Постанова № 77549500, 27.09.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3150/18

Номер справи місцевого суду: 504/2755/16-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2018 року м. Одеса

Справа № 504/2755/16-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді – Заїкіна А.П.,

- суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря – Драганової Ю.С.,

учасники справи:

- позивач – ОСОБА_4 сільська рада Комінтернівського району Одеської області,

- відповідачі – 1) ОСОБА_5, 2) ОСОБА_6, 3) ОСОБА_7, 4) ОСОБА_8,

- треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – 1) ОСОБА_9 районна рада Одеської області, 2) ОСОБА_9 районна державна адміністрація Одеської області, 3) ОСОБА_10, 4) ОСОБА_11, 5) ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_9 районна рада Одеської області, ОСОБА_9 районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про визнання недійсним договорів, визнання права власності на майно, витребування майна з незаконного володіння та повернення його до комунальної власності, за апеляційно скаргою ОСОБА_13, представника ОСОБА_7, апеляційною скаргою ОСОБА_8 на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області, ухвалене суддею Вінською Н.В. 17 жовтня 2017 року,

встановив:

У серпні 2016 р. ОСОБА_4 сільська рада Комінтернівського району Одеської області (далі – Сільська рада) звернулася до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 29.10.2011 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за реєстровим № 4478; 2) визнати недійсним іпотечний договір від 30.11.2011 р. (із змінами, внесеними 28.02.2012 р. та 21.10.2013 р.), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 за реєстром № 3903; 3) визнати за територіальною громадою с. Фонтанка в особі ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області право комунальної власності на нерухоме майно – житловий будинок, що знаходиться за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка вул. Патріотична, будинок № 71, житловою площею - 77,1 кв. м., загальною площею - 365,8 кв. м.; 4) витребувати з незаконного володіння ОСОБА_8 на користь територіальної громади с. Фонтанка в особі ОСОБА_4 сільської ради Одеської області нерухоме майно – житловий будинок, який знаходиться за адресою - 67571, Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Патріотична (колишня вул. Леніна), № 71.

Сільська рада свої вимоги обґрунтовує тим, що у червні 2016 р. на її адресу надійшло рішення апеляційного суду Одеської області, яким вирішено питання про житловий будинок, розташований за адресою - с. Фонтанка, вул. Патріотична, 71, який придбаний за бюджетні кошти сільської ради. Також до сільської ради у липні 2016 р. надійшло звернення ОСОБА_10 про незаконне відсудження майна комунальної власності територіальної громади с. Фонтанка.

Так на підставі договору купівлі-продажу від 22.02.2002 р. сільська рада за 193 000,00 грн.. купила у ОСОБА_16 житловий будинок, площею - 83,7 кв. м., який розташований на земельній ділянці, площею - 868 кв. м.. Зазначений будинок був придбаний для прокурора Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_10 та членів його сім’ї: дружини - ОСОБА_12, сина ОСОБА_11, а також ОСОБА_5 та ОСОБА_17. Будинок придбано за бюджетні кошти, зокрема: - 30 000,00 грн.. було виділено з обласного бюджету на підставі розпорядження Одеської обласної державної адміністрації № 234/А від 15.03.2001 р. та перераховано на рахунок виконкому ОСОБА_4 сільської ради згідно з розпорядженням ОСОБА_9 районної державної адміністрації № 622 від 26.12.2001 р.; - 40 000,00 грн. було виділено рішенням ОСОБА_9 районної ради Одеської області № 266-ХХІІІ від 14.03.2002 р.; - 30 000,00 грн. виділено рішенням ОСОБА_9 районної ради Одеської області № 15-ХХІУ від 14.09.2002 р..

Право власності на вказаний житловий будинок зареєстровано за територіальною громадою с. Фонтанка. Натомість рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.12.2004 р. у справі № 2-2103/04 договір купівлі-продажу від 22.02.2002 р., посвідчений державним нотаріусом ОСОБА_9 районної державної нотаріальної контори Одеської області та зареєстрований в реєстрі за № 422, визнано таким, що втратив чинність. Вказаним рішенням право власності на вказаний будинок було визнано за ОСОБА_5 та ОСОБА_12.

