Рішення № 78062508, 16.11.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23050/16-ц

Провадження № 2/522/3523/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 листопада 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі:судді - Бондар В.Я.,

за участі секретаря судового засідання - Грищук В.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1342/309 від 09.07.2007 року,

ВСТАНОВИВ:

До суду 29.11.2016 року звернулося ПАТ «Державний ощадний банк України» з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідача заборгованості за кредитним договором № 1342/309 від 09.07.2007 року у розмірі 8 296,62 дол. США (що в еквівалента станом на 01.11.2016 року становить 211 691,87 грн.) та 39 828,27 грн., та судовий збір.

В обґрунтування позову зазначено, що між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 09.07.2007 року укладено кредитний договір №1342/309. Банк зобов’язався надати позичальнику грошові кошти в сумі 45 000 доларів США, а позичальник зобов’язався прийняти, належним чином використовувати, повернути кредит та сплати відсоток за користування кредитом у розмірі 13% річних в порядку та на умовах, в строки, визначені Договором. Кредит надавався на 12 місяців з терміном повернення погашення кредиту не пізніше 09.07.2017 року. В якості забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором між Банком, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір поруки№1342/309. Поручитель зобов’язався відповідати солідарно перед банком за несвоєчасне виконання боржником зобов’язання за кредитним договором. Боржник не виконує зобов’язання за кредитним договором, тому виникла заборгованість, яка станом на 01.11.2016 року становить 8 296,62 дол. США та 39 828,27 року, з яких: - строковий основний борг по кредитку – 2 175,87 дол. США; - прострочений основний борг по кредиту – 5 921,70 дол. США; - прострочені проценти за користування кредитом – 89,17 дол. США; прострочена комісійна винагорода за супроводження кредиту – 240,00 грн.; - пеня за прострочений основний борг за кредитом – 37 605,16 грн.; пеня за прострочені проценти за користування кредитом – 1 844,00 грн.; - пеня за прострочену комісійну винагороду за супроводження кредиту – 139,11 грн.; - 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту – 109,88 дол. США.

Ухвалою суду від 08.12.2016 року (суддя Ільченко Н.А.) провадження у справі відкрите.

Ухвалою суду від 03.10.2017 року залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

Ухвалою суду від 20.12.2017 року справа повернута у підготовче провадження.

До суду 22.02.2018 року надійшов відзив на позов від ОСОБА_1, яка просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідач не отримував повідомленні від банку та позичальника про несплату чергового платежу. Відповідач не зареєстрована по вул. Гімназична, тому лист направлений на таку адресу не отримувала. Крім того, зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що боржником регулярно не сплачувались або сплачувались менші чергові платежі. Тож порука припинилася зі спливом 6 місяців, оскільки банк не звертався до поручителя протягом 6 місяців після настання строку чергового платежу. Таким чином, порука є припиненою, тому у задоволені позову слід відмовити.

Ухвалою суду від 12.03.2018 року відмовлено у об’єднанні в одне провадження цивільної справи №522/23050/16-ц та цивільної справи №2/1522/10727/11.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №2615/18 від 26.04.2018 року по справі проведено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Ухвалою суду від 02.05.2018 року справа прийнята до провадження судді Бондаря В.Я., постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 08.06.2018 року.

У підготовче засідання призначене на 08.06.2018 року сторони не з’явилися.

У підготовчому засіданні 01.08.2018 року розгляд справи було відкладено на 25.10.2018 року.

Протокольною ухвалою від 25.10.2018 року постановлено закрити підготовче провадження, справу призначити до розгляду по суті на 16.11.2018 року.

У судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_3 підтримала позовні вимоги та просила задовольнити повністю.

Відповідач та третя особа у судове засідання не з’явилися, про час, дату та місце судового розгляду були повідомлені належним чином. Причини неявки суду не повідомили.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір №1342/309, відповідно до умов якого ОСОБА_2 отримав від банку грошові кошти у сумі 45000 дол. США та зобов’язався належним чином використовувати та повернути кошти банку та сплатити проценти за користування Кредитом у розмірі 13% річних.

Згідно п. 1.2 Кредитного договору №1342/309 від 09.07.2007 року кредит надається на 120 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 09 липня 2017 року на споживчі потреби.

