
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №568/945/19
Провадження №2-а/568/28/19
20 червня 2019 р. м.Радивилів
Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:
головуючого судді Панчука М.В.,
за участі секретаря судового засідання Саган В.В.,
позивача - кандидата у депутати Бугаївської ОТГ Бернацського О.В.,
відповідача - кандидата у депутати Бугаївської ОТГ ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Радивилів адміністративну справу за позовом кандидата у депутати Бугаївської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_1 до кандидата у депутати Бугаївської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Бугаївська сільська виборча комісія Радивилівського району Рівненської області та Національне агентство з питань запобігань корупції, про визнання протиправними дій та бездіяльності,
встановив:
кандидат у депутати Бугаївської ОТГ Бернацський О.В. звернувся у Радивилівський районний суд з адміністративним позовом до кандидата у депутати Бугаївської ОТГ ОСОБА_2 У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними бездіяльність та дії кандидата у депутати до Бугаївської ОТГ на перших місцевих виборах до Бугаївської ОТГ Радивилівського району Рівненської області 30.06.2019 р. - ОСОБА_2 , а саме: щодо не подання останнім декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2018 рік як кандидата у депутати особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції у передбачені Законом спосіб та порядок; щодо повторного, після внесення у непередбачений Законом спосіб правок, виконання ОСОБА_2 декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік - 27.03.2019 року, щорічна за посадою «начальник управління», якій Реєстр надав унікальний ідентифікатор документа та наклав на неї електрону печатку Реєстру від 27.03.2019 року, замість відповідної декларації кандидата у депутати особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, яка подається у відповідності до Закону України №1700-VІІ. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач станом на 18.06.2019 р. не подав декларації про майно, доходи, витрати і зобов?язання фінансового характеру кандидата в депутати, як це передбачено ЗУ «Про запобігання корупції», а подав копію декларації, яка не відповідає вимогам закону та не має унікального ідентифікатора документу із накладеною електронною печаткою Реєстру.
У судовому засіданні позивач підтримав позов у повному обсязі, зазначивши, що неподання декларації кандидата у депутати відповідачем порушує його права, зокрема і як виборця, так як він не може ознайомитися із його змістом. Просив повністю задовольнити його позовні вимоги.
Відповідач у відкритому судовому засіданні заперечив щодо позову та вказав, що позивач оскаржував постанову про реєстрацію його кандидатом у депутати у адміністративний суд, рішенням якого, залишеного без змін судом апеляційної інстанції, що стосується його особи, було оцінено подання ним декларації та встановлено, що подана за формою та у вказаний спосіб декларація як кандидатом у депутати не забороняється законодавством України, а відтак у частині, що його стосується, позивачу було відмовлено. Зазначив, що при подачі документів як кандидат у депутати, виконав усі вимоги СВК, у зв`язку з чим його зареєстрували як кандидата у депутати.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Бугаївська виборча комісія Радивилівського району Рівненської області та Національне агентство з питань запобігань корупції, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання явки своїх представників не забезпечили.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Ухвалою суду від 19.06.2019 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду. Витребувано у Бугаївської сільської виборчої комісії Радивилівського району Рівненської області оригінал постанови Бугаївської ТВК №5 від 06.06.2019 року, копію декларації про майно, доходи, витрати та зобов`язання фінансового характеру, подану як кандидата в депутати Браславцем О.К. Надано відповідачу та третім особам строк на подачу відзиву та пояснень. Ухвалою суду від 20.06.2019 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, в клопотанні позивача про огляд доказів за їх місцезнаходженням в порядку статті 81 КАС України відмовлено. Ухвалою суду від 20.06.2019 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, у клопотання позивача про витребування відомостей у Дубенського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області відмовлено. Інших процесуальних дій не вчинялося.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд, при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Суд, заслухавши вступне слово позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, встановив наступні фактичні обставини, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Як вбачається із оглянутого у судовому засіданні оригіналу постанови № 5 від 06.06.2019 р. Бугаївської СВК Радивилівського району Рівненської області (а.с. 4-5, 17-18), у позиції № 17 вказано про реєстрацію кандидатом у депутати Бугаївської ОТГ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта вища, що проживає у АДРЕСА_1 , у виборчому окрузі №3.
Згідно щорічної декларації ОСОБА_2 за звітний період 2018 р. (а.с. 19-23), поданої як кандидатом в депутати Бугаївської ОТГ 05.06.2019 р., про що власноруч записано ОСОБА_2 у останній, та підтверджено у судовому засіданні, ОСОБА_2 подав у письмовій формі наручно декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 р.
