Вирок № 77926951, 19.11.2018, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/3111/18

Провадження № 1-кп/444/278/2018

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2018 року Жовківський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Ясиновський Р. Б.,

секретар судового засідання Реміцька І.П.,

номер кримінального провадження 12018140000000368, внесеного 20.06.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Львівська область, Жовківський район, с. Крехів, місце проживання: АДРЕСА_1, місце реєстрації: АДРЕСА_2, українка, громадянка України, працює спеціалістом 1 категорії - землевпорядником Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області, раніше не судима, не являється адвокатом, депутатом чи нотаріусом, освіта вища, не хворіє, не інвалід, паспорт громадянина України серія та номер НОМЕР_6, ІПН НОМЕР_1,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України,

за участю: прокурора Пайтра А.Г.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника Бабій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області зазначене кримінальне провадження,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, працюючи на посаді спеціаліста 1 кагегорії- землевпорядника Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області, будучи посадовою особою органу місцевого самоврядування, перебуваючи у службових та особистих відносинах із депутатами Куликівської селищної ради Жовківського району Львівської області та головою Куликівської селищної ради Жовківського району, які згідно примітки до ст. 369-2 КК України, є особами, уповноваженими на виконання функцій держави та будучи в змозі здійснювати незаконний вплив на прийняття ними рішень, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди та незаконного збагачення, знаходячись у смт. Куликів на площі Незалежності, 27, Жовківського району Львівської області 13.06.2018 року висловила пропозицію про необхідність надання їй ОСОБА_3 неправомірної вигоди в розмірі 2000 доларів США, при цьому 09.08.2018 року погодивши розмір неправомірної вигоди в сумі 3000 доларів США за обіцянку здійснити вплив на прийняття депутатами Куликівської селищної ради та головою Куликівської селищної ради позитивних рішень на сесії Куликівської селищної ради, на виготовлення проекту із землеустрою на відведення ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва житлового будинку та надання у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку у селі Мервичі Жовківського району Львівської області, яке входить до складу Куликівської селищної ради.

Продовжуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 10.08.2018 року близько 17:00 год., перебуваючи у приміщенні службового кабінету, що за адресою смт. Куликів, площа Незалежності, 27 Жоківського району Львівської області, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою одержання неправомірної вигоди та незаконного збагачення отримала від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1 000 доларів США /заздалегідь виготовлені імітаційні кошти/, що станом на 10.08.2018 року, згідно офіційного курсу Національного банку України, становило 27 110 гривень, за обіцянку здійснити вплив на депутатів Куликівської селищної ради та голову Куликівської селищної ради при прийняти ними позитивних рішень, щодо надання дозволу ОСОБА_3 на виготовлення проекту із землеустрою на відведення їй земельної ділянки для будівництва житлового будинку та надання у власність земельної ділянки для будівництва житлового будинку у селі Мервичі Жовківського району Львівської області, після чою працівниками правоохоронних органів було припинено незаконну діяльність ОСОБА_1, а предмет неправомірної вигоди в розмірі 1 000 доларів СПІД у вигляді несправжніх (імітаційних) засобів вилучено.

