Рішення № 77280242, 19.10.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
19.10.2018
Номер справи
2140/1612/18
Номер документу
77280242
Форма судочинства
Адміністративне
Державний герб України

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1612/18 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю "АС КАЙРОС" про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках та стягнення коштів за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу,

встановив:

Головне управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі – позивач, ГУ ДФС) звернулось до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «АС КАЙРОС» в якому, просить стягнути кошти з рахунків підприємства у банках що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) до державного бюджету у сумі 153 055,67 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами здійснення фінансово–господарської діяльності за відповідачем станом на 30.05.2018 року обліковується податковий борг на загальну суму 153055,67 грн., який є боргом по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Ухвалою суду від 15.08.2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Судове засідання призначено на 18.10.2018 року.

В судове засідання на вказану дату відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений завчасно та належним чином, оскільки поштове відправлення, надіслане за місцезнаходженням відповідача, повернулось до суду не врученим з відміткою «філія не значиться», що згідно ч. 4 ст .124 КАС України є свідченням належного вручення стороні зазначеного відправлення.

18.10.2018 року представником позивача подано клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Частиною 3 статті 194 КАС України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. ст. 194 та 205 КАС України суд вважає, що подання позивачем клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження та неприбуття без поважних причин відповідача не є перешкодою для розгляду і вирішення клопотання про витребування доказів в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства суд дійшов наступного.

Так, товариство з обмеженою відповідальністю «АС КАЙРОС» (код ЄДРПОУ 39058209) зареєстрована розпорядженням Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні 20.01.2014 року за №14991020000017016, взято на податковий облік до Херсонської ОДПІ Головного управління ДФС у Херсонській області 21.01.2014 року за №210314005640.

За результатами здійснення фінансово–господарської діяльності у відповідача, станом на 30.05.2018 року обліковується податковий борг на загальну суму 153055,67 грн.

Вказана сума боргу з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 153 055,67 грн. виникла починаючи з 05.10.2015 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов’язань, які нараховані згідно:

- податкової декларації від 05.07.2017 року №9127325943 на загальну суму 153034,00 грн.;

- податкового повідомлення-рішення від 23.11.2017 року №0070281201 на суму 21,67 грн.

Підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України до обов’язків платника податків віднесено, окрім іншого - подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 36.1 ст.36 ПК України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно із п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Положеннями п.54.1 ст.54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, податкове зобов'язання, яке самостійно задеклароване відповідачем є узгодженим.

Окрім зазначеного, перевіряючи правомірність вимог позивача на предмет їх узгодженості з фактичними обставинами, вимогами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI ( далі - ПК України), суд встановив наступне.

Статтею 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини ( п.п. 20.1.34. п. 20.1. ст. 20 ).

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 цього Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у пп. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в жовтні 2017 року податковим органом було проведено камеральну перевірку відповідача з питання дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН ТОВ «АС КАЙРОС» у липні 2016 року, за результатами якої складено акт від 06.10.2017 року №2092/21-22-12-01/39058209.

На підставі висновків вказаного акту перевірки позивачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 р. № НОМЕР_1, яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 21,67 грн. за платежем “податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)”.

Вказане податкове повідомлення – рішення надіслано на адресу відповідача, однак поштове відправлення повернулось не врученим з підстав «за закінченням терміну зберігання» (т.с.1 а.с.15).

Пунктом 58.3 статті 58 Податкового Кодексу передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

Отже, на думку суду, податкове повідомлення-рішення від 23.11.2017 р. № НОМЕР_1 слід вважати таким, що надіслано відповідачу.

Згідно з п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

В матеріалах справи відсутні докази щодо оскарження платником податків вказаного податкового повідомлення-рішення. При цьому відповідач не скористався правом надати такі докази до суду, що дає підстави вважати грошове зобов’язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням таким, що набуло статусу узгодженості. У зв’язку з цим у товариства з обмеженою відповідальністю «АС КАЙРОС» виникає обов'язок щодо сплати визначеного в ньому грошового зобов'язання відповідно до ст. 57 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, станом на 30.05.2018 року у відповідача наявний податковий борг, який складається з самостійно задекларованої суми узгодженого грошового зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та грошового зобов’язання визначеного контролюючим органом та не оскарженого відповідачем на загальну суму 153 055,67 грн.

Таким чином, станом на 30.05.2018 року за відповідачем рахується податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), який є узгодженим та станом на день розгляду не погашений.

У зв'язку з несплатою платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань, позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме, згідно п.59.1 ст.59 ПК України, де визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Статтею 59 ПК України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано податкову вимогу, в якій зазначено, що загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов’язаннями станом на 08.08.2017 року становить 153034,00 грн., у тому числі основний платіж 153034,00 грн.

Податкова вимога від 09.08.2017 року № 2932-17 була направлена на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «АС КАЙРОС» засобами поштового зв’язку.

Поштове відправлення повернуто відправнику за закінченням строку зберігання, що згідно п.п. 4.6, 4.8 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженому Наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №576 (чинним на час формування зазначеної податкової вимоги) є свідченням належного вручення її платнику податків.

Враховуючи зазначені обставини суд дійшов висновку про те, що податкова вимога про стягнення податкового боргу з відповідача у сумі 153034,00 грн. вважається такою, що вручена платнику податків.

За приписами пп.62.1.1-62.1.2 п.62.1 ст.62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.

Як передбачено п.1 Розділу І "Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", затвердженого 07.04.2016 р. наказом Міністерства фінансів України № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за №751/28881 (надалі - Порядок № 422), цей Порядок визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Згідно з п.2 Розділу І цього Порядку терміни в ньому вживаються в таких значеннях: інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами.

Відповідно до п.1 Глави 1 Розділу ІІ Порядку № 422 з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.

Внаслідок дослідження судом зворотного боку інтегрованої картки платника податків станом на дату судового засідання сума податкового боргу, яка є предметом стягнення в даній справі залишається не погашеною.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95 - 99 Податкового кодексу України. Зазначені норми визначають перелік заходів, що можуть вживатися податковим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, до яких належить стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 Податкового кодексу України).

Згідно вимог пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Частиною 1 ст. 77 КАС України, в редакції Закону України № 2147 - VІІІ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оскільки, позивачем надано до суду документи, які підтверджують несплачену відповідачем суму податкового боргу, а відповідач не надав суду доказів погашення вищевказаної суми податкового боргу, тому суд приходить до висновку щодо правомірності вимог податкового органу, як суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю "АС КАЙРОС"(код ЄДРПОУ: 39058209, адреса: 73003, АДРЕСА_1) у банках що його обслуговують та кошти за рахунок готівки в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код платежу 14010100), до державного бюджету, отримувач - УК у м. Херсоні/м.Херсон/14010100, код отримувача - 37959779, банк отримувача (ГУДКСУ) - ГУДКСУ у Херсонській області, код банку (МФО ГУДКСУ) -852010, номер рахунку - 3118029700002, у сумі 153 055,67 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 8.2.3

Попередній документ : 77280231
Наступний документ : 77280247