Відповідно до частини третьої статті 39 Закону України "Про місцеві вибори" №595-VIII відповідна територіальна виборча комісія реєструє кандидата в депутати в одномандатному виборчому окрузі, висунутого шляхом самовисування, за умови особистого пред`явлення ним документа, передбаченого частиною другою статті 3 цього Закону, та подання ним документів, передбачених пунктами 6-8 частини першої цієї статті, а також особисто підписаних ним заяви про самовисування кандидатом у депутати та заяви про згоду на оприлюднення біографічних відомостей у зв`язку з участю у місцевих виборах.
Реєстрація кандидата у депутати в одномандатному виборчому окрузі шляхом самовисування здійснюється за умови надання таких документів: паспорта громадянина України або тимчасового посвідчення громадянина України; автобіографії кандидата в депутати; декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; заяви про наявність (відсутність) заборгованості; та чотирьох фотографій.
При чому, обов`язковим для реєстрації кандидатом у депутати, як шляхом самовисування, так і шляхом висування кандидата у депутати від цієї місцевої організації, партії, є надання такого документа як декларація про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру кожного кандидата в депутати відповідно до статті 45 цього Закону.
Згідно із частиною першою статті 45 Закону №595-VIII декларація про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за рік, що передує року початку виборчого процесу, подається кандидатом у депутати, кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови, старости за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" №3206-VI.
Закон №3206-VI втратив чинність 01.09.2016 р., крім положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" № 1700-VII, декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на підставі Закону №1700-VII, з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро України та Національного агентства з питань запобігання корупції» від 12.02.2015 №198-VIII.
Відповідно до абзацу 1 та 2 пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону №1700-VII до початку роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, суб`єкти декларування подають декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру в порядку, встановленому Законом №3206-VI. Зазначені декларації підлягають оприлюдненню в порядку, встановленому Законом №3206-VI.
Про початок роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, приймається рішення НАЗК.
У підпункті 1 пункту 4 «Прикінцевих положень» Закону №1700-VII визнано такими, що втратили чинність: Закон №3206-VI, крім положень щодо фінансового контролю, які втрачають чинність з початком роботи системи подання та оприлюднення відповідно до цього Закону декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Рішенням НАЗК від 10.06.2016 р. №2 «Про початок роботи системи подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (зареєстровано в МЮУ 15.07.2016 р. за №958/29088) (далі - Рішення №2) відповідно до пункту 5 частини першої статті 12, пункту 2 «Прикінцевих положень» Закону №1700-VII вирішено, зокрема: 1. Визначити, що система подання та оприлюднення відповідно до Закону №1700-VII декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, розпочинає свою роботу в два етапи: перший етап - з 00 годин 00 хвилин 01 вересня 2016 року для таких типів декларацій (повідомлень) та суб`єктів декларування: щорічні декларації за 2015 рік службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище. Зазначені у цьому абзаці декларації подаються протягом 60 календарних днів з дати, визначеної у цьому абзаці; декларації, передбачені абзацом першим частини другої статті 45 Закону (декларації осіб, які припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування), службових осіб, які 01 вересня 2016 року чи пізніше цієї дати припиняють діяльність, пов`язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, та станом на день такого припинення займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище; повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування, передбачені частиною другою статті 52 Закону, службових осіб, які станом на 01 вересня 2016 року чи пізніше цієї дати займають згідно зі статтею 50 Закону відповідальне та особливо відповідальне становище; 2) другий етап - з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року для всіх інших суб`єктів декларування та декларацій (повідомлень), передбачених Законом. 2. Зазначені у пункті 1 цього рішення декларації (повідомлення) подаються згідно із Законом шляхом заповнення відповідних форм на офіційному веб-сайті НАЗК з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. 3. Декларації суб`єктів декларування, не зазначені в підпункті 1 пункту 1 цього рішення, подаються за формою та в порядку, встановленими Законом №3206-VI, до 01 січня 2017 року».
У пункті 4 частини першої статті 3 Закону №1700-VII визначено, що суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є: кандидати у народні депутати України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України «Про вибори народних депутатів України», кандидати на пост Президента України, зареєстровані у порядку, встановленому Законом України «Про вибори Президента України», кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост.
Особа, яка претендує на зайняття посади, зазначеної у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, та особа, зазначена у пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, до призначення або обрання на відповідну посаду, подає в установленому цим Законом порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за минулий рік (абзац 1 частини третьої статті 45 Закону №1700-VII).
Рішенням №3, затверджено Порядок; Форму декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Форма); Форму повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб`єкта декларування (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 5 Порядку, суб`єкти декларування подають декларації відповідно до статті 45 Закону №1700-VII з додержанням таких вимог, зокрема: декларація суб`єкта декларування, який є особою, що претендує на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, особи, зазначеної у пункті 4 частини першої статті 3 Закону, подається до призначення або обрання особи на посаду. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа (партія) подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі, реєстрацію кандидата), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Тобто, вимогою є подання кандидатами у депутати декларацій, що охоплюють звітний рік, що передує року, в якому особи (партії) подали заяву на зайняття посади (участь у конкурсі, реєстрацію кандидата), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року, тобто за 2018 рік.
