Вирок № 79934582, 19.02.2019, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/5713/16-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2019 року Залізничний районний суд міста Львова

в складі :

головуючого - судді Ліуша А.І.

з участю секретарів Трипалюк А.Б.

Колошкіна П.І.

прокурора Клименко І.С.

обвинуваченої ОСОБА_2

та захисника Юхименко Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки міста Львова, українки, громадянки України, проживаючої на АДРЕСА_1, раніше не судженої,-

за ч. 2 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

обвинувачена ОСОБА_2 27 листопада 2007 року, будучи приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю №5257 від 03 серпня 2004 року та реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 166, виданого 20 жовтня 2004 року Львівським обласним управлінням юстиції, будучи, відповідно до ст. 3 Закону України «Про нотаріат» фізичною особою, уповноваженою державою на здійснення незалежної професійної нотаріальної діяльності, зокрема щодо посвідчення прав та фактів, які мають юридичне значення, діючи у попередній змові із ОСОБА_5, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження, не усвідомлюючи справжніх злочинних намірів останньої в частині незаконного придбання права на майно потерпілої, так як була введена ОСОБА_5 в оману, при цьому, достовірно знаючи, що ОСОБА_6 особисто в нотаріальну контору до неї не зверталась, умисно, зловживаючи наданими їй державою повноваженнями нотаріуса, в порушення вимог статей 43, 45, 47, 55 Закону України «Про нотаріат», щодо встановлення цивільної дієздатності осіб учасників цивільних відносин, перевірки поданих документів, без відома згоди та присутності ОСОБА_6, з допомогою власного комп'ютера у офісі, за місцем здійснення своєї діяльності на АДРЕСА_2, склала довіреність від імені ОСОБА_6 в яку внесла неправдиві відомості про те, що остання цією довіреністю уповноважила ОСОБА_7 бути її представником щодо управління та розпорядження (в тому числі здійснення продажу, міни, здачі в оренду (найм), передачі в заставу (іпотеку), а також інших цивільних правочинів, що не суперечать чинному законодавству України) належними їй на праві власності квартирами АДРЕСА_3. У той же час, ОСОБА_6 щодо складання та видачі такої довіреності до приватного нотаріуса ОСОБА_2 ніколи не зверталась і своєї згоди на це не надавала.

27 листопада 2007 року ОСОБА_5 в приміщенні офісу АДРЕСА_2, у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, і те, що ОСОБА_6 на підписання даного роду офіційних документів її не уповноважувала, згоду свою не надавала, умисно, власноручно підробила підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_6 в складеній приватним нотаріусом ОСОБА_2 довіреності. Після цього, дану довіреність, в порушення вимог ст.ст. 43, 45 Закону України «Про нотаріат» посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_2, шляхом нанесення відбитку печатки та підпису і зареєстровано в реєстрі за № 3054.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою винність у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України заперечила, пояснила, що познайомилась із ОСОБА_6 у 2007 році, вона завжди приходила до неї з метою вчинення нотаріальних дій разом із ОСОБА_5 27 листопада 2007 року за попередньою домовленістю із ОСОБА_6 та ОСОБА_5 вона здійснювала посвідчення довіреності від імені ОСОБА_6 ОСОБА_7 також була присутня. ЇЇ повідомили, що принесли документи для укладення договору іпотеки, однак оскільки ОСОБА_6 не має можливості чекати, потрібно було укласти довіреність. Вона подивилась документи та пішла працювати, помічник принесла їй текст довіреності і вона доручила підписання даної довіреності помічнику. Коли вона вийшла із кабінету, вже нікого не було та вони зустрілись із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 ввечері при посвідченні договорів іпотеки. Копія паспорта особи завжди докладається нею. Коли вона вийшла до ОСОБА_6 при укладенні нею довіреності її паспорт знаходився на столі. При підписанні довіреності від імені ОСОБА_6 вона не була присутня, однак встановлювала її особу до посвідчення довіреності.

Незважаючи на заперечення своєї винності обвинуваченою, суд вважає, що факт скоєння злочину та винність обвинуваченої у вчиненні злочинних дій стверджується наступними доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_8 в судовому засіданні про те, що квартиру АДРЕСА_3 ОСОБА_5 купила для її доньки ОСОБА_6 Дані квартири були придбані та усі документи щодо права власноті були оформлені на ім'я ОСОБА_6, однак вона не була присутня при купівлі квартир. Такими квартирами ніхто не користувався та ключі знаходились у ОСОБА_5 Також зазначила, що не може точно пригадати де перебувала ОСОБА_6 27 листопада 2007 року, однак 13 вересня 2007 року вона поїхала у м. Київ на роботу та не приїжджала восени 2007 року та орієнтовно перших пів 2008 року у м. Львів. Про існування кредитного договору, який укладено ОСОБА_5 вона дізналась із повідомлень суду. З ОСОБА_7 вона знайома, оскільки ОСОБА_7 є подругою ОСОБА_5, а також зазначила, що ОСОБА_6 ОСОБА_7 також знала. Повідомила, що довіреність від 27 листопада 2007 року від імені ОСОБА_6, її донька ОСОБА_6 не підписувала і нічого не знала про існування такої, жодних документів не надавала. Крім того, зазначила, що з 2010 року вона не спілкується із ОСОБА_5 саме через даний випадок.

