Рішення № 77134739, 16.10.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Cправа № 712/10794/17

Провадження № 2/712/188/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року м. Черкаси

Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді - Троян Т.Є.

при секретарі - Шмагайло Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, стягнення грошової компенсації, мотивуючи свої вимоги тим, що 17 лютого 2001 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 укладений шлюб, який розірвано рішенням Городищенського районного суду м.Черкаси від 14.07.2017 року.

За час перебування народились діти: ОСОБА_4, 04.12.2001 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Вказувала, що за час перебування в шлюбі нею та ОСОБА_2 була придбана квартира в АДРЕСА_1, яка оформлена на відповідача, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.08.2017 року.

Також у період перебування у шлюбі придбано новий автомобіль Daewoo Lanos, 2007 року випуску та автомобіль Renault Logan, 2013 року випуску.

Дані автомобілі були відчужені на користь третьої особи – батька відповідача ОСОБА_6 у червні 2017 року, коли сімейні відносини фактично вже були припинені, а кошти використані не на користь подружжя.

Крім того, під час перебування в шлюбі здійснювались поліпшення у будинку в с.Старосілля, вул.16 Харківської стрілецької дівізій, Городищенського району, Черкаської області.

Просила визнати об’єктом права спільної сумісної власності подружжя квартиру в АДРЕСА_1; визнати за сторонами право власності на ? вказаної квартири; стягнути грошову компенсацію вартості ? частини автомобіля Daewoo Lanos, 2007 року випуску та автомобіля Renault Logan, 2013 року випуску, яка буде визначена після проведення експертизи та стягнути грошову компенсацію ? витрат, які понесені під час здійснення поліпшень у будинку в с.Старосілля, вул.16 Харківської стрілецької дівізії, Городищенського району, Черкаської області.

В подальшому, після проведення судової автотоварознавчої експертизи щодо визначення середньої ринкової вартості автомобілів Daewoo Lanos, 2007 року випуску та автомобіль Renault Logan, 2013 року випуску, позивач зменшила розмір позовних вимог – відмовилась від стягнення грошової компенсації ? витрат, які понесені під час здійснення поліпшень у будинку в с.Старосілля, вул.16 Харківської стрілецької дівізії, Городищенського району, Черкаської області, просила визнати об’єктом права спільної сумісної власності подружжя квартиру в АДРЕСА_1; визнати за сторонами право власності на ? вказаної квартири; стягнути з ОСОБА_2 на користь позивачки грошову компенсацію вартості ? частини автомобіля Daewoo Lanos, 2007 року випуску в розмірі 28158,00 гривень та автомобіля Renault Logan, 2013 року випуску в розмірі 58398,50 гривень.

ОСОБА_2, в свою чергу, звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3, в якому просив суд визнати об’єктом права спільної сумісної власності подружжя витрати, які були понесені внаслідок облаштування квартирі за №80 АДРЕСА_2, власником якої є третя особа ОСОБА_3, а саме: у приміщені балкону на кухні: проведення підігріву підлоги, встановлення додаткової батареї, встановлення вікон, утеплення балкону, і обшивка балкону; у приміщенні кухні: стяжка стелі; поклейка фотообоїв, також виготовлено кухонні меблі, придбано пральну машинку «Elektrolux», газова пліта «Bosch», хлібопічка «Moulinex»; у приміщенні коридору великого: споруджено підвісний потолок, проведена стяжка потолка, стін, придбання та укладання лінолеуму на підлогу; у приміщені зали: проведена стяжка стелі, стін, поклейка обоїв, встановлення люстри; у приміщенні коридору малому: споруджено підвісний потолок, укладання на підлогу - лінолеуму, стяжка та покраска стін; у приміщенні спальні: стяжка стелі, стін, поклейка фотообоїв, укладання на підлогу-лінолеуму, встановлення вікон; у приміщенні туалету: проведена заміна сантехники, обшивка стін пластиком; у приміщенні ванної кімнати: проведена заміна сантехники, обшивка пластиковою вагонкою стін, придбання ванни та тумби; у приміщенні спальні: проведена стяжка стелі, стін, поклейка обоїв, укладення на підлогу-лінолеуму, встановлення балконного блоку (двері, вікно); у приміщенні лоджії:обшивка стін дерев’яною вагонкою; встановлення вікон та стягнути грошову компенсацію ? вартості витрат, понесених з вказаними роботами.

