Ухвала суду № 79978017, 14.02.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.02.2019

Справа № 320/639/19

Провадження 1-кс/320/459/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – слідчого судді Іваненко О. В.,

за участю секретаря – Прозорової Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ДБР в порядку ст.303 КПК України,

В С Т А Н О В И В:

До Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшла скарга адвоката ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ДБР в порядку ст.303 КПК України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення передбачене ст.366 КК України до ЄРДР.

В обґрунтування вимог, ОСОБА_1 зазначає, що11.01.2019 року ним було подано заяву про злочин в порядку ст. 214 КПК України. В супереч вимог передбачених даною статтею: слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, ані слідчий ані прокурор не внесли відомості до ЄРДР та не розпочали кримінальне провадження. Також в супереч вимог передбачених ст. 214 КПК України йому як заявнику не було надано витягу з ЄРДР, та взагалі будь якої відповіді. Зі слів чергового ДБР його заяву не було задоволено та не внесені відомості до ЄРДР.

В судове засідання адвокат ОСОБА_1 не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, скаргу підтримує, та просить її задовольнити.

В судове засідання слідчий ДБР ОСОБА_2 не з’явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просить у задоволенні скарги відмовити та надав письмові заперечення, згідно яких дійсно, ОСОБА_1 звернувся з заявою до ТУ ДБР, розташованого у місті Мелітополі та при проведенні перевірки обставин, викладених у заяві прийнято обґрунтоване та законне рішення про відсутність підстав для внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань, через відсутність у заяві об'єктивних даних, які б свідчили про вчинення кримінально караного діяння. До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч. 5 ст. 214 КПК України). Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність у таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені До ЄРДР. Факт оголошення особу у розшук в жодному випадку не свідчить про наявність ознак злочину, передбаченого 3 ст. 366 КК України, не перешкоджає подальшому провадженню у справі, не свідчить про вчинення кримінального правопорушення, та є виключно суб'єктивним ставленням особи до винесеної постанови.

Незважаючи на те, що ОСОБА_1Ю, вважає заяву від 11.01.2019 повідомленням про вчинення співробітником Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області злочину, передбаченого ст. 366 КК України, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу вищезазначеного злочину, а тому така заява, з огляду на її зміст, в даному випадку не є підставою для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Зважаючи на викладене, ТУ ДБР прийшов до висновку, що відсутні підстави для виконання дій, передбачених ч. 1 ст. 214 КПК України, надав обґрунтовану відповідь заявнику у відповідності до вимог Закону України «Про звернення громадян», а відтак у задоволенні скарги ОСОБА_1, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за його заявою від 11.01.2019 щодо неправомірних, на його думку, дій співробітником Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, слідчому судді слід відмовити. Заявником у скарзі наводяться власні міркування та припущення щодо вчинення, на його думку, злочину слідчим Сердюком Д., які не є підставою для реєстрації заяви в ЄРДР. Вказані обставини і стали підґрунтям для прийняття рішення про невнесення відомостей за заявою ОСОБА_1 до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Що стосується питання про притягнення до кримінальної відповідальності за статтями Кримінального кодексу України на котрі посилається заявник: ст. 366 КК України (складання, видачу службовою особою офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей) формальний склад злочину присутній, відповідно до пояснень Заявника, хоча останній жодного додатку на підтвердження своїх слів не надав. Жодних негативних наслідків від дій слідчого Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області не настало. Громадянин ОСОБА_1 у своїй заяві не надав жодних даних, що злочином заподіяна істотна шкода фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі, та не надав жодного додатку, котрий би підтверджував його припущення. Зазанчив, що співробітники слідчого управління ДБР, розташованого у місті Мелітополі, припускаючи, що у діях слідчого Сердюка Д.Р. можуть міститись ознаки дисциплінарного проступку співробітника Національної поліції, то заяву ОСОБА_1 перенаправлено до Запорізького управління ДВБ НП України для проведення відповідної перевірки обставин, викладених у заяві.

Перевіривши матеріали скарги та додатки до неї, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов’язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, тощо.