Показаннями свідка ОСОБА_11 у судовому засіданні про те, що ОСОБА_6 є її онукою. Вона передала кошти ОСОБА_6 для купівлі квартир її доньці ОСОБА_5 У 2007 року квартири були придбані. Також повідомила, що ОСОБА_5 мала довіреність від ОСОБА_6, однак наскільки їй відомо, ОСОБА_6 не підписувала таку довіреність, а також сама ОСОБА_6 повідомляла їй, що не підписувала довіреність. ОСОБА_6 у 2007 році проживала у Києві з вересня 2007 року, оскільки працювала там. Також зазначила, що не пригадує чи приїжджала ОСОБА_6 у м. Львів. Крім того, вказала, що їй відомо, що придбані квартири були реалізовані банком внаслідок заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором.

Показаннями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні про те, що з обвинуваченою ОСОБА_2 вона не знайома. У 2003 році між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 була домовленість щодо купівлі квартир. Пошуком квартир та їх оформленням займалась ОСОБА_5, квартиру АДРЕСА_3 було придбано за кошти ОСОБА_11 у розмірі близько 82000,00 доларів США. Дані квартири було придбано у 2007 році та вона брала участь у їх купівлі, оскільки такі були оформлені у нотаріуса ОСОБА_12 на її ім'я у присутності ОСОБА_5 Одразу після оформлення документів щодо купівлі-продажу таких вкартир усі документи та ключі забрала ОСОБА_5 та їй не повернула. Про укладення договорів іпотеки, предметом яких були вказані квартири вона не знала та їй не було відомо про відчуження цих квартир, оскільки вона не підписувала жодних договорів. У вересні 2007 року вона поїхала у м. Київ на роботу та 27 листопада 2007 року вона перебувала на роботі у м. Києві в компанії ТзОВ «Динаміка». Обвинувачену ОСОБА_2 вона не знає та ніколи її не бачила, а також не підписувала довіреність від 27 листопада 2007 року, яку посвідчила обвинувачена. З 2015 року вона не спілкується з ОСОБА_5, однак на момент укладення довіреності вона їй довіряла. У 2007 році вона приїжджала раз у 4-5 місяців у м. Львів, однак довіреностей не давала, зокрема, у нотаріуса ОСОБА_13 27 листопада 2007 року та 01 жовтня 2007 року вона нічого не оформляла та в інших нотаріусів 27 листопада 2007 року вона нічого не оформляла. Вона числилась керівником ОСББ «Вітерець», однак періоду не пам'ятає, зазначила, що була керівником лише формально, ОСББ «Вітерець» керувала ОСОБА_5 Крім того, повідомила, що не пригадує чи купувала квартиру на вул. Ярославенка у м. Львові 16 липня 2007 року та зазначила, що була власником частини квартири на АДРЕСА_4. Також не пригадує чи оформляла документи щодо будівництва на АДРЕСА_5

Показаннями свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні про те, що з обвинуваченою ОСОБА_2 він не знайомий. У 2003 році між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 була домовленість щодо купівлі квартир. Квартиру АДРЕСА_3 було придбано за кошти ОСОБА_11 у 2007 році. Дані квартири були оформлені у нотаріуса на ім'я ОСОБА_6 у присутності ОСОБА_5 Одразу після оформлення документів щодо купівлі-продажу таких вкартир усі документи та ключі забрала ОСОБА_5 ОСОБА_6 було невідомо про укладення договорів іпотеки, предметом яких були дані квартири та їй не було відомо про відчуження цих квартир. ОСОБА_6 не підписувала жодних договорів. У вересні 2007 року вона поїхала у м. Київ на роботу та 27 листопада 2007 року вона перебувала на роботі у м. Києві та не оформляла довіреність від 27 листопада 2007 року.

Показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні про те, що в 2007 році вони звертались із ОСОБА_6 до приватного нотаріуса ОСОБА_2 для оформлення права власності на нерухомість. 27 листопада 2007 року вони з ОСОБА_6 прийшли до приватного нотаріуса ОСОБА_2 для оформлення довіреності, однак ОСОБА_6 вийшла на вулицю, а помічник нотаріуса запитав чи вона «Андрієнко» та їй надано на підпис доручення, в якому вона підписалась. Того ж дня ОСОБА_6 видала на її ім'я довіреність у приватного нготаріуса ОСОБА_13, однак воно не підійшло у банку. Усі оригінали документів щодо квартири АДРЕСА_3 знаходились у неї. Також зазначила, що вона справді підписалась у довіреності від імені ОСОБА_6 від 27 листопада 2007 року та прочитала довіреність, однак жодного сумніву у неї не виникло. У момент здійснення нею підпису такої довіреності ОСОБА_2 не було та вона не знає чи ОСОБА_2 бачила цю довіреність.

