Рішення № 78928708, 18.12.2018, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення
18.12.2018
Номер справи
922/2088/18
Номер документу
78928708
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2088/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калантай М.В.

при секретарі судового засідання Солдатовій М.Ю.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування", м.Харків до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування", м.Харків про усунення перешкод у користуванні майном за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківський завод транспортного устаткування" (надалі - позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" (надалі - відповідач), в якому, з урахуванням заяви №417 від 10.09.2018, просить суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні об'єктом нерухомого майна - нежитловою будівлею прохідної літ."Щ-1" загальною площею 78,0 кв.м., площею забудови 125,6кв.м., що розташована за адресою: м.Харків, вул. Достоєвського, буд.3, шляхом його звільнення.

На підтвердження позовних вимог вказує, що відповідач без будь-якої правової підстави використовує спірне нерухоме майно, яке згідно договору №1-1326 від 24.05.2004, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу, належить позивачу.

24 вересня 2018 року від відповідача надійшов відзив на позов, у якому він проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивач не довів, що він є власником або особою, що володіє об'єктом нерухомого майна - нежитловою будівлею прохідної літ."Щ-1" загальною площею 78кв.м, площею забудови 125,6кв.м., яка розташована за адресою: м.Харків, вул.Достоєвського, 3, і що діями відповідача порушується право власності чи законного володіння позивача. Також, відповідач вказав, що у разі звільнення спірного об'єкта нерухомого майна на прохідній виключається присутність співробітників охорони відповідача, яка забезпечує контроль входу-виходу працівників відповідача, відкриття та закриття в'їзних воріт, які разом з огорожею знаходяться на балансі відповідача. У зв'язку з викладеним, відповідач просив суд припинити провадження у справі та надати сторонам можливість вирішити спір шляхом укладення мирової угоди.

24 вересня 2018 року від позивача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив, що він є власником спірного об'єкта нерухомості загальною площею 78кв.м, площею забудови 125,6кв.м., що підтверджується технічним паспортом виробничого будинку "Прохідна", літ. "Щ-1". Також позивач вказав, що зазначення у договорі купівлі-продажу площі забудови чинне законодавство не вимагає.

На підставі розпорядження в.о.керівника апарату господарського суду Харківської області від 22.10.2018 №694/2018 у зв'язку із закінченням терміну повноважень судді Байбака О.І., призначено повторний автоматизований розподіл справи №922/2088/18. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2018 справа №922/2088/18 передана судді Калантай М.В.

Ухвалою від 24.10.2018 справу №922/2088/18 призначено повторне проведення підготовчого провадження у зв'язку із зміною складу суду; підготовче засідання призначено на 20.11.2018.

У підготовчому засіданні 20.11.2018 судом оголошено перерву до 04.12.2018.

Ухвалою від 22.11.2018 змінено дату призначеного підготовчого засідання на 05.12.2018.

04 грудня 2018 року від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого засідання без його участі, в якому він не заперечував проти призначення справи для розгляду по суті. Також просив долучити до матеріалів справи копію листа КП "Харківське міське БТІ" №11391/04-41 від 10.10.2018.

Ухвалою від 05.12.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 18.12.2018.

В судове засідання 18.12.2018 представник позивача не з'явився, однак надіслав на електронну адресу суду клопотання про проведення засідання за його відсутності.

Відповідач свого представника в судове засідання 18.12.2018 також не направив, причини неявки суду не повідомив. Про дату, час та місце засідання був повідомлений належним чином.

Згідно статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши надані до матеріалів справи докази, суд встановив наступне.

24 травня 2004 року між Державним підприємством "Харківський завод транспортного устаткування" (код 14309764), як продавцем, та Закритим акціонерним товариством "Харківський завод транспортного устаткування" (код 32677185), як покупцем, укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 та зареєстрований в реєстрі за №1-1326 (надалі - Договір).

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого станом на 25.10.2018, датою державної реєстрації позивача, до набрання чинності Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" є 22.10.2003. Включення відомостей про юридичну особу - Приватне акціонерне товариство "Харківський завод транспортного устаткування", ідентифікаційний код юридичної особи - 32677185 - 10.12.2004.

За умовами пункту 1 Договору позивач придбав у відповідача разом з іншими об'єктами нерухомого майна, що знаходяться в м.Харкові, вул.Достоєвського, №3, нежитлову будівлю літ. "Щ-1" загальною площею 78,0кв.м.

Відповідно до пункту 8 Договору право власності на нежитлові будівлі, які є предметом цього договору, виникає у покупця з моменту повної сплати суми продажу, зазначеної в пункті 2 цього Договору. Передача нежитлових будівель здійснюється згідно акту приймання-передачі, який оформлюється протягом 3-х днів після повної сплати покупцем продавцю.

16 червня 2004 року сторонами складено та підписано акт прийому-передачі майна до Договору, за яким продавець передав, а покупець прийняв у власність нерухоме майно, у тому числі - нежитлову будівлю літ. "Щ-1" загальною площею 78,0кв.м., вартістю 8219,68 грн.

