Постанова № 80559042, 19.03.2019, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/370/19

Номер провадження 2-а/580/11/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2019 р. Лебединський районний суд Сумської області

в складі: головуючого судді - Бакланова Р. В.

за участю секретаря - Гладкової С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти № 3 батальйону УПП в капрала поліції ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

В С Т А Н О В И В :

12 лютого 2019 року позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача в порядку адміністративного судочинства. Просить скасувати постанову від 10.01.2019 року серія НК № 431641 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія НК № 431641 від 13 січня 2019 року про накладення адміністративного стягнення в розмірі 425 гривень винесену поліцейським роти № 3 батальйону УПП в Сумській області капралом поліції ОСОБА_2 відносно нього, як протиправну, закривши провадження у справі.

Ухвалою від 13.02.2019 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Станом на 19.03.2019 року від позивача не надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання позивач не з’явився, через канцелярію суду надав заяву (а.с.24) про розгляд справи в його відсутність, вимоги позову підтримав, просив суд скасувати оскаржувану постанову.

Відповідач в судове засідання не з’явився, повідомлявся судом вчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Так судом встановлено, що 10.01.2019 поліцейським роти № 3 батальйону УПП в Сумській області капралом поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії НК № 431641 (а.с. 8) по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 126 КУпАП про притягнення позивача – ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

В постанові зазначено про те, що позивач керував транспортним засобом - автомобілем ВАЗ 21074 н.з. ВМ 7763 ВН по вул. Білопільський шлях в м. Суми та під час перевірки документів не пред’явив полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимогу п. 2.1 «г» Правил дорожнього руху.

Таким чином, з огляду на обставини, які викладені в оскарженій постанові поліцейського, капрала поліції, та враховуючи об’єктивну сторону правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.126 КУпАП, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, яке полягало у не пред’явленні для перевірки поліса (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до пред’явленого суду позивачем полісу №АМ/7647573 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного ОСОБА_1 з АТ «Просто страхування» 09.01.209 року строк його дії з 10.01.2019 року до 09.01.2020 року (а.с.10).

Виходячи з вимог ч.2 ст.77 КАС України, у адміністративних справах про протиправність рішень дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів (ч.5 ст. 77 КАС України)

При вирішенні спору суд також виходить із загальних засад недопустимості притягнення особи до адміністративної відповідальності на припущеннях та усі сумніви щодо доведеності провини особи тлумачить на її користь (ч. 2 ст. 62 Конституції України).

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У цьому контексті Європейський Суд з прав людини в п.23,25 рішення у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 року зазначив, що Конвенція зобов’язує суди давати обґрунтування своїх рішень у світлі конкретних обставин справи, зокрема, якщо у позові йде посилання на специфічні, доречні та важливі аргументи.

Згідно з вимогами ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 1 ст.126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка").

Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; поліс (сертифікат) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом про загальнообов’язкове страхування власників наземних транспортних засобів, який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України (Преамбула цього Закону).

Метою здійснення обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (ст. 3 цього закону).

У разі експлуатації транспортного засобу на території України без наявності чинного поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (далі - полісу) особа несе відповідальність, встановлену законом (п.21.4 цього Закону)

Таким чином, даний базовий Закон пов’язує настання відповідальності особи лише у разі експлуатації транспортного засобу без наявності чинного полісу, що слід тлумачити так, що цього полісу взагалі не існує, що відповідає меті такого страхування.

У відповідності до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст. 74, 75 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно зі ст. 31 Закону України "Про Національну поліцію" полiцiя може застосовувати превентивнi заходи, а саме: перевірку документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів i технічних засобів, що мають функції фото- i кінозйомки, відеозапису, засобів фото- i кінозйомки, відеозапису.

У відповідності до п. 1 ч. 1ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України.

Частинами 2,3 ст.29 ЗУ «Про Національну поліцію» передбачено, що поліцейський захід, до яких відноситься і превентивний захід у виді перевірки документів, застосовується виключно для виконання повноважень поліції. Обраний поліцейський захід має бути законним, необхідним, пропорційним та ефективним. Обраний поліцейський захід є законним, якщо він визначений законом. Поліцейському заборонено застосовувати будь-які інші заходи, ніж визначені законами України.

Частиною 2статті 35 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що поліцейський зобов’язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення ( п.3 ч.3 ст. 286 КАС України).

Як зазначає позивач, відповідач пояснив йому причину зупинки « що при перевірці по базі даних на зазначений автомобіль відсутній страховий поліс». Страховий поліс не є підставою для зупинки транспортного засобу, за відсутності інших визначених законом підстав . Тобто вимога про зупинку без дотримання вимог діючого законодавства, є незаконною.

Крім того, відповідачем не надано суду і жодних доказів відмови позивача від пред’явлення необхідних документів та доказів розгляду справи в установленому законом порядку, відтак пояснення позивача разом з наданими ним доказами, які свідчать про наявність у нього на той час вказаних документів є неспростованими та слушними.

Між тим, чинне законодавство не регламентує конкретних строків пред’явлення документів водія на вимогу поліцейського.

Суд вважає, що ці строки мають бути розумними, водночас, відповідачем не наведено доказів непред’явлення йому страхового полісу в розумні строки.

Беручи до уваги відсутність доказів факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення та доказів дотримання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю.

Керуючись ст. ст. 2,6,77, 134, 242-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Постанову серії НК № 431641 від 13 січня 2019 року про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі винесену поліцейським роти № 3 батальйону УПП в Сумській області капралом поліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 за правопорушення передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу скасувати, а провадження у справі про адміністративні правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Лебединський районний суд Сумської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: Р. В. Бакланов