Рішення № 77823191, 13.11.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер №225/5698/18

Номер провадження №2/225/1301/2018

РІШЕННЯ

іменем України

"13" листопада 2018 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Скиба М.М.

за участю секретаря судового засідання Панаслюк Є.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торецьквугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва,

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП «Торецьквугілля», в якому просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, завдану умовами праці на виробництві, що спричинили професійне захворювання у розмірі 30000,00 гривень. В обґрунтування позову зазначає наступне.

ОСОБА_1 з 26.03.2012 року працював на ВП «шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» на підземній роботі. 14.05.2014 року був звільнений за п.2 ст.40 КЗпП України, у зв’язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров’я. За час роботи на шахті він одержав профзахворювання – хронічний бронхіт II стадії, в фазі затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз. ЛН І-ІІ ст.. (першого-другого ст.) Хронічна попереково-крижова радикулопатія ліворуч в ст. неповної ремісії з больовим синдромом. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху. 18.07.2017 року за результатами проведеного Обласним центром медико-соціальної експертизи МСЕК м.Краматорськ огляду ОСОБА_1 було встановлено 65% втрати працездатності безстроково та ІІІ групу інвалідності. Актом розслідування хронічного професійного захворювання №45 від 17.04.2014 року встановлено, що причиною та обставинами профзахворювання є наявність шкідливих умов праці. Після отримання інвалідності по профзахворюванню він відчуває моральні страждання які полягають у порушенні його ритму і укладу життя. Відчуває себе неповноцінною людиною через підвищену нервозність, з’явилось почуття страху за життя та здоров’я, яке з кожним днем погіршується. Просить стягнути з відповідача на свою користь 30000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що ДП «Торецьквугілля» позовні вимоги визнає частково у розмірі 19500 грн., оскільки аналізуючи практику стягнення моральної шкоди завданої умовами виробництва, виходячи із принципів розумності та справедливості, по Відокремленому підрозділу «Шахта «Центральна» ДП «Торецьквугілля» за останні 2 роки, а також рішення суду, які приймалися і в 2018 році - суми відшкодування моральної шкоди розраховувались виходячи з розміру 300 грн. за один відсоток втрати працездатності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об'єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 26.03.2012 року по 14.05.2014 року працював на підприємстві відповідача ВП «шахта Центральна» в якості прохідника 5 розряду, гірника з ремонту гірничих виробок 3 розряду, гірник з ремонту гірничих виробок 4 розряду. 14.05.2014 року ОСОБА_1 звільнений з підприємства на підставі п.2 ст.40 КЗпП України, у зв’язку з невідповідністю працівника виконуваній роботі за станом здоров’я, що підтверджується копією трудової книжки позивача.

За час роботи на шахті позивач одержав професійне захворювання - хронічний бронхіт II стадії, в фазі затихаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз. ЛН І-ІІ ст.. (першого-другого ст.) Хронічна попереково-крижова радикулопатія ліворуч в ст. неповної ремісії з больовим синдромом. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху, що підтверджується медичним висновком ДУ «Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України» №18/395 від 19.05.2015 року.

У відповідності до акту №45 від 17.04.2014 року розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, професійне захворювання ОСОБА_1 виникло у зв'язку з довготривалим багаторазовим впливом рудничного пилу високої концентрації, важкою фізичною працею, відсутністю механізації важких робіт, довготривалого та багаторазового впливу підвищеного рівня шуму на робочому місці. Причина професійного захворювання: є запиленість повітря до 104 мг/мЗ тг« ГДК -4 мг/мЗ 60-80% робочої зміни, важкість праці до 600 Вт при ГДР 90 Вт до 60-80% робочої зміни, вимушена робоча поза при пересуванні по гірничим виробкам крутого падіння 40-60% робочої зміни, нахили тулубу до 80гр. до 400 раз за зміну, рівень шуму на робочому місці до :дБА при ГДР 80дБА до 60% робочої зміни, температура повітря на робочих місцях до 32гр., при н аносній вологості повітря до 90-96%, швидкість руху повітря до 2,5 м/сек до 80% робочої зміни.

Згідно довідки серії АБ №0049381 від 18.07.2017 року Обласною профпатологічною медико-соціальною комісією м.Краматорськ позивачу встановлено 65% втрати працездатності (15% радикулопатія, 20% приглухуватість, 30% бронхіт) та ІІІ групу інвалідності.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв'язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Вина роботодавця не відноситься до обов'язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов'язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 08.10.2008 року обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Таким чином, саме на підприємство покладено обов'язок відшкодувати працівнику моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно вимог ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що саме через небезпечні умови праці позивач отримав професійне захворювання.

Сукупність проаналізованих та досліджених судом доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що ушкодження здоров’я на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного стану життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров'я ОСОБА_1 і отримання ним професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов'язків у шкідливих умовах, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №3, відповідно до якого розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили. Разом з тим, вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 30000,00 грн. суд визнає завищеною.

Виходячи із засад розумності, справедливості, характеру і тривалості моральних страждань позивача та стану його здоров'я, ступеню вини відповідача, суд доходить висновку, що розмір моральної шкоди, який підлягає одноразовому стягненню з відповідача, дорівнює 19500 грн.

Відтак позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.2 ч.1ст.5 Закону України "Про судовий збір" позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вказані положення Закону, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Торецьквугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва – задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (місце знаходження: м.Торецьк, вул.Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності 19500 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (місце знаходження: м.Торецьк, вул.Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь держави судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: