Ухвала суду № 82192141, 04.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.002276

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04 червня 2019 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Кузан Р.І., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо призначення та обрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , неправомірними з моменту призначення, 27.09.1993, які проведені з порушенням міжнародної Угоди про гарантії прав громадян держав учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, зокрема, щодо врахування трудового стажу для встановлення права на пенсію на пільгових умовах (ч.2 ст.6 Угоди); щодо визначення розміру заробітку для обрахунку пенсії (ч.З ст.6,ст.7 Угоди); Указу Президента України «Про соціальний захист населення в умовах ліберизації цін» від 02.12.1991, зокрема, щодо обчислення середньомісячного заробітку при призначенні пенсії в період 1992-1993 р.р; як проведені всупереч волі позивача на підстав заяви (подання), яку позивач не подавала і не підписувала та зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України Львівській області провести обрахунок розміру пенсії з 09.10.1993 відповідно до зазначених норм Угоди 1992 року, та Указів Президента України, і відповідно до заяви позивача про призначення пенсії від січня 1994 року та поданої нею довідки про зарплату за період 1986-1991 роки.

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо перерахунку розміру пенсії з 24.11.2018 у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» неправомірними, - як проведений з порушенням ч.2 ст.7 міжнародної Угоди від 13.03.1992 і на підставі сфабрикованої заяви позивача від 21.09.1993 та рішення відповідача від 28.09.1993 №411 (рішення: 913240118694 – особовий рахунок від 27.09.1993);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повернути недоплачену частину пенсії з моменту призначення пенсії, з моменту перерахунку.

Ухвалою судді від 13.05.2019 позовна заява залишена без руху та встановлено позивачу строк для усунення зазначених у ній недоліків, який не може перевищувати десять днів з дня вручення вказаної ухвали. Вказану ухвалу позивач отримала 18.05.2019, підтвердженням чого є поштове повідомлення про вручення, яке повернулось на адресу суду 04.06.2019.

Позивачу роз`яснено необхідність протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали: заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, вказавши підстави для поновлення строку.

27.05.2019 на виконання встановлених судом ухвалою від 13.05.2019 недоліків, представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та докази поважності причин його пропуску. В обґрунтування заяви посилається на те, що саме 01.03.2019 - після огляду пенсійної справи, були виявлені порушення прав позивача при призначенні пенсії у 1993 році та подано звернення до відповідача про перерахунок пенсії, в чому позивачу було відмовлено. За таких обставин, вважає, що до 01.03.2019 позивач фактично не знала про порушення своїх прав.

Згідно з п.п.5 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Так, з аналізу вказаних приписів КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, при визначенні початку перебігу строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналась або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, або бездіяльності).

З матеріалів позовної заяви вбачається, що днем, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, та відповідно початком перебігу шестимісячного строку, є 28.09.1993, тобто дата призначення та початку виплати їй пенсії. Водночас, з даною позовною заявою позивач звернулася до суду 08.05.2019, тобто після закінчення строку, установленого законом.

Представник позивача, в обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку посилається на те, що саме 01.03.2019 - після огляду пенсійної справи, були виявлені порушення прав позивача при призначенні пенсії в 1993 році та подано звернення до відповідача про перерахунок пенсії, в чому позивачу було відмовлено. За таких обставин, вважає, що до 01.03.2019 позивач фактично не знала про порушення своїх прав.

Проте, суд не погоджується з такими доводами представника позивача, оскільки до позовної заяви долучено заяву ОСОБА_1 від 1994 року про перерахунок пенсії та заяву про перерахунок пенсії від 11.02.2008, що дає суду підстави вважати, що позивач знала чи мала можливість та повинна була дізнатись про порушення своїх прав до 01.03.2019.

Відтак, встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач знала про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в тому числі мала можливість вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах установлених чинним на той час законодавством строків звернення до суду, але не скористалася такою за відсутності поважних причин.

Щодо тверджень представника позивача у позовній заяві, що ОСОБА_1 не могла знати, догадуватись та припускати, що адміністрація підприємства, всупереч її волі та від її імені написала заяву і зробила подання в органи соціального захисту про призначення пенсії, то суд зазначає, що вказане не підтверджується жодними доказами.

Згідно з п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, окрім іншого встановлено, що якщо вказані позивачем підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зважаючи на викладене, суд приходить висновку, що в контексті даної спірної ситуації, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, слід визнати неповажними, у зв`язку з чим позовна заява підлягає поверненню.

При цьому суд роз`яснює позивачеві, що згідно з ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 171, 243, 248, 250, 256, 293-295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м.Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити дії – повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Р.І. Кузан