Ухвала суду № 78460403, 30.11.2018, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2274/18

1-кс/703/983/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року слідчий суддя Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, ОСОБА_1, при серетарі судового засідання ОСОБА_2, за участю прокурорів Красін В.О., Міщенко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань приміщення суду в м. Сміла скаргу ОСОБА_3 Петрівнина на постанову слідчого Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області, ОСОБА_4, про закриття кримінального провадження №12013250230001322 від 06.06.2018 р.,

ВСТАНОВИВ:

До суду 10.07.2018 надійшла зазначена скарга, в обґрунтування якої ОСОБА_3 зазначила, що 06.07.2018 отримала оскаржувану постанову слідчого від 06.06.2018 про закриття кримінального провадження, внесеного 06.06.2013 до ЄРДР за ч.1 ст.190 КК України та об’єднаного 19.03.2015 з провадженням №12013250230002431 за ч.1 ст.192 КК України в одне провадження за №12013250230001322 без зміни попередньої правової кваліфікації та без проведення слідчих дій.

26.04.2018 ухвалою Апеляційного суду Черкаської області кримінальне провадження №12013250230001322 було повернуто до Смілянського ВП ГУНП для проведення досудового розслідування.

Як зазначено в постанові державні посадові особи правопорушення при оформленні спадщини на ОСОБА_5 не вчиняли. З постанови прокурора Бутар B.C. від 19.10.2013 є дані про переоформлення її спадщини на ОСОБА_5. В постанові прокурора чітко не вказано прізвище особи, яка це вчинила. Але є натяк, що з приводу переоформлення спадщини потрібно допитати гр. ОСОБА_6 Прокурор надавала відповідні вказівки щодо проведення слідчих та процесуальних дій, але про виконання цих дій в постанові про закриття нічого не йдеться. До постанови про закриття не додані копії вільного волевиявлення заповідачки ОСОБА_7 (заповіт), оригінал якого зберігається в спецпакеті Експертної служби № 1682048. Провадження закрито на підставі Висновку експерта ОСОБА_8, посвідчення якої на момент виконання досліджень було недійсним, так як від 28.11.2014 почеркознавчі експертизи уповноважені виконувати тільки НДКЦ, а дана експертиза виконана в м. Сміла 18.06.2015.

В обґрунтування законності закриття провадження використані ухвали суду від 2012 - 2013рр., натомість повністю проігноровані рішення Апеляційного суду від 14.11.2016 та від 26.04.2018 р., пояснення надані в суді 15.05.2017 р. в присутності слідчої про те, що їй заподіяна значна майнова шкода, яка перевищує неоподаткований мінімум громадян в 5567 разів. Даний факт слідчий не спростувала та інших доказів відсутності заподіяної майнової шкоди не навела, але підтвердила, що адвокат, ОСОБА_9 недобросовісно виконувала свої обов’язки перед клієнтом, за що взяла 1000 дол. США та 8000 грн. ОСОБА_5 в цьому і полягає заподіяна майнова шкода. Ухвалою суду від 15.07.2014 №703/1105/14-к встановлено, що маніпуляціями з оформленням спадщини займалася колишня старша секретарка суду ОСОБА_6 Будь-яких нотаріальних дій сама ОСОБА_6 без участі нотаріусів вчинити не могла. Підроблення документів нотаріусами підтвердили б ОСОБА_10 з Державного реєстру майнових прав та Зведеного реєстру нотаріальних дій. В останньому записи по двічі заклеєні. Слідча доказів не зібрала. Після направлення на досудове розслідування просто переписала постанову з попередніх постанов.

Просила скасувати оскаржувану постанову.

Заявник у судове засідання з’явилась, проте до відкриття судового засідання залишила приміщення суду, а тому про день, час та місце розгляду заяви повідомлена належним чином, поважність причини неможливості участі у судовому засіданні суду не повідомила.

Прокурор, ОСОБА_10, у судовому засіданні вважав можливим розглянути скаргу за відсутності скаржника, оскільки вона належним чином повідомлена про розгляд справи, самостійно розпоряджається наданими їй процесуальними правами.