Показаннями свідка ОСОБА_13 в судовому засіданні про те, що із обвинуваченою ОСОБА_2 та ОСОБА_5 вона не знайома. Познайомилась із ОСОБА_6 у 2007-2008 роках, оскільки вона є однокласницею із її мамою. Вона працює приватним нотаріусом та вчиняла нотаріальні дії від імені ОСОБА_6, зокрема, ОСОБА_6 оформляла довіреність кілька разів на свою маму та тітку ОСОБА_5 Однак, зазначила, що не пригадує чи оформляла довіреність ОСОБА_6 27 листопада 2007 року на ім'я ОСОБА_5

Показаннями свідка ОСОБА_7 в судовому засіданні про те, що вона знайома із ОСОБА_5 з 2000 року. 27 листопада 2007 року до неї зателефонувала ОСОБА_5 та сказала взяти паспорт і приїхати до приватного нотаріуса ОСОБА_2, оскільки вони були у дружніх відносинах та підтримували ділові стосунки. Помічник нотаріуса склала довіреність та дала їм підписати, ОСОБА_2 перевіряла довіреність. ОСОБА_6 була присутня при укладенні довіреності у приватного нотаріуса ОСОБА_2, однак вона не бачила хто підписував довіреність. ОСОБА_6 знала, що будуть укладені договори іпотеки, предметом яких будуть квартира АДРЕСА_3. ОСОБА_2 перевіряла особи усіх, зокрема ОСОБА_6, та брала паспорти. При підписанні довіреності вона не була присутня. Після укладення довіреності ОСОБА_6 перша покинула приміщення нотаріальної контори ОСОБА_2

Постановою про виділення матеріалів досудового розслідування стосовно особи в окреме провадження від 11 жовтня 2016 року, відповідно до якої виділено із матеріалів досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 358 КК України, в яких містяться оригінали досліджених судом доказів безпосередньо у судовому засіданні, та відомості про які внесені до ЄРДР за №12013150080003547 в окреме провадження матеріали відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.

Витягом з кримінального провадження №12016070000000173 від 11 жовтня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_6 повідомила, що 27 листопада 2007 року, ОСОБА_2 будучи приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу усвідомлюючи протиправний характер своїх дій і те, що ОСОБА_6 особисто в нотаріальну контору до неї не зверталась, умисно, зловживаючи наданими їй державою повноваженнями нотаріуса, без відома згоди та присутності ОСОБА_6, з допомогою власного комп'ютера у офісі за місцем здійснення своєї діяльності на АДРЕСА_2, склала довіреність від імені ОСОБА_6 в яку внесла неправдиві відомості про те, що остання цією довіреністю уповноважила ОСОБА_7 бути її представником щодо управління та розпорядження (в тому числі здійснення продажу, міни, здачі в оренду (найм), передачі в заставу (іпотеку), а також інших цивільних правочинів, що не суперечать чинному законодавству України) належними їй на праві власності квартирами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3. У той же час, ОСОБА_6 щодо складання та видачі такої довіреності до приватного нотаріуса ОСОБА_2 ніколи не зверталась і своєї згоди на це не надавала, а також ОСОБА_5 в приміщенні офісу АДРЕСА_2, у присутності приватного нотаріуса ОСОБА_2, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій те і те, що ОСОБА_6 на підписання даного роду офіційних документів її не уповноважувала, згоду свою не надавала, умисно, власноручно підробила підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_6 в складеній приватним нотаріусом ОСОБА_2 довіреності. Після цього, дану довіреність, в порушення вимог ст.ст. 43, 45 Закону України «Про нотаріат» посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_2, шляхом нанесення відбитку печатки та підпису і зареєстровано в реєстрі за № 3054.

Заявою про вчинення кримінального правопорушення №521 від 20 листопада 2013 року, відповідно до якої 27 листопада 2007 року, ОСОБА_2 будучи приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу без відома, згоди та присутності ОСОБА_6, складено довіреність від імені ОСОБА_6 в яку внесено неправдиві відомості про те, що остання цією довіреністю уповноважила ОСОБА_7 бути її представником щодо управління та розпорядження належними їй на праві власності квартирами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3, а також ОСОБА_5 підробила підпис та рукописний текст від імені ОСОБА_6 в складеній приватним нотаріусом ОСОБА_2 довіреності, зареєстрованої в реєстрі за № 3054.

