Рішення № 79137889, 20.12.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/7211/18

(2/199/2865/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

20.12.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська в складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Куземі О.Г., за участі відповідача ОСОБА_1, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дніпра цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення з неї заборгованості за кредитним договором в сумі 66193,00 грн. У підтвердження своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору №б/н від 06.03.2015 року відповідач по справі отримала кредит у розмірі 14500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картковий рахунок.

У порушення умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 02.09.2018 року заборгованість відповідача за кредитним договором перед банком складає 66193,00 грн., яку позивач, а також судові витрати просить стягнути з відповідача.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просив їх задовольнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, заперечувала проти стягнення пені, просила врахувати суд, що вона має на утриманні двох малолітніх дітей, аліментів від батька не отримує.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору №б/н від 06.03.2011 року відповідач по справі отримала кредит у розмірі 14500,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картковий рахунок.

Однак зазначені умови договору відповідач належним чином не виконала, у зв'язку з чим станом на 02.09.2018 року має заборгованість перед банком, яка складається з: - заборгованість за кредитом - 18557,59 грн.; - заборгованість по відсотках за користування кредитом - 11643,89 грн.; - штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; - штраф (процентна складова) - 3128,24 грн.

За вимогами статей 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) громадянину у розмірі та на умовах, встановлених договором, а громадянин зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.

Згідно розрахунку, до заборгованості включено пеню у розмірі 32363,28 грн., вирішуючи питання щодо стягнення якої, суд виходить з наступного.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж правопорушення.

Пунктом 2.1.1.12.6.1 «Умов та правил надання банківських послуг», передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той же час, згідно з п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг єдиним видом відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань позичальником, встановленим п.2.1.1.7.6. Умов, є штраф в розмірі 500 гривень та 5% від суми позову.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те ж порушення, строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, - свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності.

Про це ж зазначено у правовій позиції судової палати у цивільних справах Верховного суду України у справі № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року.

Виходячи з вищенаведених доводів, суд, визначаючи розмір заборгованості відповідача за кредитним договором, не бере до уваги розрахунок заборгованості, наданий позивачем в частині нарахування суми боргу за пенею.

Крім того, статтею 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Судом встановлено, що утриманні відповідача перебувають неповнолітні діти, які потребують постійного лікування, оскільки перебувають на диспансерному обліку у лікарів, що підтверджується виписками з амбулаторних карток дітей. Згідно довідки ДВС, заборгованість по аліментам перед відповідачем становить 70141,94 грн., жодних аліментних платежів позивач за період з 2015 року по 30.11.2018 року не отримувала. З огляду на встановлені обставини, суд вважає їх такими, що мають істотне значення, та вважає за можливе звільнити відповідача від сплати неустойки у вигляді штрафу на підставі ст. 551 ЦК України.

Таким чином, загальний розмір зобов'язання, що виник у відповідача у зв'язку з отриманням кредитних коштів та користуванням станом на 02.09.2018 року, виходячи з поданих доказів, без врахування суми боргу за пенею та штрафом, складає 30201,48 грн., з яких: - заборгованість за кредитом - 18557,59 грн.; - заборгованість по відсотках за користування кредитом - 11643,89 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Керуючись ст.ст.12,81, 133,144,263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (місто Київ, вулиця Грушевського,1д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором від 06.03.2015 року, яка станом на 02.09.2018 року становить 30201,48 грн. та складається із: тіло кредиту 18557,59 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 11643,89 грн.,; а також судові витрати по справі, що складаються з судового збору в розмірі 1762 грн., а всього 31963 (тридцять одну тисячу дев'ятсот шістдесят три) гривні 48 копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.

Суддя