформлення. Також, декларантом не було надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертиними організаціями, та/або інформація біржових організаціц про вартість товару або сировини.

Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Також, з метою митного оформлення придбаного товару позивачем подано електронну митну декларацію МД-2 № UA508070/2019/000611 від 19.04.2019 року, до якої надано: пакувальний лист, рахунок-проформу, рахунок-фактуру, коносамент, міжнародну товарно-транспортну накладну, банківський платіжний документ, що стосується товару (Swift) від 21.02.2019 року, банківський платіжний документ, що стосується товару (Swift) від 15.03.2019 року, прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 09.01.2019 року, страховий поліс, зовнішньоекономічний контракт, договір про перевезення, заяву на фізичний огляд № 1218 від 17.04.2019 р., повідомлення від 19.04.2019 року.

У зв`язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, митницею 19.04.2019 р. направлено електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь прдавця, якщо такі платежі здійснюються за умови, визначеними договором (угодою, контрактом), рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору, виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару, копію митної декларації країни відправлення, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими ексепртиними організаціями та /або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

На виконання вимог митного органу позивачем додатково надано експортну декларацію № 435020190000140656 від 05.03.2019 року та лист від продавця («Account Statement») інші документи не надавались у зв`язку із їх відсутністю.

19.04.2019 року відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA508070/2019/00036, в якій зазначено, що заявлену митну вартість товару не може бути визначено у зв`язку з тим, що документи, надані для підтвердження митної вартості, не містять усіх необхідних даних та не усі відомості і розрахунки підтвердженні. Отже, декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару. Таким чином, митну вартість товарів скориговано та визначено за другорядним методом відповідно до ст. 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митному органі.

19.04.2019 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості № UA 508000/2019/000034/2 за резервним методом, та визначено митну вартість товару - 31471,2 доларів США. та зазначено, що у банківських платіжних документах у графі «Призначення платежу» вказано номер рахунку - проформи, який відрізняється від поданого до митного оформлення, крім того у рішенні зазначено, що у поданому до митного оформлення рахунку - проформі вказано, що покриття страхових виплат здійснюється покупцем товару, тоді як угода укладена на умовах GIF відповідно до яких витрати пов`язані із страхуванням товару несе продавець. Крім того, у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення, умови поставки товару відрізняються від вказаних у товаро-супровідних документах, а також зазначено рахунок фактуру, номер якої не відповідає поданому до митного оформлення. Також, декларантом не було надано документи, що містяться у вимозі митного органу, а саме: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертиними організаціями, та/або інформація біржових організаціц про вартість товару або сировини.

Позивач вважає спірні рішення протиправним та такими, що підлягають скасуванню.

Вирішуючи справу по суті суд виходить з наступного: відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.

Як встановлено, позивачем при митному оформленні товару та на вимогу митного органу надано пакет документів, які містили числові показники ціни товару.

Проте, митний орган дійшов висновку, що надані позивачем на запит додаткові документи не усувають виявлених під час перевірки недоліків та не підтверджують заявлену митну вартість товару.

За результатами проведеної консультації прийнято рішення про визначення митної вартості товару, що імпортується, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості.

Суд не може погодитись з висновками митного органу, що зазначені у рішенні про коригування митної вартості № UA 508000/2019/000033/2, враховуючи те, що матерілами справи встановлено, що банківський платіжний документ, який був наданий відповідачу з метою митного оформлення, а саме, що стосується товару від 21.02.2019 року № SAAtoAFTsnpO-0106-000001, де в графі 70 «remittance Information» зазначено Contract SIOL-01 09/01/2019 Preforma invoice 2019-XY-SIOL-1 18.02.2019 FOR AUTOMATIVE TIRES, а до митного органу подано рахунок - проформу № 2019- XY-SIOL-2 від 14.01.2019 року, відмінність в датах, вказаних в документах, виникла в зв`язку з тим, що згідно вимог Національного банку України до оплати подаються рахунки-проформи на іноземній мові, а також в обов`язковому порядку перекладені українською мовою. Банк приймає до роботи рахунок-проформу, перекладену українською мовою і вказує її реквізити у банківському документі - Swift. Щодо відміності в номерах документів (у митній декларації вказано номер рахунку - проформи № 2019- XY-SIOL-2, а у банківському документі № 2019-XY-SIOL-1) слід зазначити, що дані розбіжності виникли в результаті технічної помилки з боку банківської установи і жодним чином не впливає на митну вартість товару, і не є підставою для митного органу не приймати даний документ для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту.

