Рішення № 80726892, 27.03.2019, Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/881/19

Провадження № 2/211/899/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 березня 2019 року Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Сарат Н.О.,

за участю секретаря судового засідання Зоріної С.М.,

у відсутності сторін по справі, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК»" звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив стягнути з відповідача заборгованість за укладеним кредитним договором № б/н від 14.12.2016 року в розмірі 20215,35 грн., яка виникла через неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором.

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи. Наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена, не повідомила причини неявки, відзиву не надала.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання, не повідомив причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до таких висновків.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Як встановлено судом, відповідно до укладеного договору № б/н від 14.12.2016 року, ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 9620,11 грн. у вигляді карткового ліміту, зі сплатою відсотків 24 % на рік. Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачу кредит.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», складає між ним і Банком Договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві.

Відповідно до п.2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг, після отримання Банком від клієнта необхідних документів, а також заяви, проводить перевірку наданих документів та приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну картку. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, а клієнт надає право Банку у будь який час змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, підписання договору є прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком.

Пунктом 2.1.1.7.6.Умов та Правил надання банківських послуг обумовлено, що у випадку порушення строків платежів по будь - якому з грошових зобов'язань, встановлених Договором, більш ніж на 30 днів Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Договір між сторонами був укладений відповідно до вимог ст. 634 ЦК України.

Відповідач не надала своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом та відсотками, а також інших витрат відповідно до умов Договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно частини другої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно частини 1статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст.1054 а ч. 2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено факт невиконання належним чином відповідачем зобов'язань по поверненню кредитних коштів позивачу.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за укладеним договором, відповідач ОСОБА_2 станом на 31.01.2019 року, має заборгованість в розмірі 20215,35 грн., яка складається з наступного: 6518,07 грн. тіло кредиту, 1469,97 грн. - заборгованість по відсотками за користування кредитом; 2607,20 грн. – заборгованість пені, 9620,11 грн. згідно угоди (а. с. 4, зворот - розрахунок).

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

У статті 61 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Ураховуючи викладене, судом встановлено, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, їх одночасне застосування за одне й те саме порушення не можливе, такі обставини свідчать про недотримання положень, закріплених у Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому вимоги щодо стягнення з відповідача штрафів задоволенню не підлягають.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 6 лютого 2018 року у справі № 1521/5041/12-ц, яка відповідно до ч. 4ст.263ЦПК України враховується судом.

Виходячи з викладеного, суд вважає необхідним частково задовольнити позовні вимоги АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, стягнувши з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 14.12.2016 року в розмірі 10595,24 грн.

Згідно частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено вимогу про відшкодування судових витрат: судового збору в сумі 1921,00 грн., сплачений ним при подачі позову (а.с.1), тому з врахуванням положень ст.141 ЦПК України суд вважає можливим відшкодувати позивачу понесені витрати в розмірі 1921,00 грн., стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст.525,526,530,610,625,1050,1054 ЦК України, ст.ст.10,12,13,141,263,265,280-284,288 ЦПК України, суд,-

вирішив:

позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована за адресою: 50103, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ОСОБА_1 «ПРИВАТБАНК» (юридична адреса 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р 29092829003111) суму заборгованості за договором № б/н від 14.12.2016 року станом на 31.01.2019 рік в розмірі 10595 (десять тисяч п’ятсот дев’яносто п’ять) гривень 24 коп., яка складається з 6518,07 грн. тіло кредиту, 1469,97 грн. - заборгованість по відсотками за користування кредитом; 2607,20 грн. – заборгованість пені та судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одна) гривня 00 коп.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_3