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова віл 18 червня 2014 року, згідно з якою керівника Львівського державного нотаріального архіву зобов'язано надати слідчому Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Панькевичу У.В. тимчасовий доступ - вилучення оригіналу довіреності від 27 листопада 2007 року, наданої ОСОБА_6 - ОСОБА_7, яка посвідчена приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_2 та всіх документів, які слугували оформленню та нотаріальному посвідченню даної довіреності.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів та описом речей і документів від 27 червня 2014 року, відповідно до якого встановлено та вилучено довіреність від 27 листопада 2007 року, посвідчену приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровану в реєстрі за № 3054; витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 313608; витяг № 4205632; копія згідно з оригіналом картки фізичної особи-платника податків ОСОБА_6

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова віл 19 червня 2014 року, згідно з якою керуючого ПАТ «ОТП Банк» зобов'язано надати слідчому Франківського РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області Панькевичу У.В. тимчасовий доступ - вилучення документації, що формує кредитну справу за кредитним договором №ML-600/236/2007 від 27 листопада 2007 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк».

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів та описом речей і документів від 03 липня 2014 року, відповідно до якого вилучено документацію, що формує кредитну справу за кредитним договором №ML-600/236/2007 від 27 листопада 2007 року між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк» в кількості 61 шт.

Кредитним договором № ML-600/236/2007 від 27 листопада 2007 року, укладеним між ОСОБА_5 та ЗАТ «ОТП Банк», відповідно до якого ОСОБА_5 отримала кредит у розмірі 300000,00 грн.

Договором купівлі-продажу квартири від 05 квітня 2007 року, згідно з яким ОСОБА_6 купила квартиру АДРЕСА_3, вартістю 303000,00 грн.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №13830618 від 12 березня 2007 року та витягом з реєстру права власності на нерухоме майно №16378206 від 23 жовтня 2007 року, відповідно до яких квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_6

Договором купівлі-продажу квартири від 05 березня 2007 року, згідно з яким ОСОБА_6 купила квартиру АДРЕСА_3, вартістю 808000,00 грн.

Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №14228646 від 13 квітня 2007 року та витягом з реєстру права власності на нерухоме майно №16377497 від 23 жовтня 2007 року, відповідно до яких квартира АДРЕСА_3 належить на праві приватної власності ОСОБА_6

Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №15695206 від 27 листопада 2007 року, згідно з яким квартира АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_6 перебуває у іпотеці на підставі іпотечного договору №3057 від 27 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_2, боржник - ОСОБА_5

Витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек №15695128 від 27 листопада 2007 року, згідно з яким квартира АДРЕСА_3, яка належить ОСОБА_6 перебуває у іпотеці на підставі іпотечного договору №3055 від 27 листопада 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_2, боржник - ОСОБА_5

Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №15687882 від 27 листопада 2007 року, відповідно до якого на квартиру АДРЕСА_3 накледено арешт.

Витягом з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №15687542 від 27 листопада 2007 року, відповідно до якого на квартиру АДРЕСА_3 накледено арешт.

Договором іпотеки №PML-600/236/2007 від 27 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_6, від імені якої діяла ОСОБА_7 та ЗАТ «ОТП Банк» та заявою ОСОБА_7, яка діяла від імеі ОСОБА_6, посвідченої приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_2, згідно з якими квартиру АДРЕСА_3 передано в іпотеку для забезпечення виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань за кредитним договором №ML-600/236/2007 від 27 листопада 2007 року.

Договором іпотеки №PML-600/236/2007/1 від 27 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_6, від імені якої діяла ОСОБА_7 та ЗАТ «ОТП Банк», відповідно до якого квартиру АДРЕСА_3 передано в іпотеку для забезпечення виконання ОСОБА_5 своїх зобов'язань за кредитним договором №ML-600/236/2007 від 27 листопада 2007 року.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львові від 10 квітня 2015 року, згідно з якою слідчому СУ ГУ МВСУ у Львівській області Кисильову В.В. надано тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю ознайомлення та вилучення з Львівського державного нотаріального архіву: оригінал договору купівлі-продажу квартири від 05 квітня 2007 року, зареєстрованого за № 1290, оригінал договору купівлі-продажу квартири від 05 березня 2007 року, зареєстрованого за № 694, оригінал договору іпотеки №PML-600/236/2007 від 27 листопада 2007 року, оригінал договору іпотеки №PML-600/236/2007/1 від 27 листопада 2007 року, оригінал реєстру, що вела приватний нотаріус Львівського нотаріального округу ОСОБА_2, оригінали документів, на підставі яких засвідчено фотокопії, що зареєстровано в реєстрі за № 3079, № 3080, № 3071, №3075.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 12 травня 2015 року, відповідно до якого надано тимчасовий доступ до документів, вказаних в ухвалі Галицького районного суду м. Львові від 10 квітня 2015 року.