Також, судом встановлено, що банківський платіжний документ, що стосується товару (Swift) від 15.03.2019 року №SAAtoAFTsnpO-8682-000001 це сплата 80% від вартості відвантаження, яке відбувається на підставі Інвойсу № 2019-XY-Siol -2 від 01.03.2019 року. В банківському платіжному документі , що стосується товару (Swift) від 15.03.2019 року № SAAtoAFTsnpO-8682-000001 працівниками банківської установи помилково вказано номер Інвойсу - «2019- XY-Siol-1» замість вірного - «2019- XY-Siol-2», так як дані розбіжності виникли в результаті технічної помилки з боку банківської установи і жодним чином не впливають на митну вартість товару, а отже не є підставою для митного органу не приймати даний документ для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості № UA 508000/2019/000033/2 встанволено, що у поданому до митного оформлення рахунку - проформі вказано, що покриття страхових виплат здійснюється покупцем товару, тоді як угода укладена на умовах GIF відповідно до яких витрати пов`язані із страхуванням товару несе продавець. Також зазначено, що ціна на товар дійсна протягом січня - лютого 2018 року, тоді як угода на поставку товару укладена в 2019 році.

Щодо ззанчених в рішені розбіжностей, суд зазначає наступне, що відповідно до п.12 рахунку - проформи № 2019-XY-Siol -2 від 14.01.2019 року, «INSURANCE: to be covered by the buyer» (Страхування: оплачується покупцем), однак з`ясовано, що ці дані в ньому вказані помилково у зв`язку із тим, що відповідно до страхового полісу «Cargo Transportation Insurance Policy» № В053635012019009154 від 13.03.2019 року, страхувальником товару є «Qingdao Awesome International Trade CO.», тобто продавець, що відповідає умовам поставки GIF, вказаний вище старховий поліс надався позивачем митному органу під час митного оформлення товару, про що свідчать матеріали справи.

Що стосується строків ціни на товар, то судом з`ясовано, що при досягненні угоди щодо поставок товару, сторонами за контрактом узгоджувалось, що у випадку здійснення ТОВ «Компания смазочных материалов «СИОЛ» передоплати товару у січні - лютому, за нимим зберігаються саме ціни за період січень- лютий 2018 року - до моменту відвантаження товару, саме відвантаження товару може відтерміновуватись на пізніший строк, в залежності від наявності товару для відвантаження, пошуком місця на судні тощо.

Що стосується посилання митного органу у рішенні про коригування митної вартості № UA 508000/2019/000033/2, що у додатково наданих копіях митних декларацій країни відправлення умови поставки товару відрізняються від вказаних у товаро-супровідних документах, а також зазначено рахунок фактуру, номер якої не відповідає поданому до митного оформлення, суд вказує на наступне: відповідно до п. 1.2. Контракту від 09.01.2019 року № Siol-01, укладеного між «Qingdao Awesome International Trade CO.» (продавець) та ТОВ «Компания самзочных материалов «Сиол» (покупець), виробником товару є Xingyuan Tire Group Co., Ltd. Компанія «Qingdao Awesome International Trade CO. Ltd» є експортним партнером, тобто здійснює тільки продаж товару компанії Xingyuan Tire Group Co., Ltd. Ця компанія є безпосереднім виробником товару - шин та продаж на експорт не здійснює, а такий продаж здійснює безпосередньо «Qingdao Awesome International Trade CO. Ltd». Крім того, Xingyuan Tire Group Co., Ltd на умовах поставки FOB та за більш низькими цінами реалізують шини Qingdao Awesome International Trade CO. Ltd., здійснюють оформлення експортної декларації, в якій зазначають отримувачем товару ТОВ «Компания самзочных материалов «Сиол», що свідчить про те, що цей контейнер відвантажено саме позивачу. Також, Xingyuan Tire Group Co., Ltd здійснює оформлення сертифікату про походження товару (Certifikatt of origin). Qingdao Awesome International Trade CO. Ltd встановлює совю націнку на товар, реалізує на користь позивача товар за більш високими цінами, додатково вказує вартість фрахту відповідно до умов поставки GIF Odessa.

Що стосується посилання відповідача , щодо зазначеного рахунку фактури, номер якої не відповідає поданому до митного оформлення, суд з таким посиланням не погоджується виходячи з того, що декларація країни відправлення взагалі не містить жодного з рахунків фактури, а отже і помилки в її номері бути не може.

Щодо посилання митного органу в рішенні про коригуванні митної вартості № UA 508000/2019/000033/2 на ту обставину, що на вимогу митного органу декларантом не подано виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд не може погодитись з таким висновком, в судовому засіданні, встановлено, що позивач надав митному органу всю наявну бухгалтерську документацію (Swift), інша документація у останнього відсутня у зв`язку із тим, що ним вперше придбавалась продукція в даному асортименті. Висновки спеціалізованих експертних організацій позивач не надавав у зв`язку із тим, що підприємством товар придбався безпосередньо від виробника такого товару.

