Рішення № 79550685, 31.01.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

31.01.2019 р. справа №520/10528/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденка А.В.,

за участі:

секретаря - Стрєлка О.В.,

представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

представника третьої особи - не прибув,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Красноградського аграрно-технічного коледжу імені ОСОБА_4 до третя особа - Головного управління ДФС у Харківській області Красноградський районний відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області провизнання протиправним та скасування рішення, -встановив:

Позивач, Красноградський аграрний-технічний коледж імені ОСОБА_4, у порядку адміністративного судочинства заявив вимогу про скасування рішення владного суб’єкта – ГУ ДФС у Харківській області у формі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-114604-17 від 07.09.2018 р. на суму 87.600,84 грн.

Підставами позову є доводи про те, що самостійно задекларовані внески сплачувались вчасно та у повному обсязі.

Відповідач, ГУ ДФС у Харківській області, з поданим позовом не погодився.

Підставами заперечень проти позову є доводи про те, що за липень 2018 р. відображені у звіті по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування суми не були перераховані платником у повному обсязі до граничного строку оплати. У зв’язку із цим, на суму недоїмки була видана оскаржена вимога.

Третя особа, Красноградський райВДВС ГТУ у Харківській області, письмового процесуального документа із власною правовою позицією по суті спору до суду не подав, уповноваженого представника для участі у розгляді справи не направив.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, повно виконавши процесуальний обов’язок зі збору доказів, перевіривши обґрунтованість доводів сторін добутими доказами, з’ясувавши обставини спірних правовідносин, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, відносно якого у тероргані ДФС України ведеться інтегрована картка обліку платежів по єдиному внеску.

З посиланням на відомості такого обліку 07.09.2018 р. владний суб’єкт, ГУ ДФС у Харківській області видав вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-114604-17 на суму 87.600,84 грн.

Перевіряючи відповідність закону оскарженого рішення владного суб’єкта, суд зазначає, що правовідносини з приводу справляння єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування унормовані приписами Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

Так, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 згаданого закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

За приписами ч. 4 ст. 8 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 цього ж закону для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Момент настання обов’язку оплати (обов’язку особи здійснити ініціювання переказу безготівкових коштів у порядку Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”) даного публічного платежу визначений законодавцем у нормах ч. 8 ст. 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”, де вказано, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця (абз. 1 ч. 8 ст. 9); При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань (абз. 2 ч. 8 ст. 9).

У розумінні п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” під недоїмкою розуміється сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Приєднаними до справи документами підтверджено, що станом на 31.12.2017 р. платник за платником у картці особового рахунку обліковувалась переплата у розмірі 78.574,08грн.

За грудень 2017 р. платником було складено і подано до тероргану ДФС України районного рівня Звіт про нарахування єдиного внеску, де задекларовано до сплати 189.343,29 грн. По граничному строку оплати указаної суми внеску – 20.01.2018 р. розміру цієї переплати недостатньо для виконання обов’язку з погашення самостійно визначеного платником єдиного внеску у повному обсязі.

За січень 2018 р. платником було складено і подано до тероргану ДФС України районного рівня Звіт про нарахування єдиного внеску, де задекларовано до сплати 102.727,67 грн. Матеріали справи не містять доказів погашення по граничному строку – 20.02.2018р. як платежів поточного звітного періоду, так і заборгованості за попередній звітний період.

За лютий 2018 р. платником було складено і подано до тероргану ДФС України районного рівня Звіт про нарахування єдиного внеску, де задекларовано до сплати 100.657,59 грн. Матеріали справи не містять доказів погашення по граничному строку – 20.03.2018 р. як платежів поточного звітного періоду, так і заборгованості за попередній звітний період.

За березень 2018 р. платником було складено і подано до тероргану ДФС України районного рівня Звіт про нарахування єдиного внеску, де задекларовано до сплати 100.549,43 грн. Матеріали справи не містять доказів погашення по граничному строку – 20.04.2018 р. як платежів поточного звітного періоду, так і заборгованості за попередній звітний період.

За квітень 2018 р. платником було складено і подано до тероргану ДФС України районного рівня Звіт про нарахування єдиного внеску, де задекларовано до сплати 100.612,92грн. Матеріали справи не містять доказів погашення по граничному строку – 20.05.2018р. як платежів поточного звітного періоду, так і заборгованості за попередній звітний період.

За травень 2018 р. платником було складено і подано до тероргану ДФС України районного рівня Звіт про нарахування єдиного внеску, де задекларовано до сплати 107.838,10 грн. Матеріали справи не містять доказів погашення по граничному строку – 20.06.2018 р. як платежів поточного звітного періоду, так і заборгованості за попередній звітний період.

За червень 2018 р. платником було складено і подано до тероргану ДФС України районного рівня Звіт про нарахування єдиного внеску, де задекларовано до сплати 152.848,63 грн. Матеріали справи не містять доказів погашення по граничному строку – 20.07.2018 р. як платежів поточного звітного періоду, так і заборгованості за попередній звітний період.

За липень 2018 р. платником було складено і подано до тероргану ДФС України районного рівня Звіт про нарахування єдиного внеску, де задекларовано до сплати 137.795,39 грн. Матеріали справи не містять доказів погашення по граничному строку – 20.08.2018 р. як платежів поточного звітного періоду, так і заборгованості за попередній звітний період.

07.09.2018 р. владним суб’єктом, ГУ ДФС у Харківській області було прийнято оскаржене рішення і формі вимоги №Ю-114604-17 про стягнення з платника внеску відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» боргу у розмірі 87.600,84 грн.

Доказів вчинення владним суб’єктом протиправних дій з неправильного чи недостовірного ведення обліку стану виконання особою обов’язку з погашення самостійно задекларованих сум єдиного внеску судом не виявлено. Учасниками спору таких доказів до суду не подано.

Окремо суд звертає увагу сторін на ту обставину, що у відповідності до положень ч. 6 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

З цього привод суд зазначає, що 11.09.2018 р. позивачем згідно платіжного доручення №439 було сплачено 61230,00 грн. єдиного внеску, згідно платіжного доручення №444 – 1970,76 грн., згідно платіжного доручення №449 – 10723,47 грн., 27.09.2018 р. згідно платіжного доручення №462 було сплачено 41788,0 грн. Вказані оплати відображені в картці особового рахунку.

Отже, згідно з відомостями картки особового рахунку задекларована платником за липень 2018 р. сума єдиного внеску була у повному обсязі погашена станом на 28.09.2018 року.

За цією подією оскаржене рішення владного суб’єкта - вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-114604-17 від 07.09.2018 р. на суму 87.600,84 грн. втратила юридичну дію як індивідуальний правовий акт, подальшому виконанню не підлягає.

Законом не передбачено можливості скасування недіючого рішення владного суб’єкта.

Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владний суб’єкт забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах не знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом, що є визначеною процесуальним законом обставиною для відмови у задоволенні позову.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст. 139, 143 КАС України та Закону України “Про судовий збір”.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст. 72-77, 211, 241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - залишити без задоволення.

Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.

Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.

Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 1 лютого 2019 року.

Суддя Сліденко А.В.