Рішення № 78675633, 19.12.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/8912/17

Провадження № 2/712/140/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого-судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

представника позивача – ОСОБА_1

представників відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 у липні 2017 звернулася до суду з позовом до КП «Соснівська СУБ» ЧМР про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири, мотивуючи свої вимоги тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. Зазначила, що 13.11.2016 після опадів у вигляді дощу у неї в квартирі на стелі і стінах з’явилися плями від протікання, про що 16.11.2016 був складений Акт. В ніч на 20.02.2017 внаслідок протікання покрівлі було пошкоджено велику частину стелі, повідпадали шпалери та багети в кімнаті та в коридорі. Через аварійну службу був викликаний черговий слюсар, який після огляду горища повідомив, що передасть заявку до обслуговуючої організації. Вказала, що того ж дня її було госпіталізовано до Третьої міської лікарні, де вона тривалий час знаходилася на лікуванні та перенесла важку операцію. Задля уникнення хвилювань та чергового кризу, з лікарні вона поїхала тимчасово мешкати до брата ОСОБА_4. 15.05.2017 відповідачем був знову складений Акт, однак причини затоплення квартири не зазначені. Вважає, що затоплення квартири сталося з вини відповідача, який неналежним чином виконує свої обов’язки щодо утримання будинку. Вартість пошкодження квартири внаслідок затоплення вона оцінює в 25000 грн.. Крім того, вказала, що їй було завдано і моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв’язку з пошкодженням власного майна та відсутністю можливості нормального проживання в квартирі, втратою здоров’я. Моральні страждання оцінила сумі 10000 грн. Просила стягнути з КП «ССУБ» ЧМР на її користь майнову шкоду в розмірі 25000 грн. та моральну шкоду в розмірі 10000 грн.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Пересунька Я.В. від 20.07.2017 відкрито провадження у справі.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Пересунька Я.В. від 09.08.2017 по справі призначена судова будівельно-технічна експертиза, яка повернута на адресу суду без виконання.

Ухвалою судді Пересунька Я.В. від 15.11.2017 провадження по справі зупинено до залучення до участі в справі правонаступника чи законного представника ОСОБА_5 у зв’язку зі смертю ОСОБА_5.

Згідно Указу Президента України № 443/2017 від 29.12.2017 суддю Соснівського районного суду м. Черкаси Пересунька Ярослава Володимировича переведено шляхом відрядження строком до шести місяців на роботу на посаду судді Оболонського районного суду міста Києва.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м. Черкаси Мельник І.О. від 15.02.2018справу прийнято до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та залучено до участі в справі правонаступника ОСОБА_5 – ОСОБА_4.

Представником відповідача – ОСОБА_3 до Соснівського районного суду м. Черкаси 20.04.2018 направлено відзив на позов, яким позовні вимоги ОСОБА_5 визнали частково, а саме не заперечували проти стягнення з КП «ССУБ» ЧМР майнової шкоди в розмірі 22400 грн., у відшкодуванні моральної шкоди просили відмовити. Вказували, що позивачем не наданий суду висновок компетентних органів чи спеціалістів щодо наявності причинного зв’язку між залиттям квартири та неналежними діями та бездіяльністю відповідача у справі, тому заперечували щодо вартості матеріальних збитків, зазначених позивачем. Враховуючи, що у матеріалах справи відсутні документи щодо підтвердження матеріальних збитків на суму 25000 грн., то працівниками відповідача було складено локальний кошторис на будівельні витрати, і відповідно вартість відновлювальних робіт склала 22446,24 грн. Крім того, моральну шкоду позивач обґрунтував виключно словами, не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили заподіяння йому моральної шкоди та відповідно її розмір компенсації в сумі, яка становить саме 10000 грн. Тому відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив задовольнити, а також просив стягнути з КП «ССУБ» на користь ОСОБА_5 витрати по оплаті судової експертизи в сумі 3432,00 грн.

Представники відповідача КП «ССУБ» - ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги визнали частково з підстав, наведених у відзиві.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка, експерта, дослідивши матеріали справи встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.

Судом встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу від 13.03.1996, зареєстрованого в реєстрі за № 1456 ОСОБА_5 на праві власності належала квартира АДРЕСА_1.

Згідно з даними технічного паспорту однокімнатна квартира загальною площею 36,3 кв.м., житловою площею 19,5 кв.м. складається з: однієї кімнати житловою площею 19,5 кв.м., кухні площею 7,9 кв.м., ванної кімнати площею 2,7 кв.м., вбиральні площею 1,2 кв.м., коридору площею 3,8 кв.м, вбудованої шафи площею 1,2 кв.м, балкону 3,1 кв.м.

Відповідно до акту огляду технічного стану квартири за адресою АДРЕСА_2 після затоплення від 16 листопада 2016 року, складеного комісією в складі: майстрів ділянки № 4 ОСОБА_6, ОСОБА_7, мешканки ОСОБА_5 про те, що 16.11.2016 було проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 у зв’язку зі скаргою на протікання покрівлі, під час обстеження квартири було виявлено вологу ділянку стелі в кімнаті загальною площею приблизно 10 кв.см. (Стеля з гіпсокартону фарбована), а також вологу ділянку загальною площею приблизно 0,5 кв.м. (стіна обклеїна шпалерами).

Як вбачається з позовної заяви, в лютому 2017 сталося повторне затоплення квартири, про що ОСОБА_5 була написана заява начальнику дільниці № 4 КП «ССУБ».

