Ухвала суду № 79294572, 16.01.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2365/17

провадження №: 2-з/398/6/19

УХВАЛА

"16" січня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі головуючого судді Орловського В.В., з участю секретаря судового засідання Колісник О.В., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про забезпечення доказів у цивільній справі №398/2365/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа на боці позивача, що не заявляє самостійних вимог ВАТ завод "Агромаш", треті особи, які не заявляють самостійних вимог КП “Житлогосп”, ФОП “ОСОБА_7І”, Виконком Олександрійської міської ради, Олександрійська міська рада, про відшкодування шкоди,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, з урахуванням усіх поданих ним уточнень і змін просить стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 заподіяну йому матеріальну шкоду у розмірі 70000 гривень.

29 листопада 2018 року позивач подав до суду заяву про забезпечення доказів способом допиту свідків, у якій просив витребувати у відділі кадрів КП “Житлогосп” відомості щодо повних анкетних даних громадян: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, які у 2011-2015 роках працювали на КП “Житлогосп”. Позивач зазначає, що ці дані потрібні для забезпечення їх виклику як свідків, які можуть повідомити обставини щодо вивезення майна з території ЦМК ВАТ завод “Агромаш”. Позивач також зазначає, що йому було усно відмовлено директором КП “Житлогосп” у надані цієї інформації.

15 лютого 2019 року позивач подав до суду заяву про забезпечення доказів, у якій просив витребувати з Олександрійської міської ради довідку з відомостями про те чи оприбутковувались кошти від реалізації майна ЦМК ВАТ завод “Агромаш” Олександрійською міською радою, у тому числі чи здавав ОСОБА_5 кошти, які він отримав від громадянина ОСОБА_27 за зданий в металобрухт кран козловий КК-12,5 та муфельної печі. За доводами позивача необхідність у забезпечення зазначного доказу випливає з рішень Олександрійської міської ради №512 від 10.02.2012, №1106 від 09.08.2013, №1294 від 28.02.2014, №1422 від 15 серпня 2014, №1292-1302 від 28.02.2014, а також із зібраних у кримінальному провадженні №42012120070000002 доказів факту отримання ОСОБА_5 і ОСОБА_6 коштів від здачі в металобрухт списаного майна ЦМК ВАТ завод “Агромаш” та крана козлового КК-12,5. Також за доводами позивача необхідність забезпечення зазначеного доказу випливає з показань допитаного у справах №398/4115/17 та №398/4165/17 свідка головного бухгалтера КП “Житлогосп” про те, що кошти від оренди чи відчуження майна ЦМК ВАТ завод “Агромаш” у період з 01.01.2012 по 15.03.2015 не надходили в будь-якій формі.

Відповідно до вимог ч.1, 3 ст.118 ЦПК України суд повідомив учасників справи про дату, час і місце судового засідання.

Позивач у судовому засіданні підтримав зазначені заяви про забезпечення доказів та просив їх задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв і клопотань від них не надходило.

Представник третьої особи Виконкому Олександрійської міської ради ОСОБА_28 у судовому засіданні заперечував проти задоволення зазначених заяв про забезпечення доказів.

Інші треті особи у судове засідання не з’явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, заяв і клопотань від них не надходило.

Перевіривши доводи заяви про забезпечення доказів, суд дійшов висновку про те, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Розглядаючи заяву про забезпечення доказів суд застосовує такі норми права.

Статтею 116 ЦПК України встановлені підстави та порядок забезпечення доказів. У частині першій цієї статті зазначено, що суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим.

Заява позивача про забезпечення доказів від 29 листопада 2018 року не підляає задоволенню з таких підстав.

Обставини на які посилається позивач ОСОБА_1, не вказують на те, що подання потрібних доказів у майбутньому, зокрема подання до суду документів, які місять анкетні дані можливих свідків та відомості про графік їх роботи, а також допит цих свідків, може стати неможливим або ускладненим. Зокрема, позивач не навів жодних підтверджень того, що письмові докази, які він просить витребувати у КП “Житлогосп” можуть бути втрачені.

