Вирок № 81577299, 27.03.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/4515/17

Провадження № 1-кп/589/97/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2019 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Євдокімової О.П.,

з участю: секретаря _ Юрочко Л.М.,

прокурора - Пономаренко Д.С.

адвоката - Вербицького В.М., Мороко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка Сумської області кримінальне продовження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари, Київської області, українця, громадянина України, з повною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого

27 квітня 2018 р. Броварським міськрайонним судом, Київської області за ч. З ст. 185,75,76 КК України до позбавлення волі стоком 5 років з випробуванням три роки .

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. З ст. 15 - ч. З ст. 185, ч. З ст. 15 - ч. 1 ст. 357 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Бровари, Київської області, українця, громадянина України, з професійно - технічною освітою, не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

1)20.03.2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст.185 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1530 грн., який до сьогодні не сплачений;

2)09.07.2014 року Броварським міськрайонним судом Київської області за ч. 2 ст. 15 - ч. З ст.185, ч. З ст.185, ч.І ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців. Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від05.12.2014 року застосовано ст. 6 Закону України «Про амністію у 2014 р.», невідбуту частину покарання скорочено на половину, який звільнився 23.03.2016;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. З ст. 15 - ч. З ст. 185КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , які діючи повторно, 01.11.2017р. близько 12-00 годин умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, шляхом зламу врізаного дверного замку, проникли до квартири АДРЕСА_3 , звідки таємно від оточуючих намагався викрасти майно, а саме:

- мобільний телефон «Siemens А-65», вартістю відповідно до висновку товарознавчої експертизи № 1837/1838 від 15.11.2017 року - 175 грн.;

- срібне кільце зі срібла 925 проби, вагою 2 грами, розмір 17,5 з написом «Господи спаси и сохрани», вартістю - 110 грн.;

- кільце (біжутерія) із металу жовтого кольору розмір 17,5 з написом «Господи спаси и сохрани», вартістю - 30 грн.;

- кільце (біжутерія) із металу жовтого кольору розмір 17,5 з візерунком у вигляді сітки, вартістю - 30 грн.;

- підвіску (біжутерія) із жовтого металу, яка для потерпілої будь якої цінності не представляє, які належить ОСОБА_3 , загальною вартістю 345 грн., однак не вчинивши усі дії, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від їх волі, тобто злочин до кінця не довели так, як були затримані працівниками поліції.

- Крім цього ОСОБА_1 01.11.2017р. близько 12-00 годин, під час вчинення вищевказаного кримінального правопорушення, перебуваючи у кімнаті квартири АДРЕСА_3 , умисно, з корисливих спонукань, з метою незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, таємно від оточуючих намагався викрасти банківську картку АТ «Ощадбанк» «пенсійна» НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_3 однак не вчинив усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, з причин, що не залежали від його волі, тобто злочин до кінця не довів так, як був затриманий працівниками поліції.

У судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно він з ОСОБА_1 приїздив до м. Шостки в гості , до кого приїздив повідомити не може. 1.11.2017р. вони поверталися додому в Київ, але грошей у них на квиток не було, тому вони вирішили скоїти крадіжку. Так вони перебуваючи на АДРЕСА_3 зайшли в під`їзд на третій поверх, де викруткою яка була у нього з собою, він зламав врізаний дверний замок і таким чином, вони проникли до квартири № 28 . В даній квартирі йшов ремонт, але вони пішли по кімнатам, щоб щось викрасти. Так він потрапив до кімнати де нічого не було бо там саме і ішов ремонт, а Твердохліб пішов до іншої кімнати. В цей час до квартири увірвалися працівники поліції і затримали їх. З кишень Твердохліба вони дістали жіночі прикраси, картку банківську та телефон. Щиро кається у вчиненому злочині, просить суворо не карати

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що дійсно він разом з ОСОБА_2 приїздив до м. Шостки в гості, до кого приїздив повідомити не може. 1.11.2017р. вони поверталися додому в Київ, але грошей у них на квиток не було, тому вони вирішили скоїти крадіжку. Так вони перебуваючи на АДРЕСА_3 зайшли в під`їзд на третій поверх, де викруткою яка була у ОСОБА_2 з собою зламали врізаний дверний замок і таким чином проникли до квартири № 28 . В даній квартирі йшов ремонт, але вони пішли по кімнатам, щоб щось викрасти. Так він потрапив до кімнати де стояла шафа та диван. В шафі він побачив дві шухлядки з яких і викрав жіночі прикраси, банківську картку та телефон. В цей час ОСОБА_2 пішов до іншої кімнати. Потім до квартири увірвалися працівники поліції і затримали їх. З його кишені вони дістали жіночі прикраси та банківську картку яку він намагався викрасти в зазначеній квартирі. Щиро кається у вчиненому злочині, просить суворо не карати.

