Рішення № 80570739, 19.03.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2019 р. Справа№200/828/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді – Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною щодо не перерахунку пенсії у зв’язку із професійним захворюванням та зобов’язання здійснити перерахунок пенсії з березня 2015 року в розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря.

Позовні вимоги мотивовані тим, що станом на 5 березня 2015 року позивач мав страховий стаж роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії у пільгових розмірах, який складається з часу фактичної роботи в умовах зайнятості повний робочий день під землею та часом знаходження на пенсії по інвалідності у зв’язку з професійним захворюванням, тому з 6 березня 2015 року розмір пенсії позивача по інвалідності повинен бути призначений у пільговому розмірі та становити 80 % середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, що передбачено Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці». Проте, пенсія позивача станом на грудень 2015 року становить 1074 грн., що не відповідає мінімальному розміру пенсії передбаченому вимогами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

19 лютого 2019 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, за змістом якої просив: визнати бездіяльності протиправною щодо не встановлення ОСОБА_1 пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв’язку із професійним захворюванням, у розмірі відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з 6 березня 2015 року та зобов’язати встановити позивачу з 6 березня 2015 року пенсію по інвалідності ІІІ групи у зв’язку із професійним захворюванням, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менше як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб які втратили працездатність.

Відповідач позов не визнав, подав відзив на позовну заяву, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю. В обґрунтування зазначив, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї документи, подані до пенсійного органу проте позивач звернувся до управління за наданням правового обґрунтування щодо не призначення пенсії в порядку Закону України «Про звернення громадян», жодних посилань щодо зобов’язання вчинити певні дії позивач не зазначив. Відповідач вказав, що відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Період з дня встановлення інвалідності до досягнення особою пенсійного віку зараховується до страхового стажу при обчисленні розміру за віком, тобто розмір пенсії з урахуванням норм статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» можливо буде обчислити при набутті права на переведення з пенсії по інвалідності трудове каліцтво на пенсію за віком на пільгових умовах, іншого чинним пенсійним законодавством не передбачено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18 січня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 19 лютого 2019 року.

Ухвалою суду від 19 лютого 2019 року вирішено відкласти розгляд справи на 14 березня 2019 року в зв’язку з неявкою сторін.

14 березня 2019 року представник позивача через відділ документообігу та архівної роботи суду надав клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, докази належного повідомлення знаходяться в матеріалах справи.

Відповідно до частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Згідно частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, що підтверджується паспортом серія ВС 111560, РНОКПП НОМЕР_1, перебуває на обліку в Добропільському об’єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області. Відповідно до розпорядження № 1252 від 3 листопада 2011 року позивач отримує пенсію по інвалідності в наслідок профзахворювання по інвалідності 3 групи за Списком №1 у розмірі 894 грн., яка призначена на підставі Акта №22 розслідування хронічного професійного захворювання та випискою із Акта огляду МСЕК №417602, при цьому стаж роботи складає: стаж на підземних роботах (список 1 – Шахтарі) – 11 років 7 місяців 27 днів, загальний стаж (після 2004 року) – 7 років 8 місяців 14 днів, загальний стаж (повний) – 21 рік 0 місяців 12 днів. Відповідно до розпорядження №117561 від 21 грудня 2015 року розмір пенсії станом на 1 грудня 2015 року становить 1074 грн.

12 листопада 2018 року представник позивача звернувся до пенсійного органу із заявою, довільної форми, про надання правових обґрунтувань не призначення ОСОБА_1 з 6 березня 2015 року пенсії у розмірі передбаченому статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та здійснення перерахунку пенсії з 6 березня 2015 року.

Листом від 30 листопада 2018 року пенсійний орган надав роз’яснення, в яких вказав, що станом на 28 листопада 2018 року загальний стаж на підземних роботах складає – 23 роки 6 місяців 6 днів, чого недостатньо для переведення на пенсію за віком на пільгових умовах, право на перехід на пенсію за віком Позивач буде мати після 25 травня 2020 року при набутті стажу на підземних роботах 25 років.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача щодо не призначення пенсії по інвалідності ІІІ групи у зв’язку з професійним захворюванням у пільговому розмірі передбаченому вимогами статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» позивач звернувся до суду з даним позовом та заявив клопотання про поновлення строку звернення до суду з посиланням на те, що рішення про призначення пенсії по інвалідності в пільгових розмірах відповідач не приймав та не надсилав, про порушення свого права на отримання пенсії в пільгових розмірах дізнався з відповіді відповідача від 30 листопада 2018 року

Положеннями ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (частини 1, 4 статті 121 КАС України).

Отже, на підставі викладеного, суд вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку та поновити позивачеві строк звернення до адміністративного суду.

Стосовно заяви про уточнення позовних вимог суд зазначає, що процесуальні права та обов’язки сторін визначені статтею 47 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, відповідно до частини першої зазначеної статті позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п’ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Разом з тим, частиною 7 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

Оскільки до заяви про уточнення позовних вимог не надано доказів направлення зазначеної заяви відповідачу, суд не приймає її до уваги та повертає позивачу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон № 1058-IV.

Статтею 44 Закону № 1058-IV встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Частиною 5 ст. 45 Закону № 1058-IV визначено, що документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846; далі – Порядок).

Згідно п. 1.5. Порядку заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії.

Відповідно до п 2.7. Порядку до заяви про перерахунок пенсії у зв'язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв'язку зі зміною кількості членів сім'ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені пп. 2– 4 п. 2.1, п. 2.6 цього розділу.

Пунктом 4.1. Порядку передбачено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.

Відповідно до п. 4.3. Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу 2 пп. 3 п. 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Як убачається з матеріалів пенсійної справи, ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу 21 серпня 2018 року із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу періодів роботи з 02 грудня 1999 року по 31 січня 2000 року на шахті “Новодонецька” та з 30 грудня 2005 року по 29 листопада 2007 року в ТДВ “Шахта Білозерська” та переадресації. Рішенням Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 22 серпня 2018 року відмовлено в перерахунку пенсії з додаванням пільгового стажу. Позивач оскаржив зазначене вище рішення до суду. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 22 січня 2019 року адміністративний позов задоволено, скасовано рішення від 22 серпня 2018 року про відмову в перерахунку пенсії та зобов’язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21 серпня 2018 року. На даний час рішення суду від 22 січня 2019 року не набрало чинності.

При цьому суд зауважує, що позивач із заявою про перерахунок пенсії щодо її розміру передбаченому статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не звертався.

Стосовно тверджень позивача щодо обов’язку пенсійного органу самостійно здійснити розрахунок пенсії у разі набуття права на підвищення її розміру, суд зазначає, що статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено здійснення перерахунку пенсії, без додаткового звернення особи, у разі: індексації пенсії (абз. 1 ч. 4 ст. 42) та перерахунку пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення (абз. 5 ч. 4 ст 42).

Абзацами першим – третім частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії. У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.

Наведене дає підстави дійти висновку, що здійснення розрахунку пенсії у розмірі передбаченому Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці» здійснюється на підставі заяви пенсіонера встановленого зразка.

Тобто, якщо позивач не погоджується з розміром його пенсії, він має право звернутися з відповідною заявою до управління і лише в разі отримання відмови у призначенні (перерахунку) пенсії, має право оскаржити цю відмову в судовому порядку.

На підставі зазначеного, суд доходить висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити,

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2,5-10, 72-80, 159, 160, 171, 199-204, 205, 246, 250, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 19 березня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Дмитрієв В.С.