
Номер провадження 2/754/1141/19
Справа №754/6749/16-ц
РІШЕННЯ
Іменем України
25 квітня 2019 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
за участю
секретаря судового засідання Шевчук М.В.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», про відшкодування шкоди -
в с т а н о в и в :
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" (далі по тексту ПрАТ «СК «АХА Страхування») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Свої позовні позивач вимоги мотивує тим, що між ним та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 36774а4ах від 07.11.2014 року, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 .
08.01.2015 року о 14.05 год. в с.Чайка по Житомирському шосе сталась ДТП за участю автомобіля «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 Згідно довідки № 55844845 про ДТП та постанови Святошинського районного суду м.Києва від 27.01.2015 року, ДТП сталась внаслідок порушення відповідачем п.13.1 ПДР України (ст.124 КУпАП).
19.01.2015 року страхувальник звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування. Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № 1.003.15.00228/VESKO2310 від 30.01.2015 року та умов договору страхування, розмір страхового відшкодування склав 37051, 74 грн., яке було сплачено згідно платіжного доручення № 155 025 від 02.02.2015 року.
Позивач також зазначає і про те, що цивільно-правова відповідальність відповідача на дату ДТП була застрахована у ТзДВ «Експрес-Страхування» за полісом № АС/8890642. 01.07.2015 року позивачем було направлено на адресу ТзДВ «Експрес-Страхування» заяву за вих. № 5875/18/ЦВ про виплату страхового відшкодування за полісом. Заяву було задоволено частково, ТзДВ «Експрес-Страхування» сплатило на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 21218,72 грн. Таким чином, сума збитків, які не відшкодовані, становить 15833,02 грн.
Також, позивач вказує і на те, що з метою досудового врегулювання 09.12.2015 року на адресу відповідача було направлено претензію за вих. № СУ/00228/4-1, яка не була одержана відповідачем.
Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 15833,02 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1378 грн.
В судове засідання представник позивача не з`явився, в той же час подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та просили в задоволені позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
07.11.2014 року між ПрАТ «СК «АХА Страхування» та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 36774а4ах, відповідно до умов якого було застраховано автомобіль «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.21-32).
08.01.2015 року о 14.05 год. в с.Чайка по Житомирському шосе сталась ДТП за участю автомобіля «Suzuki», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та автомобіля «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням відповідача ОСОБА_1 (а.с.11).
Відповідно до постанови Святошинського районного суду м.Києва від 27.01.2015 року, ДТП сталась внаслідок порушення відповідачем п.13.1 ПДР України, в зв`язку з чим відповідача притягнуто до відповідальності за ст.124 КУпАП (а.с.10).
09.01.2015 року страхувальник звернувся до позивача з заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування.
Відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування, страхового акту № 1.003.15.00228/VESKO2310 від 30.01.2015 року та умов договору страхування, розмір страхового відшкодування склав 34972, 74 грн., яке було сплачено згідно платіжного доручення № 155 025 від 02.02.2015 року (а.с.7, 12-13).
01.07.2015 р. позивачем по справі було направлено на адресу ТДВ «Експрес-Страхування» експрес-заяву за вих. № 5875/18/ЦВ про виплату страхового відшкодування за полісом. Заява була задоволено частково, а саме було сплачено на користь позивача страхове відшкодування в розмірі 21 218,72 грн.
Згідно повідомлення № 4751 від 11.11.2015 року, ТзДВ «Експрес-страхування» повідомило позивача, що за заявленою подією - ДТП, прийнято рішення щодо сплати страхового відшкодування за вирахуванням франшизи та встановлено у сумі 21218, 72 грн., яка буде перерахована позивачу (а.с.45).
09.12.2015 року позивачем на адресу відповідача було направлено претензію за вих. № СУ/00228/4-1, яка не була одержана відповідачем та повернута за закінченням терміну зберігання (а.с.8-9).
За таких обставин сума збитків, які не відшкодовані на дату подання позову становить 15 833,02 грн. = 37 051,74 грн. - 21 218,72 грн.
Статтею 993 ЦК України, ст. 27 ЗУ «Про страхування: до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдання збитків.
За правилами ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду України по справі 755/18006/15-ц, визначено наступне:
У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування.
Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).
Обмеження набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) випадками, які визначені у статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», зумовлене тим, що набуття вказаного права щоразу після відшкодування цим страховиком шкоди потерпілому суперечило би меті страхування цивільно-правової відповідальності, об`єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди та яке забезпечує, зокрема, їх захист.
Отже, вимога позивача (страховика потерпілої особи) до завдавача шкоди не є регресною та заснована на інших приписах законодавства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника третьою особою.
Отже, кредитор у деліктному зобов`язанні (потерпіла) може бути замінений його страховиком (позивачем) внаслідок виконання ним обов`язку завдавача шкоди (відповідача) з відшкодування останньої.
Згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 ЗУ «Про страхування» до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора, до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язані, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.
Враховуючи викладене, правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем у зв`язку з виплатою першим на користь потерпілого страхового відшкодування, є засновані на суброгації - переході до позивача права вимоги потерпілої у деліктному зобов`язанні.
Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.
Відповідно до листа ТДВ «Експрес-Страхування» встановлено, що відповідно до страхового полісу № АС8890642 страховиком відповідача з страховим лімітом 50 000 грн. на момент вчинення ДТП була ТДВ «Експрес-Страхування».
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду України, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"). Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди (див. пункт 35 цієї постанови). А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України "Про страхування", шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
Ліміт відповідальності ТОВ «Експерс Страхування» за шкоду, заподіяну майну становить 50 000 грн., а виплата страхового відшкодування позивача становила - 35 110,29 грн., а тому суд вважає, що у позивача наявне право вимоги до відповідача лише в межах визначеної суми франшизи. Оскільки право вимоги позивача до відповідача виникає у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Розмір франшизи встановлений полісом страхування та складає 510 грн.
З огляду на викладене, суд вбачає підстави для часткового задоволення позовної заяви в частині стягнення суми встановленої франшизи в розмірі - 510 грн., в іншій частині відмовити.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача стягуються судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, тобто в розмірі 44,37 грн..
Враховуючи вищевикладене та тією обставиною, що позивачем не було подане клопотання про заміну неналежного відповідача, керуючись ст. ст. 512, 514, 979, 991, 993 ЦК України, ст. 12, 27 ЗУ «Про страхування», ст. ст. 4, 13, 51, 141, 263-265 ЦПК України, суд-
в и р і ш и в :
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування», про відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» суму коштів в розмірі 510,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» витрати по сплаті судового збору в розмірі 44,37 грн.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 06.05.2019р.
Суддя
Судове рішення № 81965992, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 25.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 754/6749/16-ц. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: