Рішення № 80248294, 05.03.2019, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1649/18

Провадження № 2/172/112/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.03.2019 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Битяка І.Г. за участі секретаря судового засідання Глушко О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у відсутність сторін, без фіксування судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся в суд з вищевказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 29 червня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» та ОСОБА_1укладено договір № 2609820127-015516 про надання позики, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Відповідач свої зобов'язання не виконав, станом на 01 жовтня 2018 року загальна заборгованість перед позивачем складає 15 453,00 грн., а саме: заборгованість за кредитом - 3000 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 5013,00 грн., заборгованість за пенею - 7440,00 грн. 01 жовтня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» та ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» укладено договір про надання послуг факторингу, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги по кредитним договорам, в тому числі і за договором від 29 червня 2018 року. Просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за договором № 2609820127-27-015516 від 29 червня 2018 в розмірі 15453,00 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою судді від 08.02.2019 року провадження у справі відкрито та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача ОСОБА_2 надав заяву про розгляд справи у відсутність позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.

Відповідач у встановлений ухвалою суду строк відзив на позовну заяву та клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження не подав.

На підставі ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29.06.2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Є гроші» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір № 2609820127-015516 про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, за умовами якого відповідачу було надано в позику грошові кошти в розмірі 3000 грн. з виплатою процентів в розмірі 2 % за кожний день користування строком повернення не пізніше 23:00 години 09.07.2018 включно.

Зазначений договір укладено в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на Інтернет сайті https://e-groshi.com і виконання ним певних дій, які свідчать про укладення договору – надання відповідачем фотокопії паспорту та ідентифікаційного номеру, підписання ОСОБА_1 договору електронним підписом.

Згідно із розрахунком заборгованості у відповідача перед кредитором наявна заборгованість в сумі 15 453,00 грн., що складається із: заборгованість за кредитом – 3 000,00 грн., заборгованість за процентами – 5013,00 грн., заборгованість за пенею – 7440,00 грн.

01 жовтня 2018 року між ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» та ТОВ «Фінансова компанія є гроші» укладено договір про надання послуг факторингу № 0110/1, за умовами якого позивачу передані права вимоги за грошовими зобов’язаннями, що виникли згідно договорів, в тому числі і договору№ 2609820127-015516.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, ТОВ «Фінансова компанія «Преміум актив» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №2609820127-015516 від 29 червня 2018 року.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За правилами статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором.

Положеннями ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Зокрема штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Водночас згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних відносин» положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України, зокрема від 03 вересня 2014 року по справі № 6-100цс14 та від 04 листопада 2015 року по справі № 6-1120цс15.

Положення частини третьої статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

З матеріалів справи видно, що нарахована позивачем неустойка є надто завищеною, перевищує загальний розмір боргу за договором більше ніж в два рази, що суперечить самій компенсаційній суті неустойки та засадам цивільного законодавства, а саме справедливості, добросовісності та розумності.

Враховуючи викладене суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі, що є співмірним з розміром боргу, а саме 3 000 грн.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія є гроші» слід стягнути суму заборгованості в розмірі 11 013,13 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 762 грн.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до роз'яснень, викладених у Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року №10, при стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

З матеріалів справи видно, що 15.10.2018 року між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ «Фінансова компанія «Преміум Актив» укладено договір № 15/10-1 про надання юридичних послуг.

Актом приймання-передачі наданих послуг б/н від 20.11.2018 року встановлено які саме юридичні послуги були надані та кількість витраченого часу на надання таких послуг, а саме: проведення усної консультації 1 год. – 200 грн., аналіз документів кредитної справи 2 год. – 600 грн., підготовка позовної заяви, клопотання про розгляд справи у спрощеному провадженні, друкування позовної заяви з додатками для сторін, підготовка пакету документів для подачі до суду 4 год. – 700 грн.

Згідно з квитанцією від 28.11.2018 року позивач оплатив послуги за надання правової допомоги у розмірі 1 500 грн.

Оскільки розмір витрат на правову допомогу адвоката співмірний і містить всі складові, передбачені ч. 4 ст. 137 ЦПК України, послуги обумовлені договором виконані у повному обсязі, а позивачем сплачена їх вартість, суд, приходить до висновку, що витрати на правову допомогу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у заявленому розмірі в сумі 1 500,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 211, 247, 259, 263, 279 ЦПК України, ст.ст. 3, 11, 15, 525, 526, 549, 610, 611, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,ідентифікаційний податковий номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» (код ЄДРПОУ 41797188)заборгованість за договором № 2609820127-015516 від 29 червня 2018 року про надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту в сумі 11 013(одинадцять тисяч тринадцять) гривень 13 копійок.

3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Преміум Актив» (код ЄДРПОУ 41797188) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні та надання правової допомоги в сумі 1 500 (одна тисяча п’ятсот) гривень 00 копійок.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя І.Г. Битяк