Постанова № 79817478, 12.02.2019, Олевський районний суд Житомирської області

Олевський районний суд Житомирської області

Справа № 287/257/19

3/287/188/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2019 року м. Олевськ

Суддя Олевського районного суду Житомирської області Ковальчук М.В., розглянувши адміністративну справу стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ВН559964, виданий 11.04.2012 року Олевським РВУМВС, ІПН НОМЕР_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого,

у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

10.02.2019 року близько 19 год. в АДРЕСА_1, за місцем свого проживання вчинив відносно своєї матері домашнє насильство психологічного характеру, що полягало у висловлюванні в її сторону нецензурною лайкою та погрозах фізичною розпродаю, при цьому ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп’яніння.

Статтею 1 ч. 1 п.4 Закону України " Про запобігання та протидію домашньому насильству" (далі-Закону) визначено, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Відповідно до ст. 3 даного Закону дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя);…

Із ст.. 3 даного Закону слідує, що діяльність, спрямована на запобігання та протидію домашньому насильству, ґрунтується на одному із таких засадах як гарантування постраждалим особам безпеки та основоположних прав і свобод людини і громадянина, зокрема права на життя, свободу та особисту недоторканість, на повагу до приватного та сімейного життя, на справедливий суд, на правову допомогу, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини…

Адміністративна відповідальність за вчинення насильства в сім'ї передбачена статею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якою, окрім іншого, встановлено, що вчиненням насильства в сім'ї є умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру ( застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю зазначивши, що 10 лютого 2019 року, прийшовши додому в стані алкогольного спяніння, не контролюючи свої дії, вчинив сварку зі своєю матір’ю.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, а саме: оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступних висновків.

Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Так, у даному випадку, як вбачається з матеріалів адміністративної справи, вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 173-2 КУпАП повністю доведена, у розумінні ст. 251 КУпАП, належними та допустимими доказами, зокрема відомостями відображеними у протоколі про адміністративне правопорушення, який складений у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та містить необхідні у ньому відомості, зокрема ту обставину, що ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство відносно своєї матері яке виразилось у висловлюванні нецензурною лайкою в її адрес та погрозах, що також знайшло своє підтвердження і в письмових поясненнях ОСОБА_2, ОСОБА_1.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1, повністю та об’єктивно знайшла своє підтвердження і в ході судового засідання.

Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1, кваліфікуються за ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив насильство в сім’ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій психологічного характеру яке виразилось в образах.

Призначаючи ОСОБА_1, адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, у відповідності до ст. 33 КУпАП, враховується характер вчиненого адміністративного правопорушення, особа правопорушника, ступінь її вини у вчиненому правопорушенні, її майновий стан та обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1, за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.35 КУпАП, є вчинення правопорушення в стані алкогольного сп’яніння.

Обставиною, що пом’якшує відповідальність ОСОБА_1, за вчинене адміністративне правопорушення у відповідності до ст.. 34 КУпАП, є щире каяття.

Визначаючи вид та міру адміністративного стягнення ОСОБА_1, враховується його вік, обтяжуюча та пом’якшуюча обставина, та його ставлення до вчиненого правопорушення в зв’язку з чим, суд приходить до висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1, ст.30-1 КУпАП і на підставі викладеного обрати йому адміністративне стягнення у виді громадських робіт строком в межах санкції ч.1 ст.173-2 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що визначено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 30-1,40-1, ч.1 ст.173-2, ст.ст.283,284,294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 40 (сорок) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 384,20 грн., які перерахувати на р/р 31211256026001, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, код класифікації доходів бюджету - 22030106, код банку отримувача (МФО) 899998, отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).

Постанову може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя: ОСОБА_3