Ухвала суду № 79947199, 18.02.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/760/19

1-кс/569/1459/19

УХВАЛА

18 лютого 2019 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області Доля В.А., з участю секретаря судового засідання Редько К.О., розглянувши у судовому засідання в м. Рівне, клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Рівненській області ОСОБА_1 (далі – слідчий), погоджене прокурором прокуратури Рівненської області ОСОБА_2 в рамках кримінального провадження №12018180000000564 від 13.11.2018, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.14, п.п. 6, 11, 12 ч.2 ст.115, ч.1 ст. 263, ч.2 ст.347-1 КК України (далі – це ж кримінальне провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, у клопотанні просить накласти арешт на майно - предмети, які були вилучені 11.02.2019 в підозрюваного ОСОБА_3 під час його затримання.

Слідчий у клопотанні вказує, що під час досудового розслідування кримінального провадження встановлено, що у період часу з лютого по 17 липня 2018 року ОСОБА_4, організував готування до вчинення умисного вбивства ОСОБА_5, групою осіб за винагороду та до вчинення даного злочину залучив в якості пособника ОСОБА_3, якому, зокрема, попередньо повідомив план вчинення вказаного злочину, дані про особу, яку планується вбити та дані про безпосередніх виконавців вчинення даного злочину. Так, період з лютого по 17 липня 2018 року ОСОБА_3, діючи з корисливим мотивом згідно розробленого ОСОБА_4 плану та згідно усних вказівок останнього, з метою реалізації злочинного умислу на здійснення умисного вбивства ОСОБА_5, забезпечував діяльність з готування до вказаного злочину його безпосередніх виконавців, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Зокрема, у вказаний період часу ОСОБА_3 надавав для ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дані про місце проживання ОСОБА_5, номерні знаки його транспортного засобу, місце стоянки вказаного транспортного засобу, а також надав практичні рекомендації, щодо здійснення стеження за ОСОБА_5 з метою його подальшого вбивства. У результаті готування, ОСОБА_3 вчинено усіх дій необхідних для забезпечення виконання умисного вбивства ОСОБА_5 ОСОБА_6 та ОСОБА_7, однак, злочин не було скоєно з причини, що не залежали від його волі, так як дії виконавців 17.07.2018 вдалося припинити працівникам поліції на стадії готування.

27.09.2018 ОСОБА_3 оголошено про підозру у вчиненні зазначеного злочину та його було оголошено в розшук.

11.02.2019 ОСОБА_3 було затримано співробітниками ГУНП в Рівненській області.

Слідчий зазначає, що згідно рапорту оперуповноваженого УКР ГУНП ОСОБА_8 під час затримання підозрюваного ОСОБА_3, в останнього було вилучено два мобільні термінали марки «Айфон» чорного та білого кольору, а також стаціонарний Wi-Fi-роутер білого кольору, сім - карта.

Покликаючись на наведене, положення ст. 170 КПК України, а також що вилучене майно відповідає критеріям зазначеним у ч.2 ст. 167 КПК України, слідчий вказує на необхідність у арешту майна, про яке йдеться, з метою з’ясування всіх обставин вчинення злочину, вирішення питання про призначення та проведення судових експерти, та з метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Слідчий подав заяву про розгляд клопотання без його участі, просив клопотання задоволити. Також у заяві зауважив, що захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_9 про день та час розгляду клопотання повідомлявся.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_9 для розгляду клопотання не з’явився. Клопотання розглядається без його участі, відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України.

З урахуванням викладеного, заяви слідчого відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов’язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 173 КПК України та вищевикладене, є необхідним накласти арешт на майно, про яке йдеться у клопотанні, яке було вилучено за вищевказаних обставин, яке відповідає критеріям ст.98 КПК України, є необхідним для проведення відповідних судових експертиз, а незастосування арешту може призвести до зникнення, втрати або пошкодження вказаного майна, у зв’язку з чим можуть настати наслідки, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Керуючись ст. 170, 171,175, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

Клопотання задоволити.

Накласти арешт на майно, а саме мобільний телефон «Iphone 5S Model A1530» сірого кольору, ІМЕІ 358843100135553 у чохлі чорного кольору; мобільний телефон «Iphone 5S Model A1457» білого кольору, ІМЕІ 357997057296036 у чохлі чорного кольору; Wi-Fi-роутер «Huawey Model Е557Сs-609». ІМЕІ 868502030434092; сім-карта «lifecell» з маркуванням 2300418701206, яке було вилучено 11.02.2019 в підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, під час його затримання працівниками поліції, шляхом заборони будь якій особі розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном та використовувати його до прийняття процесуального рішення у кримінальному провадженні,

Роз’яснити, що відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Доля В.А.