Листом Львівського державного нотаріального архіву №932 від 20 травня 2015 року, згідно з яким документи нотаріального діловодства приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12, яким посвідчені договір купівлі-продажу квартири від 05 квітня 2007 року, зареєстрований за №1290, договір купівлі-продажу квартири від 05 березня 2007 року, зареєстрований за №694, на державне зберігання до архіву не передавались, а також надано копію з «Реєстру для реєстрації нотаріальних дій том №3 за 2007 рік» з 11 вересня 2007 року по 29 грудня 2007 року приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, в якому на стор. 158-161 та 166-168 містяться записи від 27 листопада 2007 року за реєстровим номером № 3055, № 3057, № 3071, № 3079, № 3080, № 3075.

Реєстром для реєстрації нотаріальних дій том №3 за 2007 рік, згідно з якого вбачається, що ОСОБА_2 посвідчила за реєстровим номером № 3055 та №3057 договір іпотеки №PML-600/236/2007 від 27 листопада 2007 року, договір іпотеки №PML-600/236/2007/1 від 27 листопада 2007 року, укладені між ОСОБА_6, від імені якої діяла ОСОБА_7 та ЗАТ «ОТП Банк».

Ухвалою Галицького районного суду м. Львові від 09 червня 2015 року, згідно з якою слідчому СУ ГУ МВСУ у Львівській області Дзьобі Т.Б. надано дозвіл на тимчасовий доступ до документів, з можливістю ознайомлення та вилучення, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_12, а саме: договору купівлі-продажу квартири від 05 квітня 2007 року, зареєстрованого за № 1290, договору купівлі-продажу квартири від 05 березня 2007 року, зареєстрованого за № 694.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 01 липня 2015 року, відповідно до якого було вилучено документи, вказані в ухвалі Галицького районного суду м. Львові від 09 червня 2015 року в кількості 31 шт.

Протоколом отримання зразків почерку для експертизи від 02 червня 2015 року, згідно з яким у ОСОБА_6 було відібрано зразки підпису на 20 аркушах.

Висновком експерта №4/23 від 03 лютого 2016 року, відповідно до якого рукописний текст від імені ОСОБА_6 в графі «підпис» другого примірника довіреності від 27 листопада 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3054 виконані ОСОБА_5 Вказану обставину свідок ОСОБА_5 теж підтвердила безпосередньо у судовому засіданні.

Висновком повторної комісійної криміналістичної експертизи № 1786 від 15 червня 2016 року, згідно з яким підпис від імені ОСОБА_6, розташований в графі «Підпис» перед записом «ОСОБА_6» та рукописний запис, розташований в графі «Підпис» в другому примірнику довіреності від 27 листопада 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 3054 виконані ОСОБА_5

Листом № 615 від 01 березня 2018 року, відповідно до якого з вересня 2007 року по жовтень 2008 року ОСОБА_6 працювала у компанії ТОВ «ГК Динаміка» на посаді офіс-менеджера. 27 листопада 2007 року ОСОБА_6 протягом робочого дня з 09.00 год. до 18.00 год. знаходилась на робочому місці в офісі у м. Києві.

Щодо вказаного листа, то суд критично оцінює твердження сторони захисту про отримання такого доказу в непередбачений ст. 93 КПК України спосіб, оскільки згідно вказаної статті сторона обвинувачення здійснює збирання доказів також і шляхом отримання від фізичних осіб документів, що і було зроблено стороною обвинувачення шляхом отримання вказаного доказу від адваката Кунціва П. та відкритий стороні захисту в передбачений ч. 11 ст. 290 КПК України спосіб.

Оцінюючи покази свідків, суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку з іншими матеріалами справи, нічим не спростовані, доповнюються дослідженими судом доказами та беззаперечно вказують на скоєння ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.

Оцінюючи докази у їх сукупності, суд вважає, що факт скоєння злочину та винність обвинуваченої у вчиненні злочинних дій доведені повністю.

Заперечення своєї винності обвинуваченою ОСОБА_2, покликання її на відсутність умислу при підробленні довіреності, відсутність розуміння того, що хтось отримає певні права від підроблення цього документу, не виготовлення безпосередньо нею даного документу, переконаність у підписанні довіреності саме ОСОБА_6, суд відхиляє виходячи з наступного.

Відповідно до п. 13 Інструкції про вчинення нотаріальних дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які особисто звернулися за вчиненням нотаріальних дій . Установлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які унеможливлюють будь-які сумніви щодо особи громадянина. Про спосіб установлення особи нотаріусом робиться відповідний запис у реєстрі нотаріальних дій.

У відповідності до ст. 43 Закону України «Про нотаріат», у редакції чинній на момент вчинення злочину, при вчиненні нотаріальних дій нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, встановлюють особу громадянина, його представника або представника підприємства, установи, організації, що звернулися за вчиненням нотаріальних дій. Встановлення особи здійснюється за паспортом або іншими документами, які виключають будь-які сумніви щодо особи громадянина, який звернувся за вчинення нотаріальної дії.

