Ухвала суду № 82722656, 11.02.2019, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/1810/19

Провадження №1-кс/369/591/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

слідчого судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Головатюк В.В.,

за участі прокурора Прокоповича Р.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Когут І.В. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200005768 від 02.10.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області лейтенант поліції Когут І.В. звернувся до слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області з даним клопотанням, мотивуючи його тим, що у провадженні СВ Києво-Святошинського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості про яке 02.10.2018 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200005768 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в період часу з літа 2017 року по 20.09.2018 року ОСОБА_1 , проживаючи у свого друга ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, направлений на задоволення статевої пристрасті, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає періодично вчиняв розпусні дії, що мали фізичний характер, відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме в процесі видуманої ним гри торкався до її статевих органів, внаслідок чого він отримував статеве задоволення.

02.10.2018 року відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12018110200005768 з правовою кваліфікацією ч. 2 ст. 156 КК України.

02.10.2018 року в порядку ст. 208 КПК України, за обґрунтованою підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, був затриманий ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

03.10.2018 року слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, а саме у вчиненні розпусних дій щодо малолітньої особи.

03.10.2018 року підозрюваному ОСОБА_1 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб по 30.11.2018 включно.

23.11.2018 року постановою керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12018110200005768 від 02.10.2018 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.156 КК України, продовжено до трьох місяців та визначено новий строк досудового розслідування до 03.01.2019.

29.11.2018 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 продовжено до трьох місяців, тобто по 28.12.2018 включно.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Нижній Новгород Нижньогородської області Російської Федерації, росіянин, громадянин Російської Федерації, освіта середня, не працюючий, не одружений, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Підставами підозрювати ОСОБА_1 у вчиненні даного злочину є зібрані у кримінальному провадженні докази, а саме: протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 02.10.2018, зареєстрований до ЖЕО за № 47942, рапорт про затримання ОСОБА_1 , зареєстрований до ЖЄО за № 48030 від 03.10.2018, протокол затримання ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України від 02.10.2018, протокол допиту законного представника потерпілого ОСОБА_2 від 02.10.2018, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 03.10.2018, протокол слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_1 від 03.10.2018, висновок експертного дослідження спеціаліста щодо роботи в Зеленій кімнаті з малолітньою ОСОБА_3 від 11.11.2018, згідно якого остання пережила сексуальне розбещення, та інші докази в своїй сукупності.

29.10.2018 року підозрюваному ОСОБА_1 призначено амбулаторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручено КЗКОР ОПНМО смт. Глеваха Васильківського району Київської області.

Згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 520 від 31.10.2018 встановлено, що в рамках амбулаторної судово-психіатричної експертизи відповісти на питання, поставлені перед експертами, не виявилося можливим, та що для визначення психічного стану ОСОБА_1 в період інкримінованих йому діянь і в даний час, а також для визначення його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними необхідно спостереження за ОСОБА_1 в умовах психіатричного стаціонару (проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи).

05.12.2018 року малолітню ОСОБА_3 було направлено до КЗ КОР ОПНМО смт. Глеваха Васильківського району Київської області для проходження судової психолого-психіатричної експертизи.

07.12.2018 року до Києво-Святошинського районного суду направлено клопотання про проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_1 та отримано відповідну ухвалу.

12.12.2018 року до Києво-Святошинського районного суду направлено клопотання про направлення підозрюваного ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи та отримано відповідну ухвалу.

21.12.2018 ухвалоюслідчогосуддіКиєво-Святошинського районного суду Київської області строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 продовжено строком на 60 діб, тобто до 18.02.2019 включно.

21.12.2018 ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 12018110200005768 від 02.10.2018 за підозрою ОСОБА_1 продовжено до п`яти місяців та визначено новий строк досудового розслідування до 03.03.2019.

27.12.2018 матеріали кримінального провадження № 12018110200005768 від 02.10.2018 були направлені до Київського міського центру судово-психіатричної експертизи для проведення стаціонарної судово-психіатричної експертизи підозрюваного ОСОБА_1

На даний час у даному кримінальному провадженні виконано ряд слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку отриманих доказів у ньому. Однак, необхідно провести та отримати висновок стаціонарної судово-психіатричної експертизи для з`ясування питання осудності підозрюваного ОСОБА_1 , ознайомити сторони кримінального провадження з матеріалами досудового розслідування; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші процесуальні дії, направлені на закінчення досудового розслідування.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_1 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а тому заявлені під час обрання запобіжного заходу ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не зменшились, а саме надалі існують підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 може:

- переховуватися від органу досудового розслідування та суду;

- незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що останній не має постійного місця проживання, не має міцних соціальних зв`язків,не має постійного місця роботи, являється громадянином Російської Федерації, відтак, усвідомлюючи невідворотність реального покарання, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності за злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від5до 8 років позбавлення волі. (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду із захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись із посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов`язаних із характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciew. Moldova (Бекчиев проти Молдови).

