Ухвала суду № 78720902, 25.09.2018, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/5227/18

Провадження № 2/362/2346/18

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25.09.2018 року

суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., розглянувши матеріали позовної заяви першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади Великосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про скасування рішення та витребування майна з незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до суду із вказаним позовом, що обґрунтовано ним як необхідність захисту інтересів держави.

Так, вирішуючи питання щодо належного дотримання прокурором вимог частини четвертої статті 56 ЦПК України та обґрунтованості його звернення до суду в інтересах держави із даним позовом, слід виходити з наступного.

Статтею 12 Земельного кодексу України, визначено повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, до яких також належить розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено із змісту позовної заяви спірні земельні ділянки були надані у власність відповідачам із земель комунальної власності.

При цьому, прокурор і суперечить своїм доводам, стверджуючи по тексту заяви, що спірні земельні ділянки вибули із власності держави, але називаючи місцеву раду власником даних земельних ділянок.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності також на землю (ч. 1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Пункт 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, у тексті заяви прокурор зазначає, що спірні земельні ділянки вибули з володіння держави в особі Великосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області.

Тобто, при пред’явленні позову прокурором визначено орган місцевого самоврядування, як орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних земельних відносинах.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Отже, положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не надають селищним радам права діяти в інтересах держави.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року встановлено, що прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У пункті 2 резолютивної частини зазначеного рішення, Конституційний Суд України вирішив, що під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах», потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Враховуючи наведені норми Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», приходжу до висновку, що Великосолтанівська сільська рада Васильківського району Київської області, представляє інтереси територіальної громади відповідного населеного пункту, а не держави, а тому, приймаючи рішення щодо розпорядження землями територіальної громади, сільська рада діє в межах своїх повноважень саме як орган місцевого самоврядування, а не як виконавчий орган державної влади.

Таким чином, посилання у позові прокурора на те, що спірні земельні ділянки вибули з володіння держави є помилковим та суперечить дійсним обставинам правовідносин, що склалися між сторонами, оскільки спірні земельні ділянки були виділені відповідачам із земель комунальної власності територіальної громади.

Окремо слід зауважити про наступні факти.

Враховуючи норми чинного законодавства, між державою, в особі органів законодавчої, виконавчої та судової влади, і територіальними громадами, в особі органів місцевого самоврядування, існує певна різниця. Останні не є частиною державної влади, оскільки можуть самостійно (тобто незалежно від держави та її органів) вирішувати питання місцевого значення. Відповідно, інтереси територіальної громади, в принципі, можуть не співпадати з інтересами держави (хоча останні мають пріоритет).

Право прокуратури на представництво інтересів територіальних громад нормами Конституції України не передбачено, що виключає її повноваження представляти в суді інтереси місцевих рад.

Визначення поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження» надано в Рішенні Конституційного Суду України від 08.04.99 року № 1-1/99, згідно із яким під таким органом слід розуміти орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Тобто, органи прокуратури можуть представляти лише ті органи місцевого самоврядування, які наділені повноваженнями органів виконавчої влади.

Натомість, за нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноваження сільської ради щодо земельних питань є її власними повноваженнями, а не делегованими повноваженнями органів виконавчої влади, у зв’язку із чим, органи прокуратури не мають повноважень на представництво інтересів органів місцевого самоврядування; особливо, якщо йдеться про питання, що стосуються виключних повноважень таких рад і про права територіальної громади, яку вони представляють; зокрема, це стосується питань витребування земельних ділянок, що незаконно вибули з володіння територіальної громади.

Отже, тільки місцева рада, як орган місцевого самоврядування, може приймати рішення щодо передачі іншим органам, у тому числі прокуратурі, повноважень щодо управління майном, включаючи подання позовів про витребування такого майна із чужого незаконного володіння.

Більше того, згідно зі ст. 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

Відповідно, навіть виконавчі органи місцевих рад можуть здійснювати повноваження щодо управління майном, що перебуває у комунальній власності, лише в межах, визначених місцевою радою.

Таким чином, виходячи з вищевказаних норм, без відповідного делегування повноважень з боку місцевої ради органи прокуратури не мають повноважень на пред'явлення від імені територіальної громади в особі відповідної місцевої ради позовів про витребування майна з чужого незаконного володіння.

До того ж, крім наявності інтересу держави, підставою для представництва прокурором її інтересів має бути наявність порушень або загрози порушень цих самих інтересів.

Конституційний Суд України в рішенні №18-рп/2004 від 1 грудня 2004 року, дав визначення поняття “охоронюваного законом інтересу”, що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України. В даному випадку мова йдеться про користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, яке обумовлене загальним змістом об’єктивного та прямо не опосередкованого в суб’єктивному праві простого легітимного дозволу і є самостійним об’єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення потреб, що не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим принципам.

За відсутності інтересу держави, представляючи в судах місцеві ради та подаючи позови від їх імені, прокурори здійснюють захист інтересів територіальної громади, а не держави, що суперечить чинному законодавству.

Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 185 ЦПК України, заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави.

Частина третя статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, прокурором подано позов не в інтересах держави, що суперечить положенням чинного законодавства, тобто, прокурор не має повноважень на ведення даної справи.

За таких обставин, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави, приходжу до висновку, що заяву слід повернути.

На підставі викладеного, керуючись п. 4 ч. 4 ст. 185, 258 – 261 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву першого заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області в інтересах держави в особі територіальної громади Великосолтанівської сільської ради Васильківського району Київської області до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 про скасування рішення та витребування майна з незаконного володіння – повернути прокурору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п’ятнадцяти днів з дня її вручення особі.

Cуддя