Рішення № 80204564, 27.02.2019, Новоодеський районний суд Миколаївської області

27.02.2019

Справа № 478/1285/18

Номер провадження 2/482/23/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2019 року м. Нова Одеса

Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі головуючого судді Демінської О.І., з участю секретаря судового засідання – Мозгової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Одеса цивільну справу за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» звернулося до Казанківського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, з підстав неналежного виконання зобов’язань за договором та просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 51-089-2016 від 15.08.2016 року станом на 16.07.2018 року в сумі 6705,82 грн., з яких: 4951,32 грн. – сума заборгованості за основним боргом, 230,92 грн. – сума заборгованості за процентами, 1072,50 грн. – пеня, 341,88 грн. – сума інфляційних втрат, 109,20 грн. – 3% річних від прострочених сум заборгованості.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року цивільну справу за позовом Публічного акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості передано на розгляд Новоодеського районного суду Миколаївської області.

Ухвалою суду від 04.12.2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

У судове засідання 04.01.2019 року сторони не з’явились.

09.01.2019 року через канцелярію суду надійшли заяви ПАТ «Державний ощадний банк України», в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк», в яких позивач уточнив позовні вимоги, з урахуванням зменшення позовних вимог, просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 51-089-2016 від 15.08.2016 року станом на 26.12.2018 року в сумі 1735,87 грн., з яких: 1248,65 грн. – пеня, 362,07 грн. – сума інфляційних втрат, 125,15 грн. – 3% річних від прострочених сум заборгованості; просив розглядати справу за відсутності представника Банку, позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх зменшення, підтримав та просив позов задовольнити.

В судове засідання, призначене на 27.02.2019 року, представник позивача не з’явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги, з урахуванням заяви про їх зменшення, підтримав та просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання 27.02.2019 року не з'явився, про дату, час та місце слухання справи судом повідомлялася належним чином, у відповідності до вимог ч.ч. 5, 6, п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, про причини неявки суд не повідомив, відзиву не подав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не зявилися до зали судового засідання.

Вивчивши доводи позову, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Ст.ст. 204, 227 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання відсотків встановлюється договором.

Відповідно до ч.1 ст.1049, ст.1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положенням статей 627, 631 ЦК України, сторони є вільними при укладенні договору щодо визначення його умов з урахуванням вимог цього кодексу, як щодо строку його дії так і щодо наслідків закінчення цього строку.

Ст. 261 ЦК передбачено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг строку позовної давності починається зі спливом строку виконання. Якщо строк виконання не визначений, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникло право вимоги про виконання зобов'язання

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в строк, вказаний в договорі, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 та ст. 549 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня та штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки має бути визначений договором.

З матеріалів справи встановлено, що 15.08.2016 року між ОСОБА_2 акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 51-089-2016, відповідно до умов якого Банк шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок ФОП «ОСОБА_3М.» надав позичальнику кредит в розмірі 11475,00 грн. строком на 36 місяців з терміном остаточного повернення кредиту не пізніше 14.08.2019 року зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24,5 % річних.

Відповідно до п. 3.3.3. кредитного договору позичальник зобовязався щомісячно до 25 числа місяця, наступного за звітним, проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 318,75 грн. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок основної суми боргу за кредитом.

Крім того, позичальник, відповідно до п.4.3.3 кредитного договору, зобов’язаний забезпечити дострокове повернення кредиту з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, комісійні винагороди, сплатити неустойку (штрафні санкції) як це передбачено в договорі, а також відшкодувати банку в повному обсязі збитки.

Відповідно до п.8.2 кредитного договору за порушення взятих на себе зобовязань по своєчасному поверненню основної суми боргу та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або сплати суми комісійної винагороди, позичальник зобовязується сплатити на користь банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, від суми платежу за кожний день прострочення.

Пунктом 3.9. кредитного договору передбачено дострокове повернення кредиту за ініціативою банку.

Так, відповідно до п.3.9.2 кредитного договору виконання позичальником вимоги банку щодо дострокового повернення кредиту, належних до сплати процентів, комісійних винагород та інших платежів відповідно до умов договору повинно бути проведено позичальником протягом тридцяти календарних днів з дати одержання такої вимоги від банку. Термін дострокового повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів за користування та інших платежів, що містяться у вимозі банку, направленої позичальнику, відповідно до цього пункту договору, є зміною терміну остаточного повернення кредиту в бік його зменшення. Сторони домовились, що вказана в цьому пункті зміна терміну, на який надано кредит, не є зміною банком в односторонньому порядку умов цього договору.

Сторони за взаємною згодою встановили, що визначений в абз.1 цього пункту договору строк починає підліковуватись з дати вручення позичальнику відправлення, яка зазначена в повідомленні про вручення поштового відправлення, або з дати зазначеної на такому листі позичальником при отриманні позичальником зазначеного листа особисто, якщо пошта не може вручити письмову вимогу про усунення порушення його відмову прийняти поштове відправлення, незнаходження за фактичним місцем проживання позичальника або з інших причин, письмова вимога про усунення порушення зобов’язання, вважається врученою позичальнику у день, зазначений поштовою службою в повідомленні із зазначенням причин невручення.

06.06.2018 року відповідачу ОСОБА_1 направлено вимогу про дострокове повернення кредиту, в якій банк вимагав повернення всієї суми кредиту та здійснення платежів за нарахованими процентами за користування кредитом та інших платежів в загальній сумі 10859,82 грн. Письмову вимогу банку не було вручено позичальнику через його відсутність за місцем проживання, що підтверджується відміткою поштової служби від 14.06.2018 року.

В порушення умов кредитного договору, відповідач свої зобовязання не виконував в повному обсязі, у звязку з чим станом на 26.12.2018року, за наданим позивачем розрахунком, у нього виникла заборгованість по поверненню кредиту у сумі 1735,87 грн., з яких: 1248,65 грн. – пеня, 362,07 грн. – сума інфляційних втрат, 125,15 грн. – 3% річних від прострочених сум заборгованості.

Зважаючи на вищевикладене до стягнення підлягає заборгованість за кредитним договором № 51-089-2016 від 15.08.2016 року станом на 26.12.2018 року в сумі 1735,87 грн., з яких: 1248,65 грн. – пеня, 362,07 грн. – сума інфляційних втрат, 125,15 грн. – 3% річних від прострочених сум заборгованості.

На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. 509, 525, 526, 527, 611, 612, 615, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд дійшов висновку, що відповідач не виконав зобов'язань, узятих на себе за договором, у зв'язку з чим з нього необхідно стягнути на користь позивача заборгованість станом на 26.12.2018 року в сумі 1735,87 грн., з яких: 1248,65 грн. – пеня, 362,07 грн. – сума інфляційних втрат, 125,15 грн. – 3% річних від прострочених сум заборгованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 141, 259, 264, 265, 273, 285 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09326464, адреса 54028, м.Миколаїв, вул..Херсонське шосе, 50), заборгованість за кредитним договором № 51-089-2016 від 15.08.2016 року станом на 26.12.2018 року в сумі 1735 грн. 87 коп., з яких: 1248,65 грн. – пеня, 362,07 грн. – сума інфляційних втрат, 125,15 грн. – 3% річних від прострочених сум заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь на користь ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» (ЄДРПОУ 09326464, адреса 54028, м.Миколаїв, вул..Херсонське шосе, 50), судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення складено 27 лютого 2018 року.

Суддя О.І.Демінська