Відповідно до підпункту 4 пункту 2 Форми, декларацію заповнюють та подають: особи, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, до їх призначення або обрання на посаду - декларацію, що охоплює рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому особа подала заяву на зайняття посади (участь у конкурсі), якщо інше не передбачено законодавством.
Разом з тим, пункт 5 Порядку визначає необхідність подання декларації особами, що претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, особи, зазначеної у пункті 4 частини першої статті 3 Закону №1700-VII, натомість підпунктом 4 пункту 2 Форми визначено необхідність подання декларацій особами, які претендують на зайняття посад, зазначених у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону №1700-VII. Тобто, у Формі відсутнє посилання на осіб, визначених у пункті 4 частини першої статті 3 Закону №1700-VII.
Наведене свідчить про неоднозначність вимог Закону №1700-VII щодо категорій осіб, які подають декларації як кандидати на певні посади.
Відповідно до статей 129, 129-1 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Преюдиція - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, передбачене частиною першої частиною четвертою статті 78 КАС України, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.
Тобто, за змістом частини четвертої статті 78 КАС України, учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені.
Так, у рішенні Рівненського окружного адміністративного суду від 13.06.2019 р. № 460/1367/19 (а.с. 28-33), яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2019 р. № 857/6314/19 (а.с.34-43), та набрало законної сили 15.06.2019 р., під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Бугаївської сільської виборчої комісії Радивилівського району Рівненської області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , про визнання протиправною і скасування постанови в частині, відмовлено у визнанні протиправною постанови Бугаївської СВК № 5 від 06.06.2019 р. в частині реєстрації кандидатом у депутати ОСОБА_2 та зазначено, що кандидат у депутати ОСОБА_2 відповідно до заяви від 05.06.2019 р. подав Бугаївській СВК для реєстрації декларацію згідно Закону №1700-VII, тобто декларацію кандидата на посаду особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік. Згідно наявної на офіційному веб-сайті НАЗК інформації, ОСОБА_2 подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік - 27.03.2019 р. - щорічну за посадою "начальник управління"; а також декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік - 17.05.2019 р. - перед звільненням за посадою "начальник управління".
У поданій Бугаївською СВК для реєстрації декларації міститься власноручний напис ОСОБА_2 наступного змісту: "Я, ОСОБА_2 надаю декларацію про доходи за 2018 рік, як кандидат в депутати Бугаївської ОТГ 05.06.2019 р. "Підпис"".
При цьому, на заперечення позивача, що така декларація ОСОБА_2 не є належною та такою, що не відповідає вимогам Закону, оскільки подана не як «кандидатами у депутати», а як щорічну за посадою "начальник управління", зазначає, що законодавчою вимогою є подання кандидатами у депутати декларацій, що охоплюють звітний рік, що передує року, в якому особи (партії) подали заяву на зайняття посади (участь у конкурсі, реєстрацію кандидата), якщо інше не передбачено законодавством, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року, тобто за 2018 рік, при цьому наявна неоднозначність вимог закону щодо категорій осіб, які подають декларації як кандидати на певні посади, а тому, зважаючи на наявну у законодавстві неточність, та беручи до уваги розумне співвідношення пропорційності між застосованим заходом і законною (легітимною) метою, суд дійшов висновку, що помилки, допущені кандидатом у депутати при поданні декларацій не є критичними, з чого вбачається відповідність поданих документів СВК та дозволило його реєсрацію як кандидата у депутати. Посилання позивача на те, що кандидатом у депутати Бугаївської ОТГ Браславцем О.К. використано бланки раніше поданої ними щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік за посадою "начальник управління", роздрукував такі на паперовий носій, зробив власноручно правки шариковою ручкою та подав, як декларацію кандидата у депутати до виборчої комісії не змінює факту подання ним у визначений законом спосіб "е-декларації" за 2018 рік, тобто за рік, що передує року, в якому такий кандидат бажає зайняти певну посаду. Подання відповідачем декларації без зазначення "кандидат у депутати" та вчинення власноручно на них на власний розсуд певних записів, жодним чином не впливає на зміст і обсяг інформації щодо майнового стану таких осіб за 2018 рік.
Європейський суд з прав людини у виборчих справах щодо інших країн, зокрема, у рішенні "Краснов та Скуратов проти Російської Федерації" від 19 липня 2007 року, визначає поняття "надмірного формалізму", коли в документі відсутня якась назва або реквізит, це вважається органами влади не помилкою (неточністю), а відсутністю самого документу. Таким чином, цей Суд вважає хибною практикою факт позбавлення органами виконавчої влади заявника можливості приймати участь в виборах у зв`язку з можливим неподанням заявником точної інформації про свою зайнятість, через що в подібних правових ситуаціях суд вважає відсутнім розумне співвідношення пропорційності між застосованим заходом і законною метою.