Крім того, суд не може погодитись з висновками митного органу, що зазначені у рішенні про коригування митної вартості № UA 508000/2019/000034/2 від 19.04.2019 року, враховуючи те, що матеріалами справи встановлено, що банківський платіжний документ, який був наданий відповідачу з метою митного оформлення, а саме, що стосується товару від 21.02.2019 року № SAAtoAFTsnpO-0108-000001, де в графі 70 «remittance Information» зазначено Contract SIOL-01 09/01/2019 Preforma invoice 2019-XY-SIOL-1 18.02.2019 FOR AUTOMATIVE TIRES, а до митного органу подано рахунок - проформу № РС2019- XY-SIOL-1 від 27.01.2019 року, відмінність в датах, вказаних в документах, виникла в зв`язку з тим, що згідно вимог Національного банку України до оплати подаються рахунки-проформи на іноземній мові, а також в обов`язковому порядку перекладені українською мовою. Банк приймає до роботи рахунок-проформу, перекладену українською мовою і вказує її реквізити у банківському документі - Swift. Для проведення платежу банку надано Проформу інвойс українською мовою від 18.09.2019 року № РС2019- XНY-SIOL-1. Щодо відмінності в номерах документів (у митній декларації вказано номер рахунку - проформи № РС2019- XНY-SIOL-1, а у банківському документі №РС2019-XY-SIOL-1) слід зазначити, що дані розбіжності виникли в результаті технічної помилки з боку банківської установи і жодним чином не впливає на митну вартість товару, і не є підставою для митного органу не приймати даний документ для підтвердження митної вартості товару за ціною контракту.

Крім того, у рішенні про коригування митної вартості № UA 508000/2019/000034/2 встановлено, що у поданому до митного оформлення рахунку - проформі вказано, що покриття страхових виплат здійснюється покупцем товару, тоді як угода укладена на умовах GIF відповідно до яких витрати пов`язані із страхуванням товару несе продавець. Щодо зазначених в рішенні розбіжностей, суд вказує не те, що відповідно до п.12 рахунку - проформи № 2019-XНY-Siol -1 від 27.01.2019 року, «INSURANCE: to be covered by the buyer» (Страхування: оплачується покупцем), однак ці дані в ньому вказані помилково у зв`язку із тим, що відповідно до страхового полісу «Cargo Transportation Insurance Policy» № В053635012019009154 від 13.03.2019 року, страхувальником товару є «Qingdao Awesome International Trade CO.», тобто продавець, що відповідає умовам поставки GIF, вказаний вище старховий поліс надався позивачем митному органу під час митного оформлення товару, про що свідчать матеріали справи.

Що стосується посилання митного органу у рішенні про коригування митної вартості № UA 508000/2019/000034/2, що у додатково наданих копіях митних декларацій країни відправлення умови поставки товару відрізняються від вказаних у товаро-супровідних документах, а також зазначено рахунок фактуру, номер якої не відповідає поданому до митного оформлення, суд зазначає наступне: відповідно до п. 1.2. Контракту від 09.01.2019 року № Siol-01, укладеного між «Qingdao Awesome International Trade CO.» (продавець) та ТОВ «Компания смазочных материалов «Сиол» (покупець), виробником товару є Xingyuan Tire Group Co., Ltd. Компанія «Qingdao Awesome International Trade CO. Ltd» є експортним партнером, тобто здійснює тільки продаж товару компанії Xingyuan Tire Group Co., Ltd. Ця компанія є безпосереднім виробником товару - шин та продаж на експорт не здійснює, а такий продаж здійснює безпосередньо «Qingdao Awesome International Trade CO. Ltd». Крім того, Xingyuan Tire Group Co., Ltd на умовах поставки FOB та за більш низькими цінами реалізують шини Qingdao Awesome International Trade CO. Ltd., здійснюють оформлення експортної декларації, в якій зазначають отримувачем товару ТОВ «Компания самзочных материалов «Сиол», що свідчить про те, що цей контейнер відвантажено саме позивачу. Також, Xingyuan Tire Group Co., Ltd здійснює оформлення сертифікату про походження товару (Certifikatt of origin). Qingdao Awesome International Trade CO. Ltd встановлює свою націнку на товар, реалізує на користь позивача товар за більш високими цінами, додатково вказує вартість фрахту відповідно до умов поставки GIF Odessa.

Що стосується посилання відповідача , щодо зазначеного рахунку фактури, номер якої не відповідає поданому до митного оформлення, суд з таким посиланням не погоджується виходячи з того, що декларація країни відправлення взагалі не містить жодного з рахунків фактури, а отже і помилки в її номері бути не може.