Слідчий суддя, з урахуванням думки прокурора, перевіривши матеріали скарги, вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_3, враховуючи що скаржник є особою з інвалідністю, у судове засідання явку перекладача жестової мови (сурдоперекладача) відповідною організацією - Черкаська обласна організація УТОГ, забезпечено не було, а тому її участь без перекладача у судовому засіданні була б неможливою.

Згідно вимог ст.107 КПК України здійснювалось фіксування судового засідання технічними засобами.

Після оголошеної перерви для надання матеріалів кримінального провадження 30.11.2018 судове засідання було продовжено за участю прокурора Міщенко В.М.

Заслухавши пояснення прокурора, який вважав обґрунтованою оскаржувану постанову слідчого та не вбачала підстав для її скасування, оскільки під час досудового розслідування було виконано всі можливі слідчі дії, перевіривши доводи скарги матеріалами витребуваного об’єднаного кримінального провадження, слідчий суддя встановив наступне.

Об’єднане 19.03.2015 кримінальне провадження №12013250230001322 було відкрито 06.06.2013 за заявою ОСОБА_11 про вчинення щодо ОСОБА_3 шахрайства та 30.10.2013 за заявою ОСОБА_12 про заволодіння ОСОБА_13 грошовими коштами ОСОБА_14 та ОСОБА_3 шляхом переоформлення спадщини, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.192 КК України (а.п. 1 т.1). (т.1 а.с. 189,-190, 229-230)

Постановою слідчого Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 від 06.06.2018 кримінальне провадження закрито у зв'язку з встановленою відсутністю в діянні ОСОБА_5 та приватного нотаріуса Смілянськоготнотаріального округу ОСОБА_15 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, а у діях ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_9 - кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.192 КК України.

У постанові слідчого зазнається встановленим, що після смерті ОСОБА_7, померлої 04.09.2009 р. (дружини рідного дядька ОСОБА_3П.) ОСОБА_3 як спадкоємець 4 черги подала заяву про прийняття спадщини на 1/2 частини будинку за адресою: м. Сміла, вул.. Горького, 69, що належала померлій на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18.09.2002, і при цьому дізналася, що за життя було складено заповіт на користь ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Смілянського нотаріального округу ОСОБА_16 на дому у зв'язку з хворобою заповідачки зі слів заповідачки.

ОСОБА_3 намагалася встановити факт проживання однією сім'єю з ОСОБА_7, однак рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 19.06.2009 про встановлення цього факту до моменту смерті ОСОБА_7 було скасовано згідно ухвали того ж суду від 17.06.2010, а рішенням Смілянського міскрайонного суду Черкаської області від 23.01.2013 в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_5 (власниці за заповітом 1/2 частини будинку за адресою м. Сміла, вул. Горького, 69), управління праці та соціального захисту населення виконкому СМР про визнання заповіту недійсним, визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на 1/2 частину будинковолодіння в порядку спадкування відмовлено повністю.

У згаданому рішенні суддя керувався ст.ст. 1233-1234 ЦК України, відповідно до яких заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок смерті. Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю, а також на ст.1235 зазначеного Кодексу , якою передбачено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а тому суд визнав заповіт правочинним.

За висновком судово-почеркознавчої експертизи - підпис від імені ОСОБА_7 в графі «Підпис» в заповіті, зареєстрованому в реєстрі №1182 від 25.03.2007 виконаний, ймовірно, ОСОБА_7, що також свідчить про дійсну правочинність посвідченого заповіту ОСОБА_7

За даними матеріалів кримінального провадження та матеріалів цивільної справи по даному факту, заповіт ОСОБА_7 являється правочинним, посвідчений нотаріусом у встановленому порядку, був особистим розпорядженням ОСОБА_7 на випадок смерті, а неодноразові заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_11 являються необгрунтованими, безпідставними й такими, на які вони не можуть посягати у зв'язку з відсутністю встановлення факту проживання однією сім'єю та віднесення до 4 черги спадкування у зв'язку з волевиявленням на випадок смерті ОСОБА_7

З приводу заподіяння значної майнової шкоди шляхом обману ОСОБА_9 за рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 11.09.2013 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_9 та ОСОБА_6 про стягнення 37695 грн. за ненадану правову допомогу, 53363 грн. упущеної вигоди, 46988 грн. моральної шкоди і таке рішення, яким констатовано, що всі правовідносини між ОСОБА_9 та ОСОБА_3 були в межах виконання адвокатських обов'язків і ніяких порушень гонорарної практики та чинного законодавства з боку ОСОБА_9 не було, рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 07.11.2013 в цілому було залишено без змін, за винятком задоволення претензії ОСОБА_3, що відносяться до цивільних правовідносин.

Визнавши такі обставини достатніми для закінчення досудового розслідування, слідчий своєю черговою постановою від 06.06.2018 закрив кримінальне провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України.

ОСОБА_3, як заявниця, звернулася до слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області зі скаргою на винесену постанову слідчого від 06.06.2018 про закриття кримінального провадження № 12013250230001322, просила її скасувати, мотивуючи, оскаржувана постанова списана з раніше скасованої аналогічної постанови від 17.06.2017 про закриття цього ж кримінального провадження, яка на її думку не ґрунтується на перевірених на досудовому розслідуванні доказах та є невідповідною встановленим фактичним обставинам провадження, постановлена з грубим порушенням вимог КПК України, оскільки слідчий закрив кримінальне провадження передчасно без вчинення всіх необхідних слідчих дій.

Згідно вимог ст.110 КПК України рішення слідчого приймається у формі постанови, яка виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли слідчий … визнає це за необхідне. Постанова слідчого, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім’я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови. Постанова слідчого … виготовляється на офіційному бланку та підписується службовою особою, яка прийняла відповідне процесуальне рішення. Постанова слідчого … прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов’язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

Матеріали об’єднаного 19.03.2015 кримінального провадження №12013250230001322 порушені 06.06.2013 за заявою ОСОБА_11 про вчинення щодо ОСОБА_3 шахрайства та 30.10.2013 за заявою ОСОБА_12 про заволодіння ОСОБА_13 грошовими коштами ОСОБА_14 та ОСОБА_3 шляхом переоформлення спадщини, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.1 ст.192 КК України містять низку вказівок на проведення процесуальних дій визначених прокурором, а також вказівки начальника слідчого управління, які не були виконані в повному обсязі, зокрема а.с.74 т.1 (відсутні належним чином оформлені допити осіб в якості свідків, оскільки пояснення в розумінні ст.95 не є джерелом доказів); а.с. 135 т.1, що кореспондується з а.с.138 т.1 (не визначено процесуальний статус ОСОБА_3 (ОСОБА_11М.) та ОСОБА_12, які є заявниками про вчинення кримінальних правопорушень); а.с.161 т.1 (висновок експерта ОСОБА_8 було складено 18.06.2015, проте згідно реєстру атестованих судових експертів свідоцтво недійсне з 16.10.2015, і слідчим не перевірено підставу його недійсності, що впливає на допустимість, як доказу, проведеної почеркознавчої експертизи); а.с.225 т.1 (не встановлено розмір грошових коштів, які вважає ОСОБА_3 та ОСОБА_12 привласненими адвокатом ОСОБА_9 та ОСОБА_17 кожною з них, а також проведення одночасного допиту свідків у випадку суперечності їх показів); а.с.26 т.2 (відсутні документи щодо встановлення ступеня спорідненості ОСОБА_3 та померлою ОСОБА_7 – чи є вони близькими родичами чи членами сім’ї для визначення статусу згідно ч.6 ст.55 КПК України, відсутні відповідні підтверджуючі документи на представництво інтересів ОСОБА_3 та/або ОСОБА_14 та/або ОСОБА_12 з адвокатом ОСОБА_9І.); а.с.66 т.2 (відсутні належним чином оформлені допити свідка ОСОБА_18 та одночасні допити свідків ОСОБА_9, ОСОБА_17 та ОСОБА_3, не вирішено процесуальний статус ОСОБА_3 та ОСОБА_12, яким завдано шкоди); а.с.71 т.2 (не визначено за яких обставин та кому повернуто грошові кошти ОСОБА_9 та ОСОБА_6Й.); а.с.124 т.2 (відсутні додаткові допити свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_5, ОСОБА_16; не встановлено інших свідків події).

В матеріалах справи міститься постанова від 19.03.2015 про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою, проте відсутнє посилання щодо процесуального статусу ОСОБА_12, який був заявником в провадженні за ч.1 ст.192 КК України (а.с.240 т.1).

Крім того слідчим не з’ясовано належними і допустимими доказами чи вміє ОСОБА_3 читати та писати, оскільки відсутні відповіді з навчальних закладів, зазначені обставини відсутні в її допиті, та чи є ОСОБА_20 законним представником ОСОБА_3, чи за представництвом, оскільки зазначені обставини можуть порушувати права заявника, яка є особою з інвалідністю (глухоніма).

Кримінальне провадження закривається слідчим, який приймає постанову про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.284 КПК України в разі, якщо зокрема встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення і якщо в цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлялося про підозру.

Про закриття кримінального провадження слідчий, прокурор приймає постанову, яку може бути оскаржено у встановленому порядку. Копія постанови слідчого про закриття кримінального провадження надсилається заявнику, потерпілому.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Закриваючи провадження в справі слідчий керувався у тому числі положеннями ст. 55 КПК України (потерпілий), частиною другою якої передбачається, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого, якому має бути вручено пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення

При цьому не було враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 55 КПК слідчий виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим лише за наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій згаданої статті, яка (постанова) може бути оскаржена слідчому судді.

Згідно вимог статті 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість КПК досягнення її мети. Слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені… У разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов’язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

У відповідності до ч.9 ст.223 КПК України слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з’ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях. На початку такого допиту встановлюється, чи знають викликані особи одна одну і в яких стосунках вони перебувають між собою. Свідки попереджаються про кримінальну відповідальність за відмову від давання показань і за давання завідомо неправдивих показань, а потерпілі - за давання завідомо неправдивих показань. Викликаним особам по черзі пропонується дати показання про ті обставини кримінального провадження, для з’ясування яких проводиться допит, після чого слідчим, прокурором можуть бути поставлені запитання. Особи, які беруть участь у допиті, їх захисники чи представники мають право ставити одна одній запитання, що стосуються предмета допиту. Оголошення показань, наданих учасниками допиту на попередніх допитах, дозволяється лише після давання ними показань.

Також не були дотримані положення ст.284 КПК України зокрема про те, що копія постанови слідчого надсилається заявнику та потерпілому, якими з огляду на витяг (а.п.1 т.1) у даному провадженні є не тільки ОСОБА_3, а й ОСОБА_12

Наведені обставини не можуть свідчити про повноту досудового розслідування, а наведені в оскаржуваній постанові зміст обставин та мотиви прийняття постанови слідчий суддя вважає недостатньо обґрунтованими, оскільки не містять посилання на зібрані по справі докази, у тому числі окрім речових доказів відсутні посилання на допитаних в справі свідків, а також перевірку їх достовірності, що є першочергово визначальним, а тому закриття провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України призвело до порушення вимог кримінального процесуального закону і процесуальний прав заявників ОСОБА_12 та ОСОБА_3 під час провадження досудового розслідування.

З урахуванням викладених підстав слідчий суддя дійшов до переконання, що закриття кримінального провадження не відповідає вимогам ст. 110 КПК України, оскільки мотивувальна частина оскаржуваної постанови не містить повний та всебічний зміст обставин, підтверджених належними і допустимими доказами, що нівелює відповідні мотиви її прийняття та обґрунтування, а тому доводи скарги про неповноту досудового розслідування та передчасність рішення про закриття кримінального провадження є обґрунтованими.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 214, 303, 305, 307 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу задовольнити.

Скасувати постанову слідчого Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_7, І.С. від 06.06.2018 про закриття об’єднаного кримінального провадження №12013250230001322, внесенного 06.06.2013 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст.190, ч.1 ст.192 КК України, а матеріали даного кримінального провадження направити до Смілянського ВП ГУНП в Черкаській області для організації проведення досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає, проте заперечення на неї може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Повний текст ухвали складено та проголошено 05.12.2018 о 16.45 год.

Слідчий суддя: Л. А. Пасацька