Таким чином, ОСОБА_1 одержала неправомірну вигоду для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 369-2 КК України.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 після роз'яснення їй змісту ч. 3 ст. 349 КПК України та переконання суду у відсутності сумнівів щодо добровільності позиції обвинуваченої, вину визнала повністю, щиро розкаялася та пояснила, що вона працює на посаді спеціаліста 1 категорії-землевопорядника Куликівської селищної ради. Громадянка ОСОБА_3 прибула до Куликівської селищної ради 13.06.2018 року щодо написання власноруч заяви на отримання земельної ділянки на території селищної ради для будівництва та обслуговування житлового будинку. В приміщенні селищної ради, а саме в кабінеті землевпорядника, громадянка 13.06.2018 року написала власноручно заяву про виділення земельної ділянки під забудову в с. Мервичі в присутності ОСОБА_1 Дана заява була зареєстрована згідно чинного законодавства і була розглянута на черговому засіданні депутатської земельної комісії та сесії. Ця заява окремо не розглядалася, бо було багато ще заяв на отримання земельних ділянок під забудову в смт. Куликові та с. Мервичах. Депутати на засіданні депутатської комісії прийняли рішення «відкласти», у зв»язку із тим, що було дуже багато земельних питань. Таке винесено головою земельної комісії, щоб відкласти на чергове засідання сесії і суто вирішити питання про виділ земельної ділянки. Тобто громадянці ОСОБА_3 не було відмовлено і не було вирішено питання по суті. 10.08.2018 року приблизно о 17 год. 00 хв. вони домолися із гр. ОСОБА_3, що вона прибуде в селищну раду і вони з нею домовилися, що вона їй принесе 1000 доларів США на дані документи на відвід земельної ділянки і детальний план і технічний паспорт. Ці гроші вона їй залишила особисто. І вона ще раз зробила копію документів, паспорта і ідентифікаційного коду, посвідчення, що вона інвалід і долучила їх. ОСОБА_3 мала право згідно чинного законодавства на той час отримати зазначену земельну ділянку. ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 обумовлену суму коштів, бо вона мала посприяти на вирішенні прийняття рішення про виділ земельної ділянки. Фактичним обставинам відповідає той факт, що вона безпосередньо казала ОСОБА_3, що посприяє перед депутатами і сільською головою про те, що їй нададуть рішення, спочатку на розробку технічної документації, а потім у власність зазначеної земельної ділянки. Спочатку, коли саме не пригадує, сума була обумовлена в 2000 доларів США. В подальшому, при спілкуванні з ОСОБА_3 було обумовлено про збільшення суми до 3000 доларів США. ОСОБА_3 сама запропонувала їй таку суму. Вона погодилася із пропозицією ОСОБА_3 Чому збільшилася сума вона пояснити не може. Наміру ділити ці кошти із головою селищної ради чи з депутатами вона не мала, ці кошти вона хотіла виключно для себе. Вчинок ОСОБА_1 був обумовлений скрутним матеріальним становищем. Її батько хворів минулого року, вересень-жовтень перебував місяць у реанімації, чоловік хворий на цукровий діабет. Поянила, що саме 10.08.2018 року був день передачі. Про зустріч та передачу вони домовилися в середу перед цим. Зазначила, шо з ОСОБА_3 у них було дві зустрічі. ОСОБА_3 прибула в червні, коли писала заяву, було обумовлено 2000 доларів США, а тоді, коли вона вже прибула в середу, була зустріч в селищній раді і було озвучено 3000 доларів США. Це була власне ініціатива ОСОБА_3 ОСОБА_1 безпосереднього впливу на селищного голову і депутатів селищної ради не має, оскільки вона не депутат і навіть не має права голосу. Оскільки вона користується авторитетом у депутатів, то мала надію, що депутати проголосують про надання їй тої земельної ділянки, а кошти вона хотіла для себе. Вона говорила ОСОБА_3 одне, а сама хотіла в шахрайський спосіб цими коштами заволодіти.

Саме 10.08.2018 року до неї прийшла ОСОБА_3 із коштами. ОСОБА_3 залишила ці кошти в кабінеті на робочому столі ОСОБА_1 ОСОБА_3 сіла писати заяву, зробила копію паспорта, копію пенсійного посвідчення і залишила їй під папкою в конверті ці гроші. Тобто ОСОБА_1 знала, що ці гроші там залишені. Ці кошти ОСОБА_1 не забрала, ОСОБА_3 сиділа, а потім виходила в двері і оперативні працівники поліції зайшли з камерами, і ці кошти так там і залишилися. Було проведено обшук і вилучено кошти. ОСОБА_1 бачила, знала і розуміла, що ОСОБА_3 їй кошти принесла і передала, на столі поклавши, хоч вона їх в руки і не взяла. Коли прийшли оперативні працівники відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління головного управління національної поліції у Львівській області, то вони представилися і вилучили ці кошти. Передача відбулася орієнтовно о 17:00 год, коли і зайшли оперативні працівники. Це було в приміщенні її робочого службового кабінету. В примішенні в цей час інших сторонніх людей не було. Нікого не було, оскільки це була п»ятниця, а в 17 год. 00 хв. вже закінчився робочий час. Кошти були вилучені, про що було складено акт і ОСОБА_1 10.08.2018 року близько 17:00 год. було затримано. Після затримання було відвезено в слідче управління на допит на вул. Городоцьку, 128 у м. Львові. В слідчому управлінні в кабінеті ОСОБА_1 чекала на прибуття свого адвоката, оскільки хотіла бути з участю адвоката і їй забезпечили участь захисника. Близько 20:00 год. -21:00 год. прибув у слідче управління захисник Бабій І.М., яка була повідомлена сином ОСОБА_1, який був разом із нею і забезпечив участь Бабій І.М. В слідчому управлінні готували матеріали на утримання її в слідчому ізоляторі, пояснень не давала, все відбувалося до 23:00 год. Після працівники відвезли ОСОБА_1 в Пустомитівське ІТТ. Зранку ОСОБА_1 була доставлена в Галицький районний суд м. Львова, де їй було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави. Після чого було випущено під заставу, оскільки така була внесена чоловіком. У вчиненому розкаюється, просить застосувати до неї мінімальне покарання.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, визнала повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності її позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

