Рішення № 80226342, 28.02.2019, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/28/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"28" лютого 2019 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої – судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання – Багрін І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 обласного центра зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю,

ВСТАНОВИВ:

В січні 2019 року позивач ОСОБА_1 обласний центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 1 035 грн. 36 коп.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 27.12.2016 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (далі - Вознесенський МРЦЗ) з заявою про реєстрацію його як безробітного та призначення відповідної допомоги до вирішення питання щодо його працевлаштування.

Згідно наказу Вознесенського МРЦЗ за № НТ161229 від 29.12.2016 року останньому з дати звернення надано статус безробітного. Наказом за № НТ170103 від 03.01.2017 року відповідачу призначено допомогу та розпочато її виплату.

29.12.2017 року виплата допомоги була припинена на підставі наказу Вознесенського МРЦЗ за № НТ180122 від 22.01.2018 року у зв'язку з закінчення строку, на який остання була призначена.

Між тим, за відомостями, отриманими з Державного реєстру загальнообов'язкового соціального страхування, ОСОБА_2, перебуваючи на обліку як безробітний, відносився до категорії зайнятого населення, оскільки відповідно до угоди, укладеної між ним та ТОВ “Керуюча компанія “Добробут-Сервіс”, виконував комплекс послуг, за що отримував грошову винагороду.

Оскільки відповідач свідомо не повідомив позивача про вищевказані обставини, що призвело до незаконної виплати йому допомоги по безробіттю, та відмовляється від повернення безпідставно отриманих коштів добровільно, позивач (Вознесенський МРЦЗ реорганізовано шляхом приєднання до ОСОБА_1 обласного центру зайнятості) просив про стягнення 1 035 грн. 36 коп. в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Про причину неявки суду не повідомив. Відзиву на позовну заяву не направив, в зв'язку з чим, суд розглядає справу за наявними в справі матеріалами.

Суд вважав можливим провести заочний розгляд справи, відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 27.12.2016 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до Вознесенського МРЦЗ з заявою про реєстрацію його як безробітного та призначення відповідної допомоги до вирішення питання щодо його працевлаштування.

Згідно наказу Вознесенського МРЦЗ за № НТ161229 від 29.12.2016 року останньому з дати звернення надано статус безробітного. Наказом Вознесенського МРЦЗ за № НТ170103 від 03.01.2017 року призначено допомогу по безробіттю з 03.01.2017 року по 28.12.2017 року, розпочато виплату допомоги з 03.01.2017 року.

З 29.12.2017 року в зв’язку з закінченням строку виплати було припинено виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_2, відповідно до наказу Вознесенського МЦЗ № НТ180122 від 22.01.2018 року.

Між тим, актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» за № 34 від 17.05.2018 року було встановлено, що відповідач ОСОБА_2, перебуваючи на обліку як безробітний в Вознесенському МРЦЗ та отримуючи допомогу по безробіттю з 03.01.2017 року по 28.12.2017 року, одночасно з 01.11.2017 року по 15.12.2017 року отримав кошти в загальному розмірі 11 813 грн. 47 коп., відповідно до договору № 110 про надання послуг від 31.10.2017 року та акту виконаних робіт № 110 від 11.12.2017 року, укладених між ним та ТОВ “Керуюча компанія “Добробут-Сервіс”.

Зазначені обставини не були спростовані відповідачем, відповідно до приписів ст.ст. 12, 76-83 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

Згідно ч.3 ст.44 Закону України «Про зайнятість населення» відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 6, ч. 1 ст. 7, ч.ч. 1, 2 ст. 22 Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття, зокрема право на допомогу по безробіттю, мають застраховані особи в разі настання страхового випадку (відсутності або втрати роботи, заробітку).

Застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг (ч.ч.2,3 ст.36 Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»).

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до підпункту 1 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою КМУ № 198 від 20 березня 2013 року (чинного на час спірних правовідносин), центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, з дня укладення цивільно-правового договору щодо виконання робіт (надання послуг).

Пунктом 2 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення безробітним, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №60/62 від 13 лютого 2009 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 12.03.2009 за №232/15248, передбачено, що розслідування здійснюється шляхом проведення перевірки даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

За змістом п. 6 вказаного Порядку в разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятий така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку (п.8 Порядку).

Згідно ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Водночас згідно п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування лише в разі, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Як зазначалося вище між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ “Керуюча компанія “Добробут-Сервіс” 31.10.2017 року був укладений договір № 110 про надання послуг, за яким, відповідно до акту виконаних робіт № 110 від 11.12.2017 року, відповідач отримав 11 813 грн. 47 коп.

Таким чином, факт укладення обумовленої угоди свідчить про здійснення відповідачем діяльності за винагороду, що є обставиною, яка впливає на умови виплати допомоги по безробіттю.

Проте, відповідач свідомо не повідомив позивача під час перебування на обліку щодо вказаних обставин, отже виплату допомоги по безробіттю за листопад, грудень 2017 року отримував безпідставно.

Розмір безпідставно отриманої допомоги згідно довідки за № 1250 від 18.10.2018 року становить 1 035 грн. 36 коп.

На час розгляду справи вказані кошти відповідачем не повернуті, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

В силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 762 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-83, 141, 259, 263 – 265, 280-282, 289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 обласного центра зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 обласного центра зайнятості, місцезнаходження: місто Миколаїв, вулиця Нікольська, 68, ідентифікаційний код 03491441, безпідставно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 1 035 (одна тисяча тридцять п'ять) грн. 36 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1 обласного центра зайнятості, місцезнаходження: місто Миколаїв, вулиця Нікольська, 68, ідентифікаційний код 03491441, судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області шляхом подачі заяви відповідачем про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Повне судове рішення складено 04.03.2019 року.

Суддя Л.В. Лузан