У подальшому ОСОБА_5 29.10.2011 р. одноособово здійснила продаж вказаного будинку ОСОБА_6, який наступного дня, а саме - 30.11.2011 р. уклав договір позики грошей з ОСОБА_7. В забезпечення виконання зобов’язання позичальника ОСОБА_6 уклала договір іпотеки на спірний житловий будинок. До договору позики та іпотечного договору вносилися зміни 28.02.2012 р. та 21.10.2013 р.. У зв’язку з невиконанням зобов’язань ОСОБА_18 перед ОСОБА_7 рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу цього предмета іпотеки, з укладенням ОСОБА_7 від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.

23.04.2015 р. придбаний ОСОБА_4 сільською радою за бюджетні кошти будинок було відчужено ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу ОСОБА_15, реєстровий № 964.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.04.2016 р. апеляційну скаргу ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задоволено. Рішення Комінтернівського районного Одеської області скасовано. Прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_12 про визнання права власності.

На даний час договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 29.10.2011 р. між ОСОБА_5 та ОСОБА_6, суттєво порушує права сільської ради, як власника будинку, та має бути визнаний недійсним, оскільки ОСОБА_4 сільська ради нікого не уповноважувала розпоряджуватись своєю власністю. У зв’язку з цим угода має бути визнана недійсною.

Договір купівлі-продажу від 29.10.2011 р. не був направлений на реальне настання правових наслідків, так як у спірному будинку продовжують проживати та користуватись ОСОБА_10 разом із родиною.

У зв’язку з визнанням недійсним договору купівлі-продажу договору від 29.10.2011 р., підлягає визнанню недійсним похідний іпотечний договір.

Про порушення свого сільській раді стало відомо у 2016 р., після отримання рішення апеляційного суду Одеської області (Т. 1, а. с. 1 – 8).

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 17.10.2017 р. вищезазначені позовні вимоги сільської ради задоволено.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу, посвідчений 29.10.2011 р. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_14 за реєстровим № 4478, відповідно до якого ОСОБА_5 продала ОСОБА_6 житловий будинок, що знаходиться за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Патріотична, будинок № 71, житловою площею - 77, 1 кв. м., загальною площею - 365, 8 кв. м..

Визнано недійсним іпотечний договір від 30.11.2011 р. (із змінами , внесеними 28.02.2012 р. та 21.10.2013 р.), посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_15 за реєстром № 3903, укладений між ОСОБА_6, як іпотекодавцем, та ОСОБА_7, як іпотекодержателем.

Визнано за територіальною громадою с. Фонтанка в особі ОСОБА_4 сільської ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області право комунальної власності на нерухоме майно – житловий будинок, що знаходиться за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Патріотична, будинок № 71, житловою площею - 77,1 кв. м., загальною площею - 365, 8 кв. м..

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_8 на користь територіальної громади с. Фонтанка в особі ОСОБА_4 сільської ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області нерухоме майно – житловий будинок, що знаходиться за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Патріотична, будинок № 71, житловою площею - 77,1 кв. м., загальною площею - 365, 8 кв. м..

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що рішеннями ОСОБА_9 районної ради Одеської області від 14.03.2002 р. № ХХІІІ та 14.06.2002 р. № 15-ХХІУ, розпорядженням ОСОБА_9 районної державної адміністрації № 622 від 26.12.2001 р. (Т. 1, а. с. 8 - 9) були виділені кошти на придбання житла для прокурора Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_10.

22.02.2002 р. державним нотаріусом ОСОБА_9 районної державної нотаріальної контори ОСОБА_19 посвідчено договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_16, як продавцем, та ОСОБА_4 сільською радою Одеської області, в особі представника ОСОБА_20, про купівлю в рівних частках для прокурора Комінтернівського району Одеської області ОСОБА_10 та членів його сім’ї дружини - ОСОБА_12, сина - ОСОБА_11, ОСОБА_5 та ОСОБА_17 будинку, який знаходиться в с. Фонтанка Комінтернівського району Одеської області по вул. Патріотичній (колишній Леніна). Відповідно до п. 2 вказаного договору продаж здійснено за ціною - 193 000,00 грн. (Т. 1, а. с. 87).