При розгляді кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , їх захисники та прокурор наполягали на скороченому порядку дослідження доказів. Обвинувачені надали суду показання, повністю визнали себе винуватими у вчиненні злочину в якому вони обвинувачються, не оспорювали обставин його вчинення, як і інші учасники судового провадження, просили розглядати справу у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, заявивши, що розуміють зміст цих обставин і розуміють, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Водночас, суд переконався у добровільності та істинності позиції обвинувачених, а також позиції інших учасників судового провадження і їх повного розуміння того, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином у судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_1 і його дії суд кваліфікує

за ч. З ст. 15 - ч. З ст. 185 КК України, так як він повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням до житла.

за ч. З ст. 15 - ч. 1 ст. 357 КК України, так як він з корисливих мотивів вчинив закінчений замах на таємне викрадення офіційного документа.

Також у судовому засіданні повністю доведена вина ОСОБА_2 і його дії суд кваліфікує за ч. З ст. 15 - ч. З ст. 185 КК України, так як він повторно, за попередньою змовою групою осіб, вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням до житла.

При призначенні покарання обвинуваченим суд керується вимогами ст. 50 КК України, згідно якої покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так й іншими особами.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Призначаючи покарання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 суд, враховує тяжкість вчинених ними кримінального правопорушення, які згідно вимог ст. 12 КК України є умисним тяжким злочином та невеликої тяжкості, дані про осіб обвинувачених, те, що вони ніде не працюють, за місцем мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають, мають хронічні захворювання, наявність обставин які пом`якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - щире каяття, добровільне відшкодування завданих збитків , та відсутність обставин які обтяжують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Крім цього враховує, що ОСОБА_2 неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочині і маючи не зняту та не погашену в передбаченому порядку судимість знову вчинив тяжкий злочин проти власності, що вказує на схильність останнього до вчинення умисних злочинів, підтверджує його небажання ставати на шлях виправлення та свідчить про його суспільну небезпеку в зв`язку з чим йому слід призначити покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства.

В свою чергу ОСОБА_1 в період коли інше кримінальне провадження відносно нього, за вчинення ним тяжкого злочину проти власності, перебувало у провадженні суду він знову вчинив тяжкий злочин проти власності та злочин невеликої тяжкості з корисливих спонукань, що вказує на схильність останнього до вчинення умисних злочинів, підтверджує його небажання ставати на шлях виправлення та свідчить про його суспільну небезпеку в зв`язку з чим йому слід призначити покарання пов`язане з ізоляцією від суспільства.

Разом з цим суд не знаходить законних підстав для призначення обвинуваченим покарання з застосуванням ст. 69 КК України чи ст.75 КК України так як вони ще не стали на шлях виправлення, деякий час всіляко ухилялися від суду, в результаті чого їх було оголошено в розшук, ОСОБА_2 маючи не зняті та не погашені в передбаченому порядку судимості знову вчинив, злочин, а ОСОБА_1 . незважаючи на те, що відносно нього розглядається кримінальне провадження за вчинення ним тяжкого злочину проти власності Броварським міськрайонним судом, знову вчинив тяжкий злочин. Обставини що пом`якшують покарання не істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Також суд зважає на те, що невеликий розмір завданої шкоди також істотно не знижує ступінь тяжкості вчиненого злочину, так як обвинувачені мали намір викрасти всі цінності, які б побачили в квартирі і те, що розмір викраденого становить 345 грн. є лише збігом обставин, який не свідчить про наявність обставин, що значно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і дають підстави для застосування більш м`якого покарання або звільнення від нього.

Зважаючи на зазначене суд приходить до переконання, що для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нових злочинів їм слід призначити покарання в межах санкції інкримінованих їм кримінальних правопорушень.

Саме таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України є необхідне й достатнє для їх виправлення і попередження нових злочинів, та сприяє досягненню зазначеної мети, відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання, є адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Крім цього згідно з ч.4 п.22 постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», коли за злочини, що утворюють сукупність, призначено основні покарання різних видів, які не підлягають заміні (штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатись певною діяльністю) суд може застосувати принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим або призначити кожне з них до самостійного виконання.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України, основне покарання у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Зважаючи на зазначене, та беручи до уваги те, що ОСОБА_2 не відбув основне покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2013 року, у виді штрафу в розмірі 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1530 грн, то покарання за цим вироком та за попереднім вироком у виді штрафу слід виконувати самостійно.

Також суд звертає увагу , на те, що скоєні злочини передбачені ч. З ст. 15 - ч. З ст. 185, ч. З ст. 15 - ч. 1 ст. 357 КК України, ОСОБА_1 вчинив 01.11.2017 року, тобто до ухвалення попереднього вироку, а засуджений за зазначений злочин вже після ухвалення вироку Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2018р. року яким його було звільнено від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч.4 статті 70 КК України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

При цьому, відповідно до положень абзацу другого пункту 23 Постанови ВСУ № 7, коли особа, щодо якої було застосоване таке звільнення, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань,- не допускається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

За таких обставин покарання призначене ОСОБА_1 за цим вироком та за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2018 року, слід виконувати самостійно.

Цивільний позов не заявлено.

Щодо судових витрат, то прокурором не надано жодних матеріалів про наявність таких витрат, тому суд позбавлений можливості вирішити питання про стягнення їх з обвинувачених.

Речові докази у справі підлягають поверненню власнику цих речей.

Арешт майна підлягає скасуванню відповідно до ст.174 ч. 4 КПК України

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185, ч.3ст.15,ч.1 ст. 357 КК України і призначити йому покарання

за ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185, КК України у виді позбавлення волі строком на три роки.

за ч.3ст.15, ч.1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі строком на один рік .

Згідно ч.1 ст. 70 КК України ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за цим вироком призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів до призначеного покарання за цим вироком, приєднати частину невідбутого покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.04.2018 року, і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на три роки та у виді позбавлення волі стоком 5 років з випробуванням три роки - які виконувати самостійно.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч.3 ст.15, ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ч.4 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання, приєднати невідбуте покарання за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.03.2013 року, і остаточно ОСОБА_2 призначити покарання у виді позбавлення волі строком на тори роки та у виді штрафу в розмірі 90 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1530 грн., які виконувати самостійно.

В строк відбування покарання ОСОБА_2 зарахувати строк тримання його під вартою з 1.11.2017р. по 23.02.2018р. та з 30.01.2019р по 27.03.2019р., і обраховувати з 10.10.2018р.

В срок відбування покарання ОСОБА_1 зарахувати строк тримання їх під вартою з 1.11.2017р. по 23.02.2018р. та з 12.03.2019 по 27.03.2019р. і обраховувати з 20.11.2018р.

Скасувати арешт майна накладений ухвалами Шосткинського міськрайонного суду від 6.11.2017р. на мобільний телефон Nокіа, банківську пенсійну картку «Ощадбанк» НОМЕР_1 на імя ОСОБА_3 , мобільний телефон марки «Siemens », срібне кільце зі срібла 925 проби, вагою 2 грами, розмір 17,5 з написом «Господи спаси и сохрани», кільце (біжутерія) із металу жовтого кольору розмір 17,5 з написом «Господи спаси и сохрани», кільце (біжутерія) із металу жовтого кольору розмір 17,5 з візерунком у вигляді сітки, підвіску (біжутерія) із жовтого металу, кільце з 4ма ключами, сім карту оператора мобільного зв`язку «лайф», трикотажні рукавички .

Речові докази: мобільний телефон Nокіа, викрутку металеву, запальничку , пачку цигарок, металеве кільце з магнітними ключами повернути у користування власнику.

Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області протягом 30 (тридцяти) діб з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області О.П.Євдокімова