Рішення № 8251328, 09.03.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.10                                                                                 Справа № 9/23

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Артха-ЛТД", м. Алчевськ Луганської області

до Відкритого акціонерного товариства "Алчевський металургійний комбінат", м. Алчевськ Луганської області

про стягнення 74 490 грн. 56 коп.

в присутності представників:

від позивача – Петрук Я.Є., дов. № 30 від 01.02.10,

від відповідача – Зубова Л.І., дов. № 01-026-26 від 04.01.10

в с т а н о в и в:

позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача боргу у розмірі 74490,56 грн., у т.ч.: інфляційні нарахування у розмірі 39409,74 грн., штрафні санкції –35080,82 грн.

У подальшому позивач звернувся до суду із заявою про доповнення позову, у якій збільшив позовні вимоги та просить стягнути 3% річних від простроченої суми у розмірі 9142,98 грн.

Суд приймає цю заяву з огляду на те, що вона не суперечить вимогам закону та:

- позивачем додатково сплачене держмито у порядку та розмірі, встановленому законодавством,

- як зазначено в Інформаційному листі ВГСУ від 02.06.2006 N 01-8/1228 з наступними змінами від 08.04.2008, під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Якщо такі додаткові позовні вимоги зв'язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами, то їх може бути пред'явлено з дотриманням, зокрема, приписів статті 58 ГПК.

Крім того, за уточненим позивачем розрахунком інфляційні втрати складають 38296,23 грн., однак позивач не подав заяву про зменшення розміру позову у порядку, встановленому ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Відповідач, ВАТ "АМК", у відзиві на позовну заяву за № 026-92исп/09 не погоджується з нарахуванням інфляційних нарахувань та з вимогою про стягнення пені у розмірі 35080,82 грн., оскільки договором стягнення пені не передбачено.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на рішення господарського суду Луганської області від 16.10.09 по справі № 1/136 та № 1/137, від 01.10.09 по справі № 7/206, за якими з відповідача на користь позивача було стягнуто 42191,38 грн., 42935,80 грн. та 133979,23 грн. відповідно, крім того, судові витрати.

Стягнення вказаних грошових коштів відбулося за порушення договорів № 027/1-1423 від 31.05.06, № 027/1-3468 від 15.11.07 та № 0102-229 від 30.01.08.

Позивач пояснює, що відповідач розрахувався з ним за судовими рішеннями повністю, однак несвоєчасно, тому на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані інфляційні втрати за час прострочення платежу у розмірі 39409,74 грн. та 3% річних - 9142,98 грн., крім того, штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 35080,82 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи учасників судового процесу і надані ними документи, суд дійшов висновку про наступне.

Між позивачем та відповідачем були укладені наступні договори:

·          № 027/1-1423 від 31.05.06 на виконання робіт з реконструкції баштової градирні,

·          № 027/1-3468 від 15.11.07 на виконання лакофарбних робіт з ремонту міського тунелю,

·          № 0102/229 від 30.01.08 на виконання робіт з капітального ремонту димових труб.

У зв'язку з порушенням грошових зобов'язань за вказаними договорами позивач звернувся з відповідними позовами до господарського суду Луганської області, якими судом стягнуто з відповідача грошові борги:

- за рішенням № 1/136 та № 1/137 від 16.10.09 –42191,38 грн. та 42935,80 грн. відповідно,

- за рішенням № 7/206 від 01.10.09 –133979,23 грн.

На час звернення з цим позовом відповідач погасив зазначені вище грошові суми, однак з порушенням строків, передбачених вказаними договорами, тому позивач звернувся з цим позовом про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, згідно з якою боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на те, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення, відкриття виконавчого провадження з його примусового виконання тощо, враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свого зобов'язання в частині оплати вартості виконаних робіт, а приписи ст. 625 ЦК України не заперечують можливості звернення стягнення кредитора з вимогою про стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, суми, на яку заборгованість за грошовими зобов'язаннями підвищена в порядку індексації, а також процентів річних від простроченої суми за виконання грошового зобов'язання, і зокрема, за період, що утворився після прийняття судом відповідних рішень, суд вважає правомірним застосування позивачем вимог ст. 625 ЦК України при подачі цього позову.

Позивачем за вказаною нормою з урахуванням заяви про доповнення позову нараховані 3% річних:

- за договором № 0102-229 від 30.01.08 складають 5063,94 грн.,

- за договором № 027/1-3468 від 15.11.07 –2070,16 грн.,

- за договором № 027/1-1423 від 31.05.06 –2008,88 грн.

разом –9142,98 грн. за період з 01.06.08 по 15.12.09 за кожним договором за відповідними розрахунками (а.с. 50 –52).

Перевіривши правильність розрахунків фактичним обставинам, суд вважає, що заявлена сума річних є помилковою, вона повинна складати разом 9036,76 грн., у т.ч. за договором № 0102-229 від 30.01.08 –5033,91 грн., за договором № 027/1-3468 від 15.11.07 –2072,49 грн., за договором № 027/1-1423 від 31.05.06 –1930,36 грн.

Щодо нарахування позивачем інфляційних втрат у загальній сумі 38296,23 грн. згідно з наданими позивачем розрахунками, суд вважає цю суму такою, що нарахована помилково, оскільки перевіривши правильність розрахунків фактичним обставинам, суд вважає, що сума інфляції повинна становити 37657,51 грн., у т.ч. за договором № 0102-229 від 30.01.08 –18014,55 грн., за договором № 027/1-3468 від 15.11.07 –10959,34 грн., за договором № 027/1-1423 від 31.05.06 –8683,62 грн.

Щодо нарахування пені.

Позивачем нарахована пеня за прострочення платежів у загальному розмірі 35080,82 грн., виходячи з облікової ставки НБУ, згідно з наданими розрахунками (а.с. 13 –15).

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається зі змісту спірних договорів, жодний договір не містить письмового правочину щодо забезпечення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені чи штрафу, а тому вимога про стягнення пені є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково з покладенням судових витрат на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача, ВАТ "Алчевський металургійний комбінат", 94202, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, код 05441447, на користь позивача, ТОВ "Артха-ЛТД", 94214, Луганська обл., м. Алчевськ, вул. Леніна, 106, код 13403194, інфляційні нарахування у розмірі 37657,51 грн. та 3% річних - 9036,76 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –466,94 грн. та інформаційно-технічні витрати –131,76 грн.

3. У задоволенні вимог про стягнення пені у розмірі 35080,82 грн., 3% річних у розмірі 106,22 грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 1752,23 грн. –відмовити.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 12.03.10.

Суддя                                                                                А.Г.Ворожцов