Ухвала суду № 78844985, 28.12.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про продовження строку залишення позовної заяви без руху

28 грудня 2018 року м. Житомир справа №240/5646/18

категорія 3.1

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Єфіменко Ольга Володимирівна, розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання відмови протиправною, зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України у вигляді книжечки, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2018 ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом, у якому просить:

- визнати відмову Брусилівського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області щодо видачі ОСОБА_3, ОСОБА_2 паспорта громадянина України у виді книжечки протиправною;

- зобов'язати Брусилівский районний сектор Управління державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_3, ОСОБА_2 паспорт громадянина України у виді книжечки.

Ухвалою від 10.12.2018 вказану позовну заяву залишено без руху та надано термін для усунення недоліків на підставі ст.169 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).

21.12.2018 до відділу документального забезпечення суду у порядку усунення недоліків позовної заяви надійшла заява у порядку усунення недоліків позовної заяви, подана чоловіком позивача, разом з уточненою позовною заявою та з завіреними копіями документів.

Перевіривши уточнений адміністративний позов на відповідність його вимогам статті 160 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність продовжити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з наступних підстав.

Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Згідно з п.5 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві, зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до прохальної частини уточненої позовної заяви, позивач, зокрема, просить визнати відмову Брусилівського районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області щодо видачі ОСОБА_2 паспорта громадянина України у виді книжечки протиправною та зобов'язати Брусилівский районний сектор Управління державної міграційної служби України в Житомирській області оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у виді книжечки.

Однак, відповідачем у справі позивач зазначає - Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, хоча відмова у видачі позивачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки була оформлена листом від 23.10.2018 №17/3 саме Брусилівского районного сектору Управління державної міграційної служби України в Житомирській області.

Крім того, позивачем у прохальній частині уточненої позовної заяви не уточнено дату та номер відмови відповідача у видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки, яку він просить суд визнати протиправною.

Також, позивач в уточненій позовній заяві в обґрунтування своїх позовних вимог знову ж таки посилається на статтю КАС України, яка не стосуються даної справи, а саме: стаття 245 КАС України "Повноваження суду при вирішенні справи".

Суд вважає за необхідне повторно зазначити, що 15.12.2017 набрали чинності зміни до КАС України на підставі Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", на підставі чого позивачу у позовній заяві необхідно обґрунтувати свої вимоги із посиланням на норми КАС України.

Стосовно підстав звільнення від сплати судового збору суд вважає зазначити наступне.

Частиною 8 статті 160 КАС України регламентовано, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Згідно з п.7 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон України №3674-VI) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.

З огляду на що суд повторно зауважує, що позивачем невірно зазначено підстави звільнення його від сплати судового збору, слід зазначити саме: п.7 ч.1 ст.5 Закону України №3674-VI.

Під вказану норму закону, яка встановлює умови звільнення від сплати судового збору за подання даного позову, також підпадає і позивач - ОСОБА_4, оскільки остання звертається із позовом в інтересах неповнолітньої особи - свого сина.

Суд звертає увагу позивача на той факт, що оскільки ОСОБА_4 звільняється від сплати судового збору за подання даної позовної заяви на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України №3674-VI, то потреба у поданні позову її чоловіком ОСОБА_2 Анатолієвичем, як особою яка є постраждалою від аварії на Чорнобильській АЕС (2 категорії) відсутня.

Крім того, позивачем на виконання ухвали суду від 10.12.2018 було роз'єднано адміністративний позов та подано уточнений адміністративний позов чоловіком позивача - ОСОБА_5 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, однак, як видно з матеріалів позовної заяви та доданих до неї документів, із заявою до відповідача про видачу паспорта громадянина України у вигляді книжечки зверталась саме ОСОБА_4, на ім'я якої також було надіслано відмову у задоволенні вказаної заяви, яку позивач і оскаржує у рамках даного позову.

Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.46 КАС України позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.

Таким чином, позивачем у даній справі має бути визначена особа, чиї права, на її думку, порушені суб'єктом владних повноважень у межах предмету даного спору.

Як видно зі змісту позовної заяви та позовних вимог, що викладені у прохальній частині позовної заяви має місце порушення прав ОСОБА_4, однак із позовом до суду звернувся громадянин ОСОБА_5, права якого жодним чином не порушено, оскільки оскаржувана відмова відповідача була надана на ім'я саме - ОСОБА_4.

Відповідно до частин 1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху для усунення зазначених недоліків шляхом надання до суду:

1) нового (уточненого) адміністративного позову, поданого позивачем ОСОБА_4 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2;

2) примірника нової (уточненої) позовної заяви, у тому числі для направлення відповідачу, із зазначенням у ній:

- обґрунтування своїх вимог із посиланням на нові норми КАС України (ст.2, 5, 19, 160, 161 КАС України);

- зазначенням вірних підстав для звільнення від сплати судового збору ОСОБА_4, а саме зазначити: "звільнити від сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову на підставі п.7 ч.1 ст.5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір"";

- в абзаці першому прохальної частини позовної заяви, а саме після слова прошу, зазначити дату та номер відмови, яка має бути визнана судом протиправною, а саме: "відмову від 23.10.2018 №17/3";

- належного відповідача у справі, а саме: Брусилівський районний сектор Управління державної міграційної служби України в Житомирській області.

Управління державної міграційної служби України в Житомирській області, на розсуд позивача, можна вказати як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

У разі зазначення у позові третьої особи, надати до суду також примірник уточненого адміністративного позову з належним чином засвідченими копіями документів для надіслання третій особі.

Суд також звертає увагу позивача, що допущення позивачем нових недоліків позовної заяви, не визначених ухвалою суду про залишення позовної заяви без руху та відсутніх на момент первинного звернення із позовом до суду, має бути застережено позивачем при складені уточненої позовної заяви.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк залишення без руху позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, встановлений ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.12.2018.

Позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - залишити без руху.

Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали про продовження строку залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.

У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Єфіменко Ольга Володимирівна