Ухвала суду № 79320628, 17.01.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Дата ухвалення
17.01.2019
Номер справи
522/8965/18
Номер документу
79320628
Форма судочинства
Кримінальне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Справа № 522/8965/18

Провадження № 1-кп/522/942/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2019 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси - Попревич В.М.,

секретар судового засідання - Пешко Я.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одеса, клопотання слідчого в ОВС СВ УРКП СО прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Патраманського М.В., за погодженням прокурора відділу прокуратури Одеської області Кавун А.В., у кримінальному провадженні №420171600000001748 від 18.11.2017 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у с. Витязівка, Бобринецького району, Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, адвоката, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 3, 4 ст. 190, ч. 1 ст. 205 КК України,

учасники процесу:

прокурор: Данилко А.С.,

підозрюваний: ОСОБА_3,

захисник: Паляничко В.О.

В С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

До слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси, надійшло клопотання слідчого в ОВС відділу прокуратури Одеської області Патраманського М.А., за погодженням прокурора відділу прокуратури Одеської області Кавун А.В., у кримінальному провадженні №420171600000001748 від 18.11.2017 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання щодо підозрюваного ОСОБА_3, мотивуючи наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на початку 2014 року, точну дату, час та місце у ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, у ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та інших невстановлених на даний час досудовим розслідуванням осіб, виник злочинний умисел на незаконне заволодіння адміністративними будівлями та земельною ділянкою бази відпочинку «Зорі Тирасполя» за адресою: АДРЕСА_2

Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та невстановленими на даний час особами, з метою створення штучних підстав для звернення до Білгород-Дністровського міськрайонного суду із позовом, у невстановлений під час досудового розслідування час та місце, використовуючи паспорт ОСОБА_8, склали завідомо підроблені документи, які засвідчують події та факти, і у подальшому спричинили наслідки правового характеру, а саме: договір займу від 01.10.2013, відповідно до якого ОСОБА_8 передає ОСОБА_7 у власність 20 000 (двадцять тисяч) гривень на невизначений строк, а ОСОБА_7 зобов'язується повернути вказані кошти на першу вимогу; лист-претензію від 01.02.2014, відповідно до якої ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_7, з вимогою у строк до 01.03.2014 повернути грошові кошти; позовну заяву від імені ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за договором позики у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень; мирову угоду від 29.08.2014 відповідно до якої ОСОБА_8 передає у власність ОСОБА_7 адміністративну будівлю літ. «А» загальною площею 154,4 кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, у свою чергу ОСОБА_7 відмовляється від позовних вимог у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень.

Однак під час досудового розслідування встановлено, що будь-які фінансові зобов'язання між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відсутні. Ніяких грошових коштів ОСОБА_8 ОСОБА_7 не надавав та ніяких претензій до останнього не пред'являв. Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що будь-яких правовстановлюючих документів на адміністративну будівлю літ. «А» загальною площею 154,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 ні у ОСОБА_8, ні у ОСОБА_7 не було.

У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на незаконне заволодіння адміністративними будівлями та земельною ділянкою бази відпочинку «Зорі Тирасполя», за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невстановленими особами, 07.05.2014, точний час встановити не представилось можливим, використовуючи раніше підготовлені останніми завідомо підроблені документи, а саме: позовну заяву від імені ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_7 заборгованості за договором позики у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень; документи у якості додатку до позову - договір займу від 01.10.2013, відповідно до якого ОСОБА_8 передає ОСОБА_7 у власність 20 000 (двадцять тисяч) гривень на невизначений строк, а ОСОБА_7 зобов'язується повернути вказані кошти на першу вимогу; лист-претензію від 01.02.2014, відповідно до якої ОСОБА_8 звернувся до ОСОБА_7 з вимогою у строк до 01.03.2014 повернути грошові кошти; направили всі вищезазначені документи завідомо підроблені до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, розташованого за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, 27.