Згідно довідок ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області № 811 від 26.04.2004 р. та довідки від 18.07.2017 р. вказаний будинок перебуває на балансі ОСОБА_4 сільської ради (Т. 1, а. с. 52, Т. 2, а. с. 190). Крім того, довідкою від 26.04.2004 р. зазначено, що свідоцтво про право власності сільською радою не видавалось.

15.12.2004 р. Комінтернівським районним судом Одеської області по справі № 2-2103/2004 договір купівлі-продажу від 22.02.2002 р. укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_4 сільською радою визнано таким, що втратив чинність. Визнано право власності на вказаний будинок за ОСОБА_5 та ОСОБА_12 (Т. 1, а. с. 53-57).

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.04.2016 р. вищевказане рішення Комінтернівського районного суду Одеської області було скасовано (Т. 1, а. с. 21 - 23).

На час розгляду справи рішення суду, відповідно до якого за ОСОБА_5 було набуте право власності, є скасованим, а відтак усі здійснені нею дії як власника та усі подальші дії інших осіб не мають правової підстави.

Крім того, суд приймає до уваги те, що спірний будинок весь цей час перебував на балансі сільської ради (Т. 2, а. с. 215 – 216 зворотна сторона).

ОСОБА_13, представник ОСОБА_7, в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову сільської ради.

Апелянт посилається на те, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт, зокрема, вказує на те, що суд помилково застосував положення ЦК України (2004 р.) до договору, укладеного у 2002 р.. Суд не надав оцінки строку звернення сільської ради з позовом. Справа розглянута за наявності клопотань ОСОБА_7, ОСОБА_8 про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_8 в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт вказує, зокрема, що він не був повідомлений про судове засідання. Він придбав житловий будинок за договором купівлі-продажу від 23.04.2015 р. у ОСОБА_7, який укладено у повній відповідності до діючого законодавства.

ОСОБА_13, представник ОСОБА_7 та ОСОБА_8, у судовому засіданні підтримав викладені в апеляційних скаргах доводи та вимоги. Додатково надав постанову Верховного Суду України від 18.04.2018 р., якою касаційну скаргу ОСОБА_13, представника ОСОБА_7, задоволено. Рішення апеляційного суду Одеської області від 27.04.2016 р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Представник третьої особи – Лиманської (ОСОБА_9) районної ради Одеської області у судовому засіданні вважала необхідним скарги відхилити. Рішення суду першої інстанції залишити без змін. Посилалась на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції. Вважала необхідним справу розглянути за участі представника сільської ради.

Інші учасники справи особисто у судове засідання не з’явилися, представників не направили. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. ОСОБА_4 сільська рада спочатку надала клопотання про розгляд справи за відсутності її представника, а потім надала клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з неможливістю явки у судове засідання представника ради. ОСОБА_10 також надав клопотання про відкладення розгляду справи. ОСОБА_10 обґрунтовує клопотання незадовільним станом свого здоров’я. Інші учасники справи причини неявки не повідомили. Заяв та клопотань не надали. Відзиви на апеляційні скарги не надійшли.

Ухвалою апеляційного суду, занесеної до протоколу судового засідання, у задоволенні клопотань про відкладення розгляду справи відмовлено. Колегія суддів при цьому виходила з того, що клопотання сільської ради не обґрунтовано доказами щодо поважності причин неявки представника. Додана ОСОБА_10 до клопотання медична документація містить інформацію щодо його стану здоров’я та відповідні рекомендації. Разом з тим, надані виписки з медичної картки стаціонарного хворого, висновок комп’ютерної томографії, лист лабораторних досліджень містить інформацію тільки щодо перебування ОСОБА_10 на стаціонарному лікуванні з 04.07.2018 р. по 11.07.2018 р., призначення лікарів. Відомостей щодо неможливості ОСОБА_10 у зв’язку із станом здоров’я бути присутнім у судовому засіданні, призначеному на 27.09.2018 р., вказані документи не містять.