Також заява позивача не місить достатнього обґрунтування наявності обставин, які можуть унеможливити допит можливих свідків. По-перше, у задоволенні клопотання позивача про допит вказаних осіб ухвалою суду, постановленою у судовому засіданні 6 грудня 2017 року без виходу до нарадчої кімнати, було відмовлено у зв’язку з тим, що воно не містило повних імен та адрес місця проживання або роботи свідків та належного опису обставин, що входять до предмету доказування у справі, які вони можуть підтвердити. Заява позивача про забезпечення доказів не усуває цих недоліків, оскільки зазначених відомостей також не містить. Тому достатніх підстав для виклику зазначених у заяві позивача осіб як свідків з огляду на викладені вище вимоги закону немає. По-друге, можливість зазначених у заяві осіб забути відомі їм по справі обставини у зв’язку з тим, що з часу подій, які є предметом розгляду, минув тривалий час, не може бути врахована судом як єдина підстава для забезпечення доказів. Можливість людини забути відому їх інформацію є природним процесом і залежить від багатьох факторів, одним з яких є час. Однак, позивач не навів жодного обґрунтування того, у зв’язку з чим ризик такого забуття або ризик втрати можливості допиту цих свідків підвищився або виник саме зараз та у чому саме це ризик полягає. До того ж, неможливо вирішувати питання про наявність перешкод у допиті свідків за відсутності з боку позивача належного обґрунтування виклику зазначених ним осіб як свідків із зазначенням імен цих осіб та з викладом обставин, які вони можуть підтвердити.

Також позивач посилається на те, що йому усно було відмовлено в наданні анкетних даних вказаних у заяві осіб, коли позивач звернувся до КП “Житлогосп”. Проте, заява позивача не місить будь-яких підтверджень факту такого звернення і відмови у його задоволенні.

Заява позивача ОСОБА_1 від 15.01.2019 не містить жодних посилань на обставини, що є достатньою підставою припускати, що засіб доказування, про забезпечення якогопросить позивач, може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Тому витребування зазначених у заяві позивача документів та інформації у порядку розгляду заяви про забезпечення доказів суперечитиме меті інституту забезпечення доказів, що сформульована у ст.116 ЦПК і полягає у вжитті судом заходів для отримання доказів, які учасник справи не може надати самостійно і про які є відомості, які дають підставу припускати, що вони можуть бути втрачені, або їх отримання у випадку невжиття судом заходів забезпечення стане неможливим або утрудненим.

Окрім цього, суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення доказів від 15.01.2019 у зв’язку з тим, що зазначені у ній документи щодо розрахунків між Олександрійською міською радою, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 і громадянином ОСОБА_27, повне ім’я якого у заяві не вказане, не відносяться до предмету доказування у справі. Відповідно до тексту позовної заяви позивач стверджує, що йому було завдано матеріальну шкоду внаслідок прийняття Олександрійською міською радою та Виконавчим комітетом Олександрійської міської ради рішень, які у подальшому були визнані рішеннями судів незаконними. Позивач вважає, що діями відповідачів як осіб, які брали участь у прийнятті і виконанні цих рішень, йому завдано матеріальну шкоду. Разом з тим позивач не надав суду ні тексти цих рішень, ні будь-які інші письмові докази того, що предметом цих рішень було саме належне позивачу майно: тістозамішувальна машина та піч муфельна. За таких обставин відомості про розрахунки між зазначеними вище особами виходять за межі доказування у справі.

Окрім цього, суд відмовляє у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів у зв’язку з тим, що докази та обставини, які за доводами заяви вказують на необхідність забезпечення доказів шляхом витребування довідки, не були надані суду позивачем або іншим учасником справи.

Керуючись статтями 116-118, 258-261 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні заяв ОСОБА_1 про забезпечення доказів від 29 листопада 2018 рокі і від 15 січня 2019 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду Кіровоградської області у порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи.

Суддя Орловський В.В.