На підставі наданих ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та невстановленими особами завідомо підроблених документів суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 12.05.2014 за вказаною завідомо підробленою позовною заявою із додатками відкрито провадження у справі № 495/3285/14-ц, про що винесено відповідну ухвалу.

Продовжуючи свої умисні незаконні дії, направлені на заволодіння державним майном ОСОБА_7, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_3 та невстановленими особами, з метою незаконного отримання права власності на адміністративну будівлю літ. «А» загальною площею 154,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, 01.09.2014, точний час встановити не представилось можливим, до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, розташованого за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Військової слави, 27, направлено заяви про визнання завідомо підробленої мирової угоди від 29.08.2014, за умовами якої ОСОБА_8 передає у власність ОСОБА_7, вищезазначену адміністративну будівлю, а ОСОБА_7 відмовляється від своїх позовних вимог про стягнення заборгованості за договором позики у розмірі 20 000 гривень.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2014 № 495/3285/14-ц завідомо підроблену мирову угоду затверджено, за ОСОБА_7 визнано право власності на вищевказану адміністративну будівлю, провадження у справі закрито.

При цьому будь-які документи, які б підтверджували право власності на вищевказану адміністративну будівлю та земельну ділянку сторонами у цивільній справі № 495/3285/14-ц до суду не надано.

Правову оцінку діям судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області буде надано під час судового розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42018160000000167 від 23.02.2018 за обвинуваченням судді у винесенні завідомо неправосудних рішень, що спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 375 КК України, який перебуває на розгляді у Березанському районному суді Миколаївської області.

Продовжуючи свої умисні незаконні дії, направлені на заволодіння державним майном, 18.09.2014 ОСОБА_7 умисно за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_3 та невстановленими особами, звернувся із заявою до державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області, з метою державної реєстрації майна, на яке незаконно отримав право. Цього ж дня державним реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області на підставі заяви ОСОБА_7 та ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2014 № 495/3285/14-ц, яка постановлена на підставі завідомо підроблених документів, прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на адміністративну будівлю літ. «А» загальною площею 154,4 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2, про що внесено відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Під час досудового розслідування встановлено, що адміністративна будівля літ. «А» загальною площею 154,4 кв.м за адресою: АДРЕСА_2 є частиною єдиного майнового комплексу бази відпочинку «Зорі Тирасполя» та є державною власністю відповідно до наказу Фонду Державного майна України № 2176 від 18.10.2004.

Відповідно до звіту про визначення ринкової вартості вказаної адміністративної будівлі від 22.02.2018 її вартість на момент набуття права власності ОСОБА_7 становила 277 175 (двісті сімдесят сім тисяч сто сімдесят п'ять) гривень.

Таким чином, ОСОБА_3, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7, ОСОБА_6 та невстановленими особами, шляхом обману, створенням та наданням завідомо підроблених документів заволоділи правом на державне майно вартістю 277 175 (двісті сімдесят сім тисяч сто сімдесят п'ять) гривень, що у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Продовжуючи свої умисні незаконні дії, направлені на заволодіння державним майном та земельною ділянкою бази відпочинку «Зорі Тирасполя», за адресою: АДРЕСА_2, з метою прикриття своєї злочинної діяльності та створення умов, при яких у подальшому незаконно набуте майно отримає статус добросовісно набутого, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою із ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, 01.10.2014, використовуючи паспорт ОСОБА_10, усвідомлюючи те, що здійснювати заявлену у статуті фінансово-господарську діяльність указане підприємство не буде, зареєстрували від імені ОСОБА_10 приватне підприємство «Лазурна 19» (код ЄДРПОУ 34801551).

Приватне підприємство «Лазурна 19» (код ЄДРПОУ 34801551), створено ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7. та невстановленими особами, з метою прикриття незаконної діяльності, а саме оформлення на вказане підприємство адміністративної будівлі літ. «А» загальною площею 154,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,6914 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та використання вказаного підприємства з метою спрощеної передачі прав власності на незаконно набуте майно, шляхом відчуження або зміни в уставних документах засновників та керівника без відповідного нотаріального посвідчення вказаних угод.

