Постанова № 77537365, 24.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Білова О.В.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

24 жовтня 2018 р. м. Харків

Справа № 820/214/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

за участю:

представника позивача – Крат Ю.М.

представника відповідача – Шутової А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Схід» та Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду (суддя Білова О.В.) від 23.05.2018 р. (повний текст рішення складений 04.06.2018 р.) по справі № 820/214/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Схід»

до Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Гранд Дистриб'юшн Схід», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0006371410 від 30.08.2017 р. та № 0006361410 від 30.08.2017 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018р. по справі № 820/214/18 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0006371410 від 30.08.2017 р. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0006361410 від 30.08.2017 р. відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому зазначив про законність судового рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, у зв’язку з чим просить залишити його без змін в цій частині, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Позивач відзив на апеляційну скаргу відповідача не подав.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційних скарг та відзив на апеляційну скаргу позивача, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями ГУ ДФС в Харківській області проведено фактичну перевірку офісу та складського приміщення, розташованого за адресою: Харківська область, Харківський р-н, смт. Васищеве, вул. Промислова, 11, де саме здійснює господарську діяльність ТОВ «ГРАНД ДИСТРИБ’ЮШН СХІД».

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував акт від 14.08.2017 р. № 690/20/33/РРО/36094643 (т. 1, а.с. 103-105), в якому перевіряючими зафіксовані порушення підприємством позивача вимог податкового законодавства, а саме: 1) неоприбуткування (неповне оприбуткування) готівкових коштів в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків від 07.08.2016 р., від 09.09.2016 р. та від 08.09.2016 р., що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0006361410 від 30.08.2017 р.; 2) порушення порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, що стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0006371410 від 30.08.2017 р.

У зв’язку з цим, податковим повідомленням-рішенням № 0006371410 від 30.08.2017 р., підприємству позивача визначено суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 28321,28 грн. (т. 1 а.с. 16), а податковим повідомленням-рішенням № 0006361410 від 30.08.2017 р., підприємству позивача визначено суму штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у розмірі 391299,05 грн. (т. 1, а.с. 17).

Не погодившись з прийнятими контролюючим органом податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем вівся облік залишків товарних запасів в розрізі перевіреного складського приміщення, кількість яких була підтверджена представником позивача в ході судового розгляду справи.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд першої інстанції зазначив, що сума штрафних санкцій розрахована відповідачем правомірно, без врахування сум, які відображені у КОРО як виручка у готівковій формі, отже податкове повідомлення-рішення № 0006361410 від 30.08.2017 р. прийняте в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством, тому позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Що стосується виявлених порушень підприємством позивача порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0006371410 від 30.08.2017 р., колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ «ГРАНД ДИСТРИБ'ЮШН СХІД» в ході проведення перевірки встановлено порушення п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР” (далі - Закон № 265), а саме: ТОВ «ГРАНД ДИСТРИБ'ЮШН СХІД» порушено порядок обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. При співставленні фактичних залишків товарів з даними бухгалтерського обліку встановлені надлишки товарно-матеріальних цінностей на суму 14160,64 грн.

Відповідно з додатком до акта перевірки - відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), що додається, при проведенні перевірки ТОВ «ГРАНД ДИСТРИБ'ЮШН СХІД» виявлені надлишки товарно-матеріальних цінностей (у кількісному та сумарному виразі) на суму 14160,64 грн. (т. 1, а.с. 107-108).

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі послався на те, що при проведенні фактичної перевірки контролюючому органу були надані лише дані бухгалтерського обліку та жодні інші документи ані під час перевірки, ані під час адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень надані не були.

Колегія суддів зазначає, що норми податкового законодавства не обмежують період подання платником необхідних документів лише часом проведення податкової перевірки та не обмежують право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

В свою чергу, обов'язок суду оцінити відповідні докази за правилами ст. 90 КАС України є однією з гарантій встановлення об'єктивної істини у справі та прийняття правильного рішення у відповідності з вимогами ст. 242 КАС України.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до Облікової політики підприємства позивача, затвердженої Наказом № 1/17р від 04.01.2017 (т. 1, а.с. 133-138), підрозділи підприємства на території іншої територіальної адміністративної одиниці, ніж головний адміністративний офіс Підприємства, ведуть спільний облік запасів через головний адміністративний офіс Підприємства (п. 2.8). Відповідно до п. 2.9 Облікової політики підприємства, з метою упорядкованості та дотримання документообороту на Підприємстві первинні документи з підрозділів Підприємства передаються до головного адміністративного офісу Підприємства кожні 10 (десять) днів для подальшого обліку запасів згідно з п. 2.8.