Відповідно до статті 657 ЦК України (у редакції, яка діяла на час укладання вказаного договору купівлі-продажу) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації (частини третя та четверта статті 334 ЦК України).

При цьому, слід зауважити, що Тимчасовий порядок державної реєстрації правочинів, був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №671 від 26.05.2004 (набрання чинності - 11.06.2004), яка втратила чинність на підставі Постанови КМУ № 824 від 05.09.2012.

Таким чином, враховуючи те, що Договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_1 під реєстровим № 1-1326 та був укладений сторонами до набрання чинності Тимчасовим порядком державної реєстрації правочинів, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України № 671 від 26.05.2004, право власності у позивача на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю прохідної літ. "Щ-1", яка розташована за адресою: м.Харків, вул.Достоєвського, 3, виникло відповідно до пункту 8 вказаного Договору, тобто з моменту оформлення акта прийому-передачі майна до договору купівлі-продажу за реєстровим №1-1326 від 24.05.2004, а саме: з 16.06.2004.

Набуття позивачем права власності саме на спірний об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю прохідної літ."Щ-1", загальною площею 78 кв.м, з площею забудови 125,6 кв.м, яка розташована за адресою: м.Харків, вул.Достоєвського, 3, у складі об'єкта нерухомості, на який посилається позивач, підтверджується наявними у справі доказами: копією технічного паспорту, складеного КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" до моменту набуття позивачем права власності на спірне нерухоме майно, а саме: станом на 20.12.2003, та листом КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради №11391/04-41 від 10.10.2018.

Загальна площа нежитлової будівлі літ."Щ-1" визначена як сума внутрішніх площ приміщень № 1-:-6 - 78,0кв.м., а площа забудови цього об'єкта визначена за зовнішніми розмірами будівлі літ. "Щ-1" - 102,8кв.м. та ґанку літ. Щ-1 - 22,8кв.м., разом 125,6кв.м.

Незважаючи на відчуження спірного об'єкту нерухомості, позивач до даного часу продовжує займати дане нежитлове приміщення.

У зв'язку з цим, позивачем на адресу відповідача направлялися листи від 25.07.2017 №908, від 11.06.2018 №743 - з вимогою до 18.06.2018 звільнити приміщення.

21 червня 2018 року представники позивача прибули до нежитлової будівлі прохідної літ."Щ-1" та встановили, що відповідач не звільнив дану будівлю, про що складено відповідний акт від 21.06.2018 про самовільне використання будівлі.

Відповідач, як вбачається з відзиву на позов, відмовляється звільняти спірний об'єкт нерухомого майна з огляду на те, що відповідач безпосередньо використовує вказане нерухоме майно для забезпечення контролю входу-виходу своїх працівників, про що свідчать відомості, які містяться у відзиві на позов.

Також в матеріалах справи наявний лист відповідача №81 від 27.04.2018, в якому зазначив, що згідно умов Договору позивачем було придбано будівлю площею 78кв.м.; в технічному паспорті вказано загальну площу будівлі 125,6кв.м.; отже існує невиділена частина будівлі площею 47,6кв.м., яка залишилася у власності ДП "ХЗТУ". Виходячи з наведеного, відповідач просив надати в оренду придбану ним будівлю площею 78,0кв.м. за 30,00грн./кв.м. та надіслати договір для його підписання.

Вищевикладені обставини зумовили подання позивачем даного позову, в якому він, посилаючись на порушення відповідачем його прав та охоронюваних законом інтересів, на підставі статей 316, 317, 319, 321, 325, 328, 391 ЦК України, просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні об'єктом нерухомого майна - нежитловою будівлею прохідної літ."Щ-1" загальною площею 78,0кв.м, площею забудови 125,6 кв.м, що розташована за адресою: м.Харків, вул.Достоєвського, буд.3, шляхом його звільнення.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У відповідності до статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно статей 386, 387, 391 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню. Власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач на підставі Договору придбав у відповідача разом з іншими об'єктами нерухомого майна нежитлову будівлю літ."Щ-1" загальною площею 78,0кв.м., площею забудови 125,6кв.м., та на теперішній час є власником вказаного об'єкту нерухомого майна.

Відповідач не надав суду доказів того, що даний Договір є недійсним або розірваним.

Також відповідачем не надано доказів наявності у нього будь-яких правових підстав для законного користування спірним об'єктом нерухомого майна - нежитловою будівлею прохідної літ. "Щ-1" загальною площею 78кв.м, площею забудови 125,6кв.м., яка розташована за адресою: м.Харків, вул. Достоєвського, 3.

Отже, фактично відповідач займає спірний об'єкт нерухомості безпідставно, чим порушує права позивача на вільне використання та розпорядження спірним нерухомим майном.

За таких обставин, позивач, як власник спірного майна, чиї права порушені, вправі вимагати від відповідача, як особи, яка допустила порушення прав, усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном способом, що визначений у позові шляхом зобов’язання ДП "Харківський завод транспортного устаткування" звільнити нежитлову будівлю прохідної літ."Щ-1" загальною площею 78,0кв.м., площею забудови 125,6 кв.м, яка розташована за адресою: м.Харків, вул. Достоєвського, 3.