Продовжуючи свої умисні незаконні дії, направлені на заволодіння державним майном та земельною ділянкою бази відпочинку «Зорі Тирасполя», за адресою: АДРЕСА_2, з метою прикриття своєї злочинної діяльності та створення умов, при яких незаконно набуте майно отримає статус добросовісно набутого, 13.10.2014 ОСОБА_7, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_3 та невстановленими особами, звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Р.В. з метою перереєстрації майна, набутого ним шахрайським шляхом разом із ОСОБА_6, ОСОБА_3 та невстановленими особами.

Цього ж дня, 13.10.2014, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. посвідчено 2 договори дарування, за якими ОСОБА_7. безоплатно передано у власність ПП «Лазурна 19» (код ЄДРПОУ 34801551) по ? адміністративного будинку (адміністративної будівлі) літ. «А» загальною площею 154,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_2 Вказані договори зареєстровано у реєстрі за № 1950 та № 1952.

Також, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Фроловою Р.В. 13.10.2014 проведено Державну реєстрацію права власності на вказану будівлю за приватним підприємством «Лазурна 19» (код ЄДРПОУ 34801551) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 7308062 та 7308231).

Продовжуючи свої умисні незаконні дії, направлені на заволодіння земельною ділянкою бази відпочинку «Зорі Тирасполя», за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_7 та невстановленими особами, з метою подальшого викупу земельної ділянки на безконкурентних засадах (без проведення земельних торгів), 29.12.2015 звернулася до приватного нотаріуса Білгород-Дністровського нотаріального округу Чухрай Т.Ю. з метою оформлення договору оренди на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 кадастровий номер НОМЕР_1.

Цього ж дня, а саме 29.12.2015, між Затоківською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області в особі секретаря Бокія В.В. та приватного підприємства «Лазурна 19» (код ЄДРПОУ 34801551) в особі ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності як представник ПП «Лазурна 19» (код ЄДРПОУ 34801551) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,6914 га кадастровий номер НОМЕР_1.

Отримавши можливість безконкурентного викупу земельної ділянки, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_7 та невстановленими особами, з метою реалізації злочинного наміру та створення умов, при яких незаконно набуте майно, отримає статус добросовісно набутого, 05.04.2016 зареєструвала зміни до установчих документів приватного підприємства «Лазурна 19» (код ЄДРПОУ 34801551), відповідно до яких ОСОБА_6 отримала 100 відсотків прав на вказане приватне підприємство та стала його єдиним засновником та директором.

Продовжуючи свої умисні незаконні дії, направлені на заволодіння земельною ділянкою бази відпочинку «Зорі Тирасполя», за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_7. та іншими невстановленими особами, 08.06.2017 надала приватному нотаріусу Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю. завідомо підроблений документ - звіт № 1196230_27052016_05-23-1 про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,6914 га, яка перебуває в оренді у ПП «Лазурна 19» (код ЄДРПОУ 34801551), виконаний невстановленими особами від імені ТОВ «Регіональний центр оцінки» 27.05.2016. Відповідно до вказаного звіту вказаної земельної ділянки складає 2 788 078, 00 (два мільйони сімсот вісімдесят вісім тисяч сімдесят одна) гривень.

Продовжуючи свої умисні незаконні дії, направлені на заволодіння земельною ділянкою бази відпочинку «Зорі Тирасполя», за адресою: АДРЕСА_2, ОСОБА_6, діючи умисно за попередньою змовою з ОСОБА_3, ОСОБА_7. та невстановленими особами, 08.06.2017, як керівник приватного підприємства «Готельний комплекс «Курорт Еліт» (код ЄДРПОУ 34801551), (колишнє ПП «Лазурна 19») із Затоківською селищною радою Білгород-Дністровської міської ради в особі тимчасово виконувача обов'язків голови - секретаря Барановської Г.Б. укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки загальною площею 0,6914 га кадастровий номер НОМЕР_1. Ціна договору склала 2 788 071 (два мільйони сімсот вісімдесят вісім тисяч сімдесят одна) гривень. Вказану ціну затверджено рішенням Затоківської селищної ради № 357 від 02.06.2017 на підставі висновку експерта ТОВ «Регіональний центр оцінки» від 27.05.2016.