Згідно з п. 16 Інструкції про вчинення нотаріальних дій, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №20/5 від 03 березня 2004 року, нотаріально посвідчувані правочини, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса. Якщо правочин, заява чи інший документ підписаний за відсутності нотаріуса, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.

Відповідно до ст. 45 Закону України «Про нотаріат», у редакції чинній на момент вчинення злочину, при посвідченні угод і вчиненні деяких інших нотаріальних дій у випадках, передбачених законодавством України, перевіряється справжність підписів учасників угод та інших осіб, які звернулись за вчиненням нотаріальної дії. Нотаріально посвідчувані угоди, а також заяви та інші документи підписуються у присутності нотаріуса чи іншої посадової особи, яка вчиняє нотаріальну дію. Якщо угода, заява чи інший документ підписано за відсутності цих посадових осіб, громадянин повинен особисто підтвердити, що документ підписаний ним.

Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 54 Закону України «Про нотаріат», у редакції чинній на момент вчинення злочину, нотаріуси та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, перевіряють, чи відповідає зміст посвідчуваної ними угоди вимогам закону і дійсним намірам сторін.

Отже нотаріус, починаючи вчинення нотаріальної дії, зобов'язаний установити особу громадянина, який звернувся до нього з проханням учинити цю нотаріальну дію та перевірити його дієздатність. І лише після бесіди з громадянином, який звертається за посвідченням доручення, нотаріус складає проект такого доручення.

Однак, в порушення зазначених норм закону, обвинувачена, в момент підписання довіреності, не встановила особу ОСОБА_6, не вжила таких дій для встановлення її особи, які б унеможливлювали будь-які сумніви щодо особи, яка підписує довіреність та не перевірила справжність підписів учасників правочину, оскільки, на час посвідчення довіреності, ОСОБА_6 27 листопада 2007 року була відсутня у нотаріальній конторі на АДРЕСА_2, що чітко стверджується показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_9, які беззастережно та чітко ствердили вказану обставину.

Суд частково відхиляє показання свідка ОСОБА_7, на які теж покликається сторона захисту, щодо присутності ОСОБА_6 у зазначеній нотаріальній конторі та належного встановлення особи ОСОБА_6, оскільки показання даного свідка є не чіткими та не послідовними. Пояснивши, що ОСОБА_6 була у нотаріальній конторі в момент встановлення її особи та покинула нотаріальну контору одразу після посвідчення довіреності, яка є предметом злочину, тобто перебувала у нотаріальній конторі протягом усього процесу посвідчення довіреності, свідок вказала, що самого підписання довіреності вона не бачила та при цьому присутня не була. Чому свідок не була присутня при підписанні довіреності та чому ОСОБА_6 не підписувала вказану довіреність, пояснити не змогла.

Окрім цього, на переконання суду, свідок ОСОБА_7 теж не підтвердила факту підписання довіреності ОСОБА_6 та її обізнаність із метою посвідчення вказаної довіреності.

Також безпосередньо в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 ствердила, що саме вона підписала довіреність від імені ОСОБА_6 27 листопада 2007 року посвідчену ОСОБА_2, у момент здійснення нею підпису такої довіреності ОСОБА_2 не було та вона не ствердила, що ОСОБА_2 бачила та перевіряла цю довіреність. Причин чому ОСОБА_6, будучи з її слів, у нотаріальній конторі ОСОБА_2 під час посвідчення довіреності, логічно та послідовно пояснити свідок не змогла, обмежившись лише твердженням, що ОСОБА_6 поспішала.

Також суд відхиляє покликання сторони захисту на копію довіреності від 27 листопада 2007 року від імені ОСОБА_6 на ОСОБА_5, посвідчену приватним нотаріусом ОСОБА_13 та пояснення свідка ОСОБА_13, як на доказ присутності ОСОБА_6 27 листопада 2007 року у нотаріальній конторі обвинуваченої ОСОБА_2, оскільки суду надана виключно копія довіреності від 27 листопада 2007 року від імені ОСОБА_6 на ОСОБА_5 посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_13, яка є не посвідченою, як належна копія, що унеможливлює оцінку її судом, як належного та допустимого доказу.

Сторона захисту, покликаючись на вказаний доказ, зазначає, що оригінал даної довіреності було знищено за закінченням терміну зберігання та зазначене вказано у відповіді приватного нотаріуса ОСОБА_17 від 29 серпня 2018 року № 64/01-16, хоча у вказаній відповіді зазначається, що знищено посвідчені довіреності за 2005-2007 року та жодним чином у ній не йдеться про знищення саме довіреності від 27 листопада 2007 року від імені ОСОБА_6 на ОСОБА_5, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_13

Свідок ОСОБА_13, безпосередньо зазначила, що не пригадує чи посвідчувала 27 листопада 2007 року довіреність від імені ОСОБА_6 на ОСОБА_5 та не вказувала, що не заперечує факту посвідчення такої довіреності, як про це зазначає сторона захисту.

