Рішення № 78660376, 11.12.2018, Сумський окружний адміністративний суд

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 р. Справа № 1840/3655/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М.М.,

за участю секретаря судового засідання - Іуткіної І.С.,

представника позивача - В.П. Кордюка,

представника відповідача - Ю.О. Мельник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю БМУ "МАКСИ-БУД" до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" просить визнати протиправною та скасувати постанову правління Державної служби України з питань праці у Сумській області від 20.08.2018 № СМ1086/185/АВ/0/ТД-ФС про накладення штрафу на ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" в розмірі 558450 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що висновки, викладені в оскаржуваній постанові, про порушення позивачем вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України є неправомірними, оскільки залучення осіб до виконання робіт можливе як на основі трудових договорів, так і шляхом укладання цивільно-правових договорів відповідно до приписів Цивільного кодексу України. Не існує жодної норми, яка б забороняла прийом на роботу за цивільно-правовими договорами. Також зазначив, що в бухгалтерському програмному забезпеченні не передбачене окреме нарахування ЄСВ, утримання ПДФО, військового збору з винагороди згідно з договорами ЦПХ, у зв'язку з чим в розрахункових відомостях позивача в графі "Оклад по дням" також значиться сума винагород осіб, які працювали згідно з договорами ЦПХ. У позивача наявні всі необхідні дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки. Крім того, зазначив, що рішення про розгляд справи про накладення штрафу відповідач виніс зі спливом строку, визначеного Порядком.

Ухвалою суду від 18.10.2018 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

06.11.2018 Управління Держпраці у Сумській області подало відзив на позов (а.с. 49-55), у якому представник відповідача зазначив, що оскаржувана постанова є обґрунтованою та правомірною, оскільки, зазначення в штатному розписі на посадах у структурних підрозділах та в розрахунковій відомості нарахування та виплати заробітної плати осіб, з якими укладені цивільно-правові договори, є свідченням того, що мають місце трудові відносини, а не виконання роботи за цивільно-правовими договорами. Позивач підписав акт інспекційного відвідування без зауважень, тобто погодився з допуском до роботи осіб без укладення трудових договорів. Крім того, зазначення в актах здавання-приймання виконаної роботи професії та посади, за якою виконувалась робота, а також здійснення оплати саме за процес виконання робіт, є підтвердженням трудових відносин, а не виконання роботи за цивільно-правовим договором. До виконання робіт з підвищеної небезпеки згідно з Дозволами позивач має право залучати тільки власних найманих працівників за умови проходження спеціального навчання, медичного огляду, інструктажів з охорони праці, а не фізичних осіб за цивільно-правовими договорами. Вважає, що доводи позивача щодо прийняття рішення про розгляд справи 06.08.2018 з порушенням строку є безпідставними.

У судовому засіданні встановлено, що в зв'язку з отриманням листа Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 05.07.2018 № 13834/08-14 про порушення законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин у квітні 2018 року (а.с. 58) начальник Управління Держпраці у Сумській області виніс наказ від 23.07.2018 № 1177 про проведення інспекційного відвідування ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" (а.с. 56) та видав направлення від 24.07.2018 № 560/СМ 1086 на проведення інспекційного відвідування суб'єкта господарювання (а.с. 57), яке отримано 26.07.2018 директором ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" Довженко Н.В., що підтверджується підписом на примірнику направлення. Відповідно до направлення контролю підлягають питання щодо дотримання вимог трудового законодавства в частині належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, у тому числі з неповнолітніми.

За результатами інспекційного відвідування ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" відповідач склав акт від 26.07.2018 № СМ 1086/185/АВ (а.с. 60-62), у якому викладені висновки про порушення позивачем ч.ч. 1, 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України внаслідок допущення до роботи 5 працівників без оформлення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування при прийнятті працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Крім того, роботи, які виконувались особами за договорами ЦПХ відповідно до актів виконаних робіт відносяться до робіт з підвищеною небезпекою, а відповідно до ст. 18 Закону України "Про охорону праці" роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Акт підписаний директором ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" Довженко Н.В. без зауважень та заперечень.

