Рішення № 80180992, 28.02.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2019 року м. Черкаси

справа № 925/1374/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом приватного підприємства «Надія», м. Черкаси, вул. О.Дашкевича, 27

до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія», Черкаська область, Шполянський район, с. Іскрине, вул. Васильківська, 3

про примусове виконання зобов’язання договору купівлі-продажу в натурі,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 – адвокат – за ордером;

від відповідача: не з'явився.

Приватне підприємство «Надія» звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія», в якому просить суд:

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія» (Черкаська область, Шполянський район, с. Іскрине, вул. Васильківська, 3, код ЄДРПОУ 32741920, р/р НОМЕР_1 Перший Український міжнародний банк, Донецьк) вчинити дію - виконати умови договору купівлі-продажу товару №23/11-17 від 23.11.2017р. в натурі та поставити приватному підприємству «Надія» (м. Черкаси, вул. О. Дашкевича, 27, код ЄДРПОУ 21356758, номер рахунку в банку р/р 26004301341 в Філія ЧОУ Ощадбанку в м. Черкаси, МФО 354507) товар - щебінь щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт, фракція 5*20 мм, ДСТУ Б В.2.7-71098, ДСТУ Б В.2.7-73095 та відповідним зразкам - у кількості 2330,79 тонн;

- відшкодувати судові витрати.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання втретє не забезпечив, відзив на позов не надав, про причини неявки суд не повідомив.

До початку підготовчого засідання, що відбулося 07.02.2019р., позивач подав до суду уточнення до позовної заяви, в якому просить суд:

- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія» (Черкаська область, Шполянський район, село Іскрине, вулиця Васильківська, 3, код ЄДРПОУ 32741920, р/р НОМЕР_1 Перший Український міжнародний банк, Донецьк) примусово виконати обов'язок в натурі шляхом передачі товару - щебеню щільного природного для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт, фракція 5*20 мм, ДСТУ Б В.2.7-71098, ДСТУ Б В.2.7-73095 та відповідними зразками у кількості 2330,79 тонн, приватному підприємству «Надія» (місто Черкаси, вулиця О.Дашкевича, 27, код ЄДРПОУ 21356758, номер рахунку в банку р/р 26004301341 в філія ЧОУ Ощадбанку в місті Черкаси, МФО 354507), згідно умов договору купівлі-продажу товару №23/11-17 від 23.11.2017р.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог та вважає за необхідне застосувати примус до відповідача та стягнути на користь позивача 2330,79 тонн щебеню, оскільки добровільно зобов’язання відповідачем (продавцем) не виконано.

На запитання головуючого представник позивача заявив:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом встановлено такі взаємовідносини сторін та обставини:

23.11.2017р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія» (Продавцем – Відповідач по справі), в особі генерального директора ОСОБА_2, що діє на підставі Статуту, та приватним підприємством «Надія» (Покупцем – Позивач по справі), в особі директора ОСОБА_3, що діє на підставі Статуту, було укладено договір купівлі-продажу товару №23/11-17 (далі – Договір, а.с. 11-13), відповідно до умов якого Продавець зобов'язався передавати у власність, а Покупець прийняти та оплачувати щебінь, щебеневу суміш, відсів (далі - товар), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість, умови та строки продажу і оплати яких визначені сторонами у заявках та специфікаціях, які є додатками до цього Договору і становлять його невід'ємну частину (п. 1.1. Договору).

Відповідно до Специфікації (Додаток №1 до Договору) товаром, який Продавець зобов'язаний передати у власність Покупця, є щебінь щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт, фракція 5*20 мм, у кількості 10000 (десять тисяч) тонн за ціною 150 грн. за одну тонну в місці передачі товару (а.с.14).

Відповідно до п.2.5 Договору передача товару Покупцю здійснюється Продавцем лише після надходження коштів за товар на поточний рахунок Продавця.

Водночас, згідно з п.1.3. Специфікації строк поставки товару за даною Специфікацією складає 75 календарних днів з моменту підписання даної Специфікації (23.11.2017р.), але не менше однієї тисячі тонн на тиждень.

З метою здійснення попередньої оплати за відповідну кількість замовленого товару та на виконання досягнутих між сторонами домовленостей Покупцем було перераховано на р/р Продавця грошові кошти у загальному розмірі – 955000,00 грн. станом на 26.12.2017р., що підтверджується платіжними дорученнями (а.с.15-17).

Однак всупереч умовам Договору замовлена та оплачена кількість товару Продавцем у визначені строки не була передана Покупцю у повному обсязі.

Станом на 27.08.2018р. Продавцем не поставлено Покупцеві 3339,59 тонн товару.

