Рішення № 77575347, 01.11.2018, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4617/18

Провадження № 2/487/2057/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

01.11.2018 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого – судді Притуляк І.О.,

за участю: – секретаря судового засідання – Ільченко А.П.

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Миколаївської міської Ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

17.07.2018 року позивач звернулася до суду з позовною заявою, якою просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 23 вересня 2017 року у м. Миколаєві, тривалістю в один місяць з дня набрання чинності рішенням суду.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина за заповітом складеним на користь позивача. Спадкоємиць фактично прийняла спадщину, проте пропустила встановлений законом шести місячний строк для її прийняття в зв’язку із душевними хвилюваннями пов’язаними зі смертю матері та відсутністю юридичної обізнаності з приводу строків та порядку звернення. Вказані обставини стали підставою для її звернення із вказаним позовом.

Позивач у судовому засіданні пояснила, що фактично прийняла спадщину, проте в зв’язку із своєю необізнаністю не звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк. Просила задовольнити позов в повному обсязі та надати їй додатковий строк для прийняття спадщини.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити. Наголошувала на тому, що позивач фактично прийняла спадщину оскільки після смерті матері, позивач постійно сплачувала комунальні послуги за майно спадкодавця, доглядала за ним.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за своєї відсутності, відкладення судового засідання не надавав.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній доказів.

Суд, дослідивши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що матір’ю ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2) є ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження від 17.05.1970 року, серія І-ФП №253529.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя серії ЕКН №409100, ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_2) уклала шлюб з ОСОБА_3, актовий запис №754 від 26.11.1998 року та після реєстрації шлюбу змінила прізвище на «Юхимчук».

23 вересня 2017 року мати позивача ОСОБА_2 померла, вказаний факт підтверджується Свідоцтвом про смерть від 26 вересня 2017 року, яке видано Миколаївським міським відділом ДРАЦС ГТУЮ у Миколаївській області, серія І-ФП №267955, актовий запис №3227.

За життя ОСОБА_2 склала заповіт, відповідно до якого розпорядилась всім своїм майном на користь ОСОБА_1 (Заповіт від 04.09.2013 року, зареєстрований в реєстрі за №990).

Звернувшись до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, позивач отримала відмову у вчиненні нотаріальної дії, в зв’язку з пропущенням строку прийняття спадщини (постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 12.07.2018 року за вих. №1687/02-31).

Згідно повідомлення Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області від 14.08.2018 року за вих. №1970/01-16, спадкова справа після смерті ОСОБА_4, померлої 23.09.2017 року, не заводилася.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_5 зазначила, що за життя матері, ОСОБА_1 допомагала їй та постійно проживала з нею разом за адресою АДРЕСА_1. Син померлої ніколи не претендував на вказану квартиру.

В свою чергу, свідок ОСОБА_6 підтвердила, що позивач проживала з померлою ОСОБА_2 разом за вказаною вище адресою та продовжує проживати в цій же квартирі після смерті матері і по сьогоднішній день.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні зазначив, що позивач проживала у зазначеній квартирі до смерті матері та продовжує проживати по сьогоднішній день. Здійснює постійний догляд за вказаною квартирою, сплачує комунальні платежі. Як йому відомо, ніхто крім ОСОБА_1 не претендує на вказану квартиру.

Факт сплати комунальних платежів ОСОБА_1 за квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_2 після смерті матері підтверджується квитанціями: №0.0.1083327653.2 від 13.07.2018 року; №2121183153 від 09.07.2018 року; №2121189973 від 09.07.2018 року; №0.0.1064496399.2 від 19.06.2018 року; №0.0.1048864749.2 від 30.05.2018 року.

Як вбачається зі ст. 1270 ч.1 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Враховуючи викладене, позивач пропустила встановлений строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК (435-15), звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач є юридично необізнаною людиною та пропустила строк прийняття спадщини, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними.

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст., 89,197,258,259, 263-265, 352,354, п.п.15.5 Перехідних положень ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Миколаївської міської Ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити додатковий строк ОСОБА_1 для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлої 23 вересня 2017 року у м. Миколаєві, тривалістю у один місяць з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо або через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення буде складено 02.11.2018 року.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3; адреса реєстрації: АДРЕСА_3, 937; РНОКПП: НОМЕР_1.

Відповідач: Миколаївська міська рада, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ 26565573.

Головуючий суддя І.О.Притуляк