На підставі вище наведеного, суд, допитавши обвинувачену та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині характеризуючих матеріалів справи, а також в частині накладених арештів на майно, речових доказів та застосованих запобіжних заходаїх, прийшов до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні нею кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України, оскільки вона одержала неправомірну вигоду для себе за обіцянку здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держав.

Обтяжуючих вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обставин, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Пом'якшуючими вину ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення обставинами, передбаченими ст. 66 КК України, суд вбачає її щире каяття у скоєному та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

При визначенні міри покарання ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, раніше не судима, а також той факт, що вона повністю визнала свою вину та щиро розкаюється у вчиненому кримінальному правопорушенні. Суд враховує і те, що обвинувачена сприяла розкриттю злочину.

З урахуванням наведених обставин, суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченій ОСОБА_1, вважає за доцільне призначити їй у межах, установлених санкцією ч. 2 ст. 369-2 КК України у вигляді штрафу.

Щодо речових доказів, то таке питання слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України. Зокрема, як вбачається з постанови про визнання речових доказів від 10.08.2018 р. то такою визнано речовим доказом мобільний телефон марки Iphone серійний номер НОМЕР_2 модель MG492ET/A, об"єм памяті 16 GB, у корпусі біло-жовтого кольору, без пошкоджень із встановленою сім картою ПрАТ Київстар, який на думку суду належить повернути ОСОБА_1, оскільки такий речовий доказ не є предметом кримінального правопорушення. Щодо інших речових доказів, а саме згідно постанови про визнання речових доказів від 11.08.2018 р., вбачається, що такою визнано речовими доказами документи які вилученні в ході проведення обшуку Куликівської селищної ради та грошові кошти /імітаційні засоби/, то такі на думку суду слід залишити при матеріалах кримінального провадження.

Щодо арешту майна.

Як вбачається із Ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. від 14.08.2018 р., такою накладено арешт на майно, а саме земельну ділянку площею 0.2163 га. кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться в АДРЕСА_3

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Таким чином, суд прийшов до переконання, про необхідність скасування арештів накладених в межах даного кримінального провадження.

Крім цього, як вбачається із ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р., до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено заставу в розмірі 88100 грн. Як вбачається із копії квитанції така застава внесена ОСОБА_4, А тому на думку суду, застава у розмірі 88100 грн. належить повернути заставодавцю відповідно до вимог ст. 182 КПК України.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України та призначити їй покарання у вигляді 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. штрафу в дохід держави.

Речові докази:

мобільний телефон марки Iphone серійний номер НОМЕР_2 модель MG492ET/A, об"єм памяті 16 GB, у корпусі біло-жовтого кольору, без пошкоджень із встановленою сім картою ПрАТ Київстар, згідно постанови про визнання речових доказів від 10.08.2018 р. /а.с. 66-67/ - повернути ОСОБА_1;

інші речові докази, а саме вилученні в ході обшуку Куликівської селищної ради документи, грошові кошти /імітаційні засоби/, які перелічені в постанові про визнання речових доказів від 11.08.2018 р. /а.с. 68-71/ - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Скасувати арешт на майно накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. від 14.08.2018 р., а саме земельну ділянку площею 0.2163 га. кадастровий номер НОМЕР_3, що знаходиться в АДРЕСА_3

Заставу внесену згідно Ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова Волоско І.Р. від 11.08.2018 р., в розмірі 88100 грн., яка внесена ОСОБА_4 згідно квитанції від 13.08.2018 р. ОЧ ТВБВ №10013/203 м. Жовква, платник ОСОБА_4, особ. рах. НОМЕР_4, отримувач ТУ ДСА України у Львівській області, рахунок отримувача НОМЕР_5, код отримувача 26306742, банк отримувача 820172 - повернути заставодавцю ОСОБА_4.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні

Вирок виготовлено в одному примірнику в нарадчій кімнаті.

Суддя Ясиновський Р. Б.