Ухвала суду № 77828341, 06.11.2018, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________

Справа № 299/2490/16-ц

У Х В А Л А

06.11.2018 м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі: головуючого судді- Леньо В.В. з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Виноградів справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову заступника начальника Берегівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3, про визнання неправомірною та скасування постанови від 30.08.2018 року у виконавчому провадженні ВП № 56633838 , про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, звернувся до суду з даною скаргою, в якій просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника Берегівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3, від 30.08.2018 року у виконавчому провадженні № 56633838, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Подану скаргу обгрунтовує тим, що 22.05.2018 року Виноградівським районним судом Закарпатської області видано виконавчий лист по справі № 299/2490/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі розмірі 1500 гривень щомісячно починаючи з 22 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаного виконавчого листа № 299/2490/16-ц від 22.05.2018 року, заступником начальника Берегівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3, 20.06.2018 року відкрито виконавче провадження на виконання рішення Виноградівського районного суду.

Вже 30.08.2018 року заступником начальника Берегівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3, винесена постанова ВП № 56633838 про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, яка мотивована тим, що у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців. Копію оскаржуваної постанови отримав 08.09.2018 року.

Скаржник вважає неправомірною вказану постанову у виконавчому провадженні ВП № 56633838, оскільки така суперечить положенням ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вважає, що у нього відсутня заборгованість зі сплати аліментів, позаяк на його думку, виконавчий лист виданий Виноградівським районним судом на виконання рішення № 299/2490/16-ц виданий з порушенням, оскільки рішення у вказаній цивільній справі не набрало законної сили і оскаржене ним в порядку ст.354 ЦПК України до Апеляційного суду Закарпатської області, і суд міг допустити негайне виконання вищевказаного рішення лише в межах суми платежу за один місяць.

Однак в супереч п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України судом допущено негайне виконання ухваленого рішення у частині стягнення аліментів за весь час з моменту звернення позивача до суду із позовом.

Особи, що беруть участь у розгляді скарги в судове засідання не з’явилися, однак у відповідності до положень ч. 2 ст. 450 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду даної скарги.

Вивчивши зміст скарги, зясувавши обставини справи, дослідивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають,що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»- виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 1ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

В судовому засіданні встановлено, що 22.05.2018 року Виноградівським районним судом Закарпатської області було видано виконавчий лист по справі № 299/2490/16-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання малолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі розмірі 1500 гривень щомісячно починаючи з 22 листопада 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

На підставі вказаного виконавчого листа № 299/2490/16-ц від 22.05.2018 року, заступником начальника Берегівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3, 20.06.2018 року відкрито виконавче провадження на виконання рішення Виноградівського районного суду.

30.08.2018 року заступником начальника Берегівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3, в межах даного виконавчого провадження відносно ОСОБА_2 винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що така винесена у зв’язку з ухиленням ОСОБА_2 від виконання судового рішення по справі № 299/2490/16-ц щодо сплати аліментів, в результаті чого у боржника наявна заборгованість зі сплати аліментів, розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців.

Порядок стягнення аліментів визначено положеннями статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до п. 9 ст. 71Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців, державний виконавець виносить вмотивовані постанови:

1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

2) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

3) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолощеною зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі;

4) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.

З вказаного вище слідує, що законодавцем чітко регламентовано заходи, які зобовязаний здійснити державний виконавець у випадках невиконання рішення суду про стягнення аліментів.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», визначено обов'язки і права виконавців, обов'язковість вимог виконавців.

З аналізу змісту вказаної статті вбачається, що в ході виконання судового рішення, державний виконавець своїй діяльності не наділений правом давати оцінку вмотивованому рішенню суду та виконавчому листу виданому на виконання вказаного рішення.

В свою чергу, даючи оцінку обраному скаржником способу відновлення свого порушеного права, суд констатує, що ПРОЦЕСУАЛЬНІ ПИТАННЯ, ПОВ’ЯЗАНІ З ВИКОНАННЯМ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ ТА РІШЕНЬ ІНШИХ ОРГАНІВ (ПОСАДОВИХ ОСІБ) регламентуються розділом VI Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України, вказаного розділу, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов’язок боржника відсутній повністю чи частково у зв’язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У відповідності до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно з вимогами ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов’язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11), а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов’язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина сьома статті 12).

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відтак, суд вважає безпідставною вимогу скаржника про визнання неправомірною та скасування постанови заступника начальника Берегівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3, від 30.08.2018 року про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, оскільки жодних доказів того, що при винесенні оскаржуваної постанови заступник начальника Берегівського РВ ДВС вийшов за межі чинного законодавства, суду не надано.

За таких обставин, з врахуванням того, що державним виконавцем при винесенні оскаржуваної постанови щодо встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі, не було допущено порушень встановленого способу виконання судовогорішення, суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст.258,260,353,354,447-453 ЦПК України,Законом України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_2 на постанову заступника начальника Берегівського РВ ДВС Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області ОСОБА_3, про визнання неправомірною та скасування постанови від 30.08.2018 року у виконавчому провадженні ВП № 56633838 , про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України – відмовити

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_6