Покупець звернувся до Продавця з листом-вимогою №526 від 07.09.2018р. (а.с. 29), в якому заявлено вимогу про негайне та належне виконання своїх договірних зобов'язань та передання ПП «Надія» відповідної кількості оплаченого товару, крім того, просили надати чіткий графік для здійснення прийому-передачі товару на складі Продавця із зазначенням конкретних дат та розмірів партій товару.

Продавець після отримання листа-вимоги про результати розгляду вимоги Покупця - не повідомив, графік для здійснення прийому-передачі товару на складі Продавця із зазначенням конкретних дат та розмірів партій товару - не надав.

Проте, на виконання вимог Покупця, Продавець здійснював окремі поставки товару за даною Специфікацією, що підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 23-28):

№70 від 10.09.2018р. відповідно до якої було поставлено 31,2 тонни та 19,826 тонн щебеню гранітного фр.5-20;

№71 від 10.09.2018р. відповідно до якої було поставлено 92,574 тонн щебеню гранітного фр.5-20;

№75 від 17.09.2018р. відповідно до якої було поставлено 119,6 тонн щебеню гранітного фр.5-20;

№81 від 20.09.2018р. відповідно до якої було поставлено 189,2 тонн щебеню гранітного фр.5-20;

№91 від 28.09.2018р. відповідно до якої було поставлено 213,2 тонн щебеню гранітного фр.5-20;

№93 від 10.10.2018р. відповідно до якої було поставлено 187,2 тонн щебеню гранітного фр.5-20.

Однак, станом на 19.11.2018р. Продавцем не поставлено Покупцеві 2330,79 тонн товару.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов’язань стало правовою підставою для звернення Позивача до суду для захисту свого порушеного права та примусового стягнення товару в натурі на свою користь.

Відповідач вимоги не заперечив, доказів виконання зобов’язання не надав.

Інших доказів, пояснень та документів суду сторонами не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб’єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ – положення ст. 93 ЦК України.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов’язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної купівлі-продажу товару – щебінь щільний природний відповідної фракції – на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За правовою природою спірний договір купівлі-продажу товару №23/11-17 від 23.11.2017р. є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам ст. 655 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов’язання, що виникає між суб’єктами господарювання, в силу якого один суб’єкт зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, є господарським зобов’язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір купівлі-продажу товару №23/11-17 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 663 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Відповідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На виконання домовленості Позивачем було здійснено оплату за замовлений товар у розмірі 955 000,00 грн.

Проте Відповідач свої зобов’язання в частині поставки товару належним чином не виконав.

Відповідач не поставив Позивачу 2330,79 тонн товару вартістю 349 618,50 грн. Суд вважає, що строк виконання зобов’язання відповідачем вже настав. Відповідач не спростував доводи позивача в належний спосіб та не надав доказів належного вчасного повного виконання обов’язку за спірним договором.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст.16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до вимог ст.ст. 15,16 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов’язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права.

Відповідно до приписів ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві.

На підставі викладеного суд вважає доведеним порушення прав позивача, які підлягають захисту, та з метою відновлення порушеного права вважає за необхідне задовольнити вимоги по виконанню обов'язку в натурі шляхом вилучення у відповідача та передачі позивачу товару - щебеню щільного природного для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт, фракція 5*20 мм, ДСТУ Б В.2.7-71098, ДСТУ Б В.2.7-73095 та відповідними зразками у кількості 2330,79 тонн вартістю 349 618,50 грн.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 5 244,28 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія» Черкаська область, Шполянський район, село Іскрине, вул. Васильківська, 3, код ЄДРПОУ 32741920, рахунок №2600935703 в Першому Українському міжнародному банку, м. Донецьк

та передати в натурі

приватному підприємству «Надія», м. Черкаси, вул. О.Дашкевича, 27, код ЄДРПОУ 21356758, рахунок №26004301341 в філія ЧОУ Ощадбанку в місті Черкаси, МФО 354507

товар - щебінь щільний природний для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт, фракція 5*20 мм, ДСТУ Б В.2.7-71098, ДСТУ Б В.2.7-73095 та відповідними зразками у кількості 2330,79 тонн на суму 349 618,50 грн.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна компанія» Черкаська область, Шполянський район, село Іскрине, вул. Васильківська, 3, код ЄДРПОУ 32741920, рахунок №2600935703 в Першому Українському міжнародному банку, м. Донецьк

на користь позивача: приватного підприємства «Надія», м. Черкаси, вул. О.Дашкевича, 27, код ЄДРПОУ 21356758, рахунок №26004301341 в філія ЧОУ Ощадбанку в місті Черкаси, МФО 354507

5 244,28 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 01.03.2019р.

Суддя Г.М. Скиба