На підставі висновків акта перевірки позивачу був виданий припис від 27.07.2018 № СМ 1086/185/АВ/П про усунення виявлених порушень (а.с. 18-19) шляхом укладення трудових договорів у письмовій формі з працівниками, допущеними до виконання робіт у квітні 2018 року шляхом оформлення наказу чи розпорядження власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Строк усунення порушень - до 23.08.2018.

06.08.2018 заступник начальника Управління Держпраці у Сумській області прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № СМ 1086/185/АВ/П/ТД (а.с. 93), яким призначено розгляд справи на 20.08.2018 о 14:15 год. Позивачу направлено повідомлення про розгляд справи від 08.08.2018 № 15-28/02/5361/2018 рекомендованим листом, а також повідомлено позивача телефонограмою, про що на копії повідомлення зроблена відповідна позначка, засвідчена підписом провідного спеціаліста ОСОБА_4 (а.с. 94). На розгляд справи позивач не з'явився.

20.08.2018 відповідач прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими особами від 23.08.2018 № СМ 1086/185/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" штрафу в розмірі 558 450 грн (а.с. 95-96), яка направлена позивачу листом від 23.08.2018 № 15-28/02/5768/2018 (а.с. 97).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача щодо відсутності підстав для винесення постанови про накладення штрафу з наступних підстав.

Частиною 2 ст. 2 Кодексу адміністративного суду України (далі - КАС України) встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Так, статтею 7 вказаного Закону встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

За результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Так, процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування), визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 (далі - Порядок № 295).

Згідно з п. 2 вказаного Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, зокрема, інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, окрім іншого, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п. 8 Порядку № 295).

Зі змісту вказаних норм суд робить висновок, що керівник територіального органу Держпраці, у разі наявності інформації щодо можливого використання праці осіб без укладання трудового договору має право прийняти рішення про проведення інспекційного відвідування для перевірки вказаних питань. При цьому, обов'язок в безумовному порядку повідомляти об'єкт контролю про проведення такого відвідування, законодавством не встановлений.

У даному випадку, матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оскаржуваного наказу про проведення інспекційного відвідування ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" стала інформація Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 05.07.2018 № 13834/08-14 про порушення законодавства про працю в частині належного оформлення трудових відносин у квітні 2018 року.

Вказані обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у відповідача права проводити інспекційне відвідування ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" з питань дотримання трудового законодавства.

Статтею 265 КЗпП України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі - Порядок № 509).

Відповідно до вимог пунктів 2, 3 вказаного Порядку № 509 штрафи можуть бути накладені на підставі акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу. Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідн6о до ч. 5 ст. 294 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

У даному випадку перебіг строку для прийняття рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу розпочався з 27.07.2018. Останнім днем для прийняття рішення є 05.08.2018 (вихідний день). Отже, відповідач у межах визначеного строку виніс рішення про розгляд справи про накладення штрафу від 06.08.2018, а тому доводи позивача про порушення 10-денного строку суд вважає необґрунтованими.

За змістом акта перевірки від 26.07.2018 № СМ 1086/185/АВ позивач вчинив порушення трудового законодавства, а саме: допуск 5 осіб до роботи без оформлення трудового договору в письмовій формі, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці особо виконували роботи підвищеної небезпеки за договорами цивільно-правового характеру

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Нормами статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання такої форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Слід зазначити, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Із аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт. Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.09.2018 у справі № 822/723/17.

Відповідно до наданих під час інспекційного відвідування актів здавання-приймання виконаної роботи (а.с. 69-73): ОСОБА_5 - слюсар-сантехнік, виконані роботи - технічне обслуговування будинків, винагорода - 300 грн; ОСОБА_6 - слюсар-сантехнік, виконані роботи - технічне обслуговування будинків, винагорода - 700 грн; ОСОБА_7 - зварник, виконані роботи - технічне обслуговування будинків, винагорода - 600 грн; ОСОБА_8 - зварник, виконані роботи - технічне обслуговування будинків, винагорода - 600 грн; ОСОБА_9 - виконані роботи - виконання обов'язків головного інженера, винагорода - 300 грн. Як зазначено в актах здавання-приймання виконаної роботи з цими особами укладені цивільно-правові договори. При цьому, в актах здавання-приймання виконаної роботи не зазначено який саме обсяг робіт виконано, а отже неможливо встановити який саме обсяг робіт виконано кожним виконавцем та який матеріальний результат отримано. Таким чином, оплата виконавцям за актами-приймання робіт здійснювалась саме за процес виконання роботи, що характерно для трудових відносин, а не за виконання конкретного обсягу робіт за цивільно-правовим договором.

Вищезазначені посади передбачені Національним класифікатором України "Класифікатор професій ДК 003:2010", а саме: слюсар-сантехнік (розділ 71 підрозділ 713 "Будівельники-лицювальники та подібні до них професійні назви робіт" клас 7136 "Водопровідники та трубопровідники" код 7136); газозварник та електрозварник (розділ 72 підрозділ 721 "Формувальники, зварники, прокатники, бляхарі та монтажники металоконструкцій" клас 7212 "Зварники та газорізальники" код 7212); головний інженер (розділ 12 підрозділ 122 "Керівники підприємств, установ та організацій" клас 1223 "Керівники виробничих підрозділів у будівництві" код 1223.1).

Зазначення в актах здавання-приймання виконаної роботи визначеної професії та посади, за якою виконувалась робота є підтвердженням саме трудових відносин, а не виконання робіт за цивільно-правовими договорами.

Крім того, як вбачається зі штатного розпису (а.с. 66) до нього входять також особи, з якими укладені цивільно-правові договори, із зазначенням посадових окладів у штатному розписі, що є свідченням того, що ці особи займають штатні посади в штатних підрозділах зі встановленням посадових окладів та відповідають класифікаційним характеристикам працівників відповідних посад, а отже виконують роботу за посадою, а не за цивільно-правовим договором.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 97 КЗпП України форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

У даному випадку в штатному розписі ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" зазначені особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, з якими укладено цивільно-правові договори.

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 (далі - Інструкція № 291), на рахунку 66 "Розрахунки за виплатами працівникам" ведеться узагальнення інформації про розрахунки за виплатами працівникам, які належать як до облікового, так і до необлікового складу підприємства, - з оплати праці (за всіма видами заробітної плати, премій, допомог тощо), за не одержані в установлений строк з каси підприємства суми з виплат працівникам, за іншими поточними виплатами. Рахунок 66 "Розрахунки за виплатами працівникам", зокрема має такий субрахунки: 661 "Розрахунки за заробітною платою";

Як вбачається з копій розрахункової відомості (а.с. 68) та відомості на виплату готівки за квітень 2018 року (а.с. 75-76) та винагорода за виконану роботу особам, з якими укладені цивільно-правові договори, була виплачена разом з виплатою заробітної плати штатним працівникам підприємства та проведена по субрахунку 661 "Розрахунки за заробітною платою", який призначений саме для обліку розрахунків з працівниками підприємства з оплати праці, а не по рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками", який згідно з Інструкцією № 291 призначений для обліку розрахунків з постачальниками та підрядниками за одержані товарно-матеріальні цінності, виконанні роботи і надані послуги.

Таким чином, з огляду на предмет укладених договорів та поняття трудового договору, суд зазначає, що праця за цивільно-правовим договором, на переконання суду, не є юридично самостійною, а здійснюється у межах господарської діяльності позивача з організації будівництва будівель, з систематичним виконанням трудових функцій.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що в даному випадку правовідносини між ТОВ БМУ "МАКСИ-БУД" та з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 носять ознаки, притаманні саме трудовим відносинам між роботодавцем та найманим працівником. При цьому, дії позивача щодо надання трудовому договору форми цивільно-правового перешкоджають реалізації працівником права на працю, гарантованого Конституцією та Кодексом законів про працю України, а також права на соціальний захист у випадку безробіття, при тимчасовій втраті працездатності у разі нещасного випадку на виробництві або внаслідок професійного захворювання, права на відпочинок, щорічну оплачувану відпустку, право на здорові й безпечні умови праці, а також, не доводять невідповідність оскаржуваної постанови про накладення штрафу критеріям, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю БМУ "МАКСИ-БУД" до Управління Державної служби України з питань праці у Сумській області про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 17.12.2018.

Суддя М.М. Шаповал