Як встановлено в судовому засіданні, 11.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого управління ТУ ДБР розташованого у м. Мелітополі з заявою, в якій просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування по факту порушення слідчим Сердюк Д.Р. ст.280-282 КПК України, оскільки він достовірно знаючи про місце перебування підозрюваних та особисте отримання ними повісток для участі у слідчих діях зупинив досудове розслідування та оголосив їх у розшук. Вважає, що в діях слідчого Сердюка Д.Р. є ознаки кримінального правопорушення передбаченого ст.366 КК України. До теперішнього часу відомості за заявою не внесені до ЄРДР та не розпочато досудове розслідування.

У запереченнях слідчого ДБР, зазначено, що ТУ ДБР прийшов до висновку, що відсутні підстави для виконання дій, передбачених ч. 1 ст. 214 КПК України, надав відповідь заявнику, згідно якої підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань не встановлено.

Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов’язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування. Законодавство не містить винятків щодо наявності у слідчого, прокурора права відмовити у внесенні до ЄРДР заяви про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до ст.40 КПК України слідчий здійснює повноваження у відповідності до КПК України, а стаття 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії, зобов’язує органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.214 КПК України підставами внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування є наявність ознак кримінального правопорушення. Частина 5 ст.214 КПК України містить перелік відомостей, які вносяться до ЄРДР, невідповідність заяви вимогам ч.5 ст.214 КПК України не може бути підставою для відмови внесення заяви до ЄРДР.

При цьому, у п. 2 листа Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування» від 9 листопада 2012 року № 1640/0/4-12 вказується, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 214 КПК України бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, означає невнесення таких відомостей до ЄРДР впродовж 24 годин після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, і саме в цьому контексті слід оцінювати доводи заявника в разі оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Відповідно до Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69, цей строк обчислюється наступним чином: у випадку надходження заяви, повідомлення поштою, іншим засобом зв’язку, строк обчислюється з моменту надходження заяви слідчому, прокурору.

За приписами ч.4 ст.214 КПК відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.

Згідно п.п. 1.1. Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2016 року «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування», органи досудового розслідування не мають змоги посилатись на необхідність проведення перевірки як причину невнесення відомостей до ЄРДР по суті заяви громадянина. Перевірка такої заяви повинна проводитись вже в рамках відкритого кримінального провадження, внесеного до ЄРДР. Лише потім, у разі, якщо посадова особа дійде висновку, що у викладеній ситуації немає ознак складу кримінального правопорушення, вона може винести постанову про закриття кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

Щодо посилань слідчого ДБР на ЗУ "Про звернення громадян", варто зазначити, що відповідно до преамбули він регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.

Водночас, якщо особа звертається із певним документом до органів, відповідальних за реалізацію завдань кримінального провадження, пов'язаних із вчиненням, на її думку, кримінального правопорушення, то таке звернення недопустимо розцінювати як таке, в якому реалізується право особи на внесення пропозицій стосовно вдосконалення роботи органів досудового розслідування, викриття недоліків у їх роботі або як прояв участі у державних справах. Також неправильно (з цих же міркувань) розглядати заяви, які, на думку уповноважених суб'єктів органів досудового розслідування, містять відомості про кримінальне правопорушення, за правилами ст. 214 КПК, а які таких відомостей не містять, - за правилами Закону України "Про звернення громадян", оскільки така ознака не може використовуватись як розмежувальна для цих двох видів.

Отже, якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

За таких обставин слідчий був зобов’язаний, відповідно до ч.1 ст.214 КПК України, внести відомості вказані у заяві ОСОБА_1 від 31.01.2019р. про кримінальне правопорушення до ЄРДР, але на час розгляду справи, відомості про вчинення цієї дії у суду відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.110, 214, 303, 306, 307, 309, 376 КПК України,

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого ДБР в порядку ст.303 КПК України – задовольнити.

Зобов’язати працівників слідчого управління ТУ ДБР розташованого у м.Мелітополі прийняти та зареєструвати подану адвокатом ОСОБА_1 заяву про скоєння кримінального правопорушення від 11.01.2019р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та почати розслідування.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя

Мелітопольського

міськрайонного суду ОСОБА_3