Рішення № 79966880, 12.02.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року ЛуцькСправа № 817/820/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Плахтій Н.Б.,

суддів Валюха В.М., Ковальчука В.Д.,

при секретарі Головатій І.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

представників третьої особи ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_8 до Державної пенітенціарної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державна установа «Городищенська виправна колонія (№96)» про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2015 ОСОБА_6 (далі – позивач, ОСОБА_6В.) звернулася до ОСОБА_9 окружного адміністративного суду в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 (далі – ОСОБА_7Р.), малолітнього ОСОБА_8 (далі – ОСОБА_8Р.) з позовом до Державної пенітенціарної служби України (далі – відповідач, ДПтС України) про визнання протиправними дій щодо визначення розміру одноразової грошової допомоги у зв’язку із загибеллю старшого прапорщика внутрішньої служби молодшого інспектора відділу охорони Городищенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96) ОСОБА_10 на користь дітей загиблого ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які перебували на його утриманні, та зобов’язання нарахувати та виплатити різницю між належною та фактично виплаченою одноразовою допомогою у розмірі 100961,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач визначив розмір одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю старшого прапорщика внутрішньої служби молодшого інспектора відділу охорони Городищенської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96) ОСОБА_10 на користь дітей загиблого ОСОБА_7 та ОСОБА_8, на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 по справі №817/2330/14, без врахування щомісячної надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років). Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, на останнього покладено обов'язок призначити одноразову грошову допомогу у розмірі, передбаченому пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції», тобто з врахуванням надбавки у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення. З наведених підстав просить позов задовольнити.

В поданому до суду заперечені проти позову від 15.04.2015 (т.1, а.с.25-28) відповідач позовні вимоги ОСОБА_6 не визнав з тих підстав, що відповідно до протоколу №1-15 від 29.01.2015 та протоколу №2-15 від 27.02.2015 комісією ДПтС України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, на виконання рішення Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2017 в справі №817/2330/14 прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю (смертю) при виконанні службових обов'язків під час проходження служби прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_10: ОСОБА_6 на двох утриманців ОСОБА_7 та ОСОБА_8, матері загиблого (померлого) ОСОБА_11, та батьку загиблого (померлого) ОСОБА_12, в загальній сумі 121800,00 грн. Розрахунок одноразової грошової допомоги, як зазначає відповідач, було здійснено відповідно до пункту 3 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707, та визначався з грошового забезпечення за останньою посадою, який складався з посадового окладу, окладу за спеціальним званням та відсоткової надбавки за вислугу років згідно із законодавством. Щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення, яка була також передбачена вказаною постановою для врахування при обчисленні розміру одноразової грошової допомоги, була запроваджена Указом Президента України від 31.08.2001 №71/2001 і виплачувалась до 31.12.2007 (включно) – до втрати чинності вказаного Указу (Указ Президента України від 18.12.2007 №1234/2007). З 01.01.2008 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу» діють нові складові грошового забезпечення осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Відтак, на час настання страхової події і виплати одноразової грошової допомоги щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення не є складовою структури грошового забезпечення, тому підстав для включення її до розрахунку одноразової грошової допомоги не було. Відповідно до довідки Городищенської виправної колонії управління ДПтС України в Рівненській області (№96) про грошове забезпечення ОСОБА_10, грошове забезпечення для розрахунку грошової допомоги складало 895,05 грн., в тому числі: посадовий оклад – 580,00 грн.; підвищення до посадового окладу (7,5% ) – 43,50 грн.; оклад за спеціальним званням – 65,00 грн., надбавка за вислугу років (30%) – 206,55 грн. Загальний розмір грошової допомоги до виплати склав 107406,00 грн. Оскільки статтею 23 Закону України «Про міліцію» розмір грошової допомоги не повинен бути менший від 100-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на час виплати цих сум, грошова допомога була призначена у розмірі 121800,00 грн. У зв'язку з вказаним, розмір грошової допомоги, обчисленої відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» було переглянуто та проведено донарахування сум одноразової грошової допомоги до 100-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на час виплати цих сум.

Постановою ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 18.05.2015 (т.1, а.с.72-75), залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 (т.1, а.с.165-167), адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправними дії ДПтС України щодо визначення розміру та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю старшого прапорщика внутрішньої служби молодшого інспектора відділу охорони Городищенської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96) ОСОБА_10 на користь дітей загиблого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2017 по справі №817/2330/14, без врахування 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років); зобов'язано ДПтС України визначити та виплатити одноразову грошову допомогу у зв'язку з загибеллю старшого прапорщика внутрішньої служби молодшого інспектора відділу охорони Городищенської виправної колонії Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96) ОСОБА_10 на користь дітей загиблого ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у розмірі, встановленому пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції», з урахуванням 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016 постанову ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 18.05.2015 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 у даній справі скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції (т.1, а.с.203-209).