Крім того, можливе перебування ОСОБА_6 у нотаріальній конторі приватного нотаріуса ОСОБА_13 27 листопада 2017 року, посвідчення даним нотаріусом правочинів за участю ОСОБА_6 та знайомство нотаріуса з матір'ю ОСОБА_6 - ОСОБА_8, на переконання суду, жодним чином не засвідчує факт присутності ОСОБА_6 27 листопада 2007 року у нотаріальній конторі ОСОБА_2 на АДРЕСА_2 та її участь у посвідченні довіреності, яка є предметом злочину.

Також, суд не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що відповідь приватного нотаріуса ОСОБА_18 від 29 серпня 2018 року № 131/01-16 свідчить про посвідчення ним 03 грудня 2007 року довіреності від імені ОСОБА_6, облікова картка ОСББ «Вітерець» від 02 грудня 2007 року з підписом ОСОБА_6 18 грудня 2007 року спростовують показання свідка ОСОБА_6 щодо відсутності ОСОБА_6 у м.Львові протягом пів року з вересня 2007 року, знову ж таки не спростовують доводи сторони обвинувачення про відсутність ОСОБА_6 у нотаріальній конторі ОСОБА_2 в момент посвідчення довіреності від її імені 27 листопада 2007 року та свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначала, що не була у м.Львові орієнтовно пів року з вересня 2007 року, а не чітко стверджувала про вказаний період.

Окрім того, відхиляючи твердження обвинуваченої про відсутність умислу про те, що хтось отримає певні права від підроблення цього документу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Закон України від 02 жовтня 1992 року «Про інформацію» визначає документ як матеріальний носій, що містить інформацію, основними функціями якого є її збереження та передавання у часі та просторі, а інформацію - як будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді (стаття 1 цього Закону). Цивільний процесуальний кодекс України 2004 року до фактів, що мають юридичне значення, відносить ті з них, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб (стаття 256 Кодексу). Примітка до статті 358 КК, яка законодавчо визначила ознаки предмета злочинів, передбачених статтями 357, 358, 366 КК, під офіційним документом розуміє документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи-докази у правозастосовній діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм і містять передбачені законом реквізити.

Законодавчі вимоги до змісту та форми довіреностей конкретизовано законом України «Про нотаріат» та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, чинних на час посвідчення ОСОБА_2 довіреності, яка є предметом злочину.

Зокрема, посвідчена нотаріусом довіреність, відповідно до розділу 16 вказаної Інструкції, підлягала обов'язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей, відповідно до вимог положення про Єдиний реєстр довіреностей. У тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження юридичної особи) представника і особи, яку представляють, а в необхідних випадках і посаду, яку вони займають. Довіреність, у якій не зазначена дата її посвідчення, є нікчемною.

У довіреності від 27 листопада 2007 року, посвідченій приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованій у реєстрі за № 3054, безпосередньо вказано, що така видається з метою реалізації майнових прав довірителя ОСОБА_6, а саме управління та розпорядження квартирами, що знаходяться за адресою АДРЕСА_3, в тому числі і передачі їх в іпотеку.

Отже, вказана довіреність відповідає усім наведеним вище критеріям, інформація, що міститься в ній, посвідчує факти, що здатні спричинити наслідки правового характеру, а саме - можливість реалізації особою її прав на нерухоме майно, а отже є офіційними документом і може бути предметом злочину передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України.

Отже, ОСОБА_2, посвідчуючи зазначену довіреність, будучи з її ж слів тривалий час знайомою з ОСОБА_5, посвідчуючи того ж дня - 27 листопада 2007 року, на підставі даної довіреності, договори іпотеки щодо належного ОСОБА_6 майна, в силу посади нотаріуса, не могла не розуміти наслідків посвідчення вказаного правочину, яке було б неможливим також без відома ОСОБА_5

Окрім цього, суд не бере до уваги твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_2 взагалі не виготовляла дану довіреність, а така ймовірно була виготовлена її помічником, оскільки Законом України «Про нотаріат» в редакції 06 квітня 2006 року, чинній на час вчинення злочину, не передбачено посади помічника нотаріуса та право такого складати проекти угод, натомість ст. 13 даного закону передбачено посаду стажиста нотаріуса без вказівки на його право виготовляти проекти угод та ст. 4 чітко передбачено саме право нотаріуса складати проекти угод і заяв.

Також суд критично оцінює твердження сторони захисту, що наявний «так званий другий» примірник довіреності не є предметом злочину та наявність такого позбавляє можливість сторону захисту провести відповідне експертне дослідження, оскільки окрім наведеного судом вище, вказане спростовується зокрема п. 37 Інструкцієї про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03 березня 2004 року, де чітко вказано, що документи, у яких викладено зміст правочинів, що нотаріально посвідчуються, подаються нотаріусом не менше ніж у двох примірниках, один з яких залишається у справах державної нотаріальної контори чи приватного нотаріуса та усі примірники підписуються учасниками правочину. Посвідчувальний напис вчиняється на всіх примірниках правочину.