Щодо посилання митного органу в рішенні про коригуванні митної вартості № UA 508000/2019/000034/2 на ту обставину, що на вимогу митного органу декларантом не подано виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, судом, в судовому засіданні, встановлені наступні обставини, що позивач надав митному органу всю наявну бухгалтерську документацію (Swift), інша документація у останнього відсутня у зв`язку із тим, що ним вперше придбавалась продукція в даному асортименті. Висновки спеціалізованих експертних організацій позивач не надавав у зв`язку із тим, що підприємством товар придбався безпосередньо від виробника такого товару.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що вказані у рішеннях про корегування митної вартості обставини не відповідають дійсності, оскільки декларантом було подано до митного оформлення документи, що в повному обсязі підтверджують заявлену митну вартість в тому числі й транспортні витрати, зокрема експортні декларації № 435020190000009777 від 01.03.2019 року та № 435020190000140656 від 05.03.2019, лист від продавця («Account Statement»)

Враховуючи викладене, позивачем для митного оформлення було надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: "неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару. Враховуючи вимоги ч.2 ст.64 Митного кодексу України використана наявна в Митниці інформація щодо раніше визначених митних вартостей за другорядними методами для товару №1 на рівні 3,19 дол. США/кг або 191 дол. США/шт (МД №UA100110/2019/168257 від 20.03.2019 р.). та на рівні 2,82 дол. США/кг або 20,81 дол. США/шт (МД №UA125220/2019/703432 від 14.03.2019 р.)

Відповідач не надав на адресу суду митну декларацію, яку він використав для визначення митної вартості товарів.

Разом з тим, необґрунтованим та не мотивованим є використання митним органом відповідної митної декларації, оскільки не відомо на яких умовах здійснювалась поставка товару за вказаною митною декларацією, а поставка товару імпортованого позивачем здійснювалась на умовах CIF. Відповідач не надав доказів, що поставка товару за наведеною митним органом митною декларацією відбувалась на умовах CIF.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, позивачем для оформлення товару за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод №2ґ).

Правова позиція з даного питання викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 року у справі № 821/1617/17, у справах №804/16980/14, № 815/2013/15 та в подальшому відображена в інших рішеннях з цього питання.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

З урахуванням викладеного рішення про корегування митної вартості не відповідає ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягає скасуванню, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України", відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Обов`язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнана джерелом права.

Згідно п.1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набула чинності для України 11.09.1997 року) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Бендерський проти України" (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом.

Згідно статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набув чинності для України 11.09.1997 року) "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Україна - Тюмень" проти України" (N 22603/02 §55) зазначено, "… що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи ... Вимога досягнення такого балансу відображена в цілому в побудові статті 1 Першого протоколу, включно із другим реченням, яке необхідно розуміти в світлі загального принципу, викладеного в першому реченні. Зокрема, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності".

В даному випадку корегування митної вартості товарів створило ситуацію, в якій позивач, без жодних правових на те підстав, змушений зазнавати фінансового тиску на свою господарську діяльність, що є недопустимим. До того ж доводи відповідача покладені в основу його правової позиції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Суд не приймає до уваги посилання відповідача, оскільки вони ґрунтуються на помилковому тлумаченні законодавства України.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

В судовому засіданні 11.07.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 139, 241-246 КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНИЯ СМАЗОЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ "СИОЛ" (код ЄДРПОУ 14142821, 73000, м.Херсон, проспект Сенявіна, 7) до Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) про визнання протиправними та скасування рішення від 19.04.2019 р. № UA 508000/2019/000033/2 та № UA 508000/2019/000034/2 - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA 508000/2019/000033/2 від 19.04.2019 року.

Зобов`язати Митницю ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) вжити заходів щодо митного оформлення товарів на підставі даних, заявлених ТОВ "КОМПАНИЯ СМАЗОЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ "СИОЛ" (код ЄДРПОУ 14142821, 73000, м.Херсон, проспект Сенявіна, 7) в митній декларації МД-2 № UA508070/2019/000610.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA 508000/2019/000034/2 від 19.04.2019 року.

Зобов`язати Митницю ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) вжити заходів щодо митного оформлення товарів на підставі даних, заявлених ТОВ "КОМПАНИЯ СМАЗОЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ "СИОЛ" (код ЄДРПОУ 14142821, 73000, м.Херсон, проспект Сенявіна, 7) в митній декларації МД-2 № UA508070/2019/000611.

Стягнути з Митниці ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, вул. Гоголя, 13, код ЄДРПОУ 39624611) за рахунок її бюджетних асигнувань, шляхом безспірного списання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНИЯ СМАЗОЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ "СИОЛ" (код ЄДРПОУ 14142821, 73000, м.Херсон, проспект Сенявіна, 7) судові витрати у розмірі 5940 (п`ять тисяч дев`ятсот сорок грн.), 44 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 16 липня 2019 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 108020200

Попередній документ : 83102052
Наступний документ : 83102056