Вирок № 80794541, 28.03.2019, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/564/19

Провадження № 1-кп/204/359/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2019 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: Білик І.А.

за участю секретаря: Ярличенко І.В.,

за участю прокурора: Журавльова С.В.,

за участю захисника: Романцова М.В.,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань того ж суду матеріали кримінального провадження № 12018040680001794 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м. Дніпропетровську, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- 01 серпня 2006 року Богунським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст.187, 69 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнений з іспитовим строком на 3 роки;

- 31 січня 2008 року Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч.3 ст. 15, ч. 2 ст. 186 , ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднаний не відбутий строк 6 місяців за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 01.08.2006 року до позбавлення волі строком на 5 років;

- 12 серпня 2011 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 390 КК України до 1 року 3 місяці позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано не відбутий строк 1 місяць за вироком Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2008 року, до відбуття 1 рік 4 місяці позбавлення волі, з урахуванням тримання під вартою з 01.06-06.07.2011 року, звільнений 19.10.2012 року з Львівської ВК №48 по відбуттю строку покарання;

- 05 травня 2016 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч.1 ст. 309, ч. 2 ст. 185, 70 КК України до 6 місяців арешту, 10.06.2016 року звільнений з Київського СІЗО (№13) по відбуттю строку покарання, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи раніше судимий за злочини проти власності, які у встановленому законом порядку не зняті та не погашені, на шлях виправлення не став, відповідних висновків для себе не зробив та 21.10.2018 знов вчинив умисний злочин при наступних обставинах.

Так, 21 жовтня 2018 року приблизно о 14:00 годині, ОСОБА_2, знаходився поблизу магазину продуктів «АТБ», що розташований за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 34, побачив у особистому користуванні раніше йому незнайомого ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Huawei Y5», модель DRA-L21, imei1: НОМЕР_1, imei2:НОМЕР_2, чорного кольору, який визначив як об'єкт свого злочинного посягання.

Реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, знаходячись у вищевказаному місці та вищевказаний час, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, із корисливих мотивів та особистої зацікавленості, наблизившись до потерпілого ОСОБА_3, шляхом ривка вихопив з рук останнього мобільний телефон марки «Huawei Y5», модель DRA-L21, imeil: НОМЕР_1, іmеі2:НОМЕР_2, чорного кольору, вартість якого, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №11/12.1/928 від 13.11.2018 року, складає 1956,40 грн., в середині вищевказаного мобільного телефону знаходилась сім-карти оператора мобільного зв'язку «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_3 та « Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_4, які не представляють для потерпілого матеріальної цінності, грошові кошти на яких були відсутні, після чого утримуючи при собі відкрито викрадене майно, намагався зникнути з місця вчинення кримінального правопорушення, однак довести свій злочинний намір до кінця не зміг з причин, які не залежали від його волі, оскільки був зупинений потерпілим ОСОБА_3

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю і підтвердив та не оспорював обставини зазначені в обвинувальному акті, просив суворо не карати. Пояснив, що 21 жовтня 2018 року приблизно о 14:00 годині, він, знаходячись поблизу магазину продуктів «АТБ», за адресою: м. Дніпро, пр. Б.Хмельницького, 34, побачив у руці раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Huawei Y5», який він вирішив викрасти. Наблизившись до ОСОБА_3, він вихопив вказаний телефон з руки останнього і намагався втекти. Однак був затриманий потерпілим ОСОБА_3 У вчиненому розкаюється.

Від потерпілого ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просить суд слухати провадження за його відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, просить призначити покарання на розсуд суду. Не заперечує щодо проведення розгляду справи відповідно до ст.349 КПК України.

У відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

В судовому засіданні встановлено, що викладені фактичні обставини справи ніким не оспорюються, обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих фактичних обставин і у суду немає сумнівів у добровільності їх позиції, тому суд дослідив лише письмові матеріали, що характеризують особу обвинуваченого (а.п.41-50), протоколи огляду від 21 жовтня 2018 року, з фототаблицею, (а.п.12-15,20-23), протокол пред'явлення особи для впізнання від 21.10.2018 року, з фототаблицею (а.п.36-39), висновок судово-товарознавчої експертизи № 11/12.1/928 від 13.11.2018 року (а.п.69-73), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.68), висновок судової дактилоскопічної експертизи № 26/4.6/1107 від 30.10.2018 року (а.п.85-91), довідку про фактичні витрати на проведення експертизи (а.п.84), постанови про визнання речовими доказами (а.п.16,94), висновок судово-психіатричного експерта №13 від 15.01.2019 року (а.п.133-135) та визнав недоцільним дослідження інших доказів відносно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у закінченому замаху на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчиненого повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України.

При призначенні обвинуваченому покарання судом враховуються вимоги, передбачені ч.1 ст. 65 КК України, а саме, суд призначає покарання у межах санкції ч.2 ст.186 КК України з виконанням вимог ч.1 та ч.3 ст.68 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання обвинуваченого.

Так, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив закінчений замах на тяжкий злочин, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога не знаходиться, перебуває на обліку у лікаря психіатра з 2018 року з діагнозом:Адаптаційний розлад з порушенням емоцій та поведінки, раніше судимий. Як пом'якшуючі покарання обставини, суд враховує щире каяття обвинуваченого. Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №13 від 15.01.2019 року, ОСОБА_2 на хронічне психічне захворювання, недоумство, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки в період інкримінованих йому діянь не страждав і в теперішній час не страждає, виявляв раніше і виявляє в теперішній час емоційно нестійкий розлад особистості. Іспитований у період часу, до якого відносяться інкриміновані йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до положень ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

На підставі викладеного, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст.186 КК України, що відповідатиме ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, цілям його виправлення і попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, суд не вбачає, оскільки будь-яких обставин, які б суттєво знижували тяжкість скоєного кримінального правопорушення по даному кримінальному провадженню не встановлено.

Ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 13 листопада 2018 року відносно ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого фактичну вартість проведення судових експертиз, згідно наданих довідок.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 370, 371, 373, 374, 376, 394 КПК України, суд-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України, та призначити йому покарання: чотири роки позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з 13 листопада 2018 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Речові докази: мобільний телефон марки «Huawei Y5», модель DRA-L21, imeil: НОМЕР_1, imei2:НОМЕР_2, з сім-картками оператора мобільного зв'язку «Водафон» з абонентським номером НОМЕР_3 та «Лайфселл» з абонентським номером НОМЕР_4, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3 - залишити законному власнику ОСОБА_3; слід пальця руки розміром 21х34 мм, скопійований на липку стрічку розміром 45х49 мм, вилучений 21.10.2018 року в ході проведення огляду за адресою: м.Дніпро, вул.Фабрично-Заводська, буд.20, дактилоскопічну картку на ім'я ОСОБА_2, в запаковану пакеті №3750791 та паперовий конверт з дактокартою на ім'я ОСОБА_2, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12018040680001794-залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження №12018040680001794.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 11/12.1/928 від 13.11.2018 року, у розмірі 1144 гривень 00 копійок, одержувач платежу УК у Шевченківському районі м. Дніпро/24060300, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави фактичну вартість проведення експертизи № 26/4.6/1107 від 30.10.2018 року, у розмірі 1430 гривень 00 копійок, одержувач платежу УК у Шевченківському районі м. Дніпро/24060300, номер рахунку - 31111115004004, МФО 899998, код ЄДРПОУ - 37989274, найменування установи банку - Казначейство України (ЕАП).

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, шляхом подачі апеляційної скарги через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку суду не пізніше наступного дня після ухвалення вироку направляється учасникам судового провадження, які не були присутні у судовому засіданні.

Суддя І.А. Білик