Ухвала суду № 79228262, 14.01.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/4680/17

провадження № 2/0274/898/18

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.01.2019 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: головуючого – судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання - Рудич М.О.,представника позивача ОСОБА_1, відповідачки, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 17.01.2012 року на загальну суму 48837,45 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позову ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зазначає, що всупереч умов укладеного між Публічним акціонерним товариством «ПРИВАТБАНК» (далі Банк/позивач) та відповідачкою кредитного договору від 17.01.2012 року (далі Кредитний договір), остання своїх зобов'язань по Кредитному договору належним чином не виконувала. У зв'язку з чим, станом на 19.10.2017 року, у відповідача перед Банком виникла заборгованість по кредиту, що складає 48837,45 грн., яку ОСОБА_2 не погашає у добровільному порядку, що змусило банк звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 29.11.2017 року відкрито провадження у даній цивільній справі.

26.01.2018 року представником відповідача ОСОБА_3 подано відзив на позов, згідно якого відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими ( а.с. 49).

26.02.2018 року представником позивача подано відповідь на відзив ( а.с. 55-59).

15.05.2018 року відповідачкою подано заяву про застосування строку позовної давності з тих підстав, що строк позовної давності сплинув 17.01.2016 року, а позов пред"явлено до суду 24.10.2017 року ( а.с. 86).

08.01.2019 року відповідачкою повторно подано заяву про застосування строків позовної давності.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених в позові, наполягав на їх задоволенні.

Відповідачка в судовому засідання проти позовних вимог банку заперечила. Клопотала про застосування строку позовної давності. Вказала, що кредит у позивача вона не отримувала отримувала лише кредитну картку в 2012 року на суму 2000,00 грн. На даний час картка знаходиться у неї. Кредитною карткою вона не користувалася, а якщо і користувалася, то кошти повертала одразу. Зазначила,що з її картки невідомий їй чоловік знімав кошти, в поліцію із заявою не зверталася.

Справу суд розглядає у порядку спрощеного позовного провадження, згідно з вимогами ст. ст. 274-279 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши в сукупності докази по справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір б/н від 17.01.2012 року, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з 01.09.2014 року у розмірі 34,8%, з 01.04.2015 року у розмірі 43,2%, з кінцевим терміном повернення , що відповідає строку дії картки.

Договір складає: анкета-заява та Умови і правила надання банківських послуг, "Тарифи банку" (а.с. 9-25).

При укладенні Кредитного договору відповідач був повідомлений про умови кредитування в Банку. Відповідно до умов Кредитного договору, відповідач зобов'язувався повертати кредит, сплачувати нараховані відсотки, комісії, а у разі порушення своїх договірних зобов'язань - додаткові проценти та штраф. Відповідач власним підписом підтвердив, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг складає укладений між ним та Банком договір.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти ОСОБА_2 відбулися зміни кредитного ліміту. А саме: 17.01.2012 року кредитний ліміт збільшено до 500,00 грн., 06.06.2012 року кредитний ліміт збільшено до 2000,00 грн., 24.12.2012 року кредитний ліміт збільшено до 4000,00 грн. (а.с. 63)

Відповідно до Умов і правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. За несвоєчасність виконання зобов'язань Тарифами передбачено сплату пені, штрафів.

Відповідно до пункту 1.1.3.2.4. Умов і Правил надання банківських послуг банк має право на зміну Тарифів, які викладені на банківському сайті, а також інших умов обслуговування рахунків.

Доказів щодо недотримання банком порядку зміни Тарифів суду не надано.

Пунктом 1.1.3.2.3 Умов і Правил надання банківських послуг передбачено, що банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому у разі невиконання боржником своїх боргових зобов'язань.

Відповідач погодилася з умовами та правилами надання банківських послуг, частково здійснювала погашення кредиту.

Однак, в порушення умов Кредитного договору своїх договірних зобов'язань належним чином не виконувала, у зв'язку з чим за даними обліку позивача станом на 19.10.2017 року у відповідача перед Банком виникла заборгованість, яка становить 48837,45 грн. та складається з: заборгованість за кредитом - 27235,67 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 6071,97 грн. (а.с. 7,8).

Вказану заборгованість слід стягнути з відповідача.

Згідно з розрахунком з заборгованості останній платіж за кредитним договором ОСОБА_2 в сумі 106,44 грн. здійснила 01.05.2017 року.

Відповідачка подала письмову заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України ).

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила ( ч.1 ст.261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки відповідно до Умов та правил надання банківських послуг строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами та встановлюють самостійну відповідальність за невиконання цього обов'язку, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового траншу, а тому й початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Згідно зі ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Враховуючи, що останній обов'язковий платіж за спірним договором відповідачка здійснила 01.05.2017 року, тому строк позовної давності обчислюється з моменту настання строку погашення чергового платежу, а саме з 01.05.2017 року, за який відповідачем не було внесено грошових коштів. Позовна заява надійшла до Бердичівського міськрайонного суду 09.11.2017 року ( а.с.1).

За таких обставин не підлягає до задоволення заява відповідачки про застосування строків позовної даності до заявлених позовних вимог.

Що стосується стягнення неустойки (штрафу та пені), то суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні Клієнтом строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим Договором більш ніж на 30 днів, Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору.

Згідно витягу з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» (а.с. 10), Клієнт зобов'язаний сплатити Банку штраф за порушення строків платежів за будь - яким із грошових зобов'язань в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

Крім того, за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів Банком нараховується пеня в розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. Пеня в розмірі 0,24% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожен день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом або процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше.

Позивач просить стягнути з відповідача 12728,03 грн. нарахованої пені, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 2301,78 грн. - штраф (процентна складова).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно Постанови Верховного суду України від 21 жовтня 2015 року (справа № 6-2003цс15), цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України). За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

З огляду на зазначене, підстави для одночасного стягнення пені у розмірі 12728,03 грн., а також штрафу у розмірі 2801,78 грн. відсутні.

Враховуючи те, що розмір обґрунтованих позовних вимог становить 33307,64 грн. (27235,67 грн. - заборгованість за кредитом + 6071,97 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом), то процентна складова штрафу (5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій) становить 1665,40 грн.

Тому, позов не підлягає задоволенню у частині стягнення пені, яка є видом неустойки, та у частині невірно обрахованої позивачем процентної складової штрафу.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню та з ОСОБА_2 слід стягнути на користь Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» заборгованість за Кредитним договором № б/н від 17.01.2012 року у розмірі 36609,42 грн., з яких 27235,67 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 6071,97 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 2801,78 грн. штраф (процентна складова).

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства КБ «Приватбанк» судовий збір у розмірі 1199,40 грн., тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (36609,42 х 1600,00 : 48837,45).

Керуючись ст.ст. 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 536, 546, 549, 550, 610-611, 625, 629, 638, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, суд, -

В и р і ш и в :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1, зареєстрованої: ІНФОРМАЦІЯ_2) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» ( м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 17.01.2012 року на загальну суму 36609,42 грн., з яких 27235,67 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту), 6071,97 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 500,00 грн. штраф (фіксована частина), 2801,78 грн. штраф (процентна складова), а також судові витрати в розмірі 1199,40 гривень.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть також подаватися учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: Т.М. Вдовиченко