Враховуючи ці обставини і тяжкість вчиненого ним злочину, існує реальний ризик переховування підозрюваного з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, згідно з яким ОСОБА_1 може впливати на потерпілих, свідків, інших осіб у кримінальному провадженні.Необхідно зазначити наступне,даний ризик обґрунтовується тим, що наразі існує ризик того, що підозрюваний, перебуваючи на свободі та знаючи про фактичне місце проживання потерпілого, може незаконно впливати на нього, змушуючи із застосуванням фізичного чи психологічного примусу змінювати свої показання, давати неправдиві показання або відмовитися від дачі будь-яких показань. Крім того, на даний час в органу досудового розслідування є необхідність у проведенні ряду слідчих дій, встановити всіх осіб, які можуть бути свідками у даному кримінальному провадженні, а тому існує реальний ризик того, що ОСОБА_1 перебуваючи на свободі, буде здійснювати вплив на останніх із метою надання неправдивих показань.

Таким чином, під час досудового розслідування встановлено реальні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі застосування до нього запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, може переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні.

Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_1 необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який дієво забезпечить виконання підозрюваним передбачених кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків.

Лише продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зможе запобігти усім вищевказаним ризикам, у тому числі вчинення підозрюваним нових кримінальних правопорушень.

Застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, таких як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, будуть недостатніми для запобігання зазначеним ризикам, так як виходячи зі змісту ст.ст. 179-182 КПК України, вони не позбавляють у повній мірі підозрюваного можливості вільно пересуватися, вчиняти протиправні дії.

Продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Тому, слідчий просив продовжити строк тримання під вартою в Державній установі Міністерства юстиції України «Київський слідчий ізолятор» підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 03.03.2019 включно, тобто, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12018110200005768 від 02.10.2018.

У судовому засіданні прокурор вимоги даного клопотання підтримав.

Підозрюваний у судовому засіданні проти задоволення клопотання не заперечував.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, дослідивши додані до клопотання матеріали та докази, дійшов наступних висновків.

03 жовтня 2018 року слідчим за погодженням з прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України.

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 жовтня 2018 року відносно ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30 листопада 2018 року включно із можливістю внесення застави у розмірі 140 960 грн.

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 листопада 2018 року відносно ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 28 грудня 2018 року (включно) із можливістю внесення застави у розмірі 140 960 грн.

Ухвалою слідчого судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 грудня 2018 року відносно ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою до 18 лютого 2019 року (включно) із можливістю внесення застави у розмірі 140 960 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може буди застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Частина 2 ст. 156 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Обираючи ОСОБА_1 запобіжний захід, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, що підтверджується наданими до клопотання доказами, вважаючи їх належними і допустимими, враховує наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, з високим ступенем ймовірності, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, знищення або спотворення будь-якої із речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинення іншого кримінального правопорушення, можливість впливу на свідків у кримінальному провадженні, що може бути перешкодою встановленню істини у справі.

На підставі викладеного, враховуючи дані щодо особи підозрюваного на підставі п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вбачає підстави для продовження строку застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід відносно ОСОБА_1 буде недостатнім для запобігання ризикам, які наведені слідчим і прокурором.

Між тим, відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатих осіб.

Дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов висновку про застосування застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 148240 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області лейтенанта поліції Когут І.В. за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110200005768 від 02.10.2018 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою в Державній установі арештний дім «Київський слідчий ізолятор» підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 03 березня 2019 (включно), тобто, в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12018110200005768 від 02.10.2018.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язків, визначених КПК України, у розмірі 148240 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області:

Отримувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Київській області

Код отримувача (ЄДРПОУ): 26268119

р/р 37312095018661

Банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ

Код банку: 820172

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державній установі арештний дім «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державній установі арештний дім«Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного який вніс заставу з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та слідчого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступні обов`язки: не відлучатися із місця постійного проживання без дозволу, слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування з свідками та потерпілим у вказаному кримінальному провадженні.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Пінкевич Н.С.