Згідно з ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 28.10.2016 дану адміністративну справу передано на розгляд до Волинського окружного адміністративного суду (т.1, а.с.214-215), яка ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 року залишена без змін (т.1, а.с.244-245).

ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 02.02.2017 №01-14/817/820/15/1431/17 справу надіслано до Волинського окружного адміністративного суду, до якого вона надійшла 07.02.2017 (т.2, а.с.1).

Ухвалами Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2017 справу прийнято до провадження та призначено справу до судового розгляду (т.2, а.с.4, 6-7).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.02.2017 задоволено клопотання ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі, провадження у даній справі зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_8 на ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 у справі за позовом ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_8 до ДПтС України про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії (т.2, а.с.29-31).

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2018 касаційну скаргу ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_8 залишено без задоволення, ухвалу ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 28.10.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 18.01.2017 у справі №817/820/15 залишено без змін (т.2, а.с.61-65).

06.12.2018 справа надійшла до Волинського окружного адміністративного суду (т.2, а.с.72).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.12.2018 провадження у справі поновлено та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 11:00 11.01.2019 (т.2, а.с.85-86).

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.01.2019 задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача державну установу «Городищенська виправна колонія (№96)» (далі – третя особа) ) (т.2, а.с.119-121).

В поданому під час нового розгляду справи відзиві від 28.12.2018 №09-8/8072 (т.2, а.с.93-95) відповідач підтримує свою позицію, викладену в запереченні проти позову від 15.04.2015, та наголошує на тому, що надбавка у розмірі 100 % грошового забезпечення на момент настання страхової події і виплати одноразової допомоги не була складовою структури грошового забезпечення, оскільки з 01.01.2008 не виплачувалась загиблому, а тому не підлягала включенню до розрахунку одноразової грошової допомоги.

У поданій до суду відповіді на відзив від 10.01.2019 (т.2, а.с.129-131) позивач не погоджується з позицією відповідача, оскільки вважає, що постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 є обов’язковою для виконання незалежно від того чи отримував таку надбавку ОСОБА_10 Крім того, вказує, що у разі застосування при визначенні грошової допомоги постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» її розмір має розраховуватись на основі грошового атестата ОСОБА_10, з якого слідує, що сума грошового забезпечення становить 2686,02 грн. в місяць. На думку позивача, розмір грошової допомоги повинен складати 161161,20 грн.

В поданому до суду запереченні від 25.01.2019 №09-8/595 (т.2, а.с.151-155) відповідач вказує, що постанова Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 виконана в повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства, а сума грошового забезпечення, вказана у грошовому атестаті ОСОБА_10, не може бути врахована при проведені розрахунку грошової допомоги у зв’язку з загибеллю ОСОБА_10

В поданих до суду поясненнях від 21.01.2019 (т.2, а.с.140) третя особа зазначає, що державна установа «Городищенська виправна колонія» не може здійснювати будь-які виплати відповідно до прийнятих рішень ДПтС України.

В судовому засіданні під час нового судового розгляду справи представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та відповіді на відзив, просить позовні вимоги задовольнити повністю. Додатково пояснив, що незалежно від того чи отримував ОСОБА_10 надбавку у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення, вона повинна враховуватись при обрахунку одноразової грошової допомоги відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» та частини сьомої статті 23 Закону України «Про міліцію». Крім того, зазначив, що постанова Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» повинна враховуватися при визначенні розміру одноразової грошової допомоги.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги заперечили та просять відмовити у їх задоволенні з підстав, викладених у відзиві та запереченнях.

Представники третьої особи у судовому засідання заперечили проти позовних вимог ОСОБА_6, з тих підстав, що й відповідач.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що постановою ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 26.09.2014 в справі №817/2330/14 позовні вимоги ОСОБА_6 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_7 та малолітнього ОСОБА_8 до Державної пенітенціарної служби України та Управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області Городищенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96) задоволено частково. Визнано відмову Державної пенітенціарної служби України щодо виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю старшого прапорщика внутрішньої служби, молодшого інспектора відділу охорони Городищенської виправної колонії управління Державної Рівненській області (№96) служби ОСОБА_10 на користь його неповнолітніх дітей протиправною та зобов'язано Державну пенітенціарну службу України призначити та виплати одноразову грошову допомоги в розмірі 224589,60 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 скасовано постанову ОСОБА_9 окружного адміністративного суду від 26 вересня 2014 року та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Державної пенітенціарної служби України щодо призначення виплати одноразової грошової допомоги (у зв'язку із загибеллю старшого прапорщика внутрішньої служби, молодшого інспектора відділу охорони Городищенської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Рівненській області (№96) ОСОБА_10О.) на користь неповнолітніх дітей - ОСОБА_7, ОСОБА_8 і зобов'язано Державну пенітенціарну службу України вчинити дії з призначення виплати вказаної одноразової грошової допомоги у порядку та розмірах, передбачених пунктами 3 та 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №707 від 12.05.2007 та відповідно до вимог статті 23 Закону України «Про міліцію». В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т.1, а.с.7-10).