Також, приватним нотаріусом Білгород-Дністровського міського нотаріального округу Чухрай Т.Ю. 08.06.2017 на підставі заяв ОСОБА_6 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за приватним підприємством «Готельний комплекс «Курорт Еліт» (колишнє ПП «Лазурна 19») у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер запису про право власності 20819718).

Відповідно до висновку експертів судової оціночно-земельної експертизи, призначеної за матеріалами кримінального провадження від 12.11.2018 № 18-4543, ринкова вартість земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,6914 га, кадастровий номер НОМЕР_1, станом на 27.05.2016 складає 12 943 837 (дванадцять мільйонів дев'ятсот сорок три тисячі вісімсот тридцять сім) гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_6, ОСОБА_7. та іншими невстановленими на даний час особами, використовуючи підроблений документ, а саме: звіт № 1196230_27052016_05-23-1 про експертну грошову оцінку земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,6914, кадастровий номер НОМЕР_1, виготовлений невстановленими особами від ТОВ «Регіональний центр оцінки», шахрайським шляхом заволодів правом на земельну ділянку, чим спричинив збитки державному бюджету на загальну суму 10 155 766 (десять мільйонів сто п'ятдесят п'ять тисяч сімсот шістдесят шість) гривень, що у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

22 листопада 2018 року ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.12.2018 року, що ОСОБА_3 засновано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, із покладенням на останнього обов'язків у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 184 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу, слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_3 після повідомлення йому про підозру у вчинені тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі, знаючи про ступінь тяжкості та міру покарання, може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків з метою надання ними неправдивих показань чи зміни показань, а також може перешкоджати у розслідувані кримінального провадження іншим чином.

Позиція учасників судового розгляду.

Під час судового засідання прокурор підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу.

Захисник та підозрюваний частково заперечили проти продовження обов'язку щодо заборони виїзду ОСОБА_3 закордон, з тих підстав, що останній має взяти участь в конференції, яка відбудеться у січня 2019 року у Лондоні.

Положення закону, якими керувався слідчий суддя при вирішенні клопотання.

Кримінальний процесуальний кодекс України.

Стаття 194. Застосування запобіжного заходу

1. Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

2. Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

3. Слідчий суддя, суд має право зобов'язати підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади, визначеного слідчим суддею, судом, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктом 1 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої цієї статті.

4. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

5. Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:

1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;

7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;

8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

9) носити електронний засіб контролю.

6. В інтересах потерпілого від злочину, пов'язаного з домашнім насильством, крім обов'язків, передбачених частиною п'ятою цієї статті, суд може застосувати до особи, яка підозрюється у вчиненні такого кримінального правопорушення, один або декілька таких обмежувальних заходів:

1) заборона перебувати в місці спільного проживання з особою, яка постраждала від домашнього насильства;

2) обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності;

3) заборона наближатися на визначену відстань до місця, де особа, яка постраждала від домашнього насильства, може постійно чи тимчасово проживати, тимчасово чи систематично перебувати у зв'язку із роботою, навчанням, лікуванням чи з інших причин;

4) заборона листування, телефонних переговорів з особою, яка постраждала від домашнього насильства, інших контактів через засоби зв'язку чи електронних комунікацій особисто або через третіх осіб;

5) направлення для проходження лікування від алкогольної, наркотичної або іншої залежності, від хвороб, що становлять небезпеку для оточуючих, направлення для проходження програми для кривдників.

7. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

8. До підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.

Стаття 199. Порядок продовження строку тримання під вартою

1. Клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

2. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування.

3. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

4. Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

5. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.