Також зазначав, що в період шлюбу сторонами набуто наступне рухоме майно: мотокультиватор «Кентавр» 2500,00грн.; надувний човен MAGELLAN 3000,00грн.;спінінг з котушкою 1000,00грн.; електрочайник 400,00грн.; мультиварка 1500,00грн; мікрохвильова піч «Дельора»1200,00грн.; телевізор «Toshiba», + пульт 4500,00грн.; тюнер до телевізора+пульт 600,00 грн.; обігрівач «UFO» + телескопічна ніжка 1500,00грн.; каструля на 8 л. 300,00грн.; подовжувач на 25м. 200,00грн.на загальну суму 16700,00грн. Та просив стягнути грошову компенсацію ? вартості вказаного майна, яке залишилося у відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1

Позивач за зустрічним позовом зазначив, що всі вищезазначені рухомі речі були вивезені в присутності матері відповідачки ОСОБА_3, що знаходить своє підтвердження у висновку по результатам перевірки Інспектором СРПП №2 Городищенського відділення Смілянського ВГУ НП в Черкаської області проведеної 23.08.2017 року

В судовому засіданні позивач та її представник – адвокат ОСОБА_7 уточнені позовні вимоги за первісним позовом підтримали та просили їх задовольнити. Представник позивача в судовому засіданні додатково зазначив, що відповідач перереєстрував легкові автомобілі Daewoo Lanos та автомобіль Renault Logan, коли сторони вже знаходились в напружених стосунках та мали намір розірвати шлюб. Посилання відповідачів на те, що все майно є особистою власність відповідача, оскільки позивач взагалі не працювала, а отже не брала участі у придбанні вказаного майна не підтверджено належними та допустимими доказами. Заперечували проти задоволення зустрічного позову, оскільки поліпшення, частину вартості яких позивач просить стягнути на його користь були зроблені в квартирі, власником якої є мати ОСОБА_1 - ОСОБА_3 Відтак, це може бути предметом окремих позовних вимог безпосередньо до ОСОБА_3 Щодо наявності у ОСОБА_1 рухомого майна, заперечували, вказували , що відсутні документи про придбання такого майна під час шлюбних відносин, походження фотокарток в матеріалах справи позивачу не відомо, ОСОБА_1 у користуванні такого майна не має.

В судовому засіданні представник відповідача – ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення первісного позву, вказувала, що майно: квартира в АДРЕСА_1, автомобілі Daewoo Lanos, 2007 року випуску та Renault Logan, 2013 року випуску є особистою власністю ОСОБА_2, оскільки придбані за кошти ОСОБА_2 та його батька. Зокрема, на придбання квартири позивач отримував гроші у батька в розмірі 60 000 гривень, про що свідчить розписка в матеріалах справи, грошові кошти повернути в повному обсязі батьку вже після припинення шлюбних відносин за рахунок коштів лише ОСОБА_2 На придбання автомобіля ОСОБА_2 також отримував позику в розмірі 10 000 гривень, а тому позивач не може претендувати на таке майно.

Наполягала на задоволенні зустрічного позову, вказувала на його обґрунтованість та таким, що підтверджується належними доказами.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилась. Просила розгляд справи здійснювати без її участі.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м.Черкаси Троян Т.Є. від 12.02.2018 року призначено експертизу, на вирішення якої поставлені питання визначення середньої ринкової вартості майна- автомобілів Daewoo Lanos, 2007 року випуску та Renault Logan, 2013 року випуску.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м.Черкаси Троян Т.Є. від 25.09.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом про призначення комплексної судово-товарознавчої та будівельно-технічної експертизи та приєднання у зв’язку з даним клопотанням до матеріалів справи додаткових доказів відмовлено.

Ухвалою судді Соснівського районного суду м.Черкаси Троян Т.Є. від 05.10.2018 року відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача за зустрічним позовом про часткову зміну предмету та підстав позову та відмови від частини позовних вимог в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_3 про визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до Ухвали судді Соснівського районного суду м.Черкаси Троян Т.Є. від 25.09.2018 року розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження.

Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги пояснення сторін, дослідивши представлені суду письмові докази, допитавши свідків, надавши належну правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами по справі, суд приходить до висновку, що заявлений первісний позов підлягає до задоволення, а у задоволенні зустрічного позову необхідно відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК).

Статтею 13 ЦПК України закріплено принцип диспозитивності цивільного судочинства - суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування, а відтак і рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

Під час судового розгляду справи було встановлено, що 17 лютого 2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб.

11 лютого 2017 року був укладений договір купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_9 зареєстрований в реєстрі за № 144. Відповідно до умов договору відповідач ОСОБА_2 купив у власність квартиру за вказаною адресою.

Відповідно до п.8 вказаного договору дружина покупця надала згоду на укладання цього договору купівлі-продажу, згідно заяви, посвідченої приватним нотаріусом ОСОБА_9, за реєстровим №143.

Рішенням Городищенського районного суду Черкаської області від 14.07.2017 року по цивільній справі № 691/755/17, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.

Крім того, в ході розгляду справи було з’ясовано, що в період шлюбу було придбано автомобілі Daewoo Lanos, 2007 року випуску, який був зареєстрований на ОСОБА_2 04.09.207 року та Renault Logan, 2013 року випуску, який був зареєстрований на відповідача 23.04.2013 року.