Частиною 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевикладеного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у вирішенні спору, колегія суддів ухвалила розглядати справу за відсутності її інших учасників.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у розгляді справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду вищевказаним вимогам законодавства не відповідає. Погодитися з вищевказаними висновками суду першої інстанції не можна. Цих висновків суд першої інстанції дійшов при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм матеріального (ст. ст. 202, 203, 215, 316, 319ЦК України) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213 ЦПК України, які були чинними на час ухвалення рішення, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

На підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

15.12.2004 р. Комінтернівським районним судом Одеської області прийнято рішення по справі № 2-2103/2004, яким договір купівлі-продажу від 22.02.2002 р., укладений між ОСОБА_16 та ОСОБА_4 сільською радою, визнано таким, що втратив чинність. Визнано право власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_12 на житловий будинок № 71, що знаходиться за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, вул. Патріотична.

29.10.2011 р. за нотаріально посвідченим договором син ОСОБА_10 - ОСОБА_11, діючий від імені ОСОБА_5, продав ОСОБА_6 житловий будинок № 71, що знаходиться за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка.

30.11.2011 р. ОСОБА_6 уклала з ОСОБА_7 та нотаріально посвідчила іпотечний договір, до якого вносилися зміни 28.02.2012 р. та 21.10.2013 р.. Відповідно до цього іпотечного договору в забезпечення повернення позики на суму – 163 500 доларів США ОСОБА_6 передала в іпотеку житловий будинок № 71, що знаходиться за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19.12.2014 р. у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ОСОБА_21 за договором позики від 30.11.2011 р. у загальному розмірі – 1 729 000,00 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 30.11.2011 р., а саме - житловий будинок № 71, що знаходиться за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, шляхом продажу цього предмета іпотеки, з укладанням ОСОБА_7 від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою покупцем.

23.04.2015 р. ОСОБА_7 продав вищевказаний житловий будинок ОСОБА_8.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 27.04.2016 р. апеляцій ну скаргу ОСОБА_10, ОСОБА_11 задоволено. Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.12.2004 р. скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_5, ОСОБА_12 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області про визнання права власності на житловий будинок відмовлено.

Постановою Верховного Суду України від 18.04.2018 р. касаційну скаргу ОСОБА_13, представника ОСОБА_7, задоволено. Рішення апеляційного суду Одеської області від 27.04.2016 р. скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 16.07.2018 р. відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області на рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.12.2004 р..

Таким чином, станом на час розгляду справи рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.12.2004 р. є чинним.

Між сторонам виникли правовідносини щодо права власності, визнання правочину недійсним.

За правилами, передбаченими ст. ст. 202, 203, 215 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасників правочину маж бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. ст. 316, 319 ЦПК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Оскільки встановлено, що рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 15.12.2004 р. є чинним, колегія суддів вважає, що відсутніпідстави для визнання недійсним договору купівлі-продажу спірного житлового будинку від 29.10.2011 р., визнання недійсним іпотечного договору від 30.11.2011 р. (із змінами, внесеними 28.02.2012 р. та 21.10.2013 р.). В задоволенні вказаних позовних вимог необхідно відмовити.

Позовні вимоги про визнання за територіальною громадою с. Фонтанка права комунальної власності на спірний житловий будинок, його витребування з незаконного володіння ОСОБА_8 на користь територіальної громади с. Фонтанка є похідними від вищевказаних вимог про визнання недійсними договорів, а тому в їх задоволенні також необхідно відмовити.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_13, представника ОСОБА_7, є обґрунтованими. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_8 є частково обґрунтованими.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню. Необхідно ухвалити нове рішення за вищевказаного обґрунтування.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_13, представника ОСОБА_7, – задовольнити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_8 – задовольнити частково

Рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 17 жовтня 2017 року - скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_4 сільської ради Комінтернівського району Одеської області до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача – ОСОБА_9 районна рада Одеської області, ОСОБА_9 районна державна адміністрація Одеської області, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, про визнання недійсним договорів, визнання права власності на майно, витребування майна з незаконного володіння та повернення його до комунальної власності– відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 08 жовтня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

ОСОБА_3