Постанова № 77763071, 07.11.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 818/159/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Кононенко З.О.

суддів: Калитки О. М. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29.08.2018, суддя Л.М. Опімах, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 29.08.18 по справі № 818/159/18

за позовом ОСОБА_2

до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності та зобов"язання вчинити дії задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей" № 900 від 23 грудня 2015 року, ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України № 988 від 11 листопада 2015 року "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", №947 від 18 листопада 2015 року "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268", довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Сумській області від 06.06.2017 року №11/149-587(4809), починаючи з 1 січня 2016 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили подати до Сумського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду.

24.05.2018 р. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області подано звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 р. по справі №818/159/18, в якому зазначено, що на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду, з врахуванням частини 3 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2

13.06.2018 року звіт був розглянутий судом, в ході розгляду якого було встановлено часткове виконання судового рішення, а саме в частині проведення перерахунку та часткової виплати заборгованості. В частині виплати заборгованості за період з 01.01.2016 року рішення суду не виконане. За результатами розгляду судом прийняте рішення, яким Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області було встановлено новий строк для подання звіту про виконання рішення суду.

31.07.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області подано звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 р. по справі №818/159/18, в якому повідомлено про проведення перерахунку, при цьому про виплату заборгованості в повному обсязі відповідач не повідомив та доказів на підтвердлження повного розрахунку з позивачем не надав.

06.08.2018 від ОСОБА_2 надійшла до суду заява щодо розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України про виконання судового рішення у справі №818/159/18 та накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу за невиконання судового рішення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року заяву ОСОБА_2 про розгляд звіту щодо виконання судового рішення у справі №818/159/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - задоволено.

Накладено на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ОСОБА_1 штраф у розмірі 20 (двадцяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 36 820 грн. 00 коп. (тридцять шість тисяч вісімсот двадцять грн. 00 коп.).

Половину штрафу у розмірі 18 410 грн. 00коп. (вісімнадцять тисяч чотириста десять грн. 00 коп.) стягнуто на користь ОСОБА_2, іншу половину штрафу у розмірі 18 410 грн. 00коп. (вісімнадцять тисяч чотириста десять грн. 00 коп.) стягнуто на користь Державного бюджету України.

Встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Сумській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27 березня 2018 року по справі №818/159/18 - один місяць з дня набрання цією ухвалою законної сили.

Попереджено начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ОСОБА_1 про те, що за правилами ч.6 ст.382 КАС України з наступного дня після набрання ухвалою законної сили на суму заборгованості без додаткового рішення суду нараховується пеня в розмірі трьох відсотків річних з урахуванням індексу інфляції.

Попереджно начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ОСОБА_1 про те, що відповідно до ч.7 ст.382 КАС України сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Відповідач та начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати вказану ухвалу та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні заяви позивача.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг відповідач та начальник Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області ОСОБА_1 посилаються на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційних скарг, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що керівником Головного управління Пенсійного фонду в Сумській області є Зленко Тетяна Володмирівна. Відповідно до Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 року № 28-2, начальник головного управління Фонду, серед іншого, здійснює керівництво головним управлінням Фонду, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.

Задовольняючи заяву позивача подану в порядку ст. 382 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду в Сумській області, всупереч статті 129-1 Конституції України, статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" рішення суду, яке набрало законної сили не виконане.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 21, 24 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах; права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якими кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі статтею 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1, 2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року № 9-зп).

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

При цьому стаття 5 КАС України гарантує кожному право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Положеннями статті 13 КАС України забезпечено право осіб, які беруть участь у справі, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду.

Згідно зі статтею 293 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку

Відповідно до статті 19 Конституції органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження в межах, встановлених цією Конституцією та законами України; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 10 статті 116 Конституції України Кабінет Міністрів України здійснює повноваження, визначені Конституцією України.

Рішення Кабінету Міністрів України відповідно до положень частини першої статті 4 Бюджетного Кодексу України є частиною бюджетного законодавства.

Повноваження Пенсійного фонду України, як виконавця бюджетних програм, визначаються статтею 23 цього Кодексу, а саме: будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільнених зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок Державного бюджету України.

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

В рішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012 зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Пунктом 3 Постанови № 103 передбачено, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету.

Колегія суддів, зауважує, що Постанова № 103 за своєю правовою природою не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" № 988 від 11.11.2015, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 02.05.2018 по справі № 818/1076/18 (№ Пз/9901/32/18).

З матеріалів справи вбачається, що на виконання ухвали Сумського окружного адміністративного суду від 13.06.2018 відповідачем листом від 31.07.2018 № 7678/03.2-12 подано до Сумського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду з додатками, в якому зазначено, що доплата в розмірі 1854,55 була виплачена позивачу.

В судовому засіданні суду першої інстанції позивач підтвердив, що він отримав доплату в розмірі 1854,55.

Відділ примусового виконання рішення Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Сумській області постановою від 22.08.2018 ВП № 56437801 закінчив виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 818/159/18 виданого Сумським окружним адміністративним судом 11.05.18, що підтверджує виконання відповідачем рішення Сумського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 у справі № 818/159/18.

Також, з матеріалів справи вбачається, що в листі Пенсійного Фонду України від 20.04.2017 № 12017/02-23 голова правління ПФУ повідомив Верховну Раду України про відсутність в бюджеті Фонду коштів на виплату перерахованих пенсії особам з числа начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ.

Пенсійний фонд України сформував потребу в бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та направив її до Міністерства соціальної політики України, як до головного розпорядника бюджетних коштів.

Отже, Пенсійний фонд України вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виплати перерахованих пенсій.

Так, 28.08.2018 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду" від 22.08.2018 року № 649, якою затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - Порядок).

Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійного фонду України на цю мету.

В ухвалі Верховного Суду від 16.07.2018 року у справі № 811/1469/18 зазначено, що Верховний Суд України у своїх постановах (справи № 21-1044а15, № 21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а) неодноразово вказував, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що зазначеними матеріалами справи підтверджено вжиття відповідачем конкретних заходів щодо повного виконання рішення суду у даній справі та не встановлено вини або умислу на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду.

Відповідно до частини другої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, заходи судового контролю, підлягають до застосування у разі не подання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо зазначені в поданому звіті причини не виконання чи неповного виконання судового рішення будуть визнані неповажними.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України і вимагати від нього дій, які виходять за межі його повноважень, не має правових підстав.

Аналізуючи наведені нормативно - правові акти, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції задовольняючи заяву позивача, зробив передчасні висновки.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, з огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Сумського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 року по справі № 818/159/18, прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з прийняттям постанови про відмову в задоволенні заяви позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ст. 243, 250, 310, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 29.08.2018 по справі № 818/159/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою в задоволенні заяви ОСОБА_2 про розгляд звіту щодо виконання судового рішення у справі № 818/159/18 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)З.О. КононенкоСудді(підпис) (підпис) О.М. Калитка В.О. Бондар Повний текст постанови складено 12.11.2018.