В подальшому, а саме 13 червня 2017 року відповідачем ОСОБА_2 за договором комісії вказані автомобілі були відчужені та перереєстровані на третю особу – батька відповідача ОСОБА_6

Позивач в судовому засіданні наполягала на тому, що кошти за продаж автомобіля вона не отримувала, автомобілі відчужені поза межами сімейних відносин без отримання письмової згоди позивачки як співвласниці майна.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував факт перереєстрації автомобіля на ОСОБА_6, однак зазначив, що транспортні засоби відчужені в період шлюбу. Крім того, автомобілі були придбані за кошти ОСОБА_2 та його батька, ОСОБА_1 не брала участі в придбанні автомобілів, оскільки не працювала, а тому це майно є особистою власність ОСОБА_2 Відповідач ОСОБА_2 для купівлі автомобілю Renault Logan на роботі отримував поворотну фінансову допомогу в розмірі 10000 гривень, згідно договору №2 від 09.04.2013 року, який міститься в матеріалах справи. Спірна квартира в АДРЕСА_1 також була придбана за кошти, що відповідач отримав в позику від батька ОСОБА_6 в розмірі 60 000 гривень, згідно розписки від 11.02.2017 року. В подальшому кошти були повернуті в повному обсязі, вже після розірвання шлюбу з ОСОБА_1, тобто із особистих коштів.

Вказані доводи в судовому засіданні підтвердили свідки, викликані за клопотанням відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_10

Як зазначено в ст. 368 ч.3 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зважаючи на ст. 60 ч.ч.1,2 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Положеннями ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. Для укладення одним із подружжя договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Як роз’яснено в п.п. 23, 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21 грудня 2007 року, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з’ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім’я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов’язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох. При цьому, до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов’язаннями, що виникли в інтересах сім’ї (ч. 4 ст. 65 СК).

Як зазначено в п. 30 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК України. У випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім’ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

В ході розгляду справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_2 13.06.2017 року автомобілі Daewoo Lanos, 2007 року випуску та Renault Logan, 2013 року випуску перереєстрував на користь третьої особи.

Як вбачається із матеріалів справи, шлюб розірвано за рішенням суду, яке набуло законної сили 24.07.2017 року.

Однак, суду не надано беззаперечних доказів того, що автомобілі були придбані виключно за особисті кошти ОСОБА_2, або ступінь його участі в придбанні даного майна є суттєвою.

Також не доведено, що кошти від продажу даних автомобілів були використані в інтересах родини: згідно матеріалів справи за час перебування народились в шлюбі діти: ОСОБА_4, 04.12.2001 року, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також суд вважає, що на випадок, якщо на момент продажу (13.06.2017 року) родинні відносини між подружжям фактично були припинені – мала бути надана письмова згода другого із подружжя, тобто ОСОБА_1 на відчуження даних транспортних засобів.

Обґрунтовуючи розмір грошової компенсації за клопотанням позивача призначено судова автотоварознавча експертиза, яка виконана Черкаським відділом КНДІСЕ станом на 16.08.2018 року.

Суд бере до уваги висновки даної експертизи, оскільки вона виконана з дотриманням ОСОБА_9 товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Мінюста, ФДМУ від 24.11.2003 року №142/5/2092.

Отже, вартість автомобілів Daewoo Lanos, 2007 року випуску та Renault Logan, 2013 року випуску враховуються судом при поділі майна.

До стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 підлягає грошова компенсація ? частини вартості зазначених автомобілів, що загалом, з урахуванням висновку судового експерта, становить 86 556, 50 гривень.

Як передбачає ст. 69 ч.1 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

На підставі ст. 70 ч.ч.1,2,3 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ст. 71 ч.1 СК України, майно, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Щодо отримання відповідачем коштів в розмірі 60000 гривень на придбання спірної квартири в АДРЕСА_1 за розпискою у свого батька в лютому 2017 року, то суд зазначає, що відповідачем ОСОБА_2 не доведено, що ним отримана письмова згода іншого із подружжя на оформлення такої розписки.

Отримання позики як на придбання квартири, так і на придбання автомобілів в період шлюбу відповідачем суд розцінює як дії, які вчинялись ним в інтересах сім’ї, а тому первісні позовни вимоги ОСОБА_1 в частині визнання квартири в АДРЕСА_1 об’єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності за кожним із сторін первісного позову на ? вказаної квартири є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Вирішуючи зустрічні позовні вимоги, суд зазначає наступне.

Позивач за зустрічним позовом просив суд визнати об’єктом права спільної сумісної власності подружжя витрати, які були понесені внаслідок облаштування квартирі в АДРЕСА_3, власником якої є третя особа ОСОБА_3, а саме: у приміщені балкону на кухні: проведення підігріву підлоги, встановлення додаткової батареї, встановлення вікон, утеплення балкону, і обшивка балкону; у приміщенні кухні: стяжка стелі; поклейка фотообоїв, також виготовлено кухонні меблі, придбано пральну машинку «Elektrolux», газова пліта «Bosch», хліб опічка «Moulinex»; у приміщенні коридору великого: споруджено підвісний потолок, проведена стяжка потолка, стін, придбання та укладання лінолеуму на підлогу; у приміщені зали: проведена стяжка стелі, стін, поклейка обоїв, встановлення люстри; у приміщенні коридору малому: споруджено підвісний потолок, укладання на підлогу - лінолеуму, стяжка та покраска стін; у приміщенні спальні: стяжка стелі, стін, поклейка фотообоїв, укладання на підлогу-лінолеуму, встановлення вікон; у приміщенні туалету: проведена заміна сантехники, обшивка стін пластиком; у приміщенні ванної кімнати: проведена заміна сантехники, обшивка пластиковою вагонкою стін, придбання ванни та тумби; у приміщенні спальні: проведена стяжка стелі, стін, поклейка обоїв, укладення на підлогу-лінолеуму, встановлення балконного блоку (двері, вікно); у приміщенні лоджії:обшивка стін дерев’яною вагонкою; встановлення вікон та стягнути грошову компенсацію ? вартості витрат, понесених з вказаними роботами.

Також просив врахувати при поділі набуте під час перебування у шлюбі рухоме майно: мотокультиватор «Кентавр» 2500,00грн.; надувний човен MAGELLAN 3000,00грн.;спінінг з котушкою 1000,00грн.; електрочайник 400,00грн.; мультиварка 1500,00грн; мікрохвильова піч «Дельора»1200,00грн.; телевізор «Toshiba», + пульт 4500,00грн.; тюнер до телевізора+пульт 600,00 грн.; обігрівач «UFO» + телескопічна ніжка 1500,00грн.; каструля на 8 л. 300,00грн.; подовжувач на 25м. 200,00грн.на загальну суму 16700,00грн., та стягнути грошову компенсацію ? вартості вказаного майна, яке залишилося у відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1

Разом із тим позивачем за зустрічним позовом не надано належних та допустимих доказів, які скеровані до суду в межах процесуальних строків, передбачених ЦПК України щодо облаштування квартири, яка знаходиться в АДРЕСА_3 за рахунок спільних коштів подружжя.

Крім того, суд погоджується з представником ОСОБА_1, що на випадок стягнення компенсації з набувача таких поліпшень – власника квартири ОСОБА_3, яка є матір’ю ОСОБА_1, такі вимоги в порядку ч.4 ст.390 ЦК України можуть бути заявлені окремим позовом до власників квартири.

Стосовно іншого майна, зазначеного в позовній заяві – побутової техніки, меблів представник відповідачки за зустрічним позовом заперечив проти наявності у відповідача такого майна.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Згідно роз’яснень наданих у п.п. 23, 24 Постанови Пленуму ВСУ №11 вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди – виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази набуття даного рухомого майна сторонами саме період шлюбу, докази їх наявності у відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 на момент припинення шлюбних відносин, суд вважає, що в цій частині зустрічний позов також задоволенню не підлягає.

Надання позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 фотографій з дачного будинку та висновку по результатах перевірки Інспектором СРПП №2 Городищенського відділення Смілянського ВГУ НП в Черкаської області проведеної 23.08.2017 року у підтвердження придбання вказаного рухомого майна не є належними та допустимими доказом в розумінні вимог ст. 76,77, 80, 81, ЦПК України, а тому суд не приймає доводи позивача за зустрічним позовом з цього приводу до уваги.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зважаючи на наведену норму, враховуючи загальний розмір сплаченого позивачем в ході розгляду справи судового збору та те, що позивачем за зустрічним позовом були зменшено позовні вимоги, пропорційно до розміру задоволених вимог слід стягнути на користь позивача за первісним позовом ОСОБА_1 судовий збір в загальному розмірі 2400,00 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 60, 69, 70, 72 Сімейного кодексу України, ст. ст. 15, 16, ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21 грудня 2007 року N 11, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) до ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2) про поділ майна подружжя– задовольнити.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 і ОСОБА_2: квартиру АДРЕСА_4.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_4.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості ? частини автомобіля Renault Logan, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 в розмірі 58398,50 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості ? частини автомобіля Daewoo Lanos, 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4 в розмірі 28158, гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2400,00 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 (зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2) до ОСОБА_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1), третя особа: ОСОБА_3 (АДРЕСА_5) про визнання майна об’єктом права спільної сумісної власності подружжя – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16.10.2018 р.

Головуючий: Т.Є. Троян