Відповідно до наданих представником позивача видаткових накладних на придбання товару, карток рахунку 2811 за період 01.08.2017-10.08.2017, накладних на внутрішнє переміщення та товарно-транспортних накладних (т. 1 а.с. 139-221, т. 2 а.с. 8-102), позивачем здійснювалося відображення (оприбуткування) в бухгалтерському обліку товарів, зазначених у Відомості, яка є додатком до акту перевірки (т. 1 а.с. 107-108), відповідно до діючої облікової політики підприємства позивача.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Положеннями ст. 1 Закону № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону № 996-ХІV інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Колегія суддів зазначає, що позивачем на підставі первинних документів, які підтверджують факти здійснення господарських операцій (зокрема, придбання товару для подальшої реалізації), має вестися облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а підтвердити або спростувати правильність (повноту, своєчасність) такого обліку виявляється можливим лише при дослідженні таких первинних документів.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем здійснювалося відображення (оприбуткування) в бухгалтерському обліку товарів, зазначених у Відомості, яка є додатком до акту перевірки, відповідно до діючої облікової політики підприємства позивача, а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем вівся облік залишків товарних запасів в розрізі перевіреного складського приміщення, кількість яких була підтверджена представником позивача в ході судового розгляду справи. Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Що стосується виявлених в ході проведення перевірки порушень підприємством позивача щодо неоприбуткування (неповне оприбуткування) готівкових коштів в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків від 07.08.2016 р., від 09.09.2016 р. та від 08.09.2016 р., які стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0006361410 від 30.08.2017 р., колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що акті перевірки відображено, що згідно Z-звіту № 0708 за 09.08.2016 р. сума розрахунків склала 29280,75 грн., в КОРО за цю дату міститься запис 28280,75 грн., тобто неоприбутковано готівки в 1000,00 грн.

Як вказав позивач, дійсно, згідно Z -звіту за № 0708 за 09.08.2016 р. сума розрахунків склала 29280,75 грн., в КОРО за цю дату міститься запис 28280,75 грн., за видатковим ордером № 172 від 09.08.2016 р. видано аліменти в розмірі 1218,31 грн., факт здачі готівкових коштів в розмірі 29908,00 грн. 09.08.2016 р. підтверджується супровідною відомістю до сумки з готівкою № 000178 від 09.08.2016 р.

В Акті перевірки відображено, що згідно Z-звіту за № 0726 за 08.09.2016 р. сума розрахунків склала 44358,38 грн., в КОРО за цю дату запис відсутній, тобто неоприбутковано готівки в сумі 44358,38 грн.

Позивач зазначив, що дійсно, згідно Z -звіту за № 0726 за 08.09.2016 р. сума розрахунків склала 44358,38 грн., в КОРО за цю дату міститься запис 41209,69 грн., прибутковий ордер № 118 від 08.09.2016 р. виписаний на суму 44358,38 за видатковим ордером № 197 від 08.09.2016 р. видано заробітну плату в розмірі 25571,38 грн., факт здачі суми готівкових коштів в розмірі 23722,00 грн. 08.09.2016 р. підтверджується супровідною відомістю до сумки з готівкою № 000177 від 08.09.2016 р.

В Акті перевірки відображено, що згідно Z -звіту за № 0727 за 09.09.2016р. сума розрахунків склала 41209,69 грн., в КОРО за цю дату зазначено суму 8308,26 грн., тобто неоприбутковано готівки в сумі 32901,43 грн.

Позивач зазначив, що дійсно, згідно Z -звіту за № 0727 за 09.09.2016 р. сума розрахунків склала 41209,69 грн., в КОРО за цю дату міститься запис 8308,26 грн., прибутковий ордер № 119 від 09.09.2016 р. виписаний на суму 41209,69 грн. за видатковим ордером № 199 від 09.09.2016 р. видано заробітну плату в розмірі 35358,24 грн.

З наведеного вбачається, що позивачем не заперечується факту неналежного виконання записів (невідображення чи неповного відображення суми розрахунків) у КОРО.

В той же час, в доводах апеляційної скарги позивач по справі зазначив, що висновок податкового органу про порушення підприємством позивача вимог п. 2.6 глави 2 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 (яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за № 40/10320 є помилковим, оскільки, на думку заявника, неналежне виконання записів в книзі обліку розрахункових операцій (далі - КОРО), за наявності роздрукованих Z-звітів не можна ототожнювати з неоприбуткуванням або неповним оприбуткуванням готівкових коштів.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1.2 глави 1 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 оприбуткування готівки – проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пунктом 2.6 вказаного Положення передбачено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Касова книга - документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі (пункт 1.2 Положення).