Згідно акту огляду квартири від 15.05.2017 в складі комісії майстрів дільниці № 4 ОСОБА_6, ОСОБА_7, мешканки ОСОБА_5 складеного про те, що 15.05.2017 було проведено обстеження квартири АДРЕСА_1 у зв’язку зі скаргою на протікання покрівлі, під час обстеження квартири було виявлено вологу ділянку стелі в кімнаті загальною приблизно площею до 2 кв.м. (стеля з гіпсокартону фарбована), вологу ділянку стіни загальною приблизно площею до 5 кв.м. (стіна шпалери), також вологу ділянку стелі в коридорі загальною приблизно площею до 1,5 м (стеля з гіпсокартону фарбована) та вологу ділянку стіни загальною приблизно площею до 0,5 кв.м (стіна шпалери).

30 липня 2017 ОСОБА_5 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть ОСОБА_8 І-СР № 309626 від 02.08.2017.

Спадкоємцем майна ОСОБА_5 є її брат ОСОБА_4, що підтвенрджується свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.02.2018. Спадщина складається з квартири № 86, що знаходиться в місті Черкаси по вулиці Вернигори, в будинку 29.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 10.05.2018 по справі призначено судову будівельно-технічну експертизу для визначення причин залиття квартири та розміру майнової шкоди.

Так, згідно з висновком експерта ОСОБА_9 від 03.09.2018 № 546/18-23/839/18-23 зазначені наступні висновки: Характер та ознаки пошкоджень, поверхні конструктивних елементів та опоряджувального покриття у квартирі АДРЕСА_1 свідчить про те, що пошкодження виникли внаслідок протікання рідини через конструкцію межповерхового перекриття. Зіставляючи місце розташування на стелі і стінах квартири № 86 пошкоджень, характер яких вказує на те, що вони виникли внаслідок зовнішніх дій і факторів, слід зробити висновок, що такі пошкодження опоряджувального покриття могли утворитися тільки внаслідок залиття рідиною з даху будинку. Вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень в квартирі АДРЕСА_1, які утворились в результаті залиття, на час складання висновку становить 34495,00 грн.

Допитана в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 надала суду доопрацьований Висновок експерта від 07.12.2018 № 546/18-23/839/18-23, в якому вартість ремонтно-будівельних робіт, які необхідно виконати для усунення пошкоджень в квартирі АДРЕСА_1, які утворились в результаті залиття, на час складання висновку становить 20726,00 грн. Пояснила, що різниця у визначенні вартості відновлювальних робіт сталася через технічну помилку, просила брати за основу доопрацьований висновок від 07.12.2018.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що працівниками КП «ССУБ» було складено локальний кошторис на будівельні витрати – ремонт квартири № 2-1-1, і відповідно до нього вартість відновлювальних робіт складає 22446,24 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.15 та п. 8 і 9 ч. 2 ст.16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а одними із способів захисту цивільного права є відшкодування збитків, інші способи відшкодування майнової шкоди та відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Загальними підставами для настання цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків є наявність складу правопорушення, а саме: наявність збитків, протиправна поведінка заподіювана шкоди, причинний зв’язок, вина. Вимоги щодо стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення; не доведення хоча б одного із них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

У свою чергу, загальні підстави відшкодування майнової шкоди визначені ч. 1 та ч. 2 ст.1166 ЦК України за змістом якої майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. При цьому у п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 № 6 зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною 3 статті 386 Цивільного кодексу України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

З наведеного вбачається, що обов’язок доказування розподіляється згідно із перерахованими нормами таким чином: позивач доказує наявність шкоди та її розмір, а відповідач, у свою чергу, відсутність його вини в заподіянні шкоди.

В судовому засіданні не спростовано факт залиття квартири ОСОБА_5, позивач погодився з зазначеним розміром матеріальних збитків, вказаних у доопрацьованому висновку експерта, крім того КП «ССУБ» не заперечували щодо відшкодування позивачу майнової шкоди в розмірі 20726,00 грн.

Таким чином, розмір матеріальної шкоди позивачу, завданої внаслідок затоплення квартири, відповідно до доопрацьованого висновку експерта від 07.12.2018, складає 20726,00 гривень.

З огляду на наведене, суд вважає, що відповідач КП «ССУБ» не довів відсутність своєї вини у залитті квартири позивача, не надав належних та допустимих доказів, що затоплення приміщення сталося з вини інших осіб, а тому суду приходить до висновку про стягнення з нього спричиненої залиттям квартири шкоди.

Згідно з ч. 1ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ч. 1 ст. 77, ст.79 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку вважає, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають матеріальні збитки в сумі 20726,00 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за проведення експертизи в сумі 3432,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 258, 259, 263-268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1166 , 1192 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_10 Степановича до комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» про відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої залиттям квартири задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» (м. Черкаси, вул. Гайдара, 3/2, код 36701766) на корить ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1) матеріальну шкоду в сумі 20726,00 грн., а також понесені судові витрати в сумі 3432,00 грн., а всього 24158,00 грн.

Стягнути з комунального підприємства «Соснівська служба утримання будинків» (м. Черкаси, вул. Гайдара, 3/2, код 36701766) на користь держави судовий збір в розмірі 704, 80 грн.

Рішення може бути оскаржено в загальному порядку до апеляційного суду Черкаської області через місцевий суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.12.2018.

Головуючий І.О.Мельник