Заперечення відповідача проти позову судом відхиляються, виходячи з наступного.

Доводи відповідача, які викладені у його листі №81 від 27.04.2018, про те, що позивач за умовами Договору придбав будівлю прохідної літ."Щ-1" площею 78,0кв.м., в той час як її загальна площа складає 125,6кв.м., у зв'язку з чим у власності відповідача залишається невиділена частина будівлі в розмірі 47,6кв.м., суд вважає помилковими.

Так, з технічного паспорту на виробничий будинок "Прохідна", літ."Щ-1", який був відчужений за Договором, вбачається, що даний об'єкт має загальну площу в розмірі 78,0кв.м., а також площу забудови в розмірі 125,6кв.м.

Згідно додатку 9 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №127 від 24.05.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за №582/5773, "Правила розрахунку загальної, корисної та розрахункової площі, будівельного об'єму, площі забудови та поверховості громадських будинків" ДБН В2.2-9-2009 "Громадські будинки і споруди. Основні положення" Д.1 загальна площа громадського будинку визначається як сума площ усіх поверхів (включаючи технічний, мансардний, цокольний та підвальний).

Площа антресолей, переходів до інших будинків, засклених веранд, галерей і балконів залів для глядачів та інших залів уключається до загальної площі будинку. Площу багатосвітлових приміщень слід уключати до загальної площі будинку в межах тільки одного поверху.

Якщо зовнішні стіни мають нахил, то площа поверху вимірюється на рівні підлоги.

Площа забудови будинку визначається як площа горизонтального перерізу по зовнішньому обводу будинку на рівні цоколя, включаючи виступні частини. Площа під будинком, розташованим на опорах, а також проїздів під будинками включається до площі забудови.

У даному випадку площа забудови більша за загальну площу будівлі на 47,6кв.м., оскільки вона включає виступаючі елементи будівлі - три ґанки (зовнішню прибудову при вході до будівлі, у вигляді трохи піднятого над землею майданчику перед дверима будинку, через які здійснюється вхід і вихід з приміщення), які відображені на схемі у технічному паспорті па будівлю, але не входять до загальної площі будівлі.

Таким чином, спірний об'єкт нерухомості має як характеристику "загальна площа" - 78,0кв.м. так і "площа забудови" - 125,6кв.м., які відрізняються методами розрахунку, проте належать одному й тому самому нежитловому приміщенню.

Зі змісту Договору купівлі-продажу вбачається, що сторонами з метою ідентифікації об'єктів продажу, у тому числі й нежитлової будівлі літ."Щ-1", було використано характеристику "загальна площа", що не суперечить чинному законодавству.

Натомість відповідач помилково змішує поняття "загальна площа" та "площа забудови", в результаті чого необґрунтовано зазначає про наявність у нього у власності невиділеної частини нежитлової будівлі літ."Щ-1" площею 47,6кв.м.

Також суд зауважує, що умовами пункту 1 Договору не передбачено часткового відчуження об'єктів нерухомості, а вказано, що продавець передав покупцеві саме "нежитлову будівлю літ."Щ-1", тобто будівлі в цілому без виділення окремих її частин.

Посилання відповідача на необхідність використання спірного нерухомого майна з метою присутності співробітників охорони відповідача для забезпечення контролю входу-виходу працівників відповідача, відкриття та закриття в'їзних воріт, не є достатньою підставою для зайняття спірного нерухомого майна.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази вирішення відповідачем даного питання шляхом укладення відповідного договору (оренди, сервітуту тощо) з позивачем в добровільному порядку або шляхом врегулювання відповідного спору в судовому порядку.

Доводи відповідача про необхідність припинення (закриття) провадження у справі з метою надання сторонам можливості вирішити спір шляхом укладення мирової угоди не відповідають вимогам статті 231 ГПК України, яка передбачає можливість закриття провадження лише після фактичного укладення мирової угоди сторонами та затвердження її судом. Однак така мирова угода в матеріалах справи відсутня.

Підсумовуючи викладене, суд вважає позовні вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 237, 238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування" (61102, м.Харків, вул.Достоєвського, 3, код 14309764) усунути перешкоди в користуванні Приватному акціонерному товариству "Харківський завод транспортного устаткування" (61035, м.Харків, вул.Каштанова, 14, код 32677185) об'єктом нерухомого майна - нежитловою будівлею прохідної літ."Щ-1", загальною площею 78,0кв.м, площею забудови 125,6кв.м., що розташована за адресою: м.Харків, вул.Достоєвського, 3, шляхом її звільнення.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" (61102, м.Харків, вулиця Достоєвського, буд.3, код ЄДРПОУ 14309764) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківський завод транспортного устаткування" (61035, м.Харків, вул.Каштанова, 14, код 32677185) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1762,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 28.12.2018 р.

Суддя ОСОБА_2

Попередній документ : 78928707
Наступний документ : 78928710