Також, зі змісту остаточного звіту за після виборний період 29 жовтня - 6 листопада 2012 року, складеного Місією спостереження за виборами в Україні, Бюро демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ, та опублікованого у Віснику Центральної виборчої комісії за 2013 рік №1 вбачається висновок про те, що можна було б запровадити ефективні механізми повідомлення, щоб потенційні кандидати отримували інформацію від органів управління виборчим процесом про виявлені пропуски та помилки у їхніх поданнях, що дасть їм змогу виправити відповідні помилки.
Зважаючи на наявну у законодавстві неточність, та беручи до уваги розумне співвідношення пропорційності між застосованим заходом і законною (легітимною) метою, помилки, допущені кандидатом у депутати ОСОБА_2 , при поданні декларації не є критичними. А відтак суд не вбачає протиправності у діях кандидата у депутати Бугаївської ОТГ ОСОБА_2
З огляду на встановлене, на підставі аналізу наведених обставин справи, встановлених судами Рівненським окружним адміністративним судом та Восьмим апеляційним адміністративним судом, суд дійшов висновку, що вони мають преюдиційне значення для прийняття законного та обґрунтованого рішення в даній справі, оскільки зібрані та безпосередньо досліджені докази спростовують факти, на які посилається позивач та які встановлені рішеннями судів, що набрали законної сили у інших справах, в яких брали участь ті самі особи, стосовно яких встановлено ці обставини.
Крім того, позивачем не подано жодних належних та допустимих доказів чи пояснень по суті справи для спростування преюдиційних обставин, які повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.
Таким чином зазначені преюдиційні факти мають вирішальне значення для правильного вирішення даної справи та є достатніми для обґрунтованого висновку щодо суті позовних вимог.
Щодо вказівки позивача про неможливість ознайомлення із майновим станом відповідача, що забезпечено офіційнийм веб-сайтом НАЗК та відсутності унікальних номерів та відбитків електронних печаток реєстру, суд зазначає, що позивачем не наведено доказів перешкоджання у ознайомленні із такою декларацією в Бугаївській СВК, за місцем її подачі, а унікальний номер із відбитком печатки реєстру є додатковими функціями захисту при заповненні декларації на веб-сайті НАЗК, разом з тим, відповідальність за збереження декларації у тому вигляді, в якому остання була подана ОСОБА_2 , лежить на органі, у який остання була подана, що є також формою захисту.
Суд вважає, що кандидат у депутати ОСОБА_2 подав для реєстрації декларацію відповідно до Закону №1700-VII, так як ним дотримано вимог цього Закону щодо подання декларації, що охоплює звітний рік, в якому особи (партії) подали заяву на зайняття посади (участь у конкурсі, реєстрацію кандидата), а доводи позивача, є безпідставними.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову кандидата у депутати Бугаївської сільської ОТГ ОСОБА_1 до кандидата у депутати Бугаївської сільської ОТГ ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Бугаївська СВК Радивилівського району Рівненської області, Національне агентство з питань запобігань корупції, про визнання протиправними дій та бездіяльності кандидата у депутати Бугаївської сільської ОТГ ОСОБА_2 необхідно - відмовити повністю.
У частині четвертій статті 276 КАС України зазначено, що позовна заява щодо оскарження дії чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їхніх довірених осіб подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням територіальної виборчої комісії, яка зареєструвала кандидата.
Частинами першою та другою статті 132 КАС передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Як вбачається із матеріалів справи, при подані позовної заяви позивачами не сплачено судовий збір.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2019 року становить 1921,00 гривень.
Адміністративний позов в даній справі містить дві вимоги немайнового характеру. А відтак, розмір судового збору, що підлягає стягненню з позивача ОСОБА_1 за подання цього позову, становить 1536,80 грн.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 2, 9, 73, 74-76, 77, 90, 143, 241, 246, 273, 276 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
вирішив:
у задоволенні позовних вимог кандидата у депутати Бугаївської сільської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_1 до кандидата у депутати Бугаївської сільської об`єднаної територіальної громади ОСОБА_2 , треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Бугаївська сільська виборча комісія Радивилівського району Рівненської області, Національне агентство з питань запобігань корупції, про визнання протиправними дій та бездіяльності кандидата у депутати Бугаївської сільської ОТГ ОСОБА_2 - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати у вигяді судового збору в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Радивилівський районний суд Рівненької області протягом двох днів з дня оголошення.
Суддя М.В. Панчук
Судове рішення № 82508374, Радивилівський районний суд Рівненської області було прийнято 20.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 568/945/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: