Вирок № 78306608, 04.12.2018, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/78/18

1-кп/705/418/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2018 року м.Умань

Уманський міськрайонний суд Черкаської області

під головуванням судді Кормана О.В.

з участю

секретаря судового засідання Власової Т.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017250250001975 від 21 листопада 2017 року, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Москва, громадянки Російської Федерації, росіянки, незаміжньої, з середньою спеціальною освітою, не працюючої, проживаючої в АДРЕСА_1, зареєстрованої в АДРЕСА_2, раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Умань Черкаської області, громадянина України, українця, одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_3, в силу ст.89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю

прокурора Закутнього Р.С.

обвинуваченої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_3, який знаходився в стані алкогольного сп'яніння, 21.11.2017 року близько 13 год. 00 хв., перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 вступили у злочинну змову між собою та із ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_10, з метою таємного викрадення майна ТОВ «Фудком», код ЄРДПОУ 40982829, а саме вторинної сировини - пресованого поліетилену, який розташовується на площадці для зберігання вторинної сировини поряд з будинком № 4 по вул. Гайдамацька, м. Умань. З метою вчинення злочину ОСОБА_3 використав автомобіль «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1, що на праві власності належить ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, і яким він мав право керувати самостійно, та причіп без реєстраційного знаку, який 21.11.2017 року близько 14 год. 00 хв. взяв у користування у ОСОБА_6.

Продовжуючи свої протиправні дії ОСОБА_1 та ОСОБА_3, спільно з ОСОБА_4, 21.11.2017 року, близько 14 год. 40 хв., на автомобілі «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1, з причепом без реєстраційного знаку, прибули до місця зберігання вторинної сировини ТОВ «Фудком» поблизу будинку №4 по вул. Гайдамацька, м. Умань, де діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, таємно викрала тюк пресованого поліетилену вагою 134 кг, вартістю 1340 грн., який помістили до вище вказаного причепа та в подальшому відвезли на вище вказаному автомобілі за адресою: вул. Старицького,6, м. Умань до ПП «Вторма», а саме підприємства прийому вторинної сировини, де їхні протиправні дії були зупинені співробітниками охоронної фірми ТОВ «Баярд 9», чим заподіяли ТОВ «Фудком» матеріальної шкоди на вказану вище суму.

Дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб.

У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні злочину, відповідно до пред'явленого їм обвинувачення, визнали повністю, погодилися надати показання.

Обвинувачена ОСОБА_1 у судовому засіданні показала, що 21 листопада 2017 року вона перебувала вдома з ОСОБА_4, з яким на той час спільно проживала по АДРЕСА_4. Вдома вони вживали алкогольні напої, після чого пішли додому до ОСОБА_3, з яким ОСОБА_4 товаришував. Там ОСОБА_4 разом з ОСОБА_3 ще вживали алкогольні напої. Під час перебування у квартирі ОСОБА_3 ОСОБА_4 запропонував проїхати до магазину «Велика кишеня», біля якого взяти тюк з поліетиленом, щоб потім його продати і виручити кошти. ОСОБА_3 домовився з кимось за причіп і вони втрьох поїхали до магазину, який розташований біля центрального парку в м.Умань. Вони під'їхали до магазину, завантажили тюк з поліетиленом на причіп і поїхали на пункт прийому сировини. Однак, їх там затримали працівники поліції.

Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що 21 листопада 2017 року до нього додому прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Так як у ОСОБА_3 була горілка, то вони випили. ОСОБА_4 запропонував поїхати до магазину «Велика кишеня», що в центрі міста, і взяти тюк з поліетиленом, щоб за нього виручити в подальшому кошти. ОСОБА_3 домовився зі знайомим на ім'я ОСОБА_6 і той хвилин за двадцять пригнав свій причіп до автомобіля. Автомобіль у ОСОБА_3 був, він оформлений на його дружину. Вони втрьох поїхали до магазину «Велика Кишеня», під'їхавши до нього із тильної сторони, де було сміття. Вони вибрали цілий тюк, в якому був упакований поліетилен, і завантажили на причіп. Після чого поїхали на ПП «Вторма» по вулиці Старицького в м.Умань, але у них поліетилен не прийняли, так як він крадений. Незабаром приїхали працівники поліції, які їх затримали. Тюк з поліетиленом ОСОБА_3 в супроводі працівника поліції відвіз назад до магазину.

З урахуванням повного визнання обвинуваченими своєї вини у вчиненні злочину, а також враховуючи думку прокурора та обвинувачених, за відсутності заперечень з їх сторони та за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинувачених, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів обвинувачення щодо тих обставин, які ніким не оспорюються - часу, місця, способу, предмету, наслідків вчинення кримінального правопорушення, зазначених у обвинувальному акті, форми вини і мотивів кримінального правопорушення - та обмежив обсяг доказів, що підлягають дослідженню під час судового розгляду, допитом обвинувачених, документами, що характеризують особу обвинувачених та містять відомості про речові докази і процесуальні витрати. При цьому суд з'ясував, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, та роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. У суду не виникло сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження.

Допитавши обвинувачених, дослідивши документи, що характеризують особу обвинувачених, оцінивши фактичні обставини справи, які ніким не оспорюються, суд дійшов висновку, що у судовому засіданні доведена винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченим суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинувачених, які за місцем проживання характеризуються формально позитивно, на обліку в лікаря-психіатра не перебувають. Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, а ОСОБА_1 перебуває на обліку у лікаря-нарколога з 1 червня 2016 року з приводу алкогольної залежності.

Крім того, суд враховує досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої ОСОБА_1, згідно якої рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення визначено як середній, а ризик небезпеки для суспільства визначено як низький. У своєму висновку орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі можливе та не становить високої небезпеки для суспільства.

Також, суд враховує досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3, згідно якої рівень ризику повторного вчинення кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства визначено як високий. У своєму висновку орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі може становити небезпеку для суспільства та на думку органу пробації, застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для впливу на поведінку особи з метою виправлення та запобіганню вчиненню повторних кримінальних правопорушень, неможливо здійснювати без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Обставинами, що згідно зі ст. 66 КК України пом'якшують покарання для обох обвинувачених, є їхнє щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданих збитків.

Обставин, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання для обвинуваченої ОСОБА_1, судом не встановлено.

Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання для обвинуваченого ОСОБА_3, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3, наявність обставин, що пом'якшують покарання, та відсутність обставин, що його обтяжують, для ОСОБА_1, наявність обставини, що обтяжує покарання для ОСОБА_3, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та попередження вчинення ними нових злочинів є покарання у виді позбавлення волі.

Проте, враховуючи що потерпілому завдані злочином збитки відшкодовані, враховуючи позицію учасників судового провадження, суд вважає за можливе застосувати положення статті 75 КК України і звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк з покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.

Під час судового розгляду учасники судового провадження клопотань про застосування відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили не заявляли, тому суд не вбачає підстав для самостійного застосування відносно обвинувачених запобіжного заходу.

У кримінальному провадженні процесуальні витрати відсутні.

Долю речових доказів потрібно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

На підставі наведеного вище, керуючись статтями 369-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, винуватою у пред'явленому їй обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік шість місяців.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного їй покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо ОСОБА_1 протягом іспитового строку терміном 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки. Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Покласти на засуджену ОСОБА_1 обов'язки, передбачені статтею 76 КК України, а саме:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, винуватим у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.

На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо ОСОБА_3 протягом іспитового строку терміном 1 рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. Іспитовий строк рахувати з моменту проголошення вироку.

Покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки, передбачені статтею 76 КК України, а саме:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази:

-автомобіль «ВАЗ 2107», д.н.з. НОМЕР_1, з саморобним причепом, що залишені на стоянці тимчасового утримання Уманського ВП ГУНП в Черкаській області - повернути ОСОБА_3;

-тюк з пресованим поліетиленом, який переданий представнику потерпілого на зберігання під розписку - повернути потерпілому ТОВ «Фудком» за належністю;

-свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1, видане на ім'я ОСОБА_5, що перебуває в матеріалах кримінального провадження у прокурора - повернути ОСОБА_3.

Вирок набирає законної сили після закінчення встановленого строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Черкаської області через Уманський міськрайонний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченим та прокурору.

Головуючий суддя О.В.Корман