Рішення № 80324573, 04.03.2019, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/10510/18 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04.03.2019 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого – судді Шиповича В.В.

секретаря судового засідання Євтушенко М.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_1» до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, -

ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_1» 04.12.2018 (дата здачі документів на пошту) звернулося до Придніпровського районного суду міста Черкаси з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків в порядку регресу, вказавши, 29.01.2016 між ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_1» та ОСОБА_2 було укладено Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/6433454. Відповідно до даного полісу була застрахована цивільно-правова відповідальність водіїв, які на законних підставах керують автомобілем ВАЗ 21099, реєстраційний № НОМЕР_1. Так, 14.05.2016 в м. Києві по вул. Миколайчука, буд. 3-А відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ВАЗ 21099, реєстраційний № НОМЕР_1 під керуванням відповідача та транспортного засобу Toyota RAV4 реєстраційний № НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3. Внаслідок вищевказаної ДТП транспортним засобам було завдано механічних пошкоджень. Відповідно до постанови Дніпровського районного суду міста Києва № 755/8599/16, відповідача було визнано винним у скоєнні вищевказаної ДТП та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Також відповідно до постанови серії ПС2 №986907 від 14.05.2016 відповідач керував транспортним засобом без права керування транспортними засобами (без водійського посвідчення). Власник пошкодженого транспортного засобу звернулася до страховика - ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_1» - з заявою про виплату страхового відшкодування за Полісом № АЕ/6433454. Позивач визнав вказану подію страховим випадком відповідно до чого здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 34 200,77 грн., що підтверджується страховим актом та платіжним дорученням №ЗР028861 від 25.05.2016. Вважав, що саме з цієї дати у позивача виникло право регресної вимоги.

А тому позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 на свою користь завданні збитки в розмірі 34 200,77 грн. та судові витрати в розмірі 1762 грн.

У визначений судом строк відповідач ОСОБА_2 відзив на позов, та докази, які б підтверджували такі заперечення суду не надав.

Інформація про рух справи в суді першої інстанції.

Ухвалою суду від 03.01.2019 позовну заяву ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_1» прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Сторонам встановлено строки для подачі заяв по суті справи.

Заяви (клопотання) учасників справи.

У судове засідання представник позивача надав письмову заяву у якій підтримав у повному обсязі позовні вимоги. Просив проводити розгляд справи без його участі, при цьому проти розгляду справи в заочному порядку не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання. Причини неявки суду невідомі.

Справу вирішено за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідача ОСОБА_2 повідомленого у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, який не з’явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву проти позову, а позивач не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, -

29.01.2016 між ОСОБА_2 та ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_1» було укладено поліс №АЕ/6433454 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпеченим транспортним засобом за яким є автомобіль ВАЗ 21099, 1994 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., розмір франшизи – 500 грн. (а.с. 10).

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.06.2016 (справа №755/8599/16-п) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України і застосовано до нього адміністративне стягнення у штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян (а.с. 15).

Постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 17.06.2016 вступила в законну силу 27.06.2016.

Судом встановлено, що ОСОБА_2, 14.05.2016 о 13 годині 38 хвилин, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21099» державний номер AM 5373 АТ, по вулиці Миколайчука, біля будинку № З, в місті Києві, не був уважним, не дотримався безпечної дистанції та безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом «Toyota RAV 4» державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_3, чим заподіяв транспортним засобам технічні пошкодження та завдав матеріальної шкоди. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п. п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України.

Постановою серії ПС2 № 986907 у справі про адміністративне правопорушення винесену 14.05.2016 інспектором УПП ДПП в м. Києві 4 роти 2 батальйону лейтенантом поліції ОСОБА_4 до ОСОБА_2 засноване адміністративне стягнення у сумі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 126 КУпАП.

Постановою від 14.05.2016 встановлено, що водій ОСОБА_2, 14.05.2016 о 14 годині 00 хвилин, керуючи транспортним засобом «ВАЗ 21099» державний номер AM 5373 АТ, по вулиці Миколайчука в місті Києві, став учасником ДТП. При перевірці документів виявилося, що останній керував даним авто без права керувати транспортними засобами, оскільки постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 24.12.2014 був позбавлений такого права строком на 36 місяців, чим порушив п. 2.1 (а) ПДР.