Відповідно до абзацу першого та другого пункту 4.2 глави 4 цього Положення № 637, усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Національним банком України надано роз’яснення листом від 25.05.2007 №11-110/2058/5398, згідно якого оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки та відображення надходження цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Відповідно до пункту 7.3 Положення № 637 відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств. Особи, які винні в порушенні порядку ведення операцій з готівкою, притягуються до відповідальності в установленому законодавством України порядку.

Порядок ведення КОРО визначений Порядком реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової операції України від 01.12.2000 р. № 614, згідно пункту 7.5 якого використання КОРО, зареєстрованої на реєстратор розрахункових операцій, передбачає:

- наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено реєстратор розрахункових операцій;

- підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

- щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

З аналізу вищенаведених положень вбачається, що оприбуткування готівки включає сукупність законодавчо встановлених дій, зокрема, для підприємств, які здійснюють готівкові розрахунки при продажу товарів (послуг) із застосуванням реєстратора розрахункових операцій - реєстрацію таких коштів через реєстратор розрахункових операцій та відображення цієї готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

В свою чергу, саме невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (абзац третій статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»).

Зазначене вище узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 30.01.2018 р. у справі № 826/15290/15.

Абзацом третім статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 установлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються НБУ, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Таким чином, для вирішення питання щодо дотримання порядку оприбуткування готівки слід з'ясовувати, яким чином здійснена фіксація повної суми фактичних надходжень готівки (прибуткові касові ордери або фіскальні звітні чеки), а також чи відображено в подальшому такі касові документи у відповідній книзі обліку.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (пункт 1 статті 3 Закону України № 265/95-ВР).

Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження вимог щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування» від 18.02.2002 р. № 199 (далі Постанова № 199) затверджено вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування, відповідно до яких реєстратор розрахункових операцій повинен забезпечувати формування та друкування таких денних звітів як Х-звіт та Z-звіт.

Так, за змістом пункту 2 Постанови № 199, зміна - період роботи реєстратора від реєстрації першої розрахункової операції після виконання Z-звіту до виконання наступного звіту; Z-звіт - це денний звіт з обнуленням інформації в оперативній пам'яті та занесенням її до фіскальної пам'яті РРО.

Відповідно до пункту 7 Вимог усі режими роботи РРО повинні блокуватися, зокрема, у разі перевищення максимальної тривалості зміни.

У додатку до Вимог зазначено, що максимальна тривалість зміни не повинна перевищувати 24 години.

Таким чином, аналіз зазначених норм дає підстави вважати, що оскільки календарний день (доба) налічує 24 години, тобто день триває з 0 годин 00 хвилин до 24 годин 00 хвилин, при щоденній роботі з РРО Z-звіт необхідно виконувати щодня по закінченні робочої зміни, але не пізніше 24 години цього дня.

Отже суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, мають своєчасно та в повній мірі оприбутковувати усю готівку, що надходить до кас, та щоденно, тобто кожного робочого дня по закінченні зміни, але не пізніше 24 години цього ж дня, друкувати на РРО фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в КОРО.

Відтак, оприбуткуванням готівкових коштів, відповідно до проаналізованих вище нормативних актів, вважається фіксація повної суми готівкових коштів у фіскальних звітних чеках в день їх фактичного надходження та відображення такої суми в КОРО, що свідчить про те, що несвоєчасним оприбуткуванням готівки, на переконання суду, може вважатись неоприбуткування (неповне оприбуткування) готівкових коштів в КОРО на підставі фіскальних звітних чеків.

Враховуючи те, що сума штрафних санкцій розрахована відповідачем без врахування сум, які відображені у КОРО як виручка у готівковій формі, а самим позивачем не заперечувалося факту неналежного виконання записів у КОРО, контролюючим органом правомірно застосовано до підприємства позивача штрафні санкції у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми, а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про те, що податкове повідомлення-рішення № 0006361410 від 30.08.2017 р. прийняте в межах повноважень та у спосіб, передбачені діючим законодавством. Доводи апеляційної скарги позивача висновків суду першої інстанції в цій частині не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018р. по справі № 820/214/18 прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Схід» та Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018р. по справі № 820/214/18 – залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2018р. по справі № 820/214/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Дистриб'юшн Схід» до Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області, про скасування податкових повідомлень-рішень – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя

(підпис)

Н.С. Бартош

Судді

(підпис)

(підпис)

Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва

Повний текст постанови складений 01.11.2018 року.