Отже, ні дана Інструкція, ні норми Закону України «Про нотаріат» не розмежовують примірники правочину за їх чинністю чи дією. Обидва примірники будь-якого правочину, зокрема і довіреності, посвідчуються як оригінал, на них проставляються оригінальні підписи, на усіх примірниках вичняється оригінальний посвідчувальний напис та жоден з примірників не має більшої сили дії ніж інший.

В ході розгляду справи, ні обвинувачена, ні захисник не ставили під сумнів відсутність підпису ОСОБА_6 на даній довіреності, не скористались правом клопотати про призначення того чи іншого виду експертизи та не вказували на відсутність у даної довіреності будь-яких ознак офіційного документу та причин неможливості його використання.

Окрім того, в разі наявності копії довіреності, яка є предметом злочину, така повинна була б бути засвідчена саме як копія в чіткому порядку передбаченому розділом 27 даної Інструкції, що зроблено не було та доказом у даному кримінальному провадженні є саме офіційний документ, оригінальний примірник довіреності від 27 листопада 2007 року, посвідченої приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрований у реєстрі за № 3054.

Висновки суду щодо винності обвинуваченої ОСОБА_2 ґрунтуються на всебічно досліджених і об'єктивно оцінених судом доказах, та для цього проаналізовані і оцінені всі розглянуті в судовому засіданні докази в їх сукупності, та саме сукупність дослідження доказів, а не кожного доказу окремо, на переконання суду, мають визначальне значення для встановленні істини у кримінальному провадженні.

Дати іншу оцінку цим доказам, про що фактично просить захисник, а також виправдати обвинувачену і закрити кримінальне провадження, на переконання суду, підстав немає.

А також суд вважає, що окремі неточності у показаннях свідка ОСОБА_6, на які посилається захисник, такі як попереднє знайомство з ОСОБА_19, періоду часу та кількості укладених правочинів від її імені у м.Львові, часу придбання нею нерухомого майна у м.Львові, не впливають на висновки суду про подію злочину, не спростовують беззаперечний факт вчинення злочину обвинуваченою, пов'язані з тривалим плином часу та висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у підробленні офіційного документу - довіреності за попередньою змовою з іншою особою 27 листопада 2007 року. Всі докази, на яких ґрунтується висновок суд, знаходяться у своєму взаємозв'язку, доповнюють один одного і сумніву в їх достовірності, не викликають.

Отже, дії обвинуваченої ОСОБА_2 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 358 КК України, оскільки вона вчинила підроблення іншого документа, який посвідчується приватним нотаріусом і який надає права, з метою використання його як підроблювачем, так і іншою особою, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Обираючи покарання обвинуваченій ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості та наслідки вчиненого злочину, особу обвинуваченої, яка раніше не суджена, не сприяла встановленню істини у справі, обставини, які пом'якшують покарання - відсутні, обставини, які обтяжують покарання - відсутні, а тому покарання слід обрати в межах санкції ч. 2 ст. 358 КК України, за якою кваліфіковано злочин, у виді обмеження волі, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що таке покарання є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення, попередження нових злочинів та на переконання суду саме таке покарання відповідатиме гуманності, справедливості, не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечує співрозмірність діяння та кари, відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Так як дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 2 ст. 358 КК України, що згідно зі ст. 12 КК України відноситься до злочину середньої тяжкості.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину середньої тяжкості і до набрання вироком законної сили минуло п'ять років.

Як зазначено у ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Оскільки обвинувачену ОСОБА_2 притягнуто до кримінальної відповідальності за дії, що мали місце 27 листопада 2007 року, зазначений термін давності минув, враховуючи те, що обвинувачена від слідства та суду за скоєння злочину передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України не ухилялася, перебіг давності відбувся не з її вини, суд вважає що обвинувачену ОСОБА_2 слід звільнити від призначеного покарання за ч. 2 ст. 358 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.

Процесуальні витрати, вартість проведення судових експертиз, зокрема, висновку №4/23 від 03 лютого 2016 року, висновку №1786 від 15 червня 2016 року у розмірі 5722,50 грн. слід покласти на обвинувачену ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 369-371, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винною у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 358 КК України та обрати їй покарання у виді 1 /одного/ року обмеження волі.

На підставі ст.ст. 49, 74 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності, ОСОБА_2 звільнити від призначеного покарання за ч. 2 ст. 358 КК України у виді 1 /одного/ року обмеження волі.

Стягнути з ОСОБА_2 5722 /п'ять тисяч сімсот двадцять дві/ гривні 50 копійок процесуальних витрат.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляція до Львівської апеляційного суду протягом 30 діб з моменту проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: /підпис/ А.І. Ліуш

Копія вірна.

Суддя: А.І. Ліуш