Відповідно до п. 2.3.б, 13.1 Правил дорожнього руху - для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі. Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Частина 3 ст. 126 КУпАП передбачає відповідність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно п. 2.1. (а) Правил дорожнього руху, - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Власником пошкодженого автомобіля Toyota RAV4, д.р.н. АА 2815 ОР є ОСОБА_3.

Власником автомобіля ВАЗ 21099, д.р.н. АМ 5373 АТ є ОСОБА_5.

18.05.2016 ОСОБА_3 повідомила ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_1» про дорожньо-транспортну пригоду (а.с. 12-13) та 20.05.2016 звернулася з заявою на виплату страхового відшкодування в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 14.05.2016 (а.с.11).

Згідно Розрахунку суми страхового відшкодування №160000068888 від 23.05.2016 вартість відновлювального ремонту автомобіля Toyota RAV4, д.р.н. АА 2815 ОР становить 65115,95 грн. (а.с. 33),

Відповідно до Страхового акту №160000068888 від 23.05.2016 (а.с. 34) та платіжного доручення №ЗРО28861 від 25.05.2016 ОСОБА_3 було виплачено страхове відшкодування у розмірі 34200,77 грн. (а.с. 35).

ПрАТ «УСК «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_1» звернулось до відповідача з претензією №2311/УБК від 25.04.2018 про відшкодування шкоди в порядку регресу (а.с. 36-37,38), яка залишилася без задоволення.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, -

Нормами статті 11 ЦК України, передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин містить Закон України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі – Закон).

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону, - у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров’ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1, п.1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, - особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно ст. 29 Закону, - у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Судом встановлено, що в результаті ДТП було пошкоджено автомобіль марки Toyota RAV4, д.р.н. АА 2815 ОР, що на праві власності належить ОСОБА_3 Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_2 При цьому, на дату скоєння ДТП водій ОСОБА_2 що спричинив дорожньо-транспортну пригоду не мав права керування транспортним засобом.

Зазначені обставини підтверджуються постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 17.06.2016 (справа №755/8599/16-п), постановою серії ПС2 № 986907 у справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2016 та додатковому доказуванню не підлягають.

Відомості про скасування постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 17.06.2016 (справа №755/8599/16-п) та постанови серії ПС2 № 986907 у справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2016 у суда відсутні.

Відповідно до ч. 6 ст.82 ЦПК України, - вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст.993 ЦК України, - до страховика, який виплатив відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно статті 1188 ЦК України, - шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Набуття страховиком завдавача шкоди права зворотної вимоги (регресу) за кожним страховим випадком суперечило б меті страхування цивільно-правової відповідальності, об'єктом якого є майнові інтереси завдавача шкоди, а тому стаття 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає виключні випадки, за яких страховик може подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до підпункту «б» пункту 38.1.1 статті 38 Закону, страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії.

З огляду на те, що обставини на які посилався позивач знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами, виходячи з встановлених судом обставин справи та вимог чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що до позивача перейшло право регресної вимоги до відповідача, а тому вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми сплаченого страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 34200,77 грн.

Щодо розподілу судових витрат, -

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з позовом був сплачений судовий збір в розмірі 1762 грн. (а.с. 1), який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

На підставі ст. 1188, 1191 ЦК України, Законом України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст. 3, 12, 13, 81, 89, 141, 263-266, 273, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_1» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3, АДРЕСА_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ОСОБА_1» (ідентифікаційний код 24175269, м. Київ, вул. Глибочицька, 44) в порядку регресу 34200 (тридцять чотири тисячі двісті) гривень 77 копійок, як шкоду завдану виплатою страхового відшкодування та судові витрати у виді судового збору в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні, а усього 35962 (тридцять п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят дві) гривні 77 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Черкаської області через Придніпровський районний суд м. Черкас. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: ОСОБА_6