В якості забезпечення виконання зобов’язання між ОСОБА_1 з однієї сторони та ВАТ «Державний ощадний банк України» з другої сторони та ОСОБА_2 з третьої сторони укладено договір поруки №1342/309 від 09.07.2007 року.

Відповідно до п.1.1 Договору поручитель зобов’язався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов’язання за кредитним договором №1342/309 від 09.07.2007 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов’язання – кредитного договору – характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель відповідає перед кредитором за загальним правилом, солідарно з позичальником.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Договірний строк застосовується до всіх без винятку зобов'язань. Визначення строку дії поруки, як припиняючого, тягне певні юридичні наслідки, зокрема, його закінчення є підставою для припинення поруки.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до п. 4.1 Договору поруки №1342/309 від 09.07.2007 року, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання за кредитним договором.

Пунктом 4.2 Договору поруки закріплено, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором №1342/309 від 09.07.2007 року не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, строк припиняння поруки встановлений в договорі поруки №1342/309 від 09.07.2007 року.

Відповідно до умов кредитного договору, а саме пункту 1.5 позичальник зобов’язується щомісячно до останнього робочого дня місяця проводити погашення кредиту рівними частинами в сумі 375 доларів США, сплачувати проценти нараховані банком та залишок заборгованості за кредитом шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань починаючи з липня 2007 року. Останній платіж здійснити не пізніше 09 липня 2017 року.

Пунктом 4.2.2 Кредитного договору передбачено, що при виникненні простроченої заборгованості за Кредитом чи процентами, а також у інших випадках, передбачених цим Договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим Договором, та стягнути заборгованість в примусовому порядку.

З розрахунку нарахованих процентів за користування кредитом вбачається, що погашення кредиту (черговий платіж) було внесено 25.07.2007 року, а вже 01.08.2007 року черговий платіж на погашення кредиту внесено не було.

Пред’явлення позову до солідарних боржників є правом, а не обов’язком банку, тому банк може звернутися до боржника та поручителя з окремими позовами.

Відтак, ПАТ «Державний ощадний банк України» 09.09.2011 року звернувся до ОСОБА_2 з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором №1342/309, в результаті розгляду справи Приморським районним судом м. Одеси 04.11.2014 року постановлено рішення у справі №2/1522/10727/11, яким задоволено вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» та стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором №1342/309 від 09.07.2007 року у розмірі 214 998,83 грн. та стягнуто судові витрати.

Крім того, Приморським районним судом м. Одеси у справі №2/1522/10727/11 постановлено 18.07.2016 року додаткове рішення, яким доповнено заочне рішення в часині стягнення заборгованості у доларах США та еквіваленті, тобто заочним рішенням було стягнуто з ОСОБА_2 заборгованість у розмірі 26 946,81 дол. США, що еквівалентно 214 838,83 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом.

Як зазначалося раніше, відповідно до умов договору поруки, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання зобов’язання за кредитним договором №1342/309 від 09.07.2007 року не пред’явить вимоги до поручителя.

Позивач направляв ОСОБА_1 лист від 02.08.2016 року, яким повідомив, що боржник прострочує виконання зобов’язання та вона зобов’язана виплатити несплачену ОСОБА_2 заборгованість.

Прострочення платежу по поверненню кредиту виникло ще 01.08.2007 року, а вимога направлена поручителю після спливу дев’яти річного терміну, а саме 02.08.2016 року.

Крім того, вимога направлялася ОСОБА_1, проте не була отримана, та як вбачається з поштової довідки прикріпленої до конверту, лист банку повернувся банку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Окрім іншого, навіть якщо відраховувати строк звернення банку до поручителя від дати постановлення рішення суду з вимогами до боржника, то шестимісячний термін сплив ще 04 травня 2015 року.

Таким чином, порука є припиненою, а вимоги банку щодо стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129, місцезнаходження: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-г) до ОСОБА_1 (паспорт серії КМ №51276, виданий Шевченківським ВМ Примосрького РВ УМВС України в Одеській області 14.02.2007 року, місце реєстрації: АДРЕСА_1), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_2 (паспорсерії КЕ №114084, виданий Київським РВ УМВС України в Одеській області 15.01.1996 року, місце реєстрації: АДРЕСА_2) про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1342/309 від 09.07.2007 року – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 23.11.2018 року.

Суддя В.Я.Бондар