Стаття 184. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжних заходів

1. Клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу подається до місцевого загального суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, і повинно містити:

1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа;

2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу;

5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;

6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів;

7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу.

2. Копія клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, надається підозрюваному, обвинуваченому не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання.

3. До клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

4. Застосування запобіжного заходу до кожної особи потребує внесення окремого клопотання.

Стаття 177. Мета і підстави застосування запобіжних заходів

1. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

2. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 179. Особисте зобов'язання

1. Особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

2. Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Мотиви, із яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали.

Як встановлено під час судового засідання, органом досудового розслідування ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні ряду злочинів, а саме за ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 205, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190 КК України. Максимальний розмір покарання передбачений санкцією ч. 4 ст. 190 КК України, у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, що є особливо тяжким злочином.

Підозра ОСОБА_3 на даній стадії кримінального провадження підтверджується наступними доказами: копією технічного паспорту на громадський буд. "А" адм.будівля, за адресою: АДРЕСА_2, копією ухвали Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2014 року; витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності; копією звіту про оцінку майна нежитлової будівлі адмін.будівлі за адресою: АДРЕСА_2, копією висновку про оціночну вартість нерухомого майна; копією договору дарування від 13.10.2014 року; копією заяви ОСОБА_7 від 13.10.2014 року; копією звіту про визнаення ринкової вартості адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_2, копією листа Фонду державного майна Українивід 03.05.2018 року; копією наказу Фонду державного майна України від 18.10.2004 року, копіями протоколів допиту свідків ОСОБА_10, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_15 копією договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 08.06.2017 року; копією рішення Затоківської селищної ради №357, копією акту прийому-передачі межових знаків на зберігання від 07.05.2017 року; копією договору оренди земельної ділянки, копією висновку експертів №18-4543 від 12.11.2018 року; висновками про ринкову вартість об'єкта оцінки.

При розгляді клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя у своєму рішенні від 20.12.2018 року зазначив про наявність відповідних ризиків, які дають право обрати запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, і такий запобіжний захід визнано достатнім.

Так, відповідно до вимог чинного кримінального процесуального законодавства, з клопотанням про продовження строку дії обов'язків вказаних у ч. 5 ст. 194 КПК України, має право звернутися прокурор. Таке клопотання повинно відповідати крім іншого, загальним вимогам вказаним у ст. 184 КПК України. В той же час, у законі прямо не вказано про вимогу, додання до клопотання рішення уповноваженої особи про продовження строку досудового розслідування, однак слідчий суддя вважає таку обставину важливою.

Крім того, як вбачається із системного аналізу ст. 184, 193, 194, 199 КПК України, у разі подання стороною обвинувачення клопотання про продовження запобіжного заходу до слідчого судді, останній має право тільки задовольнити таке клопотання, або відмовити у його задоволенні. Можливості прийняття іншого рішення, як от повернення клопотання для усунення недоліків, чинним Кримінальним процесуальним кодексом не передбачено.

Варто зазначити, що у даному разі, стороною обвинувачення допущені суттєві порушення вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, де прямо вказано про обов'язок виключно прокурора звертатися з клопотанням про продовження виконання процесуальних обов'язків підозрюваним, тобто у разі продовження особистого зобов'язання. Більше того, слідчий має право звертатися до слідчого судді виключно із клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням того, що до слідчого судді звернулась із клопотанням особа, яка не мала права його подання, відсутності рішення уповноваженої особи про продовження строку досудового розслідування, на підставі, якої слідчий суддя міг би переконатися у наявності процесуальних підстав для продовження запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Керуючись ст.ст.132, 176-178, 181, 186-187, 193, 194, 196, 197, 199, 372КПК України,слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ УРКП Со прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області Патраманського М.В., за погодженням прокурора відділу прокуратури Одеської області Кавун А.В., у кримінальному провадженні №420171600000001748 від 18.11.2017 року, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: Попревич В.М.

17.01.2019

Попередній документ : 79307034
Наступний документ : 79320631