На виконання постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду від 09.12.2014 Комісією ДПтС України з розгляду питань щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення або інвалідності осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України прийнято рішення призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у розмірі 53703,00 грн., яке оформлене протоколом №1-15 (т.1, а.с.29-30) та відповідно до платіжного доручення від 12.02.2015 №34 позивачу перераховано грошові кошти у розмірі 53703,00 грн. (т.1, а.с.33).

24.01.2015 позивач звернулася до ДПтС України із заявою, в якій просила вказати розмір коштів призначених до виплати неповнолітнім дітям загиблого ОСОБА_10 (т.1, а.с.11).

У відповідь на вказану заяву відповідач листом від 25.02.2015 №4/3-1554/Г-564 повідомив позивача, що відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції» (далі - Порядок №707), розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством. Однак, щомісячна надбавка у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення була запроваджена Указом Президента України від 31.08.2001 №771 «Про внесення змін до Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року №926» (далі - Указ №771), який втратив чинність відповідно до Указу Президента України від 18.12.2007 №1234/2007 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року №379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України» (далі - Указ №1234/2007) (т.1, а.с.12)

Крім того, у вказаній відповіді від 25.02.2015 №4/3-1554/Г-564 зазначено, що з 01.01.2008 діяли нові складові грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294), а оскільки на час настання страхової події і виплати одноразової грошової допомоги щомісячна надбавка у розмірі 100 відсотків грошового забезпечення не була складовою структури грошового забезпечення, підстав для включення цієї надбавки до розрахунку розміру одноразової грошової допомоги не було.

Також відповідач зазначив, що відповідно до довідки Городищенської виправної колонії управління ДПтС в Рівненській області (№96) розмір грошового забезпечення ОСОБА_10 згідно з пунктом Порядку №707 складав 985,05 грн.: посадовий оклад - 580,00 грн., підвищення до посадового окладу (7,5%) - 43,50 грн., оклад за спеціальним званням - 65,00 грн., надбавка за вислугу років (30%) - 206,55 грн. Таким чином, розмір одноразової грошової допомоги складає 53703,00 грн. (895,05 грн. х 120 = 107406,00 грн., 107406,00 грн. х 50% = 53703,00 грн.).

Додатковим листом позивача повідомлено, що при призначенні одноразової грошової допомоги не були враховані вимоги частини 7 статті 23 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII «Про міліцію» (далі - Закон України №565-XII), згідно з якими розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) працівника міліції не повинен бути меншим від 100-кратного розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на час виплати цих сум, і тому на виконання вказаної вище вимоги закону відповідачем прийнято рішення, оформлене протоколом №2-15 (т.1, а.с.31), про виплату позивачу суми одноразової грошової допомоги у розмірі 60900,00 грн.

Відповідно до платіжного доручення від 13.03.2015 №82 позивачу перераховані грошові кошти у розмірі 7197,00 грн. (т.1, а.с.34).

Таким чином, позивачу призначена та виплачена сума одноразової грошової допомоги у розмірі 60900,00 грн.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку суду, відповідач під час нового судового розгляду справи довів правомірність своїх дій щодо виплати одноразової грошової допомоги у розмірі 60900,00 грн., з огляду на таке.

Згідно із частиною п’ятою статті 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Отже, при новому розгляді цієї справи обов’язковому врахуванню підлягали правові висновки та мотиви, які викладені у судовому рішенні за результатами касаційного розгляду справи, а саме в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016.

Так, зокрема, судом при новому розгляді справи підлягали з’ясуванню правова природа щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення, наявність в неї систематичного характеру та перевірка, чи отримував позивач таку надбавку з моменту її запровадження до дати загибелі (смерті) старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_10 і в яких розмірах, що входило до складу грошового утримання позивача під час служби та розмір фактично отриманих ним надбавок та премій.

Частиною 3 статті 23 Закону України №565-ХІІ (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що у разі загибелі (смерті) працівника міліції, який перебував на службі в органах внутрішніх справ, під час виконання ним службових обов'язків по охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю сім'ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десятирічного грошового забезпечення загиблого (померлого) за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції» від 12.05.2007 №707.

Підпунктом 1 пункту 1 Порядку №707 передбачено, що одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі загибелі (смерті) працівника міліції, податкової міліції під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю. Грошова допомога виплачується членам сім'ї загиблого (померлого), а в разі їх відсутності - його батькам та утриманцям у розмірі десятирічного грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 3 Порядку №707 розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення за останньою посадою, яку особа рядового або начальницького складу займала на день загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва), установлення інвалідності. До грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством.

Статтею 19 Закону України №565-XII визначено, що форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 19 Закону України №565-XII прийнята постанова Кабінету Міністрів України №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294).

Пунктами 1, 2 вказаної Постанови №1294 передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Міністерством з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державним департаментом з питань виконання покарань.

Пунктом 3 Постанови №1294 затверджені схеми посадових окладів військовослужбовців та курсантів навчальних закладів у розмірах згідно з додатками 1 - 8; схеми посадових окладів осіб рядового і начальницького складу у розмірах згідно з додатками 9 - 23, 30 - 32.

Разом з тим, ні схемою посадових окладів осіб начальницького складу органів внутрішніх справ для міських, районних, лінійних відділів (відділень) міліції (додаток 14), ні додатковими видами грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (додаток 26) такий вид грошового забезпечення як щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків від грошового забезпечення не передбачений.

На виконання Постанови №1294 та з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ наказом Міністерства внутрішніх справ України від 31.12.2007 №499 була затверджена Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (введена в дію з 01.01.2008).

Зазначеною Інструкцією затверджені, зокрема, додаткові види грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Такий вид грошового забезпечення як щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків від грошового забезпечення вказаною Інструкцією також не передбачений.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що нормативно-правовим актом, який регулює виплату одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції є Порядок №707, а не Постанова №1294, оскільки вона визначає структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, а не порядок виплати одноразової грошової допомоги.

Водночас надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) була встановлена особам рядового, а також середнього і старшого начальницького складу органів внутрішніх справ Указом Президента України від 31 серпня 2001 року №771 «Про внесення змін до Указу Президента України від 04 жовтня 1996 року №926».

Пунктом 2 зазначеного Указу визначено, що виплати встановлених надбавок відповідно до цього Указу особам рядового і начальницького складу та працівникам органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, будуть здійснюватись, починаючи з 01 жовтня 2001 року.

Зазначений Указ з 01.01.2008 втратив чинність відповідно до Указу Президента України від 18.12.2007 №1234/2007 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року №379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України».

Як слідує з наданої третьою особою довідки про додаткові види грошового забезпечення, які виплачувались ОСОБА_10 за період з 1998 – 2013 роки (т.2, а.с.41-43), щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення систематично виплачувалася ОСОБА_10 в період жовтень 2001 року – грудень 2007 року, а на момент загибелі ОСОБА_10 вказана надбавка йому не виплачувалась, відтак не могла бути включена до грошового забезпечення при розрахунку грошової допомоги.

Таким чином, суд погоджується з позицією відповідача про відсутність правових підстав для включення до грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги, щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років), оскільки Постановою №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які введені в дію з 01.01.2008, не передбачено такого виду грошового забезпечення як щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків від грошового забезпечення і така надбавка ОСОБА_10 на момент його загибелі не виплачувалась.

При цьому суд не погоджується з позицією позивача, що при розрахунку грошової допомоги повинні включатися усі види виплат до грошового утримання ОСОБА_10 згідно грошового атестату, оскільки пунктом 3 Порядку №707 чітко передбачено, що до грошового забезпечення, виходячи з якого здійснюється розрахунок грошової допомоги працівнику міліції, включається посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, відсоткова надбавка за вислугу років та щомісячна надбавка в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років) згідно із законодавством, а матеріалами справи підтверджено, що відповідачем при здійснені розрахунку та виплаті грошової допомоги включено: посадовий оклад – 580,00 грн., підвищення до посадового окладу (7,5 %) – 43,50 грн., оклад за спеціальним званням – 65,00 грн., та надбавку за вислугу років (30%) – 206,55 грн.

Відтак, з урахуванням висновків, викладених в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 12.10.2016 у цій справі, суд під час нового розгляду справи дійшов висновку про правомірність дій відповідача щодо не включення при здійсненні розрахунку грошової допомоги, передбаченої пунктом 3 Порядку №707, щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення з огляду на те, що вказана надбавка не виплачувалася ОСОБА_10, починаючи з 01.01.2008.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, з наведених вище мотивів та підстав суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про міліцію», суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

ОСОБА_13Плахтій

Судді: В.М.Валюх

ОСОБА_14

Повне судове рішення складено 19 лютого 2019 року.